ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа №807/514/18
адміністративне провадження №К/9901/5629/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (судді: Довга О.І. (головуючий), Запотічний І.І., Сапіга В.П.) у справі №807/514/18,
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Закарпатській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №1264383 від 26 березня 2018 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25 000,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відсутній об`єкт оподаткування відповідно до п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України так як середньоринкова вартість належного йому транспортного засобу є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 1264383 від 26 березня 2018 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що належний позивачу транспортний засіб не є об`єктом оподаткування згідно з п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки його середньоринкова вартість менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1 396 125,00 гривень).
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від від 28 січня 2019 року скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2018 року у справі № 0340/1781/18 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки згідно «Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році», розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість належного позивачу транспортного засобу, становить 1 767 317,40 грн, тобто підпадає під критерії визначення автомобілів, власники яких повинні сплачувати транспортний податок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року та залишити в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 04 липня 2017 року є власником автомобіля AUDI, Q7, 2015-го року випуску, об`єм двигуна 2995 куб. см., номер кузова: НОМЕР_1 , тип двигуна: бензин, колір - білий, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
26 березня 2018 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 1264383, яким позивачу визначено до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 25000,00 грн за платежем 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб» та зобов`язано сплатити вказану суму протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Також судами встановлено, що позивач відповідно до інвойсу/рахунку від 23 червня 2017 року придбав за кордоном автомобіль марки AUDI Q7 у продавця - AUTO EXPORT EAST LTD (місце реєстрації: 6 Bexley Square M36BZ Salford, Manchester United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland), та сплатив за нього 29 500,00 євро, що відповідно до курсу НБУ (на 23.06.2017) становило 857 270,00 грн.
Згідно попередньої митної декларації Q30239077/1198553262/700252731 вартість автомобіля складає 857 944,55 грн у відповідності до курсу валюти 29.084561 за 01,00 євро. Вартість транспортного засобу визначена згідно з інвойсом (рахунком).
З вартості товару, позивач сплатив попередні обов`язкові платежі та збори, а саме ввізне мито в розмірі 85 779,46 грн, акцизний збір в розмірі 24 041,88 грн та ПДВ в розмірі 193 567,18 грн.
Після ввезення транспортного засобу на територію України, під час проведення процедури розмитнення автомобіля Київська міська митниця ДФС, в Електронній декларації ІМ 40 ДЕ форма МД-2 здійснила коригування (збільшення) даних з попередньої митної декларації самостійно визначила митну вартість товару у розмірі 877 727,99 грн.
На підставі здійсненого коригування, позивач остаточно сплатив у повному обсязі ввізне мито в розмірі 87 772,80 грн, акцизний збір в розмірі 24 429,21 грн та ПДВ в розмірі 197 986,00 грн.
Також встановлено, що згідно виписки з сайту Мінекономрозвитку про розрахунок середньоринкової вартості належного позивачу транспортного засобу на 2018 рік становить 1 767 317,40 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного рішення, а також вказує на неврахування судом апеляційної інстанції положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та «Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році» (розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) щодо встановлених критеріїв, які саме транспортні засоби підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, а також того, що придбаний ним автомобіль був з пошкодженнями, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
11.2. Підпункт 267.1.1 пункту 267.1 статті 267.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
11.3. Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267.
Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
11.4. Підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
11.5. Підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
11.6. Підпункти 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267.
Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
12. Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».
12.1. Стаття 8.
Установити у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3 723,00 гривні.
13. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66:
13.1. Пункт 1.
Методика встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.
13.2. Пункт 2.
Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою:
Сср = Цн х (Г / 100),
де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального;
Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403.
13.3. Пункт 13.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
13.4. Пункт 14.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.
15. Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року
16. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році (автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
17. Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за формулою, яка зокрема передбачає коефіцієнти коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та залежно від пробігу.
18. При вирішенні спорів суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
20. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами, які свідчать про правомірність визначення позивачу транспортного податку у 2018 році.
Так, судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення було враховано, що транспортний засіб марки AUDI, Q7, 2015 року випуску, що належить позивачу є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році, оскільки в матеріалах справи міститься розрахунок середньоринкової вартості належного позивачу легкового автомобіля (а.с.35) відповідного до якого середньоринкова вартість легкового автомобіля становить 1 767 317,40 грн, що перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2018 року, і з року випуску такого автомобіля не минуло не більше п`яти років.
21. Посилання позивача на те, що вартість автомобіля, яка йому належить, була визначена митним органом в ході виконання митних формальностей, і така вартість становить 1 187 916,00 грн (з податками та зборами), а тому, враховуючи таку вартість, згаданий вище автомобіль не може бути об`єктом транспортного податку суд апеляційної інстанції обгрунтовано не взяв до уваги, оскільки Податковим кодексом України чітко передбачено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі з середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто визначальним для віднесення транспортного засобу до об`єкта оподаткування є саме його середньоринкова вартість, яка визначається відповідно до Методики, а тому покликання позивача на те, що у нього є документи, які визначають реальну вартість автомобіля, є не домтатніми доказами з огляду на те, що ці документи лише підтверджують вчинення договору-купівлі продажу товару за певну ціну в межах іншої країни. Крім того висновок (акт) з експертної оцінки від 10 травня 2018 року також не є достатнім та достовірним доказом у справі, оскільки не враховує актуальних показників, що застосовуються при розрахунку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, оскільки транспортний засіб позивача належав до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2018 році.
23. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року слід залишити без задоволення.
24. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у справі 807/514/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова