ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №808/1192/15
адміністративне провадження №К/9901/26706/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 (суддя Сацький Р.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 (судді: Юрко І.В. (головуючий), Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі №808/1192/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №011 від 14.02.2015, яким визначено суми податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій) по ввізному миту в розмірі 193 853,61 грн, прийнятого на підставі акту перевірки від 29.09.2014 №013/14/08-01/0025222180.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючими органами прийнято безпідставно, оскільки відповідачем недотримано положень Податкового кодексу України при прийнятті наказу на проведення перевірки, її проведенні та складанні акту документальної виїзної перевірки на підставі постанови слідчого. Також зазначав, що контролюючим органом порушено порядок прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, передбачений ч. 12. ст. 354 Митного кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення за результатами перевірки призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону, що обумовлена ч.13 ст.354 Митного кодексу України, а саме, податкове повідомлення - рішення не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області Литвиненко А.М. від 08.08.2014 в ході досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32014080000000058 від 25.07.2014 відносно службових осіб ТОВ «Строймаркет» за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 212 Кримінального кодексу України, призначено по вказаному кримінальному провадженню документальну виїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, правильності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями. Проведення вказаної перевірки доручено фахівцям ГУ Міндоходів у Запорізькій області.
Наказами Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.08.2014 №525 та 05.09.2014 №612 призначено проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Строймаркет» щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товарів, ввезених на митну територію України за митними деклараціями (за переліком митних декларацій).
Перевірка призначена відповідно до вимог п.10 ст. 346 Митного кодексу України, постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області Литвиненко А.М. від 08.08.2014.
На підставі зазначених вище постанови слідчого та наказів ГУ Міндоходів у Запорізькій області контролюючим органом проведено документальну виїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ТОВ «Строймаркет» за період його діяльності з 21.12.2012 по 18.06.2014 (за переліком митних декларацій), за результатами якої складено акт від 29.09.2014 №013/14/08-01/ 0025222180 .
Згідно висновку акту перевірки, у зв`язку з невиконанням ТОВ «Строймаркет» у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення митного режиму та на порушення вимог статті 147, ч.12 ст.286, п.2 ч.5 ст.297 Митного кодексу України, п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, особа, відповідальна за дотримання митного режиму (позивач) зобов`язана сплатити ввізне мито в сумі 155 082,88 грн.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Судами також встановлено, що постановою старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області майором податкової міліції Литвиненко А.М. від 30.12.2014 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014080000000058 від 25.07.2014, закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях службових осіб ТОВ «Строймаркет» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог митного законодавства, що було встановлено під час проведення перевірки. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено.
9. Товариством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Конституція України:
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункт 1 статті 346.
Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.
11.2. Пункт 10 статті 346.
Встановлені цією статтею строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться за заявою самого підприємства, уповноважених економічних операторів (у тому числі на підприємствах, які звернулися для отримання такого статусу), а також на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону або у процесі провадження в адміністративній справі про порушення митних правил стосовно посадової особи цього підприємства.
11.3. Пункт 13 статті 354.
У разі якщо грошове зобов`язання розраховується органом доходів і зборів за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального закону, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не виноситься до дня набрання законної сили відповідним вироком суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу доходів і зборів передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, для використання матеріалів відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Статус матеріалів перевірки та висновків органу доходів і зборів визначається кримінальним процесуальним законом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, разом з висновками контролюючого органу передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків податкового органу визначається кримінально-процесуальним законом, при цьому контролюючий орган податкове повідомлення-рішення не приймає до дня набрання законної сили відповідним вироком суду.
13. При вирішенні спорів необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
15. Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини справи, правове регулювання спірних правовідносин погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом з порушенням вимог пункту 13 статті 354 Митного кодексу України, оскільки доказів наявності та набрання законної сили відповідним вироком суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано не було.
Крім того, як встановлено судами 30.12.2014 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014080000000058 від 25.07.2014, в межах якого була призначена та проведена перевірка позивача, закрито у зв`язку з відсутністю в діяннях службових осіб ТОВ «Строймаркет» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України.
16. Касаційна скарга не містить жодних посилань на неправомірність чи не обґрунтованість вищезазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо порушення приписів пункту 13 статті 354 Митного кодексу України при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
17. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про дотримання процедури прийняття податкового повідомлення - рішення на підставі акту перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону.
18. З урахуванням вказаного відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі) не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Митного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 слід залишити без задоволення.
20. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
21. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 у справі № 808/1192/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду