ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2022 року
м. Київ
справа № 808/3889/13-а
касаційне провадження № К/9901/54383/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року (головуючий суддя - Калашник Ю.В.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чередниченко В.Є.; судді - Іванов С.М., Панченко О.М.)
у справі № 808/3889/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергетичні Технології»
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергетичні Технології» (далі - ТОВ «ТД «Енергетичні Технології»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - митниця; відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій) в акті перевірки від 14 березня 2013 року № н/0018/13/112000006/0030982728; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення від 03 квітня 2013 року № 50, від 03 квітня 2013 року № 51, від 03 квітня 2013 року № 52.
Справа розглядалася судами неодноразово.
За наслідками останнього її розгляду Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 15 лютого 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення від 03 квітня 2013 року № 50, від 03 квітня 2013 року № 51, від 03 квітня 2013 року № 52. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив повністю.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на наявності об`єктивних підстав для проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Енергетичні Технології».
Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою митниці.
19 жовтня 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ТД «Енергетичні Технології» вимог законодавства України з питань державної митної справи, результати якої оформлено актом від 14 березня 2013 року № н/0018/13/112000006/0030982728.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та № 6, Приміток до Групи 27 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), затверджених Законом України від 05 квітня 2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Пояснень до товарних позицій 3814 та 2710 УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2010 року № 1561 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на безпідставну класифікацію товару «абсорбент очищений» за кодом товарної підкатегорії 3814 00 90 90 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою мита 0 %, оскільки цей товар за хімічними показниками та фракційним складом відноситься до товарної підкатегорії 2710 11 90 00 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою мита 6 %, а також акцизним податком у розмірі 182 Євро (до 14 січня 2012 року) та 198 Євро (з 14 січня 2012 року) за 1000 кг.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 03 квітня 2013 року прийнято податкові повідомлення: № 50, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання із ввізного мита в розмір 1067849,91 грн за основним платежем та 533924,96 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 51, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з акцизного податку в розмір 5522096,11 грн за основним платежем та 2761048,06 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 52, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмір 1317989,22 грн за основним платежем та 658994,61 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття митницею названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 345 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
За правилами частини другої статі 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності-резидентів України.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Таке правозастосування відповідає й висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 04 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛЕНС ОПТИКС» до Харківської обласної митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
В наказі відповідача від 02 січня 2013 року № 3, на підставі якого здійснено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ТД «Енергетичні Технології», зазначено, що цей акт індивідуальної дії видано на виконання листа Департаменту митного аудиту, аналізу та управління ризиками Державної митної служби України від 29 грудня 2012 року № 27/1.2-673-ЕП, за наслідками дослідження якого суди з`ясували, що він не є належною підставою для проведення документальної невиїзної перевірки відповідно до частини другої статті 351 МК України.
Натомість судами попередніх інстанцій встановлено, що імпортований позивачем товар - «абсорбент очищений» пройшов митне оформлення. Відповідні митні декларації, за якими вказаний вище товар ввезено на митну територію України за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90, прийнято митницею, а імпортований товар випущено у вільний обіг.
При цьому на підтвердження своєї позиції щодо правильності декларування товару - «абсорбент очищений» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90 ТОВ «ТД «Енергетичні Технології» долучено до матеріалів справи експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати від 29 січня 2013 року № О-181, паспорти якості на товар, технічні умови на товар, висновки досліджень Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «Масма», висновки Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 05 листопада 2012 року та від 20 лютого 2013 року, протоколи випробувань лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідна лабораторія експертиз нафтопродуктів «ОЙЛЦЕНТР» на кожну партію товару.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що митниця при проведенні перевірки позивача та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень від 03 квітня 2013 року № 50, від 03 квітня 2013 року № 51, від 03 квітня 2013 року № 52 діяла з порушенням чинних на час виникнення спірних правовідносин норм законодавства України, що, відповідно, обумовлює протиправність останніх.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги митниці без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова