ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №810/4308/17
адміністративне провадження №К/9901/46409/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання дій протиправними,
за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (головуючий суддя Мацедонська В.Е., судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій щодо відмови у задоволенні його запиту від 23.09.2017 про надання публічної інформації з підстав, вказаних у листі від 28.09.2017 №3736/10/15-70-61.
2. Позов обґрунтував тим, що Одеська митниця ДФС неправомірно відмовила йому в наданні запитуваної публічної інформації, не зазначивши, до якого саме виду інформації з обмеженим доступом належать запитувані документи (таємної, службової або конфіденційної), та не вказавши конкретну, визначену законом підставу для відмови у наданні інформації.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року (головуючий суддя Виноградова О.І.) у задоволенні позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції погодився з позицією Одеської митниці ДФС про віднесення запитуваної позивачем інформації (пункти 1 і 2 запиту) до інформації з обмеженим доступом, яка не підлягає розголошенню без дозволу суб?єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема передаватися третім особам. З приводу іншої запитуваної інформації суд дійшов висновку, що вона міститься у нормативно-правових актах, тобто надається у формі відкритих даних.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 23.09.2017 про надання публічної інформації з підстав, вказаних у листі від 28.09.2017 №3736/10/15-70-61.
6. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що інформація, запитувана позивачем у пунктах 1 і 2 запиту, не становила інформацію з обмеженим доступом в розумінні частин першої-третьої статті 11 Митного кодексу України, на які посилався відповідач. Крім того, надану позивачу відповідь суд уважав необґрунтованою, оскільки відповідач не зазначив, до якого саме виду інформації з обмеженим доступом належать запитувані позивачем документи, жодним чином не конкретизував, з якої саме підстави в наданні запитуваної інформації відмовлено та не мотивував підставу такої відмови. Відповідь на інші питання запиту суд визнав неправомірною відмовою в наданні інформації.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати прийняту ним постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. За доводами відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що запитувана позивачем інформація віднесена до конфіденційної, і суб?єкти зовнішньоекономічної діяльності, яких вона стосується, не давали дозволу на її розголошення. Водночас характеристики, на підставі яких визначається код товару, передбачені у нормативно-правових актах, які оприлюднені у базі даних "Законодавство України" веб-порталу Верховної Ради України та на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
9. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні, вказуючи, що на кожен аргумент відповідача суд апеляційної інстанції дав обґрунтовану відповідь. Акцентує увагу на тому, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, тому в будь-якому випадку запитувачу має надаватися та інформація, доступ до якої необмежений. Окремо зазначив, що на даний час відповідач виконав рішення суду і надав запитувану копію рішення митниці про визначення коду товару, що свідчить про відсутність в ньому інформації з обмеженим доступом.
10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
11. 23 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Одеської митниці ДФС із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати засвідчені копії (у разі необхідності із застосуванням засобів знеособлення):
1) класифікаційного рішення КТ-500060804-0003-2016 від 11.04.2016;
2) документів, на підставі яких Одеською митницею ДФС зроблено висновок про необхідність класифікації пістолетів клейових саме за кодом 8515110000 згідно з УКТ ЗЕД;
3) інформацію про визначальні характеристики пістолетів клейових, які мають значення для прийняття рішення про їх класифікацію за кодом 8515110000 згідно з УКТ ЗЕД.
12. Листом від 28.09.2017 №3736/10/15-70-61 Одеська митниця ДФС з посиланням на частини першу-третю статті 11, частину другу статті 452 Митного кодексу України, частини першу і третю статті 93, статтю 159 Кримінального процесуального кодексу України повідомила, що запитувані позивачем документи належать до інформації з обмеженим доступом, у зв?язку з чим у митниці відсутні підстави для задоволення пунктів 1 і 2 запиту. Стосовно пункту 3 запиту повідомлено, що рішення про визначення коду товару друкуються у двох примірниках, один з яких видається або надсилається поштою декларанту або уповноваженій ним особі, а другий - з відміткою декларанта або уповноваженої ним особи про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу. Зазначено, що згідно зі статтею 68 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та передбачає своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТЗЕД. Отже, примірник рішення про визначення коду товару знаходиться у декларанта або уповноваженої ним особи.
V. Позиція Верховного Суду
13. Закон України від 13.01.2011 №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
14. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина перша статті 2 Закону №2939-VI).
15. Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
16. Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.
17. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується, зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
18. За загальним правилом публічна інформація є відкритою (частина друга статті 1 Закону № 2939-VI). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (частина перша статті 6 Закону № 2939-VI).
19. Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
20. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина сьома статті 6 Закону № 2939-VI).
21. Частиною першою статті 22 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
22. Відповідно до частини другої статті 22 Закону №2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
23. Як убачається з відповіді Одеської митниці ДФС від 28.09.2017, відмова в задоволенні запиту ОСОБА_1 від 23.09.2017 в частині надання засвідчених копій класифікаційного рішення КТ-500060804-0003-2016 від 11.04.2016 і документів, на підставі яких Одеською митницею ДФС зроблено висновок про необхідність класифікації пістолетів клейових саме за кодом 8515110000 згідно з УКТ ЗЕД, мотивована віднесенням запитуваних документів до інформації з обмеженим доступом.
24. При цьому відповідач послався на положення статті 11 Митного кодексу України (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин), яка регулює питання додержання вимог щодо конфіденційності інформації та передбачає, що інформація, яка стосується митної справи, отримана органами доходів і зборів, може використовуватися ними виключно для митних цілей і не може розголошуватися без дозволу суб`єкта, осіб чи органу, що надав таку інформацію, зокрема, передаватися третім особам, у тому числі іншим органам державної влади, крім випадків, визначених цим Кодексом та іншими законами України. Інформація щодо підприємств, громадян, а також товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються ними через митний кордон України, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для інформації з обмеженим доступом.
25. Згідно з частиною другою статті 452 Митного кодексу України, на яку також зроблено посилання у відповіді Одеської митниці ДФС, інформація щодо експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може надаватися лише органам досудового розслідування у зв`язку із здійсненням ними кримінального провадження, а також за письмовими вмотивованими запитами - державному уповноваженому Антимонопольного комітету України та голові територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з розслідуванням ними антиконкурентних узгоджених дій.
26. Разом з тим, для визначення змісту і характеру запитуваної позивачем інформації суд апеляційної інстанції правильно застосував норми статті 69 Митного кодексу України і Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі - Порядок), зі змісту яких слідує, що рішення про визначення коду товару (класифікаційне рішення) - це документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами відділу митних платежів, уповноваженими особами підрозділу митного оформлення чи митного поста у разі необхідності прийняття рішення про самостійну класифікацію товарів, зокрема у випадку виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов?язковим. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку та можуть бути оскаржені декларантом або уповноваженою ним особою до органу вищого рівня або до суду.
27. Згідно із затвердженою у додатку 5 до Порядку формою рішення про визначення коду товару, у такому рішенні зазначаються: перелік поданих до розгляду документів; дані, за якими задекларовано товар, у тому числі дані граф 31 та 33 митної декларації; документи, якими керувалися під час прийняття рішення; висновок із заначенням опису товару і його коду.
28. Отже, із загального опису інформації, яка міститься у класифікаційному рішенні, безпосередньо не вбачається, що вона є конфіденційною, зокрема стосується експортно-імпортних операцій конкретних суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, позаяк така інформація створюється суб?єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків, стосується визначення коду товару на підставі його оцінки відповідним вимогам і критеріям, установленим національним і міжнародним законодавством, та не передбачає внесення відомостей про міжнародні розрахунки, які би могли становити певну комерційну таємницю.
29. Протилежний висновок зроблений судом першої інстанції внаслідок не проведення аналізу конкретних відомостей, які зазначаються у рішенні про визначення коду товару, на предмет можливості їх віднесення до інформації з обмеженим доступом.
30. Водночас, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, у своїй відповіді від 28.09.2017 Одеська митниця ДФС не зазначила, яка саме інформація у класифікаційному рішенні КТ-500060804-0003-2016 від 11.04.2016, в тому числі, які з документів, якими керувалася митниця при визначенні коду пістолетів клейових, належить до інформації з обмеженим доступом та до якого її виду (таємної, службової або конфіденційної), не вказала, чи підлягає обмеженню доступ до такої інформації за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ ("трискладового тесту"), та не обґрунтувала неможливості надання інформації в тій частині, доступ до якої необмежений.
31. Аналізуючи відповідь Одеської митниці ДФС на пункт 3 запиту ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку, що відповідачем не надано відповіді по суті порушеного питання щодо визначальних характеристик пістолетів клейових, які мають значення для прийняття рішення про їх класифікацію за певним кодом, а зроблено посилання на положення Порядку і статті 68 Митного кодексу України, якими визначено порядок виготовлення і вручення рішення про визначення коду товару, що не було предметом запиту.
32. Наведене судом першої інстанції обґрунтування повноти наданої відповідачем відповіді на запит позивача в цій частині, яке перекликається з доводами касаційної скарги, виходить за межі відповіді від 28.09.2017, в якій не йшлося про джерела отримання відповідної інформації та порядок доступу до них.
33. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо неправомірної відмови ОСОБА_1 у доступі до публічної інформації.
34. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 343 350 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не підлягає оскарженню.
Головуючий: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська