29.06.2023

№ 809/798/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 809/798/16

адміністративне провадження № К/9901/45315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду адміністративну справу №809/798/16

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними дій, рішення № 4 від 31.03.2016 року, визнання протиправним та скасування наказу №116 від 29.04.2016 року, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року (головуючий суддя Гундяк В.Д., судді: Кишинський М.І., Микитин Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року (головуючий суддя Шинкар Т.І., судді: Пліш М.А., Ільчишин Н.В.),

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі також - відповідач - 1), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі також - відповідач - 1), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання протиправними дій, рішення №4 від 31.03.2016, визнання протиправним та скасування наказу №116 від 29.04.2016 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що при прийнятті спірних рішення та наказу відповідачі діяли всупереч Закону України від 22.05.2003 «Про землеустрій» (далі - Закон №858-IV), оскільки не було встановлено факту наявності її вини щодо грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. Зокрема, ОСОБА_1 зазначила, що якщо виготовлений проект землеустрою не в повній мірі відповідав вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, його необхідно було повернути на доопрацювання та надати час для усунення недоліків, проте такого зроблено не було.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 03.01.2013.

Визнано протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу №4 від 31.03.2016 щодо внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 03.01.2013.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №116 від 29.04.2016 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 03.01.2013.

Так, судами встановлено, що 03.01.2013 Державним агентством земельних ресурсів України позивачу видано кваліфікаційний сертифікат № 001225, який підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та спроможність самостійно складати окремі види документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень при здійсненні землеустрою.

Держгеокадастр листом від 16.03.2016 за №32-28-0.23-4531/2-16 направив до Кваліфікаційної комісії інформацію про випадки відмов в державній реєстрації земельних ділянок, в тому числі і про відмову відділу Держгеокадастру у Долинському районі у погодженні проекту землеустрою від 17.12.2015 за №081 щодо відведення земельної ділянки, складеного позивачем.

За наслідками розгляду даної інформації 31.03.2016 Кваліфікаційною комісією вирішено звернутись до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

На виконання зазначеного рішення 05.04.2016 Кваліфікаційною комісією на адресу Держгеокадастру направлено подання за №16/177 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників згідно з протоколом, в тому числі і сертифіката позивача.

Наказом Держгеокадастру від 29.04.2016 №116 анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 № 001225 від 03.01.2013.

Вважаючи такі дії, рішення та наказ в частині анулювання їй сертифіката землевпорядника протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення у формі протоколу від 31.03.2016 №4 в частині звернення з поданням щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката від 03.01.2013 НОМЕР_1 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 було ухвалено Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру без врахування усіх істотних обставин, оскільки обов`язковою умовою для винесення подання про анулювання сертифіката є встановлення факту грубого правопорушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, вини особи у вчинені даного правопорушення. Наявність же однієї лише інформації про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від органу Держгеокадастру не свідчать про порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позбавлення позивача сертифіката відбулось за відповідним поданням Кваліфікаційної комісії, яка в свою чергу розглядала письмове звернення органу виконавчої влади, тобто Дергеокадастру. На сьогодні позивачем не виправлено зауважень, які зазначені у висновку відділу Держгеокадастру у Долинському районі, не погоджений відповідний проект землеустрою, а за його повторним погодженням позивач не звертався. Висновок про відмову, як відповідне рішення органу державної влади в установленому порядку не скасований та не оскаржений, що свідчить про небажання позивача погоджувати відповідну документацію із землеустрою, тим більше оскаржувати неправомірність видачі негативного висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються, зокрема Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом №858-IV та Порядком №11.

Статтею 184 ЗК України визначено, що землеустрій передбачає:

а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань;

б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;

в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;

д) складання проектів відведення земельних ділянок;

е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;

ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;

з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель;

и) здійснення авторського нагляду за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою;

і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.

Землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Землеустрій здійснюється відповідно до закону (стаття 185 ЗК України).

Погодження і затвердження документації із землеустрою регламентовано статтею 186 ЗК України.

Закон №858-IV визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Пунктом «г» частини першої статті 14 Закону № 858-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Згідно із частиною першою статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 858-IV відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:

у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;

в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

Державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом (стаття 60 Закону № 858-IV).

Відповідно до статті 61-1 Закону № 858-IV державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов`язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Частиною третьою статті 66 Закону № 858-IV встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до частин дев`ятнадцятої - двадцять першої статті 66 Закону № 858-IV кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

Статтею 68 Закону № 858-IV передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав: грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою; рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником; наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини; з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавець наділив Держгеокадастр повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру. Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, які фіксують порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Колегія суддів зауважує, що законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 61-1 Закону № 858-IV); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (стаття 68 Закону № 858-IV).

Слід наголосити, що законодавством не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади у порядку статті 68 Закону № 858-IV, як і не встановлено статтею 61-1 цього Закону імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 806/290/16, від 05.03.2019 у справі №814/1049/18, від 23.01.2020 у справах № 804/5700/16 та № 821/1216/17, від 30.01.2020 у справі № 806/3290/17, від 30.03.2020 у справі № 140/2220/18, від 26.05.2020 у справі № 820/429/17.

В даних спірних правовідносинах, як констатовано судами, розглядалося питання про позбавлення позивача сертифікату інженера-землевпорядника не на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів державного нагляду, а на підставі письмового звернення Держгеокадастру України.

Що ж стосується факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою при складанні ним документації із землеустрою, колегія суддів виходить із такого.

У справі, яка розглядається суди встановили, що Держгеокадастр листом від 16.03.2016 №32-28-0.23-4531/2-16 «Про порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог законодавства» направив до Кваліфікаційної комісії інформацію щодо порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, за участі яких документація із землеустрою та документація з оцінки земель була оцінена негативно за підсумковою оцінкою результатів державної експертизи, у тому числі щодо ОСОБА_1 . Вказаний лист став основою для складання та направлення Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру на адресу Держгеокадастру подання від 05.04.2016 №16/177 про анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача, що стало підставою для анулювання зазначеного кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 03.01.2013.

Колегія суддів зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оспорюване рішення та наказ на відповідність наведеним у статті 2 КАС України критеріям, колегія суддів виходить із такого.

Згідно із статтею 28 Закону №858-IV розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані: а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

При цьому, Закон №858-IV не дає визначення грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.

Поняття «грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону №858-IV має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об`єктивних ознак здійснюваного порушення; суб`єктивних ознак здійснюваного порушення.

Так, у висновку Відділу Держгеокадастру у Долинському районі Івано-Франківської області про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 17.12.2015 №081 вказано, що розглянувши клопотання ФОП ОСОБА_2 та представлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відділ Держгеокадастру у Долинському районі не погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 площею 0,0368 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд; у п.17 вказаного висновку «Зауваження до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» зазначено, що в проекті землеустрою представлено право власності на адміністративну будівлю, проект розробляється для будівництва та обслуговування житлового будинку (ст.120 ЗК України).

Разом з тим, у вказаному висновку відсутня інформація або відомості щодо грубого порушення інженером-землевпорядником ОСОБА_1 вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачами під час встановлення факту грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота позивача, проводилась перевірка кваліфікації та якості його професійної підготовки, як інженера-землевпорядника, проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об`єктивних та суб`єктивних ознак здійснюваного порушення, що свідчить про відсутність достатніх підстав стверджувати про допущення нею саме грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На цій підставі суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про недоведеність відповідачами факту вчинення позивачем грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що спірні рішення Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру прийняті без дотримання встановлених законом вимог.

За наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про необґрунтованість прийняття відповідачами спірних рішення та наказу.

Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук