ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 810/2774/16
адміністративне провадження № К/9901/45206/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
в порядку письмового провадження розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 (судді - Сорочко Є.О., Земляна Г.В., Ісаєнко Ю.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: Кабінет Міністрів України, Бучанська міська рада Київської області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок відділу Держгеокадастру у м. Бучі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 22.08.2016 №01-8/103-16 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відділ Держгеокадастру у м. Бучі ГУ Держгеокадастру у Київській області погодити проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 .
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до Бучанської міської ради Київської області із заявою про надання у приватну власність земельної ділянки, загальною площею 300 кв.м., для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.10).
За результатами розгляду вищевказаної заяви Бучанською міською радою Київської області було прийнято рішення від 26.05.2016 №506-11-VII, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 300 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .
Позивач 14.06.2016 звернувся до ТОВ «Будпром Проект» із заявою про виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах АДРЕСА_1 . На підставі вказаної заяви ТОВ «Будпром Проект» виготовило проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .
Зазначений проект землеустрою був поданий до відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради, за результатами розгляду якого було складено висновок від 29.06.2016 №94, яким, враховуючи генеральний план м. Буча, затверджений рішенням Бучанської міської ради №2124-67-УІ від 17.03.2015 та план зонування території м. Буча, затверджений рішенням Бучанської міської ради №2171-69-УІ від 30.04.2015, погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу, за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено вважати за можливе відвести земельну ділянку, площею 0,0300 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т.1, а.с.13).
Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Бучанської міської ради Київської області від 29.06.2016 №99 «Про наявні обмеження на використання земельної ділянки» визначено, що земельна ділянка загальною площею 0,0300 га, що надається у власність позивачу для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , повинна використовуватись з дотриманням обов`язків землекористувачів та змісту добросусідства, встановлених у ст.ст. 91 103 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», законодавства про охорону навколишнього природного середовища. На використання землекористувачем земельної ділянки або її частини згідно Класифікатора обмежень (обтяжень) визначені наступні обмеження (обтяження): код 01.01.08 - охоронна зона навколо інженерних комунікацій; код 01.06.10 - заборона на провадження окремих видів діяльності; код 01.06.23 - інші обмеження.
Надалі вказаний проект землеустрою був направлений до відділу Держгеокадастру у м.Буча Київської області, за результатами розгляду якого було складено висновок від 22.08.2016 №01-8/103-16 «Про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 ».
У вказаному висновку зазначено, що проект землеустрою не відповідає вимогам статей 8 27 57 Лісового кодексу України та статей 122 149 Земельного кодексу України, а саме:
- в мотивувальній частині рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі №367/4187/14-ц, яке залишене без змін апеляційним судом Київської області, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховним Судом України, встановлено, що землі, площею 890 га, які були віднесенні до земель житлової та громадської забудови на підставі рішення Бучанської селищної ради №71/1-4-ХХІV від 25.06.2002 «Про віднесення земель Бучанської селищної рад, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови», є землями лісового фонду державної форми власності;
- рішенням Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі №367/4187/14-ц рішення Бучанської селищної ради №71/1-4-ХХІV від 25.06.2002 «Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови» визнано недійсним;
- земельна ділянка, яка передбачається до відведення, площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах 890 га;
- відповідно до статей 8 27 57 Лісового кодексу України та статей 122 149 Земельного кодексу України землями державної форми власності розпоряджається, надає у власність для несільськогосподарських потреб та вилучає - Кабінет Міністрів України.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями у цивільній справі №367/4187/14-ц встановлено, що Бучанська селищна рада, приймаючи рішення №71/1-4-ХХІV від 25.06.2002, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки вказаним рішенням було протиправно віднесено до земель громадської та житлової забудови землі державної власності лісового фонду площею 890 га.
Суд першої інстанції відхилив покликання позивача на рішення Ірпінської міської ради Київської області №49-3-ХХІV від 27.06.2002, оскільки з матеріалів справи вбачається, що воно було прийнято саме на підставі рішення Бучанської селищної ради Київської області №71/1-4-ХХІV від 25.06.2002, а тому скасування зазначеного рішення ставить під сумнів легітимність прийняття Ірпінською міською радою Київської області відповідного рішення.
Враховуючи те, що матеріали справи підтверджують належність земельної ділянки загальною площею 0,03 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка передбачалась до відведення у власність позивачу, до земель лісового фонду державної форми власності, та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було дотримано порядку відведення земельної ділянки у власність, а тому відмова відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , оформлена висновком від 22.08.2016 №01-8/103-16, є правомірною та обґрунтованою.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 рішення суду першої інстанції скасовано.
Позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок відділу Держгеокадастру у м. Бучі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 22.08.2016 №01-8/103-16 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 .
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Київській області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що правова оцінка, надана категорії спірної землі в судових рішеннях у справі №367/4187/14-ц, не є преюдиціальною для суду у даній справі. Зазначені рішення судів не можуть бути безумовною підставою для висновку про те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду. Проте, за наявності інших доказів, що свідчать про той чи інший статус цієї землі, ці рішення судів можуть бути прийняті до уваги.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судовими рішеннями у справі №367/4187/14-ц перевірялась, окрім іншого, правомірність Рішення від 25.06.2002, проте, судами у зазначеній справі не було надано оцінки рішенню Ірпінської міської ради від 27.06.2002 №49-3-ХХІУ «Про віднесення земель Іртинського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови», яке є дійсним та має ключове значення при визначенні належності спірної земельної ділянки до тієї чи іншої категорії.
Оскільки матеріали справи не містять доказів визнання недійсним Рішення від 27.06.2012, яке, у свою чергу, не є предметом спору, що вирішується, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для висновку про його протиправність чи про порушення Ірпінською міською радою порядку віднесення спірних земель до земель, зайнятих зеленими насадженнями, відсутні.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті негативного висновку відповідач керувався виключно судовими рішеннями у справі №367/4187/14-ц, не дослідивши інші документи, які також не були предметом дослідження судами у зазначеній справі, чим було порушено право позивача на обґрунтований, добросовісний, розсудливий та пропорційний розгляд поданого ним проекту землеустрою.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка, відповідно до акту комісійного обстеження садиби від 1.02.2018, площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1 прилягає до земельної ділянки площею 0,15 га, власником якої є позивач, розташована в системі житлового кварталу поруч існуючих домоволодінь.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Зокрема, покликається на те, що рішення Ірпінської міської ради Київської області №49-3-ХХІV від 27.06.2002 було прийнято на підставі рішення Бучанської селищної ради Київської області №71/1-4-ХХІV від 25.06.2002, яке скасоване в судовому порядку, тому скасування зазначеного рішення ставить під сумнів легітимність прийняття Ірпінською міською радою Київської області відповідного рішення.
Оскільки матеріали справи підтверджують належність земельної ділянки загальною площею 0,03 га, за адресою: АДРЕСА_1 , яка передбачалась до відведення у власність позивачу, до земель лісового фонду державної форми власності, та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, тому вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не було дотримано порядку відведення земельної ділянки у власність, а відмова відділу Держгеокадастру у м. Буча Київської області у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 , оформлена висновком від 22.08.2016 №01-8/103-16, є правомірною.
Також покликається на те, що погодження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок є виключно повноваженнями відповідача і суд не може підміняти його шляхом зобов?язання погодити такий проект.
Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа Бучанська міська рада просить відмовити у її задоволенні.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно частини сьомої статті 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідно до частини восьмої статті 118, частини четвертої статті 123 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки як у власність, так і в користування, погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Так, згідно частини першої статті 186-1 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Відповідно до частини другої статті 186-1 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
За змістом частин п`ятої, шостої статті 186-1 ЗК органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Відповідно до частини сьомої статті 186-1 ЗК кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Згідно частини восьмої статті 186-1 ЗК у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка, відповідно до акту комісійного обстеження садиби площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1 прилягає до земельної ділянки прощею 0,15 га, власником якої є позивач, розташована в системі житлового кварталу поруч існуючих домоволодінь.
Ключовим у цій справі є питання чи могло бути підставою для відмови відповідача у погодженні проекту землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 по справі №367/4187/14-ц, яким встановлено, що зазначена ділянка входить до складу земель лісового фонду державної форми власності.
Верховний Суд уже розглядав справи, у яких поставало питання застосування висновків, які зробив суд у справі №367/4187/14-ц.
Так, у постановах від 30.07.2021 у справі №810/2775/16 та від 30.03.2023 у справі №810/2788/16 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Рішенням від 27 червня 2002 року №49-3-ХХІV «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови», яке є дійсним, Ірпінська міська рада Київської області віднесла землі, вкриті деревною рослинністю (крім наданих у власність чи користування) в межах Ірпінського регіону, до земель житлової та громадської забудови та визначила рахувати їх землями запасу, які обслуговуються Бучанською лісогосподарською установою. Цим рішенням деревну рослинність, зазначену у пункті 1 даного рішення, було віднесено до категорії зелених насаджень у межах населених пунктів регіону, догляд за якими покладено на Бучанську лісогосподарську установу.
Вказане рішення не скасоване, а отже є чинним.
…Відділ Держгеокадастру в м. Буча при наданні відмови в погодженні проекту землеустрою не обґрунтував свою позицію жодними письмовими чи речовими доказами, не надав жодного офіційного картографічного матеріалу, який би підтверджував, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у межах території площею 890 га. Таким чином, Відділ Держгеокадастру у м. Буча при прийнятті негативного висновку керувався виключно судовими рішеннями у справі №367/4187/14-ц, не дослідивши інші документи, чим було порушено право позивача.».
Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23.04.2020 у справі №367/4187/14-ц, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.10.2020 і постановою Верховного Суду від 26.05.2021, заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено.
Скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 у справі №367/4187/14-ц та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 26.05.2021 у справі №367/4187/14-ц підтримав висновки судів про те, що спірна земельна ділянка площею 890 га, яку частково (площею 252,9 га) обслуговувала Бучанська лісогосподарська установа, у 2002 році перебувала у межах селища Буча та статусу земель лісу 1-ї категорії не мала.
За таких обставин та зазначених висновків Верховного Суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності висновку відповідача про відмову позивачу у погодженні проекту землеустрою та постановив у цій частині рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком судів про зобов`язання відповідача погодити проект землеустрою та вважає, що у цій справі належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність позивачу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 .
Схожий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 30.07.2021 у справі №810/2775/16.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню у частині зобов`язання відповідача погодити проект землеустрою з прийняттям у цій частині рішення про зобов`язання повторно розглянути питання погодження проекту землеустрою позивачу.
Керуючись статтями 341 346 349 351 356 359 КАС України,-
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області погодити проект землеустрою та постановити в цій частині нове рішення.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути питання погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) по АДРЕСА_1 .
В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук