ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року
м. Київ
справа №806/2299/18
адміністративне провадження №К/9901/8207/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 806/2299/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
третя особа: Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на окрему ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Сапальової Т.В., суддів: Смілянця Е. С., Ватаманюка Р. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа: Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, що пов`язана з порушенням розгляду заяви від 18 грудня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зареєстрованої 22 грудня 2017 року за № В-17199/0/5-17;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зареєстрованої 22 грудня 2017 року за № В-17199/0/5-17 і прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, за межами села Видумка, згідно з поданою заявою від 18 грудня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, яке набрало законної сили 31 серпня 2018 року, позов задоволено.
3. В березні 2019 року ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України, звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення від 18 червня 2018 року.
4. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року заяву про визнання протиправними рішення і дій вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення від 18 червня 2018 року в адміністративній справі № 806/2299/18 залишено без задоволення.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення від 18 червня 2018 року в адміністративній справі № 806/2299/18 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 806/2299/18. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 806/2299/18 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області у місячний строк подати звіт про виконання рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
6. Окремою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року доведено до відома прокурора Житомирської області про встановлені у змісті ухвали обставини для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням. Зобов`язано прокурора Житомирської області повідомити Сьомий апеляційний адміністративний суд про вжиті заходи не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
7. Постановляючи окрему ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду 18 червня 2018 року набрало законної сили 31 серпня 2018 року. Водночас, станом на 26 лютого 2020 року відповідач не виконав рішення Житомирського окружного адміністративного суду 18 червня 2018 року, яке набрало законної сили, що в свою чергу може свідчити про наявність в діях посадових осіб відповідача ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 23 березня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року.
9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права. Так, судом не враховано, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду 18 червня 2018 року у справі № 806/2299/18 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області прийнято наказ від 30 вересня 2019 року № 273 «Про виконання рішення суду», яким наказано відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 18 грудня 2017 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, за межами села Видумка, у зв`язку з відсутністю повноважень відповідача щодо розпорядження землями комунальної власності.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 23 березня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г. , судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В .
12. Ухвалою Верховного суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на окрему ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04 лютого 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
15. Згідно зі ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
16. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (частина 2).
17. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
18. Зі змісту наведених положень закону убачається, що окрема ухвала суду - це процесуальний засіб судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
19. Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
20. Слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
21. Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
22. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, що пов`язана з порушенням розгляду заяви від 18 грудня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зареєстрованої 22 грудня 2017 року за № В-17199/0/5-17. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зареєстрованої 22 грудня 2017 року за № В-17199/0/5-17 і прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, за межами села Видумка, згідно з поданою заявою від 18 грудня 2017 року.
23. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного від 31 серпня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року повернуто особі, яка її подала. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року набрало законної сили.
24. За змістом ухваленого судом рішення, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зареєстрованої 22 грудня 2017 року за № В-17199/0/5-17 і прийняти рішення у формі наказу щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, за межами села Видумка, згідно з поданою заявою від 18 грудня 2017 року.
25. Поряд з цим, незважаючи на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, наказом Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 27 вересня 2018 року № 6-3845/14-18-СГ «Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну» передано Мартинівській сільській раді Пулинського району Житомирської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1725,1472 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Мартинівської сільської об`єднаної територіальної громади Пулинського району Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі, в тому числі і земельну ділянку, на яку бажала отримати дозвіл позивачка.
26. Виходячи з загальних засад права, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це певна форма його поведінки, яка полягає у невчиненні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків і згідно з законодавством України.
27. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду, що посадові особи Головного управління Держгеокадастру в Житомирські області допустили бездіяльність, тобто ними не вчинено жодних дій, направлених на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, оскільки тільки 30 вересня 2019 року прийнято наказ № 273 «Про виконання рішення суду», яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 18 грудня 2017 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, за межами села Видумка, у зв`язку з відсутністю повноважень відповідача щодо розпорядження землями комунальної власності.
28. Наявні у справі докази підтверджують ту обставину, що при винесенні наказу від 30 вересня 2019 року № 273 «Про виконання рішення суду» відповідач, як суб`єкт владних повноважень, був обізнаний з тим, що він позбавлений будь-яких повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою, на яку бажала отримати дозвіл позивачка у зв`язку із її передачею у комунальну власність.
29. В даному випадку, також слід зауважити, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року, яким зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, зареєстрованої 22 грудня 2017 року за № В-17199/0/5-17 і прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в межах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області, за межами села Видумка, згідно з поданою заявою від 18 грудня 2017 року ґрунтувалося, зокрема, на тій обставині, що на момент розгляду справи в судовому порядку відповідачем не було надано доказів передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність Мартинівської сільської об`єднаної територіальної громади.
30. Зміна обставин, які мали суттєве значення для належного виконання судового рішення вимагала від відповідача вчинення достатніх та належних дій для організації процесу його виконання, оскільки невжиття відповідних заходів нівелює саму суть обов`язковості судового рішення для учасників справи.
31. Отже, видання наказу від 30 вересня 2019 року № 273 «Про виконання рішення суду» не сприяло виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року через відсутність у Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.
32. У даній справі, відповідач, фактично зловживаючи процесуальними права та порушуючи процесуальні обов`язки, тривалий час не виконував судове рішення, надав суду документи, інформація в яких не свідчить про виконання рішення.
33. При цьому, колегія суддів Верховного Суду враховує Рекомендації №Rec 16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Про виконання адміністративних рішень і судових рішень в області адміністративного права, в розділі II Рекомендацій «Виконання судових рішень, що стосуються адміністративних органів» зазначено, що Держави-члени повинні забезпечити, щоб адміністративні органи виконували судові рішення в розумні терміни. Щоб повністю виконати судові рішення, адміністративні органи повинні вживати всіх необхідних заходів відповідно до законодавства (пункт а). У випадку невиконання адміністративним органом судового рішення, повинна бути передбачена відповідна процедура забезпечення виконання даного рішення (пункт b).
34. Також колегія суддів Верховного Суду враховує практику застосування Європейським судом з прав людини Конвенції про захист прав людини і основних свобод, так Суд зазначив про неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини (справа Жовнер проти України, заява №56848/00, пункт 33). Суд також відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
35. Верховний Суд звертає увагу на пілотне рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява №40450/04), де в пунктах 46, 48, 51, 53, 54 зазначено, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
36. В аспекті наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування окремої ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, оскільки описані в окремій ухвалі причини та умови давали підстави для її постановлення.
37. Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що окрема ухвала ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року є законною та вмотивованою і не підлягає скасуванню, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
38. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
39. Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
40. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного адміністративного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій