ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №808/3231/16
адміністративне провадження №К/9901/35668/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 (суддя - Нестеренко Л.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 (головуючий суддя - Дурасова Ю.В., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі №808/3231/16 за позовом Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та вилучення готівки,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, контролюючий орган) звернулась до суду з позовом до Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей» (далі - відповідач, Державне підприємство), в якому просило стягнути кошти з рахунків платника податків у банках та вилучення готівки, а саме заборгованість з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 27112,09грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується непогашена сума податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб. Відповідно до статті 59 Податкового кодексу Україні позивачем на адресу Державного підприємства направлена податкова вимога №2/494 від 09.06.2009, яка не виконана відповідачем у встановлений термін, що стало підставою для стягнення заборгованості у розмірі 27112,09грн (борг, що утворився після надіслання вимоги, яку не виконано відповідачем) в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, обґрунтоване відсутністю правових підстав для нарахування та стягнення з Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей» суми податкового боргу, оскільки вимога про сплату спірної суми заборгованості, що направлялася відповідачу в 2009 році, була визнана судом у справі №2а-9625/10/0870 безпідставною, а інших вимог контролюючий орган на адресу Державного підприємства не направляв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі №808/3231/16, прийняти нову постанову про задоволення позову.
5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом заявлених Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області повних вимог у даній справі є наявність, як вказує контролюючий орган, у Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей» податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 27112,09грн, який виник на підставі:
- подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю №1300003067 від 19.02.2013 (термін сплати 30.11.2013, 30.12.2013, 30.01.2014) на загальну суму 1923,97грн.
- подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю №9004437818 від 05.02.2014 (термін сплати 02.03.2014, 30.03.2014, 30.04.2014, 30.05.2014, 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014, 30.11.2014, 30.12.2014, 30.01.2015) на загальну суму 7695,76грн.
- подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю №9015837162 від 16.02.2015 (термін сплати 02.03.2015, 30.03.2015, 30.04.2015, 30.05.2015, 30.06.2015, 30.07.2015, 30.07.2015, 30.08.2015, 30.09.2015, 30.10.2015, 30.11.2015, 30.12.2015, 30.01.2016) на загальну суму 9612,04грн.
- подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю №9019817508 від 18.02.2016 (термін сплати 01.03.2016, 30.03.2016, 30.04.2016, 30.05.2016, 30.06.2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016) на загальну суму 7880,32грн.
Як встановлено судами попередніх інстанції, у зв`язку з наявністю у відповідача суми податкового боргу по земельному податку, контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: платнику податків рекомендованим листом з повідомленням була направлена податкова вимога №2/494 від 09.06.2009 на суму 7073,23грн.
У підтвердження відсутності за відповідачем заборгованості зі сплати земельного податку за періоди вказані у позові, Державним підприємством надано бухгалтерську довідку (відомість перерахувань земельного податку Державним навчальним закладом «Запорізький професійний ліцей») та банківські документи про сплату податку.
Судами також встановлено, що відповідачем самостійно задекларовано 26305,90грн зі сплати земельного податку (з урахуванням уточнення від 17.06.2015 №9126238651 до податкової декларації) та сплачено суму у розмірі 27634,57грн. Докази сплати відповідачем задекларованих поточних зобов`язань земельного податку у період з жовтня 2013 року по серпень 2016 року наявні в матеріалах справи з відповідним призначенням.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого судами передчасно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення коштів. Зокрема, відповідач вказує, що оскільки податкова заборгованість з земельного податку, яка була предметом стягнення у справі №2а-9625/10/0870 за 2009 рік та 8 місяців 2010 року у сумі 27140,89грн вже погашена, прийняття Вищим адміністративним судом України 22.05.2015 ухвали не є підставою для коригування новоствореного податкового боргу та наявний в інтегрованій картці платника станом на 01.10.2015.
8. В свою чергу Державний навчальний заклад «Запорізький професійний ліцей» у запереченні на касаційну скаргу зазначив, що у відповідача відсутня зазначена в позові заборгованість за вказані періоди. Державне підприємство стверджує, що позивачем при звернення до суду з позовом не враховано факту, що Державним навчальним закладом «Запорізький професійний ліцей» було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації зі сплати податку за землю за 2015 рік, яким було відкориговано зобов`язання по сплаті земельного податку у бік зменшення. Також, відповідач окремо наголошує, що контролюючим органом безпідставно та незаконно проведено погашення за рахунок поточних платежів, суми в стягненні якої контролюючому органу було відмовлено у судовому порядку (ухвала Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 у справі №2а-9625/10/0870).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
9.2. Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16.
Платник податків зобов`язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
9.3. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
9.4. Пункт 59.1 статті 59.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
9.5. Пункт 59.3 статті 59.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
9.6. Пункт 96.1 статті 96.
У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
9.6.1 Підпункти 96.1.1-96.1.4 пункту 96.1 статті 96.
Виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
9.7. Пункт 96.2 статті 96.
У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (в редакції, що діяла до 08.02.2020).
11. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
12. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про безпідставність заявлених Запорізькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області позовних вимог щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та вилучення готівки, а саме заборгованість з земельного податок з юридичних осіб у розмірі 27112,09грн, оскільки станом на момент подання адміністративного позову заборгованість зі сплати земельного податку за періоди вказані у позові у відповідача була відсутня, що підтверджується дослідженими в процесі розгляду справи доказами сплати задекларованих поточних зобов`язань земельного податку (бухгалтерська довідка (відомість перерахувань земельного податку Державним навчальним закладом «Запорізький професійний ліцей») та банківські документи про сплату податку із відповідними призначеннями.
Судами також встановлено, що відповідачем самостійно задекларовано 26305,90грн зі сплати земельного податку (з урахуванням уточнень від 17.06.2015 №9126238651 до податкової декларації) та самостійно сплачено суму у розмірі 27634,57грн.
В свою чергу, контролюючим органом при розрахунку заявленої до стягнення з відповідача суми, не було врахованого факту подання Державним навчальним закладом «Запорізький професійний ліцей» уточнюючого розрахунку №9126238651 від 17.06.2015 до податкової декларації зі сплати за землю за 2015 рік, яким було відкориговано зобов`язання у бік зменшення.
Посилання контролюючого органу на невиконану відповідачем податкову вимогу №2/494 від 09.06.2009, надіслану Державному підприємству у 2009 році, як на підставу задоволення позовних вимог, обґрунтовано відхилено судами, оскільки сума боргу по вказаній вимозі була предметом розгляду справи №2а-9625/10/0780 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 визнана незаконною, а стягнення суми боргу - безпідставним.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Державне підприємство у червні 2015 року зверталося до контролюючого органу із заявою про отримання акту звірки по земельному податку за 2015 рік. Підставою такого звернення було отримання відповідачем ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2015 по справі №2а-9625/10/0870, якою суд касаційної інстанції відмовив контролюючому органу у примусовому стягненні з відповідача земельного податку.
Втім, збільшена позивачем в обліковій картці Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей» заборгованість по сплаті земельного податку, нарахована пеня та штрафні санкції контролюючим органом в Картці особового рахунку відповідача не була приведена у відповідність ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.04.2015 по справі 2а-9625/10/0870, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Також судами умотивовано зазначено щодо помилково обраного позивачем виду стягнення з відповідача податкової заборгованості, оскільки стягнення з Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей», який є державним закладом, фінансування якого здійснюється за рахунок Державного бюджету України, повинно проводитися у відповідності до вимог статті 96 Податкового кодексу України, яка не передбачає такого виду стягнення, яким скористався позивач у даній справі.
13. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки заборгованість зі сплати земельного податку за періоди вказані у позові у відповідача відсутня, вимога про стягнення з Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей» суми податкового боргу у розмірі 27112,09грн є необґрунтованою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при постановленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
15. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
16. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 у справі №808/3231/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду