ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
Київ
справа №812/471/17
адміністративне провадження №К/9901/39459/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 (колегія суддів у складі: Геращенка І. В., Міронової Г. М., Арабей Т. Г.),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат» (далі - позивач, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Департамент ДВС Мін`юсту, в якому, з урахуванням уточнених заявлених вимог, просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін`юсту від 28.02.2017 ВП № 52958681 про стягнення виконавчого збору в сумі 9 516 044,25 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» оскаржило його в апеляційному порядку.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.02.2018 апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернув позивачу у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 16.01.2018, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі).
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, Донецький апеляційний адміністративний суд виходив з того, що оскільки позивачем станом на 08.02.2018 не усунуто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не надано докази про сплату судового збору у розмірі 154 614,72 грн, про що було зазначено судом в ухвалі Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 про залишення апеляційної скарги без руху, підстави для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що за подання апеляційної скарги у даній справі позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою Законом України «Про судовий збір» для позовів майнового характеру. Наголошує, що предметом розгляду даної справи є одна вимога немайнового характеру, а саме: визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору. На думку скаржника, вимога суду апеляційної інстанції про необхідність сплати при поданні апеляційної скарги суми судового збору у розмірі 157 014,72 грн, як за вимоги майнового характеру не відповідає принципам не ускладнення доступу до правосуддя та розумності розміру судового збору.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Шарапи В. М. (суддя-доповідач), Бевзенка В. М., Данилевич Н. А. від 21.03.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 № 722/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 812/471/17 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 812/471/17.
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 зазначену адміністративну справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 апеляційну скаргу позивача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 296 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору). При цьому, суд зауважив, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін`юсту ВП № 52958681 від 28.02.2017 про стягнення з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» виконавчого збору в сумі 9 516 044,25 грн є вимогами майнового характеру, а тому для обчислення суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання цього позову, необхідно застосовувати ставку за подання позову майнового характеру, передбачену підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При визначенні характеру адміністративного позову як майнового, суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернені до суду вимоги, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, тому при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 157 014,72 грн (9 516 044,25 грн * 1,5% * 110%). Оскільки в матеріалах справи міститься квитанція від апелянта щодо сплати судового збору на рішення суду першої інстанції у розмірі 2400 грн, тому суд дійшов висновку, що недоплата судового збору складає 154 614,72 грн.
Цією ж ухвалою суд апеляційної інстанції встановив позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків, шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 154 614,72 грн.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 16.01.2018 позивач отримав 29.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.
На адресу суду апеляційної інстанції від апелянта надійшла заява щодо усунення недоліків апеляційної скарги, в якій він не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо розміру сплати судового збору та визначення даного позову як майнового.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.02.2018, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, повернув позивачу апеляційну скаргу у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги заявнику, суд виходив з того, що оскільки станом на 08.02.2018 позивачем не надано до суду доказів усунення недоліків, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, а саме не сплачено судовий збір у розмірі 154 614,72 грн, можливість вирішення питання щодо відкриття провадження у справі відсутня.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду апеляційної інстанції) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» для працездатних осіб у 2017 році встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1600 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на час подання позову), за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду апеляційної інстанції) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Разом з тим, суд звертає увагу, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, і (або) дії, вчинені ним чи не вчинені (бездіяльність), можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень або вчинення дій (бездіяльності) може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності спрямоване на захист порушеного майнового права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, визнання протиправними дій чи бездіяльності, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Відповідно до матеріалів справи, позивач ставить питання щодо визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 28.02.2017 року ВП № 52958681 про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 9 516 044,25 грн, вирішення якого призведе до зміни складу майна боржника, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про майновий характер даного спору.
Зважаючи на те, що предметом позову є вимога майнового характеру, судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має сплачуватись з розрахунку 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті за подання позову майнового характеру, а саме - 157 014,72 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2400,00 грн (як за вимогу немайнового характеру).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху із наданням строку для усунення її недоліків шляхом сплати апелянтом різниці між встановленою сумою за подання апеляційної скарги та фактично сплаченою сумою, тобто 154 614,72 грн.
Разом з тим, відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, станом на день її винесення апелянтом вимогу про усунення недоліків апеляційної скарги не виконано.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачу.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 802/281/16-а.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду