ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 808/1451/17
адміністративне провадження № К/9901/64/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2017 (суддя: Нестеренко Л.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (судді: Мельник.В.В., Сафранова С.В., Чепурнов Д.В.)
у справі № 808/1451/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Укрпромекологія»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Укрпромекологія» (далі - позивач, ТОВ «НВО «Укрпромекологія», товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області, податковий/контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.01.2017 № 0000541401 на суму 7232392,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки між позивачем та його контрагентом укладалися господарські договори, які були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а реальність господарських операцій підтверджується первинними документами.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з ТОВ «Акта Трейд». Тобто, документально підтверджено формування ТОВ «НВО «Укрпромекологія» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Акта Трейд» за періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі, тоді як відповідач, вважаючи фінансові операції позивача з ТОВ «Акта Трейд» сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених «Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції», затвердженого 21.05.2003 наказом ДПА України № 233 чи інформації з АРМ «Збір інформації про сумнівні операції».
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції ГУ ДПС у Запорізької області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою,, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В доводах своєї касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не було повністю з`ясовано обставини справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що, на думку заявника, призвело до неправильного вирішення спору судами попередніх інстанцій. Також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що надані та досліджені в судовому засіданні документи повністю підтверджують господарські відносини позивача з його контрагентом, а саме: ТОВ «Акта Трейд», однак, в обґрунтування касаційної скарги податковий орган, покладає обставини, які були зазначені в акті перевірки та наголошує, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми процесуального права щодо з`ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги той факт, що позивачем не надано документи, які б свідчили про наявність складів у ТОВ «Акта Трейд», з яких було здійснено відвантаження сировини та матеріалів згідно податкових та видаткових накладних та ТТН, останні на думку скаржника, не підтверджують факт отримання ТОВ «НВО «Укрпромекологія» вантажу саме від ТОВ «Акта Трейд», а отже не підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Акта Трейд» та ТОВ «НВО «Укрпромекологія».
Заперечення на касаційну скаргу ТОВ «НВО «Укрпромекологія» до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 29.12.2016 по 05.01.2017 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (код ЄДР: 31329313) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Акта Трейд» (код ЄДР: 40034412) за період 01.06.2015 по 30.04.2016, за результатами якої було складено акт від 10.01.2017 № 003/08-01-14-01/31329313 (т. 1, а.с. 16-32).
Перевіркою встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «НВО «Укрпромекологія» занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 4821595 грн. в т.ч.: листопад 2015 року - 768746 грн.; грудень 2015 року - 730488 грн.; січень 2016 року - 814515 грн.; лютий 2016 року - 977290 грн.; березень 2016 року - 996822 грн.; квітень 2016 року - 533734 грн. (т. 1, а.с. 31 та зворотній бік а.с. 31).
Як встановленому судами попередніх інстанції, результатом розгляду ГУ ДПС у Запорізькій області акту перевірки від 10.01.2017 № 003/08-01-14-01/31329313 стало прийняття щодо ТОВ «НВО «Укрпромекологія» податкового повідомлення-рішення від 31.01.2017 № 0000541401, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7232392,50 грн., з яких: 4821595,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 2410797,50 грн. штрафні (фінансові) санкції (т. 1, а.с. 15).
Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
При цьому, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно з статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст. 135 ПК України).
Відповідно до п/п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо доведеності реальності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «Акта Трейд», виходячи з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (покупець) та ТОВ «Акта Трейд» (постачальник) укладено договір поставки № 0211-15 від 02.11.2015 (т. 1, а.с. 46-57), відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця сировину та матеріали, іменовані надалі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар й оплатити його вартість Постачальникові в строки й на умовах, передбачених даним Договором Згідно п.2.1. Договору поставки № 0211-15 від 02.11.2015 доставка товару провадиться покупцем.
Пунктами.2.3 та 2.4 Договору № 0211-15 від 02.11.2015 визначено, що датою поставки вважається дата передачі Товару Покупцеві за видатковою накладною; право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки Товару.
При цьому, суди вірно встановили, що виконання умов договору № 0211-15 від 02.11.2015, а саме: постачання вапняку, нікелю умісткого концентрату, розсіву МнС, коксового подрібнення, титанової губки, виштамповки стальної, підтверджується наданими позивачем видатковими накладними (т. 1, а.с. 81-174), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за листопад 2015 року - квітень 2016 року (т. 3, а.с. 88), сертифікатами якості поставленої продукції (т. 1 а.с. 58-80).
На підтвердження факту переміщення товару позивачем надано товарно-транспортні накладні (Форма №1-ТН) (т. 1, а.с. 175-250 та т.2, а.с.1-61) на перевезення товару, який за номенклатурою та кількістю відповідає видатковим накладним, виписаним ТОВ «Акта Трейд».
Також судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що придбаний у ТОВ «Акта Трейд» товар, в подальшому було опрацьовано ТОВ «НВО «Укрпромекологія» в межах господарської діяльності та перероблена на виробничому майданчику позивача, а одержана готова продукція реалізована ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», правонаступниками якого є Пат «Дніпровський металургійний комбінат» та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», на підтвердження чого додано до матеріалів справи договори поставки з додатковими угодами та специфікаціями (том 3 а.с. 89-116) видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та сертифікати якості (том 3 а.с. 117-251, том 4 а.с. 1 -19).
Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з урахуванням досліджених первинних документів та обставин (безпосереднє використання придбаних товарів в господарській діяльності позивача), які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ТОВ «НВО «Укрпромекологія».
При цьому, як вірно відмічено судами попередніх інстанцій, податковим органом документально не доведено, що контрагента позивача - ТОВ «Акта Трейд» знято з реєстрації як юридичну особу або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість на день виписки податкових накладних за операціями з ТОВ «НВО «Укрпромекологія».
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що також підтверджується матеріалами справи, що контрагентом позивача ТОВ «Акта Трейд» було надано договори оренди та суборенди на підтвердження факту використання складських приміщень за адресами: Дніпропетровська області, м. Новомосковськ, вул. Павлоградська, 34,, м. Дніпропетровськ, вул.. Ялинкова, 114 А. Вказані обставини підтверджують той факт, що ТОВ «Акта Трейд» виступало як посередник у операції придбання продукції, тобто позивач, як покупець отримував продукцію на пряму на складах постачальників, які мали взаємовідносини з ТОВ «Акта Трейд», та здійснювали відвантаження не на ТОВ «Акта Трейд», а на кінцевого покупця, тобто на ТОВ «НВО «Укрпромекологія».
При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу, відносно товарно-транспортної накладної № 30 від 31.12.2015 з пунктом навантаження з м. Запоріжжя, вул..Новокузнецька, 4, що контрагент позивача в даному випаду виступав посередником у придбанні позивачем коксового подріблення та електродної маси у ПП «НПКО «Тата», що підтверджується рахунком на оплату № 4518 від 10.12.2015, видатковою накладною № 5924 від 10.12.2015 актом приймання-передачі на зберігання № 1 від 10.12.2015.
Також Суд погоджується з висновками апеляційного суду щодо товарно-транспортних накладних № 48.1 від 11.03.2016, № 48.2 від 11.03.2016, № 45.1 від 10.03.2016, № 45.2 від 10.03.2016 з пунктом навантаження м. Запоріжжя, вул.. Доківська, 2, відносно того, що в даному випадку ТОВ «Акта Трейд» також виступило посередником у придбанні позивачем розсіву МнС у ПП «Протекс-Постач», при цьому контрагент позивача мав за вказаною адресою орендований склад, що підтверджено договором поставки № 0303 від 03.03.2016, видатковими накладними № 96 від 10.03.2016, № 97 від 11.03.2016, № 99 від 14.03.2016, товарно-транспортними накладними № 96.1 від 10.03.2016, № 96.2 від 10.03.2016, № 97.1 від 11.03.2016, № 97.2 від 11.03.2016, № 9.1 від 14.03.2016 та № 99.2 від 14.03.2016.
Відносно зазначення у товаро-транспортних накладних місця відвантаження товару, а саме: місто Дніпро вул. вул. Ялинкова, то, дійсно, судом апеляційної інстанції вірно в матеріалах справи міститься відповідь голови Самарської районної адміністрації від 09.03.2017 № 2-20/353/1 (том 1 а.с. 41), в якій зазначається, що у м. Дніпрі не існує такої вулиця як Ялинкова, тоді як у місті Дніпрі є вулиця Ялинова, що вочевидь свідчить про описку, допущену при перекладі назви вулиці з російської на українську мову, а відтак не може свідчити про нереальність господарських операцій між ТОВ «НВО «Укрпромекологія» та його контрагентом ТОВ «Акта Трейд».
При цьому, колегія судів зауважує, що відсутність товарно-транспортних накладних в даному випадку не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Вказаний висновок також викладено і у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 815/2770/15 та від 30.04.2020 у справі № 818/806/16.
Відтак, ознайомившись із наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов`язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704), що свідчить про те, що спірна господарська операція позивача у перевіреному періоді мала реальний характер, була пов`язана з господарською діяльністю позивача, спричиняючи зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі та запереченням на адміністративний позов, контролюючим органом не вказано інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі, як і не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права. Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 86 КАС України, скаржник фактично просить суд здійснити переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень ч. 2 ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного від 06.09.2017 та ухвалу Дніпровського апеляційного адміністративного суду 06.12.2017 у справі № 808/1451/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк