ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №807/2460/15
провадження №К/9901/48831/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, за участю третьої особи Ужгородського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, про визнання незаконними окремих рішень посадових осіб, врахування окремих періодів служби до вислуги років в органах внутрішніх справ та Національній поліції України, внесення змін до формулювання причин, підстав та дат звільнення до трудової книжки, відшкодування грошового забезпечення в тому числі і за час вимушеного прогулу, компенсаційних виплат, виплат з пенсійного забезпечення, поновлення на службі та відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого Іванчулинця Д. В., суддів: Ващиліна Р. О., Рейті С. І., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого Шавеля Р. М., суддів: Бруновської Н. В., Улицького В. З.
І. Суть спору
1. У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС України), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі УМВС України в Закарпатській області), Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі ГУНП в Закарпатській області), за участю третьої особи Ужгородського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
1.1. визнати незаконними дії службових осіб:
ГУМВС України в Закарпатській області, УМВС України в Закарпатській області щодо невиплати заборгованості про грошовому (утриманню) забезпеченню за несення служби у добових нарядах в складі слідчо-оперативних груп, залучення до понаднормового несення служби з різних підстав, компенсаційних виплат за продовольчі пайки, речове майно, невиплату щорічної матеріальної допомоги, у не врахуванні окремих періодів служби до вислуги років в органах внутрішніх справ України, внесення недостовірних відомостей до грошового атестату № 121 від 31 грудня 2008 року ГУМВС України, невиплаті заборгованостей по грошовому (утриманню) забезпеченню, невиплаті у повному обсязі вихідної допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ України в тому числі і компенсаційних виплат у зв`язку з рівнем інфляції, компенсаційних виплат за 15 діб невикористаної щорічної відпустки, неперерахуванні і невиплаті різниці грошових сум між грошовим забезпеченням при встановленні нової вислуги років та виплачених грошових сум за період з 01 липня 2007 року по 25 грудня 2008 року, невиплату грошового забезпечення з 26 грудня 2008 року по 31 березня 2009 року, неперерахуванні та невиплаті сум з грошового забезпечення з 01 квітня 2009 року до 06 листопада 2015 року, неперерахуванні і невиплаті різниці грошових сум з пенсійного забезпечення з 01 січня 2009 року по теперішній час, внесення до трудової книжки неправомірного запису про звільнення з органів внутрішніх справ на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), непроведенні у визначені строки повного розрахунку та видачі трудової книжки, внесення до неї недостовірних відомостей про прийняття присяги, дату звільнення та інших відомостей, невідшкодування коштів за вимушений прогул;
виданні незаконних наказів: наказ ГУМВС України в Закарпатській області від 04 грудня 2008 року № 512 о/с, наказ ГУМВС України в Закарпатській області від 24 грудня 2008 року № 552 о/с, наказ ГУМВС України в Закарпатській області від 20 березня 2009 року № 134 о/с, наказ УМВС України в Закарпатській області від 05 листопада 2009 року № 530 о/с, наказ УМВС України в Закарпатській області від 10 серпня 2011 року № 265 о/с, наказ УМВС України в Закарпатській області від 08 січня 2013 року № 2 о/с, наказ УМВС України в Закарпатській області від 09 жовтня 2015 року № 222 о/с, наказ УМВС України в Закарпатській області від 19 серпня 2015 року № 164 о/с, наказ УМВС України в Закарпатській області від 06 листопада 2015 року № 257о/с;
ГУНП в Закарпатській області щодо внесення недостовірних відомостей до трудової книжки, в тому числі, і відомостей про прийняття присяги, дати звільнення, несвоєчасну її видачу та не проведення повного розрахунку з позивачем при звільненні у визначений строк; невнесення відомостей про проходження служби з 01 січня 2009 року до 01 квітня 2009 року в ГУМВС України в Закарпатській області та з 09 до 10 листопада 2015 року в ГУНП в Закарпатській області; невідшкодування коштів за вимушений прогул;
1.2. визнати незаконними та нечинними:
грошовий атестат ГУМВС України в Закарпатській області від 31 грудня 2008 року № 121;
рахунково-платіжну відомість від 23 листопада 2015 року за № 173;
трудову книжку серії НОМЕР_1 заповнену та видану працівниками ГУНП в Закарпатській області 10 листопада 2015 року;
1.3. визнати незаконними (нечинними) та скасувати накази: ГУМВС України в Закарпатській області від 04 грудня 2008 року за № 512 о/с; ГУМВС України в Закарпатській області від 24 грудня 2008 року № 552 о/с; ГУМВС в Закарпатській області від 20 березня 2009 року № 134о/с; УМВС України в Закарпатській області від 05 листопада 2009 року № 30 о/с; УМВС України в Закарпатській області від 10 серпня 2011 року № 265 о/с; УМВС України в Закарпатській області від 08 січня 2013 року № 2 о/с; УМВС України в Закарпатській області від 09 жовтня 2015 року № 222 о/с; УМВС України в Закарпатській області від 19 серпня 2015 року № 164 о/с; УМВС України в Закарпатській області від 06 листопада 2015 року № 257 о/с; ГУНП в Закарпатській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с;
1.4. зобов`язати УМВС України в Закарпатській області, а в разі його ліквідації, чи за відсутності посад та інших обставин МВС України у місячний термін з моменту набрання рішення суду законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України:
поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ та в атестованій посаді старшого слідчого в особливо важливих справах, при наявності посад в УМВС України в Закарпатській області, при їх відсутності в МВС України, або на рівноцінну посаду надавши 15 діб невикористаної відпустки за 2006 рік та наступні за звільненням 2016 2017 роки, а також у повному обсязі матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань;
зарахувати до вислуги років в органах внутрішніх справ України час навчання з 1978 по 1979 рік у Слов`янському енергобудівному технікумі, період проходження служби в ГУМВС України в Закарпатській області з 25 грудня 2008 року до 31 березня 2009 року час виконання обов`язків старшого слідчого в особливо важливих справах за угодою сторін, наступні періоди служби в ГУМВС України в Закарпатській області, УМВС України в Закарпатській області на посадах слідчого, старшого слідчого в особливо важливих справах та за час вимушеного прогулу;
оголосити вислугу років в органах внутрішніх справ наказом, належним чином завірену копію якого надати позивачу;
у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року за № 58 заповнити нову трудову книжку із зазначенням всіх відомостей щодо трудового стажу, проходження дійсної військової служби, навчання, службу в органах внутрішніх справ України;
здійснити перерахунки з пенсійного забезпечення та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області;
1.5. приймаючи до уваги, що позивач 09-10 листопада 2015 року проходив службу, без укладення угоди в ГУНП в Закарпатській області, яке до теперішнього часу з ним не здійснило повного розрахунку при звільненні, зобов`язати ГУНП України в Закарпатській області у місячний термін з моменту набрання рішення суду законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України поновити позивача на службі та в атестованій посаді старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області, або рівноцінній посаді, надати 15 діб невикористаної відпустки за 2006 рік та наступні за звільненням 2016 2017 роки, а також у повному обсязі матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально побутових проблем;
оголосити вислугу років в Національній поліції наказом, належним чином завірену копію якого надати позивачу;
у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року за № 58 заповнити нову трудову книжку із зазначенням всіх відомостей щодо трудового стажу, проходження дійсної військової служби, навчання, службу в органах внутрішніх справ України, Національній поліції;
здійснити перерахунки з пенсійного забезпечення та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області;
1.6. зобов`язати УМВС України в Закарпатській області, а в разі їх ліквідації МВС України, Державу Україна, а в разі встановлення правонаступництва ГУНП в Закарпатській області у місячний термін з моменту набрання рішення суду законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України виплатити позивачу заборгованість, сума якої буде встановлена при проведенні судово-економічної експертизи, або відповідачами за угодою сторін з урахуванням компенсаційних виплат внаслідок рівня інфляції грошового забезпечення та щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення із заборгованостей:
грошової компенсації за речове майно у розмірі 120,43 грн.;
грошової компенсації за 8 місяців за продовольчі пайки;
грошових сум з 15 серпня 1996 року по 31 серпня 1999 року за несення служби двічі на місяць в територіальному підрозділі УМВС Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській області у складі слідчо-оперативних груп, за несення служби у понаднормовий робочий час, вихідні, святкові дні, за роботу у нічний час;
грошових сум матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на рік (за три роки 1977-1999) у відповідності до абзацу 4 пункту 2 Указу Президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ від 04 жовтня 1996 року № 926/96;
грошових сум з 01 вересня 1999 року по 09 червня 2002 року за залучення у понаднормовий час УМВС України в Закарпатській області, ГУМВС України в Закарпатській області до груп документування при проведенні масових заходів, також при приїзді Президента України, членів Уряду України, охоронюваних державою осіб, на виборчі дільниці, виїжджав на власному автотранспорті у відрядження в міські і районні відділи області розташовані за межами Ужгородського гарнізону на підставі план-завдань УМВС України в Закарпатській області, використання власного автотранспорту, пального, витрат на квитки при проїздах в автобусах міжміського сполучення;
грошових сум з різниці за 6 місяців (з липня 2000 року по січень 2001 року) за вислугу років до посадового окладу, передбачену Указом Президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ від 04 жовтня 1996 року № 926/96, яка виплачувалась з вислуги років від 5 до 10 років у розмірі 20 %, замість належної від 10 до 15 років 25 %;
грошових сум матеріальної допомоги, передбаченої абзацом 4 пункту 2 Указу Президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ від 04 жовтня 1996 року № 926/96, за період з 01 вересня 1999 року по 09 червня 2002 року;
грошових сум з 01 вересня 1999 року 40 % надбавки вставленої Указом Президента України Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України від 14 липня 1999 року № 847/99;
грошових сум з 10 червня 2002 року по 14 лютого 2005 року за залучення у понаднормовий час ГУМВС України в Закарпатській області до чергування в черговій частині УМВС помічником чергового, залучення на чергування в оперативні штаби УМВС області, патрулювання за особистий рахунок території міста Ужгорода, на виборчі дільниці, виїзд у відрядження в міські і районні відділи області розташовані за межами Ужгородського гарнізону на підставі план-завдань УМВС області, компенсації за використання власного автотранспорту, пального, вартості проїзду в автобусах міжміського сполучення; - грошових сум матеріальної допомоги, передбаченої абзацом 4 пункту 2 Указу Президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ від 04 жовтня 1996 року № 926/96, за період з 10 червня 2002 року по 14 лютого 2005 року;
грошових сум з 01 травня 2003 року щомісячної премії в розмірі 33,3 %, передбаченої пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців від 22 травня 2003 року № 829;
грошових сум з 14 лютого 2005 року по 24 грудня 2008 року за залучення у понаднормовий час ГУМВС України в Закарпатській області щомісячно до добових нарядів в склад слідчо-оперативних груп, на виборчі дільниці (25 березня 2006 року з 09.35 год. (субота) до 27 березня 2006 року до 16.40 год.; 28 вересня 2007 року з 08.55 год. (п`ятниця) до 01 жовтня 2007 року до 17.10 год. (понеділок);
виїзд у відрядження в міські і районні відділи області розташовані за межами Ужгородського гарнізону на підставі план-завдань УМВС України в Закарпатській області (20 вересня 2012 року з 18:00 до 24:00 год.), компенсації за використання власного автотранспорту, пального, вартості проїзду в автобусах міжміського сполучення;
різниці грошових сум з 01 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року від суми можливої пенсії, яка виплачувалась з 53 % від грошового забезпечення замість належної 59 %;
різниці грошових сум з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року з грошового забезпечення, яке повинно було виплачуватись не менше грошового забезпечення за грудень 2007 року;
різниці грошових сум з 01 січня 2008 року до 30 листопада 2008 року, яке виплачувалось без урахування 100 % щомісячної надбавки за виконання особливо важливих завдань до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років за службу на посадах слідчих;
різниці грошових сум щодо вихідної допомоги у 2009 з урахуванням компенсаційних виплат у зв`язку з рівнем інфляції та належно встановленого грошового забезпечення у грудні 2008 року;
різниці грошових сум з 01 січня 2009 року до 01 січня 2016 року з пенсійного забезпечення, яке обчислювалася з 61 % від грошового забезпечення замість належного відсотку 67 %;
різниці грошових сум з 01 січня 2016 по теперішній час з пенсійного забезпечення, яке обчислювалася з грошового забезпечення в органах внутрішніх справ при нормі обчислення з середнього грошового забезпечення в Національній поліції;
різниці грошових сум з 26 грудня 2008 року до 31 березня 2009 року за роботу на посаді старшого слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України в Закарпатській області за угодою сторін;
різниці грошових сум з 01 квітня 2009 року до 06 листопада 2015 року з різниці між грошовим забезпеченням на посаді старшого слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України в Закарпатській області, УМВС України в Закарпатській області та заробітною платою на посаді державного службовця в ГУМВС України в Закарпатській області, УМВС України в Закарпатській області та матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань, допомозі для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення за весь час їх невиплати;
грошових сум за час вимушеного прогулу та затримки розрахунку при звільненні (за 1 рік 6 міс. 113503,68 грн.) по час фактичного розрахунку;
1.7. допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ на атестованій посаді старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого УМВС України в Закарпатській області та стягнення грошового (утримання) забезпечення;
1.8. допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області та стягнення грошового (утримання) забезпечення.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що в період з 01 вересня 1978 року по 18 жовтня 1979 року він навчався у Слов`янському енергобудівному технікумі. З 25 жовтня 1981 року по 17 лютого 1984 року проходив службу у прикордонних військах КДБ СРСР, в тому числі з 01 березня 1982 року по 17 лютого 1984 року на прикордонній заставі. З 01 травня 1984 року по 01 вересня 1984 року проходив службу у відділі Державної служби охорони при Слов`янському МВ УВС Донецького облвиконкому. З 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року навчався у Харківському юридичному інституті імені Ф. Е. Дзержинського. З 01 листопада 1989 року по 12 вересня 1995 року проходив службу у Торезькому МВ УМВС України в Донецькій області, при цьому перше спеціальне звання лейтенант міліції присвоєно на підставі наказу Міністра МВС СРСР від 16 березня 1990 року № 130, а вислуга років обчислювалась на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 24 липня 1990 року № 725.
2.1. Стверджує, що 12 вересня 1995 року під час звільнення позивача з Торезького МВ УМВС України в Донецькій області в запас Збройних Сил України, кадровою комісією УМВС України в Донецькій області станом на 04 вересня 1995 року встановлена вислуга років, в тому числі у пільговому обчисленні 11 років 07 місяців 22 дня, яка оголошена наказом УМВС України в Донецькій області від 11 вересня 1995 року за № 240 о/с, а на час звільнення з органів внутрішніх справ з 12 вересня 1995 року вислуга років становила 11 років 08 місяців 00 днів. При цьому всі перераховані періоди навчання та праці були враховані у вислугу років.
2.2. Наголошує, що при проходженні ним служби у період з 16 серпня 1996 року по 25 грудня 2008 року в підрозділах ГУМВС, УМВС України в Закарпатській області, що становить 12 років 04 місяці 09 днів, вислуга років встановлена наказом УМВС України в Донецькій області від 11 вересня 1995 року за № 240 о/с посадовими особами ГУМВС, УМВС України в Закарпатській області не бралась до уваги, що суперечить вимогам статті 64 Конституції України, яка гарантує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
2.3. Вказує, що, незважаючи на вищенаведене у подальшому наказом УМВС України в Закарпатській області від 05 листопада 2010 року № 530 о/с позивача призначено на посаду слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області.
2.4. Позивач зазначає, що 05 листопада 2015 року звертався до начальника УМВС України в Закарпатській області із заявою, в якій виклав всі вищенаведені обставини та порушення чинного законодавства, а також шляхи вирішення спірних питань, а саме зарахування до вислуги років періоду служби, починаючи з 25 грудня 2008 року, та просив звільнити його з органів внутрішніх справ на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114), з виплатою всіх заборгованостей з грошового та пенсійного забезпечення за весь період затримки.
2.5. Позивач стверджує, що, не розглянувши належним чином його звернення, не пропонуючи йому іншу рівнозначну посаду в ГУНП в Закарпатській області у зв`язку з реорганізацією УМВС України, 09 листопада 2015 року ОСОБА_1 ознайомили з наказом УМВС України в Закарпатській області від 06 листопада 2015 року № 257 о/с, яким позивача звільнено із займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
2.6. Разом з цим, позивач вказує, що у період 09-10 листопада 2015 року він фактично проходив службу без укладення угоди в ГУНП в Закарпатській області, яке, в свою чергу, до теперішнього часу з ним не здійснило повного розрахунку при звільненні.
2.7. Вважаючи дії відповідачів незаконними, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування наказу щодо його звільнення та зобов`язання вчинити певні дії.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, звільнений з такої служби за віком у відставку в званні підполковника міліції, також в подальшому працював в органах внутрішніх справ як державний службовець.
4. Зокрема, в період з 01 травня 1984 року по 01 вересня 1984 року ОСОБА_1 проходив службу у відділі Державної служби охорони при Слов`янському МВ УВС Донецького облвиконкому на посаді міліціонера об`єднаного дивізіону, вислуга років становить 04 місяці (Т.1, а.с.26-32).
5. З 01 вересня 1984 року по 30 червня 1988 року ОСОБА_1 навчався у Харківському юридичному інституті імені Ф. Е. Дзержинського, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 (Т.1, а.с.131).
6. У період з 01 листопада 1989 року по 12 вересня 1995 року ОСОБА_1 проходив службу у Торезькому МВ УМВС України в Донецькій області, вислуга років становить 05 років 10 місяців 12 днів, позивачеві присвоєно спеціальне звання лейтенант міліції на підставі наказу Міністра МВС СРСР від 16 березня 1990 року № 130 (Т.1, а.с.231).
7. При звільненні позивача з Торезького МВ УМВС України в Донецькій області в запас Збройних Сил України кадровою комісією УМВС України в Донецькій області станом на 04 вересня 1995 року встановлена вислуга років, в тому числі у пільговому обчисленні 11 років 07 місяців 22 дня, яка оголошена наказом УМВС України в Донецькій області від 11 вересня 1995 року № 240 (Т.1, а.с.16).
8. Починаючи з 15 серпня 1996 року по 01 вересня 1999 року, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах слідчого та старшого слідчого в Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській області.
9. В подальшому, у період з 01 вересня 1999 року по 25 грудня 2008 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах старшого дізнавача, оперуповноваженого інспекції штабу, старшого слідчого, начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління і старшого слідчого в УМВС України в Закарпатській області та ГУМВС України в Закарпатській області.
10. Згідно з наказом УМВС України в Закарпатській області від 24 грудня 2008 року № 552 о/с По особовому складу підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого в особливо важливих справах організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській обл., звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом 65 а Положення № 114, за віком, у відставку зі зняттям з військового обліку. Вислуга років в органах внутрішніх справ на день звільнення склала 20 років 10 місяців 13 днів, в календарному обчисленні для призначення пенсії 22 роки 09 місяців 12 днів.
11. Відповідно до наказу УМВС України в Закарпатській області від 20 березня 2009 року № 134 о/с По особовому складу ОСОБА_1 призначено слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області із присвоєнням йому 15 рангу державного службовця (Т.3, а.с.37).
12. Наказом УМВС України в Закарпатській області від 05 листопада 2010 року № 530 о/с По особовому складу позивача призначено слідчим організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області, увільнивши його від посади слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУМВС України в Закарпатській області з 05 жовтня 2010 року, у зв`язку із реорганізацією штатів (Т.3, а.с.38).
13. Згідно з наказом УМВС України в Закарпатській області № 257 о/с від 06 листопада 2015 року По особовому складу ОСОБА_1 , державного службовця 11 рангу, слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління УМВС України в Закарпатській області, звільнено на підставі пункту 8 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників, з 06 листопада 2015 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
14.1. Визнано протиправними дії посадових осіб ГУМВС України в Закарпатській області та УМВС України в Закарпатській області щодо невиплати та нарахування грошового забезпечення та компенсаційних виплат.
14.2. Зобов`язано ГУНП у Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : 1) грошові компенсації за речове майно у розмірі 120,43 грн., 2) грошові компенсації за 8 місяців за продовольчі пайки; 3) грошових сум за періоди: з 15 серпня 1996 року по 31 серпня 1999 року за несення служби двічі на місяць в Ужгородському МВ УМВС в Закарпатській області; грошових сум матеріальної допомоги в розмірі грошового забезпечення на рік (за три роки 1997-1999); з 01 вересня 1999 року по 09 червня 2002 року за залучення у понаднормовий час, матеріальної допомоги та 40 % надбавки; грошових сум з різниці за 6 місяців (з липня 2000 по січень 2001 року); грошових сум з 10 червня 2002 року по 14 лютого 2005 року за залучення у понаднормовий час та матеріальної допомоги; грошових сум з 01 травня 2003 року щорічної премії в розмірі 33,3 %; грошових сум з 14 лютого 2005 року по 24 грудня 2008 року за залучення у понаднормовий час; різниці грошових сум з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням вислуги років в органах внутрішніх справ 23 роки; різниці грошових сум з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року; різниці грошових сум з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2008 року щомісячної надбавки за виконання особливо важливих завдань.
14.3. В решті позову відмовлено.
15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявної заборгованості по грошовому (утриманню) забезпеченню позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про неправомірність дій посадових осіб ГУМВС України в Закарпатській області та УМВС України в Закарпатській області щодо невиплати та нарахування грошового забезпечення і компенсаційних виплат.
15.1. При цьому суд першої інстанції, зобов`язав виплатити наведене грошове забезпечення ГУНП у Закарпатській області.
15.2. Водночас, суд дійшов висновку, що вимоги про поновлення на посаді в органах внутрішніх справ та Національній поліції не підлягають задоволення, оскільки позивача було звільнено з посади у зв`язку з початком ліквідації МВС України та його структурних підрозділів, зокрема у відповідності до вимог пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та пункту 8 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію. Враховуючи, що позивач не виявив намірів проходити службу в органах поліції, не звернувся із відповідною заявою та не проходив спеціальної перевірки та інших етапів, передбачених відповідним законодавством, що б підтвердило його волевиявлення на заняття посади в органах поліції, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивача не може бути поновлено на службі в органах поліції, оскільки останній жодного дня не проходив служби в лавах Національної поліції чи її структурних підрозділах.
16. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання дій протиправними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно та продовольчі пайки, матеріальної допомоги, щомісячної премії та інших виплат, зобов`язання зарахувати час навчання до вислуги років, заповнити трудову книжку, здійснити перерахунок пенсійного забезпечення, спонукання до вчинення інших дій відмовлено.
16.1. Позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказів ГУМВС України в Закарпатській області від 04 грудня 2008 року № 512 о/с, від 24 грудня 2008 року № 552 о/с, від 20 березня 2009 року № 134 о/с, наказів УМВС України в Закарпатській області від 05 листопада 2009 року № 30 о/с, від 10 серпня 2011 року № 265 о/с, від 08 січня 2013 року № 2 о/с, від 09 жовтня 2015 року № 222 о/с, від 19 серпня 2015 року № 164 о/с, від 06 листопада 2015 року № 257 о/с, наказу ГУНП в Закарпатській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с, визнання незаконними та нечинними грошового атестату від 31 грудня 2008 року № 121, рахунково-платіжної відомості від 23 листопада 2015 року № 173 та трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2015 року, поновлення на публічній службі залишено без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин.
17. Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про відсутність будь-якої заборгованості перед ОСОБА_1 по грошовому забезпеченню, матеріальній допомозі на оздоровлення, вирішенню соціально-побутових питань та іншим виплатам відповідно до витребуваних судом документів.
17.1. Разом з цим, суд залишив без розгляду позовні вимоги в частині оскаржуваних наказів та поновлення на посаді у зв`язку із пропуском строку звернення до суду та недоведеністю позивачем поважності причин його пропуску, які б перешкоджали йому реалізувати своє право на звернення до суду із відповідним позовом своєчасно.
IV. Касаційне оскарження
18. ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
19. В обґрунтування касаційної скарги вказує на необґрунтованому відхиленні клопотання про витребування наказів про звільнення 06 листопада 2015 року начальника та підлеглих працівників з УМВС України в Закарпатській області та призначення їх на службу до ГУНП в Закарпатській області 07 листопада 2015 року, при цьому суд не звернув увагу, що звільнено та призначено 3435 працівників, зазначивши в ухвалі суду, що накази непотрібні, оскільки наведені обставини повно та достатньо висвітлені в позовній заяві та інших матеріалів справи, що, на думку позивача, не відповідає дійсності.
19.1. Наголошує, що на виконання ухвали суду відповідачами надано необґрунтовані та недостовірні відомості про відсутність заборгованості, оскільки позивачем були надані суду розрахунки заборгованості з грошового утримання (забезпечення) за період з 1996 року по 2008 року частково, без урахування залучення до понаднормової служби та заборгованість за затримку фактичного розрахунку із зазначенням де саме працівники Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області та УМВС України в Закарпатській області допустили помилку в нарахуванні грошового утримання, однак судом залишились поза увагою.
19.2. Разом з цим вказує на помилковість висновку суду про відсутність поважних причин пропуску строку в частині оскаржуваних наказів, оскільки як стверджує позивач, його не ознайомлювали з наказами, а відтак він не був про них обізнаний.
19.3. Також наголошує, що судом проігноровано пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відомості про заборгованість по заробітній платі, адже трудова книжка була отримана тільки 10 листопада 2015 року, а частковий розрахунок 23 листопада 2015 року, невідповідність записів у трудовій книжці про прийняття присяги, дату звільнення, нечинність записів у ній, оскільки вони внесені невідповідними суб`єктами владних повноважень, нелегітимність наказу про звільнення.
20. Водночас, представник МВС України у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ.
23. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
24. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
28. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Положенням № 114 та Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII Про міліцію, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
29. Пунктом 24 Положення № 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.
30. Статтею 19 Закону України Про міліцію визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
31. Відповідно до вимог статті 16 Закону України Про міліцію працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно.
32. Пунктом 12 Положення № 114 обумовлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
33. Постановою Кабінету Міністрів України Про формений одяг працівників міліції від 11 листопада 1994 року № 766 затверджено форму одягу та знаки розрізнення працівників міліції згідно з описом і зразками, що додаються.
34. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 925 Про форму одягу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ затверджено зразки форми одягу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції, внутрішньої служби та військовослужбовців внутрішніх військ, норми їх забезпечення речовим майном (у мирний час) та знаки розрізнення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції згідно з переліком та описом, доручено МВС затвердити правила носіння предметів обмундирування, взуття, спорядження осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції, внутрішньої служби та військовослужбовців внутрішніх військ, розміри і порядок виплати грошової компенсації окремим категоріям осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що мають спеціальні звання міліції, внутрішньої служби, військовослужбовцям внутрішніх військ для придбання, у разі потреби, одягу, взуття цивільного зразка в межах діючих цін на предмети, передбачені до видачі за нормами забезпечення речовим майном особистого користування.
35. 17 листопада 2001 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1515 Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції, згідно з пунктом 2 якої доручено МВС і ДПА за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерством фінансів розробити та затвердити: норми забезпечення форменим одягом (у мирний час) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС та осіб начальницького складу податкової міліції; правила носіння форменого одягу і знаків розрізнення зазначеними особами.
36. Відповідно до статті 24 Закону України Про міліцію фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюється за рахунок коштів республіканського і місцевих бюджетів.
37. За змістом статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та проводять видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
38. Відповідно до статті 22 Закону України Про міліцію для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.
39. Аналогічні приписи містяться у пункті 21 Положення № 114.
40. В силу частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
41. Постановою Кабінету Міністрів України Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні від 14 вересня 1991 року № 197 передбачено, що при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.
42. Згідно з підпунктом б пункту 3 Указу Президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ від 04 жовтня 1996 року № 926/96 керівникам органів внутрішніх прав надано право у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
43. З 01 січня 2008 року наведений Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 18 грудня 2007 року № 1234/2007.
44. Також відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року № 1294 вказана постанова набрала чинності з дня втрати чинності Указами Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року.
45. Так, відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року № 1294 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з рахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, військовослужбовцям органів (підрозділів) Державної прикордонної служби, Морської охорони, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через кордон, військовослужбовцям Служби безпеки, які безпосередньо здійснюють заходи, пов`язані з виконанням завдань державної безпеки, підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов`язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції, військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, які безпосередньо забезпечують функціонування та безпеку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, державний контроль за станом криптографічного та технічного захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлена законом, у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
46. Згідно з абзацом 13 пункту а частини першої статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
47. У відповідності до частини другої статті 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
48. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
49. Приписами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року № 393, встановлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, у відповідному пільговому обчисленні.
50. Положеннями частин першої та третьої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з цим позовом) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
51. Статтею 100 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
52. Згідно з частиною першою статті 103 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
53. Пунктом 5 частини першої статті 107 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
54. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
VI. Позиція Верховного Суду
55. Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі зводиться до сукупності питань, які пов`язані із проходженням позивачем служби в органах внутрішніх справ, а також державної служби, та включають в себе зарахування стажу до вислуги років, визнання незаконними наказів, грошового атестату, дубліката трудової книжки, рахунково-платіжної відомості, поновлення на публічній службі в органах внутрішніх справ, зобов`язання надати невикористану відпустку, виплатити матеріальні допомоги, провести перерахунок пенсійного забезпечення, а також нарахувати і виплатити суми грошового забезпечення, компенсації за речове майно та інших сум.
56. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, звільнений з такої служби 24 грудня 2008 року за віком у відставку в званні підполковника міліції.
57. В подальшому працював в органах внутрішніх справ як державний службовець та припинив відносини публічної служби з УМВС України в Закарпатській області згідно з наказом від 06 листопада 2015 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників.
58. Як вбачається з позовних вимог, ОСОБА_1 оскаржує накази ГУМВС України в Закарпатській області від 04 грудня 2008 року № 512 о/с, від 24 грудня 2008 року № 552 о/с, від 20 березня 2009 року № 134 о/с, накази УМВС України в Закарпатській області від 05 листопада 2009 року № 30 о/с, від 10 серпня 2011 року № 265 о/с, від 08 січня 2013 року № 2 о/с, від 09 жовтня 2015 року № 222 о/с, від 19 серпня 2015 року № 164 о/с, від 06 листопада 2015 року № 257 о/с, наказ ГУНП в Закарпатській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с.
59. Разом з цим позивач просить визнати незаконними та нечинними грошовий атестат від 31 грудня 2008 року № 121, рахунково-платіжну відомість від 23 листопада 2015 року № 173, трудову книжку серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2015 року, а також заявляє вимоги про поновлення його на публічній службі.
60. Так, з оскаржуваним наказом УМВС України в Закарпатській області від 06 листопада 2015 року про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України позивач ознайомився 09 листопада 2015 року (Т.1, а.с.6, 23).
61. Отже, враховуючи приписи частини третьої статті 99 КАС України, в редакції, чинній на момент розгляду справи в суді першої інстанції, перебіг процесуального строку розпочався з наступного дня після ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом про звільнення.
62. Однак, позивач звернувся з цим позовом 29 грудня 2015 року, що свідчить про пропущення ОСОБА_1 процесуального строку звернення до суду з приводу оскарження наказів ГУМВС України в Закарпатській області від 04 грудня 2008 року № 512 о/с, від 24 грудня 2008 року № 552 о/с, від 20 березня 2009 року № 134 о/с, наказів УМВС України в Закарпатській області від 05 листопада 2009 року № 30 о/с, від 10 серпня 2011 року № 265 о/с, від 08 січня 2013 року № 2 о/с, від 09 жовтня 2015 року № 222 о/с, від 19 серпня 2015 року №164о/с, від 06 листопада 2015 року № 257 о/с, наказу ГУНП в Закарпатській області від 07 листопада 2015 року № 1о/с, грошового атестату від 31 грудня 2008 року № 121, рахунково-платіжної відомості від 23 листопада 2015 року № 173, трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2015 року.
63. Слід зазначити, що як під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, так і в касаційній скарзі позивач не наводить обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду.
64. Європейський суд з прав людини у пункті 137 Рішення у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. <…> Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
65. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
66. При цьому законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
67. Водночас, за приписами статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
68. Відповідно до послужного списку з особової справи ОСОБА_1 , він проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 15 серпня 1996 року по 01 вересня 1999 року на посадах слідчого та старшого слідчого Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, який був окремою юридичною особою та на даний час знаходиться на стадії припинення у зв`язку з ліквідацією органів міліції.
69. Слід зазначити, що низка позовних вимог, яка стосується проходження служби в Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській області повинна заявлятися саме до цієї юридичної особи, яка здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення, однак Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській області у цій справі є третьою особою, у зв`язку з чим визнання дій протиправними, стягнення недоплаченого грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно та продовольчі пайки, матеріальної допомоги, щомісячної премії та інших виплат за період з 15 серпня 1996 року по 01 вересня 1999 року не підлягають до задоволення, оскільки такі вимоги не заявлені до належного відповідача.
70. Аналіз приписів постанови Кабінету Міністрів України Про формений одяг працівників міліції від 11 листопада 1994 року № 766, постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 року № 925 Про форму одягу осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, а також постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 року № 1515 Про формений одяг осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу податкової міліції, дає підстави для висновку про відсутність правових норм, якими б була передбачена на момент проходженням позивачем служби грошова компенсація за формений одяг для службовців органів внутрішніх справ.
71. Виплата компенсації по продовольчому пайку особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ була встановлена постановою Кабінету Міністрів України Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, творених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ від 12 березня 1996 року № 316.
72. Однак, вказана постанова скасована постановою Кабінету Міністрів України Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань від 29 березня 2002 року № 426, у зв`язку з чим виплата зазначеної компенсації припинена з 29 березня 2002 року.
73. Крім того, Законом України Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ призупинено дію частини другої статті 9 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, в якій було передбачено право військовослужбовців одержувати за рахунок держави продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них.
74. У період з 15 серпня 1996 року по 31 серпня 1999 року ОСОБА_1 перебував на посадах слідчого та старшого слідчого в Ужгородському MB МВС України в Закарпатській області. За чергування в слідчо-оперативних групах ним було отримано додаткові дні відпочинку.
75. Аналіз нормативно-правових актів, які стосуються виплати надбавок рядовому та начальницькому складу органів внутрішніх справ дає підстави для висновку, що такі виплати проводяться у межах фінансування.
76. Матеріальна ж допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік передбачена абзацом 3 статті 2 Указу Президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ від 04 жовтня 1996 року № 926.
77. Як встановлено судами, протягом 1997 1999 років кошти на погашення заборгованості з грошового утримання (в тому числі на матеріальну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення на рік) та соціальних виплат за минулі роки з державного бюджету відповідачам не виділялись. На протязі цих років одноразова матеріальна допомога, як і інші додаткові види грошового забезпечення особовому складу УМВС України в Закарпатській області не нараховувались і не виплачувались.
78. Щодо нарахування та виплати у період з 01 вересня 1999 року по 24 грудня 2008 року коштів за залучення у понаднормовий час та 40 відсотків надбавки, Верховний Суд звертає увагу, що за цей період в УМВС України в Закарпатській обл. не представлено відомостей про залучення позивача до наднормових робіт. Підставою ж для виплати понаднормових робіт є табель безпосереднього керівника, однак такі документи, як встановлено судами, до фінансового підрозділу не надходили.
79. Також працівникам апарату УМВС України з Закарпатській області в разі чергувань понаднормово, як встановлено судами, у вихідні або святкові дні надавались дні відпочинку.
80. У зв`язку з обмеженим фінансуванням з Державного бюджету України матеріальна допомога надавалась тільки особливо нужденним співробітникам на підставі рапорту та за рішенням керівника підрозділу.
81. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 із рапортами про надання такої допомоги до керівництва УМВС України в Закарпатській області не звертався.
82. Відповідно до розрахункових листів за 2003, 2004, 2005 роки позивач не отримував премії у зв`язку з відсутністю відповідного наказу про його преміювання та відсутністю бюджетних асигнувань на такі потреби.
83. Водночас розрахунковими листами за 2006, 2007, 2008 роки УМВС України в Закарпатській області підтверджено, що премії були нараховані та виплачені ОСОБА_1 за кожний місяць служби.
84. Розміри надбавок за вислугу років до окладів грошового утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначені в додатку № 10 до Указу Президента України Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати працівників органів внутрішніх справ від 04 жовтня 1996 року № 926/96, а саме: від 1 до 2 років 5 %; від 2 до 5 років 10 %; від 5 до 10 років 20 %; від 10 до 15 років 25 %; від 15 до 20 років 30 %; від 20 до 25 років 35 %; від 25 і більше років 40 %.
85. Так, відповідно до розрахункового листа за 2007 рік у період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року надбавка за вислугу років нараховувалася та була виплачена у розмірі 35 %, а тому вимоги щодо зобов`язання нарахувати таку надбавку повторно не ґрунтується на вимогах закону.
86. Слід констатувати, що згідно з розрахунковим листом за 2008 рік позивач був забезпечений посадовим окладом, окладом за звання, надбавкою за вислугу років, надбавкою за виконання особливо важливих завдань та премією, що відповідає приписам вимог законодавства. Так, ОСОБА_1 отримував в січні-листопаді 2008 року надбавку за виконання особливо важливих справ у розмірі 60 % (996 грн. 30 коп.), а у грудні 2008 року 100 % (1660 грн. 50 коп.) від посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Згідно з особовою карткою № 3239 надбавка за виконання особливо важливих справ у розмірі 60 % встановлена наказом УМВС України в Закарпатській області від 23 січня 2008 року № 23 о/с, а у розмірі 100 % відповідно до наказу УМВС України в Закарпатській області від 05 грудня 2008 року № 516 о/с.
87. З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про забезпечення ОСОБА_1 у період проходження ним служби в УМВС України в Закарпатській області всіма основними видами грошового забезпечення відповідно до займаних посад, спеціальних звань та вислуги років, надбавками, доплатами та преміями відповідно до виданих наказів керівника, що також підтверджено довідкою ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області від 18 вересня 2017 року № 782/106/5-2017 про відсутність заборгованості перед позивачем.
88. Верховний Суд також погоджується з висновками судів, що зарахування до вислуги років терміну навчання позивача у Слов`янському енергобудівному технікумі не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 після закінчення технікуму не було присвоєно офіцерського (спеціального) звання, а відтак відсутні підстави, передбачені частиною другою статті 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, для зарахування до вислуги років при обчисленні і призначенні пенсії терміну навчання в технікумі.
89. Як підтверджується матеріалами справи, у період з 1981 1984 років позивач проходив військову службу у військах КДБ СРСР, Військова частина № НОМЕР_3 ДС Закавказького природного округу, а у період з 01 березня 1982 року по 17 лютого 1984 року на прикордонній заставі, однак, враховуючи приписи пунктів 1, 4 постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17 липня 1992 року № 393, період служби позивача у військах КДБ СРСР зараховується до вислуги років на пільгових умовах і обчислюється один місяць за півтора місяця служби.
90. Слід зазначити, що 31 грудня 2008 року ГУМВС України в Закарпатській області був оформлений грошовий атестат № 121, до якого внесені відомості про вислугу років станом на 01 грудня 2008 року 22 роки 06 місяців 18 днів та відомості щодо суми виплати грошової допомоги при звільненні 49715,40 грн. (Т.1, а.с.208). З метою підтвердження раніше відомих відомостей про вислугу років, які містилися у військовому квитку, відомостей в обліково-послужній картці до військового квитка, службовій характеристиці від 04 квітня 1984 року, які знаходились в особовій справі та були враховані наказом УМВС України в Донецькій області від 11 вересня 1995 року № 240 о/с, як свідчать обставини справи позивачем була надана архівна довідка Центрального прикордонного архіву ФСБ РФ від 30 березня 2012 року № 21/59/Р-3979 з аналогічними даними, що зазначені у військовому квитку та обліково-послужній картці до нього (Т.1, а.с.195).
91. 29 грудня 2012 року при отриманні листа-роз`яснення від Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 грудня 2012 року № 0.10-10691/0/6-12 (Т.1, а.с.201), яким засвідчувалась правильність зарахування позивачу УМВС України в Донецькій області у пільговому обчисленні служби на прикордонній заставі, комісією УМВС України в Закарпатській області до вислуги років позивача додатково зараховано 11 місяців 23 дні дійсної військової служби у пільговому обчисленні, а також прийнято рішення про внесення змін до наказу ГУМВС України в Закарпатській області від 24 грудня 2008 року № 552 о/с, переоформлення розрахунку вислуги років з пенсійного забезпечення та скерування його до Управління фінансового забезпечення бухгалтерського обліку УМВС України в Закарпатській області (Т.1, а.с.17-19), у зв`язку з чим наказом УМВС України в Закарпатській області від 08 січня 2013 року № 2 о/с оголошено зміну у вислузі років позивача, встановленій наказом ГУМВС України в Закарпатській області від 24 грудня 2008 року № 552 о/с, з 22 років 09 місяців 12 днів на 23 роки 09 місяців 05 днів (Т.1, а.с.20).
92. Стосовно виконання позивачем обов`язків слідчого за угодою сторін у період з 25 грудня 2008 року по 31 березня 2009 року та здійснення впродовж цього строку виплат слід зазначити, що 13 січня 2009 року позивачем в ГУМВС України в Закарпатській області здано обхідний лист (Т.1, а.с.24) та отримано трудову книжку серії НОМЕР_4 від 12 червня 1980 року з датою звільнення з органів внутрішніх справ з 25 грудня 2008 року, а також військовий квиток з обліково-послужною карткою до нього (Т.1, а.с.14).
93. Відповідно до листа УМВС України в Закарпатській області від 28 лютого 2018 року № 147/106/11-2018 будь-які документи, які б свідчили про виконання позивачем обов`язків слідчого за угодою сторін за період з 25 грудня 2008 року по 31 березня 2009 року, відсутні.
94. Разом з цим записи про службу протягом вказаного періоду є відсутніми також й у послужному списку ОСОБА_1 .
95. Згідно з довідкою ліквідаційної комісії УМВС України в Закарпатській області від 20 лютого 2018 року № 141/106/5-2018 за даними бухгалтерського обліку установи станом на 20 лютого 2018 року заборгованість перед колишнім співробітником УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_1 по грошовому забезпеченню, матеріальній допомозі на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та іншим виплатам є відсутньою.
96. Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог суду апеляційної інстанції УМВС України в Закарпатській області повідомлено, що документи стосовно прийняття позивачем присяги державного службовця є відсутніми. В матеріалах особової справи ОСОБА_1 в пункті 12 послужного списку наявний запис: 01 квітня 2009 року прийнято присягу держслужбовця; витяги (копії) графіків, телеграм, наказів або інших документів щодо залучення позивача до складу слідчо-оперативних груп, на чергування у понадурочний час, нічний час, у вихідні та святкові дні є відсутніми; відомості про невикористані позивачем відпустки є відсутніми; витяги (копії) наказів, розпоряджень щодо залучення позивача на виборчі дільниці під час проведення виборів та масових заходів, до патрулювання, здійснення інших перевірок за рахунок особистого часу знищені.
97. Слід зазначити, що відсутність належно оформлених документів про прийняття позивачем присяги державного службовця не спростовує самого факту його роботи на посаді слідчого із дотриманням вимог Закону України Про державну службу.
98. Крім того ОСОБА_1 , незважаючи на інформованість про такий недолік, не заявляв під час свої роботи будь-яких заяв та скарг стосовно цієї обставини та не сприяв її усуненню під час проходження служби.
99. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість та безпідставність заявленого позову, при цьому частина позовних вимог заявлена із пропуском строку звернення до суду.
100. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
101. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
102. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VII. Судові витрати
103. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. І. Смокович
СуддіВ. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич