ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 812/1391/17
адміністративне провадження № К/9901/41085/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року (суддя Чернявська Т.І.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (головуючий суддя Казначеєв Е.Г., судді: Компанієць І.Д., Ястребова Л.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (яке ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року замінено правонаступником - Головним управлінням ДПС у Луганській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2017 року №0001984001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець вказувала на те, що здійснює підприємницьку діяльність в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому у АДРЕСА_1 , без залучення найманого персоналу, а відтак визначена в акті перевірки як продавець ОСОБА_2 їй не знайома та в трудових відносинах вони не перебувають; крім того, позивача не було ознайомлено із наказом про перевірку та направленнями на неї, а сама перевірка здійснена за відсутності Підприємця, чим допущено процесуальні порушення; водночас, вибірковий опис наявного у магазині товару, зазначений у додатку №1 до акту перевірки, не містить такого товару як пиво світле «Жигулівське», продаж якого нібито здійснено в магазині; пояснення ж покупця, на які є посилання в акті перевірки, позивач ставить під сумнів, оскільки докази реалізації (розрахункові документи) до акту не додані.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку про доведеність обставини реалізації в належному позивачеві магазині особою, яка безпосередньо та фактично проводила розрахункові операції і продаж товарів, алкогольних напоїв без відповідної ліцензії та, як наслідок, обґрунтованості рішення відповідача щодо порушення Підприємцем вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95), у зв`язку із чим до неї застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 000,00 грн. на підставі спірного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Підприємець звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на ті ж доводи, обставини та мотиви, що вже наводились нею в позовній заяві, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Підприємець зареєстрована 04 липня 2016 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування 2 групи й основними видами її економічної діяльності є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
Господарська діяльність здійснюється у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому у АДРЕСА_1 ; зазначені приміщення Підприємець орендує на підставі договору оренди від 01 липня 2016 року, укладеного із фізичною особою ОСОБА_3 .
На підставі наказу Управління від 31 липня 2017 року №436 та направлень від 31 липня 2017 року №312, №313 (вручені ОСОБА_2 , яка здійснювала розрахункові операції магазині) посадовими особами відповідача 08 серпня 2017 року проведено фактичну перевірку Підприємця з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 08 серпня 2017 року за №214/12-32/40-01/ НОМЕР_1 , в якому, в свою чергу, зазначено про продаж алкогольних напоїв, а саме - однієї пляшки пива "Жигулівське" світле об`ємом 0,5 л вміст спирту 4,5 % виробництва ПрАТ "Оболонь" (дата розливу 22 червня 2017 року) за ціною 12,20 грн без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та роздрукування розрахункового документу, чим порушено статтю 15 Закону №481/95 та пункт 26 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854.
Додаток №1 до акту перевірки містить дані про наявний товар, що знаходиться в реалізації (на збереженні) та перевірений вибірково, зокрема, - товар, отриманий за накладною №Т/РН-00072740 від 22 липня 2017 року, в якій відсутні дані постачальника та зазначено товар: пиво «Рогань» світле об`ємом 0,5 л, пиво «Оболонь» світле 0,5 л, пиво «Балтика №7» світле 0,5 л на загальну суму 345,50 грн.
До акту перевірки додано фотознімок від 08 серпня 2017 року зазначеної накладної №Т/РН-00072740 від 22 липня 2017 року, в якій кінцевим споживачем визначено магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, в матеріалах справи наявний фотознімок від 08 серпня 2017 року довідки про резервування фіскального номеру реєстратора розрахункових операцій форми №2-РРО, виданої на ім`я ОСОБА_1 , та інші фотознімки магазину, на яких наявна продавець і товар.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року, які є додатком до акту перевірки, остання працює в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , продавцем (копія трудового договору буде надана пізніше) й в її обов`язки входить роздрібна торгівля продуктами харчування, напоями, алкогольними напоями (пивом), а також прийняття товару; вся робота виконується з вказівок керівника - ОСОБА_1 ; 08 серпня 2017 року ОСОБА_2 продано покупцю пиво "Жигулівське" світле об`ємом 0,5 л вміст спирту 4,5 % виробництва ПрАТ "Оболонь" (дата виробництва 22 червня 2017 року) за ціною 12,20 грн., а також пиво "Рогань традиційне" світле об`ємом 0,5 л вміст спирту 4,8 % виробництва ПАТ "САН ІНБЕВ УКРАЇНА" (19 червня 2017 року) за ціною 11,60 грн.; чек на вищевказані покупки продавець не вибивала, оскільки касовий апарат був вимкнений.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 08 серпня 2017 року, які є додатком до акту перевірки, останній в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , придбав пиво "Жигулівське" світле об`ємом 0,5 л вміст спирту 4,5 % виробництва ПрАТ "Оболонь" (дата виробництва 22 червня 2017 року) за ціною 12,20 грн. й чек йому не виданий.
Акт від 08 серпня 2017 року за №214/12-32/40-01/ НОМЕР_1 та додаток №1 до акту підписані продавцем ОСОБА_2 без заперечень та зауважень.
На підставі висновків акту перевірки Управлінням 21 серпня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001984001, яким за порушення статті 15 Закону №481/95 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон №481/95.
Згідно зі статтею 1 Закону №481/95 алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
За змістом статті 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Частина 1 статті 17 Закону №481/95 визначає, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, відповідно до частини 2 цієї ж статті до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Як вже вказувалось в цій постанові та встановили суди, підставою для застосування до позивача фінансових санкцій слугував висновок акту перевірки про реалізацію в належному їй магазині алкогольних напоїв (пива) без наявності ліцензії, що підтверджується письмовими поясненнями продавця та покупця, фотознімками (продукції, магазину, продавця та розрахункової накладної).
Разом з тим, судом першої інстанції у судовому засіданні допитано як свідків осіб, що здійснювали перевірку, які пояснили, що в ході перевірки Підприємця встановлено реалізацію алкогольних напоїв без наявності ліцензії, адже перед початком проведення перевірки (коли перевіряючі стояли біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») до магазину зайшов чоловік без сумки та з порожніми руками, а із магазину вийшов з пляшкою пива "Жигулівське" світле об`ємом 0,5 л; зазначений чоловік ( ОСОБА_4 ) після виходу з магазину пояснив, що придбав пиво в магазині та погодився надати відповідні письмові пояснення; також під час знаходження біля магазину перевіряючі бачили, як із магазину виходять люди з пивом, однак надавати письмові пояснення вони відмовлялись; коли посадові особи Управління зайшли до магазину у торговому залі за прилавком була тільки одна людина - ОСОБА_2 , яка представилась продавцем магазину (договору про трудові відносини з Підприємцем не надала) та їй було вручено копію наказу на проведення перевірки і ознайомлено з направленнями на перевірку; в торговому залі ОСОБА_2 орієнтувалась добре, надавала всі необхідні документи та пояснення, а під час проведення перевірки продовжувала продавати товар, у тому числі пиво, не провівши жодної операції через реєстратор розрахункових операцій.
Також, суди з`ясували, що позивач отримала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 03 серпня 2017 року реєстраційний номер 712126400990 з терміном дії з 10 серпня 2017 року до 10 серпня 2018 року, тобто дія ліцензії розпочалась вже після проведення спірної фактичної перевірки.
Крім того, суди дослідили наступні наявні в матеріалах справи докази: лист Малого приватного підприємства «Принт» від 07 листопада 2017 року про справність реєстратора розрахункових операцій, договір від 12 липня 2016 року №68/2016 на сервісне обслуговування реєстратора розрахункових операцій, договори поставки продукції від 29 липня 2006 року №2161 та від 28 липня 2016 року, акти звірки розрахунків станом на 01 серпня 2017 року, на 01 вересня 2017 року та за період з 01 січня 2017 року по 08 листопада 2017 року, товарні накладні від 23 червня 2017 року №2744, від 07 липня 2017 року №782, від 21 липня 2017 року №2783, фіскальні чеки від 14 липня 2017 року та 31 липня 2017 року, видаткову накладну від 02 вересня 2017 року №С/РН-00012342, товарну накладну від 01 серпня 2017 року №124, фіскальний чек від 08 серпня 2017 року, витяг з Книги обліку розрахункових операцій №3000249705р/2, які, на думку судів, підтверджують, зокрема, отримання позивачем у період з 23 червня 2017 року по 01 серпня 2017 року пива в асортименті (місце розвантаження магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
При цьому, як вже зазначалось, позивач не мала на час проведення перевірки та отримання за вищезазначеними накладними пива ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому у АДРЕСА_1 .
Наявна ж в матеріалах справи Книга обліку розрахункових операцій №3000249705р/2 та Z-звіти реалізованих товарів від 07, 08 та 10 серпня 2017 року мають нульові показники, що свідчить про непроведення взагалі позивачем розрахункових операцій при здійсненні господарської діяльності у цей період.
Стосовно ж посилань позивача на те, що ОСОБА_2 не перебувала з нею у трудових відносинах й не є продавцем магазину, суди попередніх інстанцій вказали наступне.
Згідно із частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 1 статті 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
За наведеного, враховуючи, що ОСОБА_2 була фактично допущена до роботи та здійснювала реалізацію товару в належному позивачеві магазині, суди прийшли до висновку, що її слід вважати працівником останньої, тобто, такою, що перебувала з нею у трудових відносинах; відсутність же трудового або цивільно-правового договору між позивачем та продавцем може свідчити про порушення вимог трудового законодавства.
Більш того, суди вказали, що доводи позивача про те, що ОСОБА_2 офіційно не є продавцем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому здійснює господарську діяльність Підприємець, не спростовують як таку обставину реалізації у ньому алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, оскільки позивач є особою, яка відповідає за дотриманням встановленого законодавством порядку ведення господарської діяльності у магазині, у тому числі за дотримання вимог Закону №481/95.
Водночас суди врахували й те, що на час проведення перевірки серед видів діяльності Підприємця, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, такий вид діяльності як оптова чи роздрібна торгівля алкогольними напоями не значились.
Разом з тим, з приводу доводів Підприємця про допущення перевіряючими порушення процедури проведення перевірки суди виходили з такого.
Згідно положень пунктів 80.1, 80.2, 80.5, 80.7 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи); фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї із визначених законом підстав; допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу; фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
За змістом пункту 81.1 статті 81 ПК України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Отже, зважаючи на те, що із наказом та направленнями на проведення фактичної перевірки було ознайомлено під розписку ОСОБА_2 , яка безпосередньо проводила розрахункові операції у магазині Підприємця, суди дійшли переконання, що відповідачем не було порушено вимог законодавства, що регулюють питання проведення перевірок.
Також суди відхилили й твердження позивача про те, що пиво світле «Жигулівське» 4,5 % об., об`ємом 0,5 дм.куб., дата розливу 22 червня 2017 року, виробник ПрАТ «Оболонь», на дату складення акту перевірки (08 серпня 2017 року) не постачалось, не отримувалось та не знаходилось у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджують договори поставки, акти звірки розрахунків, видаткові товарні накладні, оскільки відсутність у наданих позивачем документах такого товару не свідчить про непридбання її позивачем для реалізації в подальшому, адже згідно актів звірки розрахунків станом на 01 серпня 2017 року, на 01 вересня 2017 року та за період з 01 січня 2017 року по 08 листопада 2017 року позивачем отримано більшу кількість та асортимент товару, ніж ті, за якими надано накладні.
З огляду на наведені вище законодавчі приписи та встановлені у справі обставини, суди прийшли до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Що ж до доводів касаційної скарги Підприємця, то вони не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, як і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко