ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 809/621/17
касаційне провадження № К/9901/48121/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Управління) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 (суддя Остап`юк С.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 (головуючий суддя - Судова-Хомюк Н.М., судді - Гуляк В.В., Коваль Р.Й.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий світ» (далі - Товариство) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування наказу,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий світ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 477 від 10.04.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства» із змінами, внесеними наказом за №514 від 13.04.2017.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про відсутність правових підстав у контролюючого органу для проведення перевірки, оскільки станом на дату прийняття наказу № 477, а тим більше станом на дату наказу №514 Товариство не перебувало у стані припинення, з огляду на що проведення перевірки саме на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є протиправним.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 20.06.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував наказ № 477 від 10.04.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства» із змінами, внесеними наказом за №514 від 13.04.2017.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що станом на дату прийняття наказу № 477 від 10.04.2017 та станом на дату наказу №514 від 13.04.2017 Товариство не перебувало у стані припинення, що підтверджується інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з огляду на що проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є протиправним.
Відповідач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що за даними АІС «Управління документами» (введеного в експлуатацію наказом ДФС України від 24.12.2012 № 1191) наказ № 477 від 10.04.2017 був зареєстрований контролюючим органом 10.04.2017 о 09:16 год., а відомості від державного реєстратора надійшли до АІС «Податковий блок» 10.04.2017 лише о 16:57 та були опрацьовані відповідальним працівником 10.04.20147 о 17:57 год. Стверджує про правомірність видання ним наказу на проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час видання оскаржуваного наказу.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.04.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.02.2024 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.02.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 09.06.2003 здійснено державну реєстрацію юридичної особи Товариства.
23.10.2014 загальними зборами учасників Товариства було вирішено припинити діяльність Товариства, шляхом його поділу на п`ять окремих товариств про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відповідний запис.
08.04.2017 рішенням загальних зборів учасників Товариства було вирішено відмінити рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом №2/14 від 23.10.2014.
10.04.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відомості про рішення засновників (учасників) Товариства про відміну рішення щодо припинення юридичної особи, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявною у матеріалах справи
10.04.2017 Управління на підставі пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України та відповідно до службової записки управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 06.04.2017 за №121/09-19-14-01-20, прийняло наказ за №477 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, яким наказано здійснити документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контролю за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації за період з 01.01.2014 до 09.07.2017. Перевірку розпочати 10.04.2017 з терміном її проведення 5 робочих днів.
13.04.2017 Управління на підставі пункту 20.1 статті 20, статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та з врахуванням службової записки управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 12.04.2017 за №100/09-19-14-02-20, прийняло наказ за №514 «Про внесення змін до наказу Управління від 10.04.2017 за 477 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства», яким вирішено внести зміни до наказу Управління від 10.04.2017 за №477 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства», а саме: пункт 4 викласти в новій редакції: « 4. Перевірку розпочати 18.04.2017, термін проведення перевірки 5 робочих днів».
18.04.2017 з метою здійснення перевірки, посадовими особами Управління здійснено вихід за податковою адресою Товариства, внаслідок якого складено акт від 18.04.2017 №66/09-19-14-02/32361227 про відмову посадових осіб Товариства у допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.
Так, згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної згідно наказу № 477 від 10.04.2017 (в редакції наказу № 514 від 13.04.2017) був саме підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Ураховуючи наведені правові норми та встановлені обставини у даній справі стосовно того, що станом на 10.04.2017 Товариство не перебувало у стані припинення, що підтверджується інформацією, наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для видання оскаржуваного наказу № 477 від 10.04.2017 (в редакції наказу № 514 від 13.04.2017) на підставі підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченнях, апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова