ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року
м. Київ
справа №806/4190/15
адміністративне провадження № К/9901/41596/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області
на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року (Суддя: Капустинський М.М.),
у справі №806/4190/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар`єр»
до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне територіально - галузеве об`єднання «Південно - Західна залізниця», Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський промисловий альянс»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар`єр» (далі - позивач, ТОВ «Бехівський гранітний кар`єр») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, Коростенська ОДПІ), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне територіально - галузеве об`єднання «Південно - Західна залізниця», Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський промисловий альянс», в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2015 року № 0000762201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 669 928 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 334 964 грн (том 1 а.с. 4-6).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року адміністративний позов задоволено (том 2 а.с. 92-105).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 359,20 грн на виконання вимог ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, якою апеляційна скарга була залишена без руху з наведених підстав. До того ж, строк для сплати судового збору був продовжений ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 травня 2016 року до 31 травня 2016 року (том 2 а.с. 132,136-137, 140-141, 142).
14.11.2016 року Коростенська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області повторно звернулась з апеляційною скаргою, до якої скаржником додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 359, 20 грн та заява про поновлення строку на апеляційне провадження рішення суду першої інстанції, яка обґрунтована поважністю причин пропуску строку звернення у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору (том 2 а.с. 147, 148, 151-153).
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року визнано неповажними повідомлені скаржником причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду доказів наявності непереборних об`єктивних причин, за яких апеляційну скаргу не було подано до суду у період з 02.11.2016 року (дати сплати судового збору) до 14.11.2016 року (дати звернення до суду з апеляційною скаргою), а також для надання суду інформації про заходи, які вживалися скаржником для отримання кошторисних призначень на сплату судового збору по даній справі (том 2 а.с. 158-159).
03 січня 2017 року на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, на адресу суду від відповідача надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на підтвердження доводів, наведених в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги щодо неможливості сплати судового збору, відповідачем надано докази в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження в період з 02.11.2016 року (дати сплати судового збору) до 14.11.2016 року (дати звернення до суду з апеляційною скаргою), а саме: фіскальний чек від 10.11.2016р., поштовий конверт, витяги з електронного інформаційного ресурсу Укрпошти. Проте, доказів на підтвердження того, що до моменту повернення апеляційної скарги відповідачем вживались заходи щодо виділення коштів на сплату судового збору, до суду не надано (том 2 а.с. 164-166).
Враховуючи викладене, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року визнані неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №806/4190/15 (том 2 а.с. 172-173).
Не погоджуючись з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просив суд скасувати вищенаведену ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким направити адміністративну справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Доводи касаційної скарги обґрунтовані скаржником порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку з неврахуванням, що наведені у клопотанні докази щодо поважності причин пропуску строку встановленого для апеляційного оскарження є переконливими, оскільки кошторисом видатків контролюючого органу не були передбачені витрати на сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Касаційний перегляд справи здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС).
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Вказана правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 806/310/16 (адміністративне провадження № К/9901/31273/18).
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі правильно застосував положення частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, що не спростовано доводами касаційної скарги.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року у справі №806/4190/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: Р.Ф. Ханова В.П. Юрченко