ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 808/2841/17
адміністративне провадження № К/9901/52350/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Смоковича М.І., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 808/2841/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області Державного Агентства рибного господарства України про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Прасова О.О.,
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів Семененка Я.В. Добродняк І.Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного Агентства рибного господарства у Запорізькій області Державного Агентства рибного господарства України (далі - відповідач, Управління Державного Агентства рибного господарства у Запорізькій області), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23 серпня 2017 року №173-К "Про звільнення ОСОБА_1 ";
1.2 зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль";
1.3 стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 серпня 2017 року по день поновлення на роботі, розмір якого на день розгляду справи 27 листопада 2017 року складає 30928 грн 45 коп;
1.4 стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток, що пов`язаний з несвоєчасним розрахунком при звільненні у розмірі 1913 грн 10 коп за період з 24 серпня 2017 року по 29 серпня 2017 року включно;
1.5 зарахувати термін що сплив за час вимушеного прогулу пов`язаного з безпідставним та незаконним звільненням, до загального строку, що встановлений наказом від 03 травня 2017 року №31-К.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив про протиправність його звільнення через невідповідність займаній посаді, оскільки він належним чином виконував покладені на нього обов`язки, в той час як звільнення є заходом дискримінації співробітника після того, як він намагався відстояти дотримання роботодавцем трудових прав робітників (на відшкодування витрат за відрядження, на створення профспілкової організації тощо).
3. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що ОСОБА_1 до суду направлено адміністративний позов лише 22 вересня 2017 року. Проте, про можливе порушення своїх прав на державну службу позивач дізнався 16 серпня 2017 року, так як саме в цей день його ознайомлено під особистий підпис з Наказом відповідача від 16 серпня 2017 року №173-К "Про звільнення ОСОБА_1 ". В той же день (16 серпня 2017 року) позивачу вручено під особистий підпис повідомлення про його звільнення від 16 серпня 2017 року №02-47/1325. Позивач у позовній заяві зазначає той факт, що 16 серпня 2017 року його повідомлено про звільнення з 23 серпня 2017 року. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
3.1. У зв`язку з цим, на думку відповідача, місячний строк для звернення до адміністративного суду у позивача розпочався з 17 серпня 2017 року, а закінчився - 16 вересня 2017 року. Проте, як вбачається із позовної заяви та штампу поштового відділення на опису документів, позов ОСОБА_1 направлений до адміністративного суду 22 вересня 2017 року. Таким чином, відповідач вважає, що позивач звернувся з даним позовом до суду з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 04 травня 2017 року ОСОБА_1 за наказом від 03 травня 2017 року № 31-К прийнято на посаду провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Держрибагентства у Запорізькій області з встановленим випробуванням строком шість місяців.
5. 16 серпня 2017 року начальником Управління Держрибагентства у Запорізькій області, з посиланням на пункт 11 статті 40 Кодексу законів про працю України та пункту 6 статті 35 Закону України «Про державну службу», винесено наказ від 16 серпня 2017 року № 173-К "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким звільнено ОСОБА_1 з 23 серпня 2017 року з посади провідного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування
5.1. На звороті вказаного Наказу від 16 серпня 2017 року №173-К міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 з даним Наказом - 16 серпня 2017 року.
6. В той же день (16 серпня 2017 року) ОСОБА_1 вручено під особистий підпис повідомлення про його звільнення 23 серпня 2017 року у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування з зазначенням причин не проходження ним випробування.
7. Кошти (розрахунок при звільненні) на рахунок позивача у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» надійшли 29 серпня 2017 року.
8. Відповідно до Доповідної записки заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" від 16 серпня 2017 року на адресу начальника Управління Державного Агентства рибного господарства у Запорізькій області, в якій, зокрема, зазначено: "…Довожу до Вашого відома, що 15 серпня 2017 року рейдова група в складі: провідних державних інспекторів ОСОБА_1 (старший групи), Фисуна О.В. та головного державного інспектора Жало Д.Г. були відсутні на закріпленій за ними території (згідно з планом-наказом №00095).
8.1. Також повідомляю, що на місці несення служби вищезазначених держінспекторів, в період їх відсутності, складом групи оперативного реагування (наказ від 14 серпня 2017 року №61) було виявлено 2 порушення за частиною третьою статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що складено 2 протоколи №000563, №000564.
8.2. За результатами перевірки виконання переліку завдань на період строку випробування для державних інспекторів, а саме пункт 1.1 "Ведення електронного журналу та електронного щоденника інспекторським складом" встановлено: - ОСОБА_1 до електронного реєстру не внесені протоколи: №0000426, 000070, 000218, 000427. Результати рейдової діяльності за 45 робочих днів (на які виписано план-наказ) не внесено до електронного щоденника… .
8.3. Враховуючи вищевикладене державні інспектори ОСОБА_1 , Фисун О.В. та Жало Д.Г. не справляються з виконанням посадових обов`язків з охорони водних біоресурсів. Додатково повідомляю, що за період з 26 червня 2017 року по 14 серпня 2017 року судами було повернуто на доопрацювання адміністративні матеріали щодо виявлених правопорушень інспекторами Запорізького рибоохоронного патруля: … - ОСОБА_1 (№0000570); … 5.4. Прошу: Враховуючи, що вищезазначені державні інспектори знаходяться на випробувальному терміні та у зв`язку з неякісним і неналежним виконанням ними своїх посадових обов`язків розглянути відповідність їх займаним посадам …".
9. Протоколи №0000426, 000070, 000218, 000427 внесені до електронного реєстру, що підтверджується витягом з нього, а номер повернутого судом протоколу про адміністративне правопорушення не 0000570 (як зазначено у Доповідній записці), а - 000061.
10. У повідомленні "Про звільнення" (від 16 серпня 2017 року №02-47/1325), адресованому відповідачем ОСОБА_1 , зазначено: "… Вас було прийнято на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління Державного агентства рибного господарства (далі - Управління) 04 травня 2017 року з встановленим випробуванням строком шість місяців. Під час випробування Ви неякісно та неналежним чином виконували свої посадові обов`язки у сфері державного нагляду (контролю) в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, про що свідчить доповідна записка заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" Управління від 16. серпня 2017 року. Враховуючи вищезазначене Вас буде звільнено 23 серпня 2017 року у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування …".
11. Судами досліджено відповіді відповідача на звернення ОСОБА_1 щодо компенсаційних виплат за користування громадським транспортом ( від 14 вересня 2017 року №02-47/1705) та щодо скарги ОСОБА_1 щодо проведення службового розслідування фактів порушення його прав та перешкод у їх реалізації (від 23 серпня 2017 року №02-47/1384).
12. Судами взято до уваги, що факти викладені ОСОБА_1 з приводу несення ним служби у скарзі та Службовій записці не пов`язані з фактами, викладеними у Доповідній записці заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» від 16 серпня 2017 року (яка стала безпосередньою підставою для звільнення позивача).
12.1. У наданих позивачу відповідях відсутні образливі вирази або вислови, які б принижували його честь і гідність. Доказів дискримінаційного ставлення відповідача до позивача під час несення ним служби - ОСОБА_1 до суду не надав.
13. У Доповідній записці головного спеціаліста відділу іхтіології та регулювання рибальства Бронзюка М.Л. поданої 16 серпня 2017 року на адресу начальника Управління Державного Агентства рибного господарства у Запорізькій області зазначено наступне: «… Повідомляю Вам, що з метою перевірки переліку завдань для виконання протягом строку випробування для державних інспекторів, а саме пункт 1.1 ведення електронного журналу та електронного щоденника інспекторським складом в Управлінні Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області був проведений облік внесених протоколів до електронного реєстру та заповнення інспекторським складом електронних щоденників. За результатами перевірки було встановлено: 1. ОСОБА_1 до електронного реєстру не внесені протоколи: №0000426, 000070, 000218, 000427. Результати рейдової діяльності за 45 робочих днів (на які виписано план-наказ) не внесено до електронного щоденника …».
14. Судами досліджено: письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , затриманих 15 вересня 2017 року за лов риби з пірсу греблі Дніпровської ГЕС; Рапорт головного державного інспектора Шевченко О.С. про відсутність провідних державних інспекторів ОСОБА_1 (старший групи), Фисуна О.В. та головного державного інспектора Жало Д.Г. на закріпленій за ними території (згідно план-наказу №000095).
15. Відповідачем надано до суду План-наказ на проведення рибоохоронного рейду №000095 від 14 серпня 2017 року о/об 15:55 год. згідно з яким провідний державний інспектор ОСОБА_1. (старший групи), провідний державний інспектор Фисун О.В. та головний державний інспектор Жало Д.Г. з 05:00 год. 15 серпня 2017 року до 13:00 год. 15 серпня 2017 року повинні провести рибоохоронний рейд на Запорізькому водосховищі на пірсі Дніпровської ГЕС.
16. Наказом відповідача від 14 серпня 2017 року №61 «Про проведення перевірки рибоохоронної роботи державних інспекторів» утворено оперативну робочу групу у складі працівників відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»: Шевченко О.С. , головний державний інспектор - старший групи; Дроздов О.П. , головний державний інспектор; Дзюба В.П. , провідний державний інспектор. Зазначеній оперативній робочий групі в термін з 14 серпня 2017 року по 21 серпня 2017 року наказано провести перевірку рибоохоронної роботи державних інспекторів відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» в межах районів діяльності Запорізького рибоохоронного патруля.
17. Саме вказаною оперативною робочою групою ( Шевченко О.С. , Дроздов О.П. , Дзюба В.П. ) і затримано 15 вересня 2017 року на місці, де повинні були провести рибоохоронний рейд на Запорізькому водосховищі на пірсі Дніпровської ГЕС ОСОБА_1 , Фисун О.В. та Жало Д.Г. , правопорушників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за лов риби, про що свідчать складені Протоколи про адміністративне правопорушення №000563, №000564.
18. Судами досліджено: Постанову Ленінського районного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року у справі №334/4099/17 (Провадження №3/334/1408/2017) про повернення протоколу №000061 від 26.05.2017 для усунення недоліків; Журнал реєстрації адміністративних матеріалів переданих до Ленінського, Орджонікіджевського та Жовтневого судів м.Запоріжжя у 2017 році.
18.1. Відповідно до вказаних документів ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 26 травня 2017 року №000061 який не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, відомості про особу викладені не в повному обсязі, не вказано адреси реєстрації або проживання.
ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їхнього ухвалення
19. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
20. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем доведена наявність обставин неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків під час випробувального терміну, що, свою чергу, свідчить про законність прийняття керівником Управління Держрибагентства у Запорізькій області спірного наказу від 23 серпня 2017 року № 173-К про звільнення ОСОБА_1 через його невідповідність займаній посаді.
21. З приводу несвоєчасного розрахунку при звільненні суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з посиланням на частину п`яту статті 24 Закону України «Про оплату праці», пункт 8.1.статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зазначив, що 24 серпня 2017 року є святковим днем - День незалежності України; 25-27 серпня 2017 року були вихідними днями. Кошти на рахунок позивача у філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» надійшли 29 серпня 2017 року. Відтак суд першої інстанції констатував, що досліджені обставини справи, платіжні документи не свідчать про порушення відповідачем порядку розрахунку з позивачем при його звільненні.
ІV Касаційне оскарження
22. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано у суді 04 червня 2018 року.
23. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що суди залишили поза увагою його доводи про несвоєчасний розрахунок при звільненні і вважає, що оскільки останнім робочим днем було 23 серпня 2017 року, а остаточний розрахунок відбувся лише 29 серпня 2017 року, то він має право отримати компенсацію на підставі статей 116 117 Кодексу законів про працю України.
23.1. Також зазначив, що відповідач безпідставно звільнив його із займаної посади і доводи відповідача про неналежне виконання ним посадових обов`язків безпідставні. На підтвердження своєї позиції навів аргументи на спростування обставин, на які покликався відповідач, доводячи правомірність свого рішення про звільнення позивача з наведених мотивів.
23.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.
24. 02 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано із Запорізького окружного адміністративного суду справу № 808/2841/17.
25. 17 липня 2018 року справа № 808/2841/17 надійшла до Верховного Суду.
26. 20 липня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача, в якому представник відповідача спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
27. 07 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 травня 2020 року № 748/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Смоковича М.І., Уханенка С.А.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
29. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
31. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
32. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
36. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 33 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № №889-VIII), акт про призначення на посаду може містити також такі умови та зобов`язання: строк випробування (у разі призначення з випробувальним строком).
37. В акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку (частина перша статті 35 Закону №889-VIII).
38. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов`язковим (частина друга статті 35 Закону №889-VIII).
39. Відповідно до частини шостої статті 35 Закону №889-VIII суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
40. Пунктом 2 частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
41. Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
42. Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
VІ Позиція Верховного Суду
43. У справі встановлено, що позивача звільнили в рамках випробувального строку, встановленого при призначенні на посаду, з мотивів його невідповідності займаній посаді. Обставини, які слугували для такого висновку, викладено в доповідної записки заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів "Рибоохоронний патруль" від 16 серпня 2017 року.
44. Спір виник у зв`язку з тим, що позивач не погоджується з таким висновком відповідача (про невідповідність займаній посаді) і наводить свої міркування на спростування тверджень останнього про виявлені недоліки в роботі позивача, на яких власне і ґрунтується такий висновок.
45. З цього приводу треба зазначити, що в період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено. Водночас, висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
46. Фактичні обставини, які слугували підставою для такого висновку відповідача, наведено вище. Суд касаційної інстанції в межах своїх повноважень не може давати правової оцінки доказам, якими сторони обґрунтовують свої позиції. Водночас аргументи, наведені в касаційній скарзі в цій частині власне цього і вимагають.
47. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 808/2842/17 і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.
48. Верховний Суд виходить з того, що в обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних відносин висновки судів попередніх інстанцій в щодо правомірності звільнення позивача є правильними. Встановлювати випробувальний строк є правом суб`єкта призначення, в рамках якого він має право оцінити відповідність державного службовця займаній посаді. У цьому зв`язку треба додати, що звільнення з наведених підстав і звільнення у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку є самостійними підставами. У цій справі не йдеться про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тому немає підстав вважати, що перед тим як звільняти його відповідач мав би провести службове розслідування.
49. З огляду на зазначене, доводи позивача в частині правомірності видання оскарженого наказу не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи.
50. Щодо доводів позивача про несвоєчасний розрахунок, то висновки судів попередніх інстанцій в цій частині, на думку колегії суддів, ґрунтуються на поверхневому з`ясуванні обставин справи. Зважаючи на наведені положення статей 116 117 КЗпП України повний розрахунок з позивачем мав відбутися у день його звільнення. Останнім днем роботи позивача було 23 серпня 2017 року, а остаточний розрахунок з ним відбувся 29 серпня 2017 року.
51. На думку Верховного Суду, суди не в повному обсязі дослідили обставин справи в цій частині, а саме не дослідили дату направлення відповідачем до банку розрахункового документу, тож з цього приводу висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.
52. Згідно з частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
56. За частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
57. Переглянувши оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах заявлених вимог касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що, висновки судів щодо відмови у задоволенні позову в частині скасування наказу Управління Державного Агентства рибного господарства у Запорізькій області від 23 серпня 2017 року №173-К "Про звільнення ОСОБА_1 ", відповідно і щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку є правильними. Водночас, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку, пов`язаного з несвоєчасним розрахунком при звільненні за період з 24 серпня 2017 року по 29 серпня 2017 року висновки судів попередніх інстанцій Верховний Суд вважає необґрунтованими і поспішними, тож в цій частині судові рішення треба скасувати, а справу (в цій частині) направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 345 349 350 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку, пов`язаного з несвоєчасним розрахунком при звільненні за період з 24 серпня 2017 року по 29 серпня 2017 року скасувати і в цій частині направити справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
3. У решті постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі № 808/2841/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова
Судді: С.А. Уханенко
М.І. Смокович