ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2020 року
м. Київ
справа №808/1925/17
адміністративне провадження №К/9901/53961/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (головуючий суддя Панченко О.М., судді Іванов С.М., Чередниченко В.Є.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ГУНП в Запорізькій області) про скасування наказів від 24.05.2017 №1650 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та від 25.05.2017 №268 о/с про звільнення зі служби в поліції, поновлення на посаді слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області і у спеціальному званні старшого лейтенанта поліції, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.05.2017 до дня поновлення на роботі.
2. Позов обґрунтував тим, що його незаконно звільнено зі служби в поліції за відмову на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп?яніння), враховуючи, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року (суддя Бойченко Ю.П.) позов задоволено.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Вважає, що висновок про скоєння ним дисциплінарного проступку зроблений судом апеляційної інстанції без надання оцінки правомірності дій патрульних поліцейських, які, на думку позивача, не мали підстав зупиняти його автомобіль і вимагати проходження огляду на стан сп?яніння. Вказує також на упередженість суду апеляційної інстанції, про що свідчить витребування судом з власної ініціативи відеозапису адміністративного правопорушення та проведення судового засідання за участю відповідача в режимі відеоконференції, хоча останній відповідного клопотання не заявляв.
7. У відзиві на касаційну скаргу ГУНП в Запорізькій області просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
9. З листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції, з 09.12.2016 обіймав посаду слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.
10. 12.03.2017 співробітниками патрульної поліції складено стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії БР №269305 за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), в частині відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
11. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 31.03.2017 №1043 за вказаним фактом призначено службове розслідування.
12. Службовим розслідуванням установлено, що 11.03.2017 ОСОБА_1 заступив на добове чергування в складі додаткової слідчо-оперативної групи Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. За наказом відповідального від керівництва по ОВС заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Горлова Д.О. позивач продовжив після 20:00 год. чергування за місцем проживання, здавши табельну вогнепальну зброю за місцем служби.
13. 12.03.2017 о 00:20 год. до чергової частини Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення зі спецслужби "102" про те, що у районі вулиць Водограйна - 40 років Перемоги у м. Запоріжжі по зустрічній смузі їздить автомобіль синього кольору, водій якого знаходиться в нетверезому стані та заїхав у двір.
14. Вказану інформацію було відразу передано наряду УПП у м. Запоріжжі ДПП НПУ "Іскра-0302", яким під час перевірки повідомлення, у районі будинку №21 по вул. 40-річчя Перемоги о 00:55 год. було виявлено та зупинено автомобіль HYUNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
15. При спілкуванні з позивачем поліцейські патрульної поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп?яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації руху. У зв?язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від чого позивач у присутності двох свідків ( ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ) відмовився, мотивуючи це тим, що не довіряє ні поліцейським, ні закладам МОЗ.
16. Після цього поліцейськими був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 власноруч зазначив: "Інспектор не зміг відмітити признаки тверезої особи. З протоколом не згоден. Складений з порушенням законодавчими правами".
17. 12.03.2017 о 02:30 год. позивач самостійно пройшов медичний огляд у Комунальній установі "'Запорізький обласний клінічний наркологічний диспансер"' Запорізької обласної ради, згідно з висновком якого він у стані алкогольного сп`яніння не перебував.
18. У той же день о 03.10 год. ОСОБА_1 направився до УПП у м. Запоріжжі та через службу "102" повідомив про своє бажання бачити групу моніторингу, оскільки у нього відібрали посвідчення водія.
19. На місце події направлено інспекторів відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Запоріжжі ДПП лейтенанта поліції Троян О.О. і молодшого лейтенанта поліції Кривоспицького В.О. , які зустрілися з ОСОБА_1 та прийняли від нього письмову заяву щодо неправомірних дій працівників патрульної поліції, які, за доводами заявника, незаконно склали відносно нього адміністративний протокол за статтею 130 КУпАП.
20. Відповідно до висновку перевірки за зверненням позивача, затвердженим 17.03.2017 начальником УПП у м. Запоріжжі ДПП капітаном поліції Пилипенком Р.О., дії працівників патрульної поліції визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
21. У письмовому поясненні позивач підтвердив обставини зупинки його автомобіля співробітниками патрульної поліції, а свою відмову від проходження огляду на стан сп?яніння обґрунтував тим, що він був тверезим.
22. Під час службового розслідування досліджені відеозаписи з бодікамери працівників УПП у м. Запоріжжі ДПП НПУ і з відеореєстратора, встановленого на їхньому службовому автомобілі, опитані, зокрема, поліцейські патрульної поліції Ожогов Є.А. і Гладчук С.С., які складали адміністративні матеріали відносно позивача та підтвердили зазначену у них інформацію, інспектори відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Запоріжжі ДПП НПУ Троян О.О. і Кривоспицький В.О., які пояснили, що при спілкуванні з ОСОБА_1 запаху алкоголю не відчули, однак помітили порушення координації рухів та мляву мову, слідчий СВ ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Гєворкян А.А. , якому на прохання позивача було передано керування транспортним засобом та який зазначив, що не відчув запаху алкоголю від позивача, а також проведена телефонна розмова зі свідком ОСОБА_9 , яка категорично відмовилася надавати письмове пояснення, підтвердивши при цьому, що в її присутності був складений протокол відносно ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп?яніння та відмовлявся від проходження відповідного огляду.
23. На підставі аналізу зібраних матеріалів у висновку службового розслідування, затвердженого 24.05.2017 начальником ГУНП в Запорізькій області полковником поліції Золотоношею О.В., встановлено грубе порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у відмові на вимогу поліцейських від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння, у зв?язку з чим рекомендовано накласти на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
24. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 24.05.2017 №1650 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за грубе порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справі України, частини п?ятої статті 14, частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, що виразилось у відмові на вимогу поліцейських від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння, на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
25. Наказом ГУНП в Запорізькій області від 25.05.2017 №268 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено з 25.05.2017 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
V. Позиція Верховного Суду
26. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
27. Відповідно до положень частини другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
28. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
29. Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, тому на час виникнення спірних правовідносин на поліцейських поширювалася дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
30. Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службовою дисципліною є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, шляхом дотримання законності і статутного порядку.
31. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, тощо.
32. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
33. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 5 Дисциплінарного статуту).
34. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені у статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.
35. За приписами статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
36. Рішення про задоволення позову суд першої інстанції мотивував тим, що про незаконність звільнення позивача зі служби в поліції свідчить постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2017 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а також висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп?яніння від 12.03.2017, яким не підтверджено перебування позивача у стані алкогольного сп?яніння.
37. У свою чергу суд апеляційної інстанції, спростовуючи висновки суду першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що матеріалами службового розслідування доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у тому, що на законну вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння позивач, усупереч статті 16 Закону України "Про дорожній рух" і пункту 2.5 Правил дорожнього руху, від проходження такого огляду відмовився, чим порушив вимоги чинного законодавства України, а також норми професійної та службової етики щодо допущення поведінки, яка дискредитує його як представника поліції та може зашкодити авторитету правоохоронного органу.
38. Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
39. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 78 КАС України).
40. ОСОБА_1 не заперечив факту відмови від проходження огляду на стан сп?яніння ні під час розгляду цієї справи, ні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що зазначено в описовій частині постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2017 року. Водночас рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю його складу, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, прийнято районним судом фактично внаслідок надання правової оцінки правомірності відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду у контексті досліджених судом доказів на підтвердження відсутності у нього явних ознак алкогольного сп?яніння.
41. Отже, інша, відмінна юридична кваліфікація факту відмови від проходження огляду на стан сп?яніння, надана у справі про адміністративне правопорушення, не може бути підставою для скасування дисциплінарного стягнення, застосованого за той же факт.
42. Таким чином, апеляційний суд дійшов мотивованого висновку, що описані у висновку службового розслідування дії ОСОБА_1 , вчинення яких доведено належними і допустимими доказами у цій справі та не спростовано у справі про адміністративне правопорушення, були підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яка є самостійним видом юридичної відповідальност і може бути застосована незалежно від того, чи притягнута особа за ті самі дії до іншого виду відповідальності, зокрема, адміністративної.
43. При цьому колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, що висновок медичного огляду від 12.03.2017 не впливає на правильність кваліфікації відповідачем дій ОСОБА_1 , оскільки підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності стала неправомірна поведінка під час зупинки його працівниками поліції, а не факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
44. Витребування апеляційним судом доказів з власної ініціативи, про що йдеться у касаційній скарзі, узгоджується з принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріпленим у частині четвертій статті 9, частині третій статті 77, пункті 4 частини першої статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
45. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції забезпечено судом апеляційної інстанції за клопотанням відповідача, заявленим в апеляційній скарзі, чим спростовуються аргументи позивача в цій частині (а.с. 124).
46. Порушень норм процесуального права, які би свідчили про упередженість суду апеляційної інстанції при розгляді цієї справи, колегією суддів не встановлено.
47. Отже, суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська