ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року
м. Київ
справа №805/3973/15-а
адміністративне провадження № К/9901/35432/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року
(Судді: Ханова Р.Ф., Василенко Л.А., Гайдар А.В.),
у справі № 808/6843/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР І Ко»
до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області
треті особа на стороні позивача - HD Logistic Management, INTERNATIONAL CARGO SERVICE (HD) LTD
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «ІНКОР І Ко» (далі - позивач, ТОВ «НВО «ІНКОР І Ко», підприємство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, правонаступник - Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001031503 від 10.08.2015 року (т.1 а.с. 1-3).
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував на помилковість висновків відповідача в акті перевірки щодо нерозповсюдження вимог пункту 103.2 статті 103 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на правовідносини із нерезидентом HD Logistic Management в 2014 році та наполягав на правомірності застосування нульової ставки податку при здійсненні виплати доходу вказаному контрагенту.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року в задоволенні позову підприємства відмовлено (Т.1 а.с. 129-131).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року, позов підприємства задоволено, визнано протиправним і скасовано спірне податкове повідомлення-рішення (Т.1 а.с. 260-262).
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. В обґрунтування своїх доводів посилався на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні спору. Вказував, що надана підприємством до перевірки копія довідки бухгалтера Almunir Remtulla від 22.01.2014 року про наявність у контрагента HD Logistic Management статусу податкового резидента Канади не може бути підставою до звільнення від оподаткування доходу відповідно до статті 103 ПК України, оскільки видана некомпетентним органом Канади (т. 2 а.с. 5-6).
В надісланих на адресу Вищого адміністративного суду України запереченнях на касаційну скаргу позивач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення апеляційного суду інстанцій без змін У своїх доводах позивач звертав увагу на те, що ним належними та достовірними доказами підтверджено наявність у контрагента, з яким було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування, статусу податкового резидента Канади.
Також, до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення на касаційну скаргу від третьої особи INTERNATIONAL CARGO SERVICE (HD) LTD. У своїх доводах третя особа вважає безпідставними твердження податкового органу про те, що компанії HD Logistic Management (Канада) не надано довідку про резидентність, оскільки це спростовується наявними у справі матеріалами.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень позивача та третьої особи щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.09.2013 року між HD Logistic Management (Канада) та ТОВ «НВО «ІНКОР І Ко» укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 21HD - inkor, дію якого додатковою угодою №8 від 05.11.2014 року продовжено до 21.12.2014 року, а угодою №9 від 5 січня 2015 року - до 31.12. 2015 року (Т.1 а.с. 7-18).
Посадовими особами податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «НВО «ІНКОР І Ко» з питань правомірності застосування підприємством звільнення від оподаткування доходів отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року за результатами якої 24.07.2015 року складено акт №14/05-63-15-03/31297266 (Т.1 а.с. 27-30).
Проведеною перевіркою встановлено, що підприємством задекларовано звільнення від оподаткування виплачених нерезиденту доходу згідно із Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, укладеної між Урядом України і Урядом Канади (яка підписана 04.03.1996 року, ратифікована Верховною Радою 12.07.1996 року, набрала чинності 22.08.1996 року; далі - Конвенція).
На думку осіб, що здійснювали перевірку, надана підприємством копія довідки бухгалтера Almunir Remtulla про підтвердження статусу податкового резидента Канади від 22.01.2014 року, видана некомпетентним органом Канади, що уповноважений надавати такі довідки. Тому, на думку відповідача, відповідно до статті 103 ПК України надана довідка не може бути використана для цілей застосування положень Конвенції.
За наслідками перевірки зроблено висновок, що ТОВ «НВО «ІНКОР І Ко» по нерезиденту «HD Logistic Management» (Канада) не надано відповідної довідки про резидентство та на порушення вимог пункту 103.2 статті 103, пункту 160.5 статті 160 ПК України застосовано звільнення від оподаткування доходів нерезидента, заявлених у декларації з податку на прибуток за 2014 рік, без утримання податку за ставкою 6% (що складає 108' 518 грн).
03.08.2015 року позивачем подано заперечення на зазначений акт перевірки, однак, доводи підприємства не були враховані, а висновки акта залишені без змін (Т.1 а.с. 31-35).
На підставі установлених перевіркою порушень 10.08.2015 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 108' 518 грн та нараховано штрафні санкції у сумі 27' 130 грн (Т.1 а.с.37).
За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишене контролюючим органом без змін, після чого позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, з`ясовуючи наявність у контрагента позивача «HD Logistic Management» статусу податкового резидента Канади, суди першої та апеляційної інстанції дійшли протилежних висновків.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції повністю погодився із доводами відповідача про те, що видана бухгалтером Almunir Remtulla довідка не може слугувати підтвердженням наявності у «HD Logistic Management» статусу податкового резидента Канади. Надані позивачем до суду довідки, якими засвідчено, що компанія HD Logistic Management належить компанії Edelweiss EM Investments Ltd., а остання є резидентом Канади, суд першої інстанції відхилив, відхилив, зазначивши, що вказані докази не підтверджують факту резиденства саме HD Logistic Management.
Приймаючи протилежне рішення про задоволення позову, апеляційний суд констатував неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які входять до предмета доказування у справі, що мало наслідком неправильне вирішення спору. На переконання суду апеляційної інстанції, позивач правомірно застосував звільнення від оподаткування доходів, виплачених нерезиденту, у 2014 році, оскільки Edelweiss EM Investments Ltd здійснює діяльність на ринку Канади як HD Logistic Management та є резидентом Канади за 2014 податковий рік.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 160.1 статті 160 ПК України (тут і далі - у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Своєю чергою, порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регламентовано статтею 103 ПК України
Відповідно до пункту 103.1 статті 103 ПК України Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Згідно з пунктом 103.2 статті 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (пункт 103.4 статті 103 ПК України).
Відповідно до пунктів 103.5, 103.6 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
Отже, єдиною підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом відповідної довідки про підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Як зазначалась вище, між урядами України і Канади укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна. В статті 3 Конвенції містяться термін «компетентний орган», який у випадку Канади означає - Міністр Національного Департаменту Державних зборів або його повноважний представник. Також, у вказаній статті зауважено, що при застосуванні Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію.
Так, судами обох інстанцій встановлено, що позивачем до суду першої інстанції надано, з-поміж іншого, довідку від 17.01.2014 року, видану бухгалтером Almunir Remtulla. Вказаним документом засвідчено, що юридична особа Edelweiss EM Investments Ltd заснована в Канаді, отже вважається фактичним резидентом Канади щодо прибуткового податку та зареєстрована для здійснення своєї діяльності в Британській Колумбії, Канаді під назвою HD Logistic Management (Т.1 а.с.19-25).
Згідно з іншою довідкою податкового агентства Канади від 28.09.2015 року (належним чином засвідчена та перекладена), компанія Edelweiss EM Investments Ltd вважається резидентом Канади щодо оплати прибуткового видатку за 2014 рік (Т.1 а.с.121-123).
Також, згідно з листом від 24.11.2015 року «HD Logistic Management» є тільки торговою назвою і належить компанії «Edelweiss EM Investments Ltd», яка сплачує податок на прибуток та подає звіти про діяльність компанії. Зазначене також підтверджується витягами з Реєстру юридичних осіб провінції Британська Колумбія, Канада (Т.1 а.с. 112-120).
Апеляційний суд врахував, що під час розгляду справи в суді першої інстанції предметом дослідження були лише описані вище документи, що й зумовило висновок цього суду про непідтвердження позивачем наявності у контрагента резидентства Канади. Інші ж докази того, що контрагент позивача «HD Logistic Management» має статус податкового резидента Канади (що має істотне значення для вирішення спору), судом першої інстанції не витребовувались та не досліджувались.
У суді апеляційної інстанції позивачем надана довідка Податкової Служби Канади від 10.02.2016 року, яка була прийнята апеляційним судом як доказ й досліджена відповідно до приписів частини третьої статті 195 КАС України (в редакції, чинній на нас розгляду справи). Згаданою довідкою засвідчено, що Edelweiss EM Investments Ltd здійснює діяльність як HD Logistic Management та є резидентом Канади за 2014 податковий рік. В довідці також міститься застереження, що за наявності цього документа іноземні органи влади можуть застосовувати положення існування угоди про уникнення подвійного оподаткування. Зазначена довідка видана відповідним органом та належним чином легалізована у Посольстві України в Канаді (Т.1 а.с. 198-200).
На додаток до викладеного апеляційним судом враховано коментар канадського адвоката Robert William Bellows до зазначеної довідки (викладений у формі AFFIDAVIT), із роз`ясненням особливостей податкового законодавства Канади. Адвокат зазначив, що Edelweiss EM Investments Ltd створена у формі товариства з обмеженою відповідальністю та здійснює свою господарську діяльність, використовуючи торгову марку (ринкову назву) HD Logistic Management. Edelweiss EM Investments Ltd, як юридична особа, створена за законами Провінції Британська Колумбія, Канада, виступає на ринку як HD Logistic Management, включаючи будь-які договори, контракти тощо. Така схема роботи повністю відповідає законам та нормативно-правовим актам Канади, а також звичайній діловій практиці. Також, адвокат зазначив, що усі податкові зобов`язання, які виникають з господарської діяльності HD Logistic Management, включаючи операції за межами Канади, сплачуються його єдиним власником та є обов`язковим його єдиного власника - Edelweiss EM Investments Ltd, як податковим резидентом Канади, зареєстрованим належним чином Податковою Службою України (Т.1 а.с. 201-208).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем підтверджено належними доказами факт наявності у контрагента HD Logistic Management статусу резидента Канади у 2014 році. Задовольняючи позовні вимоги підприємства, апеляційний суд навів у своєму рішенні мотиви скасування постанови суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції визнає, що судом апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи, та вважає, що судом повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до зазначених правовідносин.
Доводи відповідача у касаційній скарзі не спростовують зроблені апеляційним судом висновки, оскільки обґрунтовані виключно посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Однак, колегія суддів зауважує, що ці обставини були повною мірою перевірені судом апеляційної інстанції з дослідженням в судовому процесі відповідних доказів. Водночас, згідно з частиною другою статті 341 КАС вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів знаходяться поза межами касаційного перегляду справи.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 350 КАС (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 року №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 року та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.А. Васильєва
Судді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк