ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 808/1716/18
адміністративне провадження № К/9901/5820/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 808/1716/18
за позовом ОСОБА_1
до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (головуючий суддя: Лазаренко М.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Панченко О.М., суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного проведення перерахунку позивачу пенсії призначеної з 29 січня 2014 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV;
- зобов`язати відповідача виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії позивачу періоди: з 01.05.2002 по 31.12.2002; з 11.10.2004 по 21.11.2004; з 27.07.2011 по 21.04.2012, як час перебування на обліку в центрі зайнятості населення в місті Мелітополі, та з 01.07.2000 по 31.07.2000 і з 01.10.2005 по 31.01.2011, як період з найменшим заробітком відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов`язати відповідача включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми отримані в серпні 2004 року 345,90 гривень (види нарахувань "Бонус 050" - 226,00 грн., "Бонус 052" - 113,00 грн.) у вересні 2004 року - 1366,17 грн. (вид нарахувань "Відпускні у поточному місяці") як заробітну плату нараховану за період роботи на ГРП "Інструментальник", відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов`язати відповідача провести позивачу індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, вимог Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року;
- зобов`язати відповідача зробити повторний перерахунок пенсії позивача та здійснити виплату недорахованих сум, відповідно до вимог ч.1 ст.44, ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 808/1716/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неналежного проведення перерахунку позивачу пенсії призначеної з 29.01.2014, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV в частині невключення до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми отримані в серпні 2004 року 345,90 гривень (види нарахувань Бонус 050 - 226,00 грн., Бонус 052 - 113,00 грн. як заробітну плату нараховану за період роботи на ГРП «Інструментальник», відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суми отримані в серпні 2004 року 345,90 гривень (види нарахувань Бонус 050 - 226,00 грн., Бонус 052 - 113,00 грн.) як заробітну плату нараховану за період роботи на ГРП «Інструментальник», відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
У задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії позивачу періоди: з 01.05.2002 по 31.12.2002; з 11.10.2004 по 21.11.2004; з 27.07.2011 по 21.04.2012, як час перебування на обліку в центрі зайнятості населення в місті Мелітополі, та з 01.07.2000 по 31.07.2000 і з 01.10.2005 по 31.01.2011, як період з найменшим заробітком відповідно до вимог ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV відмовлено.
У задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача провести позивачу індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, вимог Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року відмовлено.
Зобов`язано відповідача зробити повторний перерахунок пенсії позивача та здійснити виплату недорахованих сум, відповідно до вимог ч. 1 ст. 44, ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV з урахуванням мотивувальної частини даного рішення;
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 808/1716/18 за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії змінено: доповнено резолютивну частину рішення після абзацу п`ятого абзацом наступного змісту: «Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області про зобов`язання відповідача включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати суму, отриману у вересні 2004 року у розмірі 1366,17 грн.». В іншій частині рішення залишено без змін.
4. 21 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якій заявник просив:
- визнати дії відповідача при розрахунку пенсії позивача на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року протиправними, які полягають у фальсифікації наданих документів судам при розгляді справи № 808/1716/18 від 13.06.2018 року, а також при повторному перерахунку пенсії позивача: а) фальсифікації періодів оптимізації; б) фальсифікації індивідуальних відомостей про застраховану особу - зроблені виправлення після майже 13-річного внесення даних до відомостей; в) помилки у розрахунку стажу;
- зобов`язати відповідача виключити (оптимізувати) із розрахунку заробітної плати для нарахування пенсії наступні періоди: з 01.04.2002 року по 31.12.2002 року, з 01.10.2004 року по 30.11.2004 року, з 01.07.2011 року по 30.04.2012 року, як час перебування на обліку в Мелітопольському центрі зайнятості населення та з 01.10.2005 року по 31.01.2011 року, як період з найменшою зарплатнею з одночасним виключенням періоду з 01.10.1989 року по 30.09.1994 року до липня 2000 року, так як після липня 2000 року страховий стаж становить більше 90 місяців на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок стажу згідно трудової книжки та індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 від 27.08.2013 року;
- зобов`язати відповідача включити в розрахунок коефіцієнту стажу не тільки повні місяці стажу, але й періоди страхового стажу на підставі ч. 3 ст. 24 та ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року;
- зобов`язати відповідача включити в розрахунок коефіцієнта заробітної плати суму 1366,17 грн. отриману в вересні 2004 року, як зарплатню, зароблену за період роботи з 01.10.2003 року по 26.07.2004 року в ГРП «Інструментальник» ЗАТ «ЗАЗ»;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок індексації пенсії за 2014 рік згідно вимог Закону України № 491-IV від 06.02.2003 року «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови КМУ № 1078 від 17 липня 2003 року «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», як занижені та невідповідаючі індексам споживчих цін за даними Держкомстату в 2014 році;
- зобов`язати відповідача зробити повторний перерахунок пенсії та здійснити виплату недоотриманих сум відповідно ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.
5. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначав, що в результаті переписки з Мелітопольським ОУПФУ в Запорізькій області йому сталі відомі обставини, які мали для суду першої та апеляційної інстанції суттєве значення для вирішення справи. Так, вже після вступу рішення в законну сили, ОСОБА_1 звернувся до свого територіального пенсійного органу із вимогою про надання копії розрахунку його пенсії. В листопаді 2018 року він отримав лист Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області № 211/Д-7 від 15 листопада 2018 року, з якого вбачається, що оптимізація здійснена з абсолютно іншими періодами, які не відповідають періодам, зазначеним у відзивах Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області. Вважав, що за таких дій відповідача, судом не належним чином досліджені: період знаходження позивача в центрі зайнятості населення, періоди отримання ним мінімальних доходів та періоди з найменшою заробітною платою. Крім того, зазначав, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 спеціалістами пенсійного органу здійснені виправлення в бік зменшення страхового стажу позивача. Також вказував на неврахування до коефіцієнту заробітної плати суми 1366,17 грн. та на неправильно проведену індексацію розміру його пенсії в 2014 році. Вважав, що використані судами першої та апеляційної інстанції при первинному розгляді справи документи не відповідали дійсності та були сфальсифіковані, що в свою чергу суттєво вплинуло на обґрунтування та законність винесених рішень.
6. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
7. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року залишено без змін.
8. Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передбачені ч. 2 ст. 361 КАС України підстави для перегляду рішення суду від 13 червня 2018 року за нововиявленими обставинами відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року, в якій просив суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року задовольнити в повному обсязі.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає аналогічні аргументи, що і у поданій до суду першої інстанції заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. 02 березня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 березня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №808/1716/18 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
14. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 02 березня 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
16. Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
17. Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
18. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
19. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
20. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14.
21. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
22. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
23. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
24. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
25. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.
26. Заявник у якості істотних для справи обставин, які начебто не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи посилається на обставини, які були повідомлені Мелітопольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 211/Д-7 від 15 листопада 2018 року. Зазначає, що при розгляді судами першої та апеляційної інстанції справи №808/1716/18 взято до уваги сфальсифіковані докази щодо періодів оптимізації, індивідуальних відомостей про застраховану особу, а також допущені помилки в розрахунку стажу.
27. Колегія суддів вважає, що вказані позивачем обставини не є передбаченими ч. 2 ст. 261 КАС України обставинами, за наявності яких можливий перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року за нововиявленими обставинами.
28. Так, колегія суддів погоджується з мотивами судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні заяви, у зв`язку з наступним.
Дніпропетровським адміністративним апеляційним судом у постанові від 03 вересня 2018 року встановлено, що: "Страховий стаж позивача становить 38 років 1 місяць 15 днів (457 місяців), що підтверджено розпорядженням 828572 від 03.12.2014 р. (а.с. 34). Відповідно, доводи позивача про неправильне зазначення судом першої інстанції розміру страхового стажу, який, на думку позивача, повинен складати 457,5 місяців, є необґрунтованими".
Судом апеляційної інстанції перевірено та встановлено законність здійснення відповідачем дій щодо проведення оптимізації страхового стажу позивача за спірні періоди.
Судом надано оцінку вимогам позивача про зобов`язання відповідача включити до розрахунку коефіцієнта заробітної плати позивачу суму, отриману у вересні 2004 року у розмірі 1366,17 грн., та про зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії з урахуванням фіксованої суми індексації, визначеної з базового місяця грудня 2013 року та індексу споживчих цін за період з травня 2014 року, вимог Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, починаючи нарахування та виплату фіксованої суми індексації пенсії із травня 2014 року.
Індивідуальні відомості про застраховану особу містять інформацію щодо предмета доказування, а саме: періодів трудового стажу та заробітної плати, які враховані для нарахування пенсії позивачу, на підставі яких судами було встановлено дійсні обставини справи. Одержання цього доказу з порушенням порядку, передбаченим законом судами при ухваленні рішень встановлено не було.
Безпідставними є посилання заявника на фальсифікацію індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 від 28.07.2013 року у зв`язку з отриманням заявником 22.01.2019 року нових індивідуальних відомостей за той самий період, оскільки відповідачем в поясненнях зазначається про те, що 23.02.2016 року релізом до патчу версії 1.2.3.1 підсистеми «WEB-COK» було оновлено програмне забезпечення, а саме у виписці стала відображатись ціла частина розрахованого значення кількості днів страхового стажу. Тобто, різниця в кількості днів пояснюється тим, що автоматизоване програмне забезпечення приведено у відповідність.
Без проходження процедури, встановленої законами України, неможливо посилатися на фальсифікацію наданих відповідачем документів, зокрема індивідуальних відомостей про застраховану особу від 22.01.2019 року.
29. Крім того, що стосується посилань заявника на фальсифікацію індивідуальних відомостей про застраховану особу, які містяться в матеріалах справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що доводи позивача з цього приводу, як підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні копії вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, якими було б встановлено надання територіальним управлінням Пенсійного фонду України або його працівниками фальшивих письмових доказів.
30. При цьому, встановлення позивачем обставин щодо нарахування виплати йому пенсії після виконання рішення суду від 13.06.2018 року у меншому розмірі, ніж він очікував, а також, неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанції обставин по справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на які посилається позивач, також не можуть бути підставами для задоволення вказаної заяви, оскільки не свідчать про наявність обставин, які мали значення для вирішення спірних правовідносин та про які позивач об`єктивно не міг довідатись на час розгляду справи.
31. З цього приводу колегія суддів Верховного суду також звертає увагу, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
32. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
33. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
34. Крім того, зі змісту заяви позивача про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року за нововиявленими обставинами вбачається, що така заява містить інші вимоги та підстави, відмінні від тих, які були заявлені у позові.
35. В свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
36. Таким чином, в цій частині суди також вірно відмовили в задоволенні заяви про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, оскільки суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
37. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного суду, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що заява позивача не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
38. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
39. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
40. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
41. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
42. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
43. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
44. Таким чином, оскільки заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, подана ОСОБА_1 , не містила нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для її задоволення.
45. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
46. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
47. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій