ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 805/530/17-а
адміністративне провадження № К/9901/21671/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.
розглянув як суд касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у адміністративній справі №805/530/17-а матеріалами
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Лиманського відділення Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення атестаційної комісії, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Молочної І.С., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, ухвалену в складі: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сухарька М.Г.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач-1, ГУ НП в Донецькій області), Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач-2, Атестаційна комісія), Лиманського відділення Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач-3, Лиманське відділення Слов`янського відділу поліції ГУ НП у Донецькій області) з вимогами: визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Донецькій області щодо включення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню ОСОБА_1 ; скасувати рішення Атестаційної комісії від 16.12.2016, оформлене протоколом, яке полягає у тому, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідальність; скасувати наказ ГУ НП у Донецькій області від 03.01.2017 №1 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідальність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII); поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора Лиманського відділення Слов`янського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області з 03.01.2017; стягнути з ГУ НП у Донецькій області грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що він на підставі наказу від 07.11.2015 №56 о/с проходив службу в Слов`янському відділі поліції ГУ НП у Донецькій області на посаді старшого інспектора Лиманського відділення поліції. Позивач зазначає, що виданням наказу від 07.11.2015 №56о/с відповідач-1 підтвердив його відповідність вимогам до поліцейських. Однак у грудні 2016 року позивачу стало відомо, що ГУ НП у Донецькій області буде проводити атестування поліцейських з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової кар`єри. Позивач указує на те, що у відповідача-1 не було жодних законних підстав для включення його до списків поліцейських, які підлягають атестуванню. З наказом про проведення атестування позивач ознайомлений не був, проте за вказівкою начальника прибув до м. Краматорська, де пройшов атестаційне тестування. 16 грудня 2016 року позивач пройшов співбесіду в Атестаційний комісії, за результатами якої був зроблений висновок про невідповідність його займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції. Позивач уважає, що при складенні Атестаційною комісією висновку, всупереч вимогам закону, не були ураховані всі матеріали, зібрані на нього.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу ГУ НП у Донецькій області від 07.11.2015 №56о/с прийнятий на службу до Національної поліції, проходив службу ву Слов`янському відділі поліції ГУ НП у Донецькій області на посаді старшого інспектора Лиманського відділення поліції. Останнє присвоєне звання - «майор поліції».
4. 26 листопада 2016 року наказом ГУ НП у Донецькій області №1945 «Про призначення атестування поліцейських ГУ НП у Донецькій області» вирішено призначити з 05.12.2016 атестування поліцейських ГУ НП у Донецькій області. Керівників структурних підрозділів (відділень) поліції ГУ НП у Донецькій області зобов`язано, зокрема, скласти атестаційні листи на підлеглих, які направляються на атестування, скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, та подати складені списки до Управління кадрового забезпечення ГУ НП у Донецькій області в строк до 30.11.2016.
5. Наказом ГУ НП у Донецькій області від 28.11.2016 №1949 затверджено списки поліцейських структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУ НП у Донецькій області, які підлягають атестуванню.
6. 01 грудня 2016 року начальником сектору Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції ГУ НП у Донецькій області складено атестаційний лист щодо майора поліції ОСОБА_1 , в якому зазначено про те, що за час служби в Національній поліції України ОСОБА_1 зарекомендував себе негативно; нормативно-правові документи, що регламентують діяльність поліцейських, не знає взагалі; свої функціональні обов`язки не знає і не виконує; заходи безпеки при поводженні зі зброєю не знає, про що свідчать результати здачі підсумкової перевірки по службовій підготовці; неодноразово запізнювався на службу без поважних причин; установлених правил носіння форменного одягу не дотримується; державною мовою володіє на дуже низькому рівні. Висновком прямого керівника від 01.12.2016 у цьому атестаційному листі встановлено невідповідність позивача займаній посаді та зазначено про те, що він підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
7. 02 грудня 2016 року ГУ НП у Донецькій області №1984 створено атестаційні комісії ГУ НП у Донецькій області і затверджено персональний склад таких атестаційних комісій.
8. За результатами проведеної атестації позивача Атестаційною комісією №3 ГУ НП у Донецькій області складено протокол від 16.12.2016 №19. У цьому протоколі вказано про те, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Атестаційною комісією №3 ГУ НП у Донецькій області прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та необхідність звільнення останнього зі служби в поліції через службову невідповідність. Так, комісією вказано на низький рівень теоретичних знань ОСОБА_1 і низький рівень мотивації та управління змінами. Висновком Атестаційної комісії від 16.12.2016 установлено невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та необхідність звільнення останнього зі служби в поліції через службову невідповідність.
9. Наказом ГУ НП у Донецькій області від 03.01.2017 №1о/с «По особовому складу» відповідно до розділу VІІ Закону №580-VIII, зокрема майора поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції - звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) з 03.01.2017.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову.
11. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив із того, що підставою для призначення атестування позивача стали обставини невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності звільнення останнього зі служби в поліції, про що безпосередньо зазначено прямим керівником позивача в атестаційному листі від 01.12.2016. З огляду на це суди попередніх інстанцій установили правомірність включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, складеного відповідно до наказу ГУ НП у Донецькій області.
12. Суди попередніх інстанцій також указали, що висновок (рішення) Атестаційної комісії №3 щодо ОСОБА_1 є вмотивованим і таким, що прийнятий відповідно до вимог Закону №580-VIII та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом міністра внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 (далі - Інструкція №1465). Так, при прийнятті Атестаційною комісією №3 рішення стосовно невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність комісією ураховані такі критерії як: показники службової діяльності, рівень теоретичних знань і професійних якостей, оцінка з професійної і фізичної підготовки, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень, результати тестування та співбесіда, що підтверджено матеріалами справи.
13. Ураховуючи те, що підставою для прийняття відповідачем наказу від 03.01.2017 №1о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугувало рішення Атестаційної комісії №3, яке, у свою чергу, визнано судом правомірним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. Як наслідок, позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимог про скасування рішення Атестаційної комісії від 16.12.2016, оформлене протоколом, і скасування наказу ГУ НП у Донецькій області від 03.01.2017 №1о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції через службову невідповідальність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону №580-VIII.
V. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
15. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що у відповідача-1 не було жодних законних підстав для включення його до списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
16. Скаржник зазначає, що висновок Атестаційної комісії стосовно невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є необґрунтованим. Зокрема невмотивованим залишилося рішення Атестаційної комісії в чому ж саме полягає низький рівень мотивації поліцейського щодо подальшої роботи та управління змінами.
17. Також позивач наголошує на неупередженому ставленні до нього його безпосереднього керівника - начальника сектору Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції ГУ НП у Донецькій області. Як наслідок, відомості відображені ним в атестаційному листі ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Так, на спростування тверджень щодо показників роботи позивача, а саме: про складення останнім всього одного протоколу про адміністративне правопорушення з початку 2016 року, за клопотанням позивача судом першої інстанції витребувані 4 протоколи про адміністративне правопорушення, які складені ним лише в листопаді 2016 року. На спростування тверджень щодо невміння позивачем застосовувати зброю, останній надав суду першої інстанції довідку про те, що має статус учасника бойових дій.
18. Надання начальником сектору Лиманського відділення поліції Слов`янського відділу поліції ГУ НП у Донецькій неправдивої інформації до Атестаційної комісії щодо ОСОБА_1 також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які працювали разом з позивачем.
19. Скаржник також звертає увагу на неповноважний склад Атестаційної комісії. Так, головою Атестаційної комісії №3, в якій позивач проводив атестування, визначений ОСОБА_4 , однак атестаційний лист позивача і протокол від 16.12.2016 №19, складений за результатами співбесіди, підписано ОСОБА_4 , а отже, іншою особою.
20. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
21. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
22. 13 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
23. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А .
24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29 квітня 2020 року №699/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
25. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Кашпур О.В.
26. Від відповідача-1 надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
28. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
30. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
31. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
32. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
33. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
34. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом №580-VIII.
35. Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений в пункті 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII.
36. Так, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їхньою згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
37. Водночас пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII установлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
38. Інститут атестування поліцейських передбачений Законом №580-VIII, відповідно до частини першої статті 57 якого атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.
39. За правилами частини другої статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
40. Статтею 58 Закону №580-VIII установлено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
41. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України від 12.01.2012 №4312VI «Про професійний розвиток працівників» атестуванню не підлягають, зокрема працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
42. Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.2015 №1445/27890 (далі - Інструкція №1465) атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
43. Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції №1465 рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їхніми наказами.
44. Пункт 5 розділу I Інструкції №1465 передбачено, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
45. Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції №1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, зокрема, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.
46. Пункт 10 розділу IV Інструкції №1465 установлює, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
47. Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування (пункт 11 розділу IV Інструкції №1465).
48. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Якщо поліцейський, який атестується, не з`явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується (пункт 12 розділу IV Інструкції №1465).
49. Згідно з пунктом 15 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
50. Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
51. Пунктами 17-20 розділу IV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.
VI. Позиція Верховного Суду
52. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
53. Ураховуючи приписи частини другої статті 57 Закону №580-VIII, атестування поліцейських проводиться за таких умов: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
54. Водночас наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону №580-VIII дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність. Тому до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, який складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції №1465, необхідно включати лише тих поліцейських, стосовно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону №580-VIII.
55. Отже, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону №580-VIII підстав проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема атестуванням, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, а також повинно бути зумовлено існуванням реальних підстав до звільнення, наприклад, неналежним виконанням службових обов`язків, порушенням установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
56. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції) до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону №580-VIII.
57. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач був прийнятий на службу в поліцію відповідно до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII. Отже, ураховуючи положення статті 58 указаного Закону, уважається таким, що призначений на посаду поліцейського безстроково і міг бути атестований виключно з підстав, визначених статтею 57 Закону №580-VIII.
58. Вирішуючи спір в цій справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що підставою для проведення атестації ОСОБА_1 була необхідність вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
59. Таким чином, суди попередніх інстанцій уважали, що атестування позивача проведено відповідно до вимог Закону №580-VIII - за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 57 цього Закону.
60. Водночас зі змісту наказу ГУ НП у Донецькій області від 26.11.2016 №1945 убачається, що він не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачені частиною другою статті 57 Закону №580-VIII. У такому наказі вказано лише мету проведення атестування.
61. У наказі ГУ НП у Донецькій області від 28.11.2016 №1949, яким затверджено списки поліцейських, які підлягають атестуванню, до яких включено і позивача, також відсутні посилання на підстави для проведення атестації, визначені статтею 57 Закону №580-VIII.
62. Аналізуючи положення статті 57 Закону №580-VIII, Суд дійшов висновку, що наявність підстав для атестування повинна з`ясовуватися і мати своє обґрунтування щодо кожного поліцейського.
63. Отже, зазначаючи про те, що атестування позивача проведено для вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено чи існували обґрунтовані причини, які спонукали до вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
64. Також судами не встановлено наявності доказів неналежного виконання позивачем службових обов`язків, порушення ним установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби чи наявності дисциплінарного провадження стосовно нього, що стали підставою для прийняття рішення про його атестування.
65. Суд уважає помилковими посилання судів першої та апеляційної інстанцій на відомості, що свідчать про службову невідповідність (низькі бали під час проходження тестування, низький рівень знань, негативний висновок прямого керівника), зазначені в атестаційному листі ОСОБА_1 , оскільки він був складений його безпосереднім керівником на виконання вимог наказу про призначення атестування поліцейських ГУ НП у Донецькій області, тоді як службова невідповідність - як підстава для проведення атестування поліцейського - повинна передувати прийняттю рішення про проведення атестування.
66. Суд наголошує, що саме посилання на мету, з якою проводиться атестування поліцейського, призначеного на посаду в органах поліції безстроково, однак за відсутності для цього законних підстав, не виправдовує правомірності цього атестування.
67. Ураховуючи зазначене, Суд уважає, що суди попередніх інстанцій не з`ясували чи були дотримані відповідачем при звільненні ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність вимоги частини другої статті 57 Закону №580-VIII, зокрема, чи були наявні підстави для проведення атестації позивача, а також якими доказами підтверджено наявність ознак його службової невідповідності.
68. Указані обставини мають безпосереднє значення для правильного вирішення спору.
69. Відповідно до статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
70. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд уважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд урахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
71. Отже, судами попередніх інстанцій не встановлено та не дослідженого обставин, які мають значення для вирішення справи.
72. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування усіх обставин справи під час дослідження зібраних в справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
73. Водночас суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) обмежений у праві встановлення обставин і додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
74. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
75. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020), касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
VII. Судові витрати
76. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
77. Керуючись статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
78. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
79. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
80. Судові витрати не розподіляються.
81. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: М.І. Смокович
О.В. Кашпур