ПОСТАНОВА
Іменем України
24 березня 2020 року
Київ
справа №808/330/17
адміністративне провадження №К/9901/24129/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 808/330/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Стрельнікової Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Богданенко І.Ю., судді: Уханенко С.А., Дадим Ю.М.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову (а.с. 41-41), просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області №3607 від 27.12.2016 о/с «Про покарання поліцейських Комунарського відділення поліції» про притягнення позивача, поліцейського Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області №487 о/с 27.12.2016 о/с «По особовому складу» про звільнення позивача, поліцейського Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта зі служби в поліції;
- поновити позивача на посаді старшого сержанта поліції поліцейського Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області;
- зобов`язати ГУНП в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 27.12.2016 по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі;
- допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення на роботі старшого сержанта поліції поліцейського Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача наказом т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області №487 о/с 27.12.2016 о/с «По особовому складу» звільнено з посади старшого сержанта Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Позивач вважає, що наказ про звільнення є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки висновок службової перевірки за фактами порушення службової дисципліни окремим працівниками ГУНП в Запорізькій області від 27.12.2016 не містить фактів та доказів того, що позивачем було порушено вимоги чинного законодавства, а саме, скоєння вчинків, що грубо порушують дисципліну, а саму перевірку проведено з грубими порушеннями Інструкції про порядок проведення службових розслідувань.
Позивач зазначає, що за фактом вилучення боєприпасів за його місцем мешкання розпочато кримінальне провадження №42016080000000391 за ознаками ч.1ст. 263 КК України, яке об`єднано з кримінальним провадженням №42016080000000297 та на теперішній час досудове розслідування триває, про підозру нікому не повідомлено, обвинувальний акт не складено, тобто підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не було.
3. Крім того позивач вказує, що за епізодом встановленого службовим розслідуванням порушення вимог Закону України «Про національну поліцію» КУпАП, п. 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 та ч.1 ст. 178 КУпАП, а саме не складення протоколів про адміністративні правопорушення на правопорушника на території залізничного вокзалу «Запоріжжя-1» Придніпровської залізниці 31.10.2016, у позивача не було визначених законодавством підстав для їх складення.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
4. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що матеріалами службового розслідування підтверджуються факти грубого порушення діями позивача вимог ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з огляду на що спірними наказами позивача правомірно було притягнено до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем безпідставно не вчинено жодних дій, направлених на складення протоколу про адміністративне правопорушення або які б свідчили про намір скласти такий протокол щодо особи, яка вчинила 31.10.2016 на залізничному вокзалі «Запоріжжя-1» адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173 178 КУпАП.
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з матеріалами службового розслідування, у тому числі пояснень позивача (а.с. 148-149), під час проведення обшуку в житлі позивача, за місцем проживання, вилучені чотири ножі, два патрона від пістолета Макарова та один патрон від автомата Калашнікова. Патрони позивач знайшов у 2015 році під час несення служби в с.м.т. Розівка по охороні залізничних мостів; приїхавши з відрядження поклав патрони до старої сумки та про них забув.
При цьому, відповідно до висновку експерта №564-З від 15.11.2016 вилучені за місцем мешкання позивача патрони є боєприпасами придатними для стрільби (а.с. 138-139). Службовою перевіркою, у тому числі шляхом інвентаризації озброєння та боєприпасів Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, виключений випадок збігу вилучених у позивача патронів із службовими.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що позивачем порушено вимоги Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, що відповідно до норм Дисциплінарного статуту є порушенням службової дисципліни.
8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в ході проведеного службового розслідування не було порушено прав позивача, оскільки отримання інформації про підстави проведення розслідування є правом особи, щодо якої проводиться розслідування, а не обов`язок виконавця службового розслідування, а позивачем не надано доказів відмови йому у отримані відповідної інформації.
Також суди першої та апеляційної інстанцій визнали безпідставними доводи позивача про те, що службове розслідування щодо нього проведено з грубими порушеннями, оскільки під час службового розслідування позивач від надання пояснень щодо себе не відмовився, та добровільно надав пояснення 04.11.2016 та 18.11.2016 (а.с. 145-149), у тому числі щодо обставин знахідки та зберігання вилучених патронів.
Крім того, висновки службового розслідування викладені з урахуванням пояснень позивача, якими, зокрема, встановлено, що позивач за місцем мешкання безпідставно зберігав боєприпаси, про факт виявлення яких підрозділу поліції не повідомив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
9. Позивачем 06.11.2017 подано касаційну скаргу.
10. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.04.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року
12. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/21920/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2018 для розгляду справи № 818/330/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Желтобрюх І.Л.:, судді: Білоус О.В., Бевзенко О.В.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31.05.2019 №561/0,78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л..
15. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019 для розгляду справи № 808/330/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
18. Позивач вказує на те, що відповідачем необґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення, що є крайнім заходом. Крім того, позивача неправомірно звільнено з посади у зв`язку з проведенням досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме за фактом розслідування кримінального провадження №42016080000000391 за ознаками ч.1 ст. 263 КК України, яке об`єднано з кримінальним провадженням №42016080000000297, оскільки на час звільнення позивача відсутні обвинувальний вирок, яким би було встановлено порушення позивачем законодавства.
19. Скаржник вказує на відсутність доказів порушення ним своїх обов`язків у зв`язку з не складенням протоколів про адміністративні правопорушення щодо громадянина ОСОБА_2 31.10.2016, оскільки цим громадянином не вчинено правопорушень, передбачених у статтях 173 178 КУпАП.
20. Позивач зазначає, що відповідачем грубо порушено порядок проведення службового розслідування щодо нього, не ознайомлено з підставами його проведення, про початок розслідування його не повідомлено та не описано, щодо обставин порушень .
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Позивач з 04.09.2006 по 06.11.2015 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, з 07.11.2015 прийнятий на службу в поліцію, з 12.05.2016 призначений на посаду поліцейського - старшого сержанта Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
22. Позивачем 12.04.2016 складено Присягу на вірність Українському народові згідно зі статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію».
23. Відповідно до функціональних обов`язків, позивач, як поліцейський, зокрема уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
24. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №2838 від 04.11.2016 призначено проведення службового розслідування за відомостями, викладеними у повідомленні прокуратури Запорізької області від 01.11.2016 про те, що 06.09.2016 прокуратурою за матеріалами УВБ в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України розпочато кримінальне провадження №42016080000000297 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 186 КК України, за заявою щодо незаконних дій поліцейських Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
25. При цьому 31.10.2016 працівниками УВБ в Запорізькій області та прокуратури Запорізької області у ході проведення у вказаному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій затримано поліцейських Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в тому числі і старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
26. За результатами службового розслідування складено висновок за фактом відкриття кримінального провадження щодо неправомірних дій поліцейських Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №3253/01/3-16 від 27.12.2016.
27. Матеріалами службового розслідування встановлено, що згідно з графіком розстановки нарядів Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, з 20:00 31.10.2016 до 08:00 01.11.2016 для несення служби із забезпечення публічної безпеки та порядку на залізничному вокзалі «Запоріжжя-1» визначено, зокрема позивача.
28. З пояснень опитаних під час службового розслідування позивача, інших осіб, відеозаписів камер відеоспостереження, установлених на території залізничного вокзалу «Запоріжжя-1» Придніпровської залізниці встановлено, що 31.10.2016 близько 21-40 години громадянин ОСОБА_2 перебував у п`яному вигляді на пероні першої колії вокзалу, висловлювався нецензурною лайкою, привертаючи увагу громадян та ображаючи їх людську гідність. Позивачем здійснено перевірку паспорту ОСОБА_2 , як особи, яка скоїла правопорушення, однак, не складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 та частиною 1 статті 178 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
29. Згідно з матеріалами службового розслідування, під час проведення обшуку в житловому приміщенні, за місцем проживання позивача, вилучені чотири ножі, два патрона від пістолета Макарова та один патрон від автомата Калашнікова. Патрони, згідно пояснень наданих позивачем під час розслідування, останній знайшов у 2015 році під час несення служби в с.м.т. Розівка по охороні залізничних мостів; приїхавши з відрядження поклав патрони до старої сумки та про них забув. Відповідно до висновку експерта №564-З від 15.11.2016 вилучені за місцем мешкання позивача патрони є боєприпасами придатними для стрільби.
При цьому, службовою перевіркою, у тому числі шляхом інвентаризації озброєння та боєприпасів Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, виключений випадок збігу вилучених у позивача патронів із службовими.
30. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №3607 від 27.12.2016 «Про покарання поліцейських Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області» на підставі висновків службового розслідування, зокрема, за грубе порушення службової дисципліни, вимог статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статей 2, 3, частини 1 статті 6, частини 1 статті 8, підпунктів 1, 2 частини 1, частини 2 статті 18, пунктів 1, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, частини 1 статті 254, пункту 1 частини 1 статті КУпАП, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна», підпунктів 1, 2 Положення про дозвільну систему, пункту 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, пунктів 4,5 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, пункту 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, за неналежне виконання функціональних обов`язків, що виразилось у не складанні протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 та ч. 1 ст. 178 КУпАП, а також неповідомленні про факт виявлення боєприпасів до найближчого підрозділу поліції та незаконному зберіганні боєприпасів за місцем свого мешкання, на поліцейського Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
31. Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №487о/с від 27.12.2016 «По особовому складу», на підставі наказу №3607 від 27.12.2016, подання начальника Дніпровського відділу поліції від 27.12.2016, згідно із Законом України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 27.12.2016.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
32.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Закон України "Про Національну поліцію".
33.1. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України "Про Національну поліцію".
33.2. Згідно ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію" , у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
33.3. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
33.4. Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
33.5. Відповідно до пунктів 1, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
33.6. Згідно ч.1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" , особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
33.7. Пункт 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
33.8. Відповідно до п. 9 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
34. Закон України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
34.1. Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
34.2. Стаття 1.Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей.
34.3. Стаття 2. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
34.4. Стаття 3. Начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.
34.5. Стаття 5. за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
34.6. Стаття 7. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
34.7. Стаття 8. Начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості. Начальник зобов`язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
34.8. Стаття 12. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.
34.9. Стаття 14. З метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
35. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622.
35.1. Пункт 1.3. Інструкції. основними завданнями органів внутрішніх справ є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання, зокрема, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.
35.2. Абзац 2 п.12.12. Інструкції. Дозволяється за погодженням з органами поліції, де зареєстрована зброя, основні частини зброї та пристрої, тимчасове їх зберігання без права використання в іншого члена сім`ї або найближчої близької особи, а в разі їх відсутності - в органах поліції або в інших громадян, які мають відповідні дозволи на зберігання особистої зброї на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. В особових справах власників зброї робиться запис про передачу зброї, основних частин зброї на тимчасове зберігання.
36. Пункти 4, 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N1377 від 06.11.2015. Посадова особа органу поліції в разі перебування поза межами органу, в якому вона призначена, на території України в разі звернення до неї громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких зобов`язана вжити заходів щодо запобігання правопорушенням і їх припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події і повідомити про це найближчий орган поліції.
Посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.
37. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
37.1. Відповідно до ч.1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
37.2. Згідно п. 1 ч.1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) стаття 173, 178.
37.3. Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
37.4. Частиною 1 статті 178 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.
У цій справі встановлено, що стосовно позивача було проведено службове розслідування.
39. У ході проведеного службового розслідування встановлено факт порушення позивачем вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, оскільки позивач зберігав бойові припаси, які були ним знайдені у житлі, в якому проживає, не повідомивши про факт виявлення боєприпасів до найближчого підрозділу поліції, та не вживши заходів, передбачених ч. 2 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію».
40. Крім того, встановлено, що позивачем під час несення служби 31.10.2016 не виконано вимоги законодавства щодо документування вчинених адміністративних правопорушень та не складено протоколи про вчинення на залізничному вокзалі «Запоріжжя-1» адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 178 КУпАП.
41. Встановлені службовим розслідуванням обставини позивачем не спростовано.
42. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що висновки службового розслідування відповідають фактичним обставинам справи, а дії позивача не відповідають вимогам законодавства, яким визначені основні обов`язки поліції.
43. Наведене свідчить про ігнорування та недотримання вимог Дисциплінарного статуту, Закону України "Про Національну поліцію", а також безвідповідальне відношення до своїх функціональних обов`язків.
44. Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
45. Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
46. В контексті спірних правовідносин Верховний Суд має на меті підкреслити, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку суди оцінили в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
47. Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 263 КК України, а також з огляду на встановлення невиконання службових обов`язків позивачем, визначених у Законі України «Про Національну поліцію» та нормами КУпАП.
48. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що позивач помилково вважає, що саме порушення проти нього кримінального провадження було підставою для дисциплінарної відповідальності. Тоді як оскаржуваний наказ відповідача та рішення суду першої та апеляційної інстанції є обґрунтовані наявністю у його діях ознак дисциплінарного проступку. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Натомість предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №300/1406/19 (адміністративне провадження №К/9901/31316/19).
49.Таким чином підставою для звільнення позивача стала реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»), а не набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»).
50. Враховуючи встановлені судами обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачу, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності й з обраним видом стягнення.
51. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
52. Колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, оскільки судами встановлено, що позивач був обізнаний про проведення службового розслідування, скористався своїм правом щодо надання пояснень з приводу виявлених порушень в ході службового розслідування, а висновки службового розслідування враховують пояснення позивача.
53. Також необґрунтованими є доводи скаржника про невстановлення відповідачем факту того, що саме позивач зберігав у місці мешкання бойові припаси та їх походження, оскільки з наданих позивачем пояснень встановлено, що вилучені в ході обшуку патрони позивач знайшов у 2015 році під час несення служби в смт Розівка по охороні залізничних мостів; приїхавши з відрядження поклав патрони до старої сумки та про них забув, чим порушив вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та вимоги Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622.
54. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
55. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
56. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
57. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
58. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Жук А. В.
Мартинюк Н. М.
Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Верховного Суду