№ 813/3163/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 813/3163/18

адміністративне провадження № К/9901/4640/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №813/3163/18

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань праці

про визнання протиправним і скасування наказу,

за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року (прийняте у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Сапіги В.П., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у липні 2018 року звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань праці «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 9 липня 2018 року №38-кт;

- судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона обіймає посаду першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області відповідно до наказу №102-кт «Про призначення першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області» від 25 липня 2016 року. 11 червня 2018 року Державною службою України з питань праці винесено наказ №242К, яким відкрито дисциплінарне провадження щодо позивачки. Зокрема, дисциплінарна комісія вбачає незабезпечення належного виконання посадових обов`язків позивачкою в частині здійснення координації та контролю діяльності Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Львівській області, порушення позивачкою Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (надалі також - «Порядок №509»), Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (надалі також - «Порядок №295») у частині застосування до суб`єктів господарювання штрафів за порушення законодавства про працю. На думку дисциплінарної комісії, позивачка не здійснила належного контролю за виконанням наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 23 січня 2018 року №11-ОД «Про забезпечення дотримання Порядку формування єдиної справи розпорядчих документів, що приймаються Управлінням під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 3 липня 2017 року №961» (надалі - «Порядок №961»). Позивачка надала дисциплінарній комісії пояснення на спростування вказаних порушень, однак їй було оголошено догану відповідно до оскаржуваного наказу №38-кт від 9 липня 2018 року. Позивачка вважає цей наказ необґрунтованим і протиправним, оскільки у її діяннях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, у висновку дисциплінарної комісії не встановлено усіх необхідних складових дисциплінарного проступку та цей висновок не містить жодних відомостей про врахування характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений та обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання державної службової діяльності позивачки, наявність заохочень, стягнень і ставлення її до служби.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з питань праці «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » №38-кт від 9 липня 2018 року.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі: 704,80 грн і витрати на правову допомогу в сумі: 28305 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що суди встановили відсутність факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що суди порушили норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини справи і дійшли помилкових висновків про те, що в діях позивачки відсутні порушення законодавства про працю та її службових обов`язків, та, відповідно, відсутній факт вчинення позивачкою дисциплінарного проступку.

Одночасно, скаржник вказує, що суди порушили норми процесуального права, що також призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, на думку скаржника, суди розглянули вимоги позивачки про розподіл судових витрат без надання підтвердження надсилання доказів відповідачу. Позивач не довів, що розмір витрат на професійну правничу допомогу пов`язаний саме з розглядом цієї справи. При стягненні цих витрат судами першої й апеляційної інстанцій не врахована складність справи. Тому суди мали дійти висновку про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Позивачка у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка проходить державну службу на посаді першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області та призначена на посаду на підставі наказу від 25 липня 2016 року № 102-кт «Про призначення першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області.

Дисциплінарне провадження щодо позивачки відкрито у зв`язку із надходженням службової записки начальника відділу ОСОБА_2 від 4 червня 2018 року щодо неналежної координації та контролю за діяльністю управління з питань праці Головного управління.

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 не забезпечила належне виконання посадових обов`язків в частині здійснення координації та контролю діяльності Управління з питань праці Головного управління. Зокрема, дисциплінарною комісією встановлені наступні порушення.

На підставі наказу Головного управління від 24 квітня 2018 року №0827-П, направлення на проведення перевірки від 24 квітня 2018 року №0762 головним державним інспектором праці ОСОБА_11 проведено інспекційне відвідування ТОВ «Компанія Будремактив» (акт від 27 квітня 2018 року №ЛВ357/448/АВ). У ході перевірки встановлено порушення частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (надалі - «КЗпП України») щодо ненадання копій документів за вимогою від 26 квітня 2018 року №ЛВ357/448/НД/ПД. Станом на 22 травня 2018 року (останній день розгляду справи) рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу не приймалось та постанова не виносилась, особи, які створили перешкоди, до адміністративної відповідальності інспектором праці ОСОБА_11 не притягувалися. Крім того, інспектором праці (ОСОБА_11) порушено форми документів, що складаються у ході інспекційного відвідування, а саме:

- в акті про неможливість інспекційного відвідування від 26 квітня 2018 року №ЛВ357/448/НД у графі «ненадання для ознайомлення книг...» не вказано реквізити письмових вимог або пункти вимог, які не виконані;

- у вимозі про надання документів від 26 квітня 2018 року №ЛВ/357/448/НД/НП інспектор праці ОСОБА_11 посилається на акт №ЛВ357/448/НД від 27 квітня 2018 року, проте акт датований 26 квітня 2018 року. Також, інспектором праці змінено уніфіковану графу «надати документи» на «надати копії документів».

Окрім того, встановлено порушення позивачкою положень Порядку №509 та Порядку №29, зокрема, не застосовано штрафні санкції до суб`єктів господарювання за:

- актом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 від 27 березня 2018 року №13-01-189/0146 (порушення строків виплати заробітної плати, статті 115 КЗпП України);

- актом інспекційного відвідування ТОВ «Жарко» від 16 березня 2018 року №13-01-189/0095 (порушення статей 83 115 116 КЗпП України). Справа до розгляду першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_1 призначалась (рішення від 26 березня 2018 року №64). Відмітка про стан виконання припису інспектором праці ОСОБА_4 не відображена;

- актом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_5 від 6 квітня 2018 року №ЛВ264/592/АВ (порушення статей 24 (по ЦПХ працювали бармен, помічник кухаря та кухар) 79 115 КЗпП України). Справа до розгляду першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_1 призначалась (рішення від 13 квітня 2018 року, №відсутній). Відмітка про стан виконання припису інспектором праці ОСОБА_6 не відображена;

- актом інспекційного відвідування ТОВ «Клінінг-Про» від 5 березня 2018 року №13-01-189/0053 (порушення статті 115 КЗпП України). Відмітка про стан виконання припису інспектором праці ОСОБА_4 не відображена. Крім того, в матеріалах справи наявна значна кількість цивільно-правових договорів з особами на виконання робіт з прибирання службових приміщень, проте інспектором праці вказані факти не зазначені в описі стану додержання законодавства про працю, не відібрано пояснення щодо фактів застосування робіт за договорами ЦПХ тощо;

- актом інспекційного відвідування ФОП «Компанія Аутпост» від 7 березня 2018 року №13-01-188/0066 (порушення статей 53 96 115 КЗпП України). Справа до розгляду першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_1 призначалась (рішення від 16 березня 2018 року №31). Відмітка про стан виконання припису інспектором праці ОСОБА_7 не відображена;

- актом інспекційного відвідування ТОВ «Ал-Транс» від 3 квітня 2018 року №ЛВ248/452/АВ (порушення статей 115 116 117 КЗпП України);

- актом інспекційного відвідування ТОВ «Перша Галицька Компанія» від 4 травня 2018 року №ЛВ382/448/АВ (порушення статей 24 (13 неоформлених працівників) 95 115 116 117 КЗпП України). Крім того, акт не підписано особами об`єкта відвідування, про що інспектором праці ОСОБА_11 не зазначено та не вказано про направлення акта поштою;

- актом інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_8 від 20 березня 2018 року №13-01-189/0114 (інспекторами праці ОСОБА_4 та ОСОБА_7 порушень не виявлено). Водночас, в матеріалах справи містяться пояснення працівника ОСОБА_9 , яка повідомила про стажування на посаді майстра манікюру салону-перукарні Софі (ФОП ОСОБА_8 ), робочий час з 9 до 18 год., що свідчить про застосування праці неоформленого працівника. Крім того, стаття 29 Закон України «Про зайнятість населення» передбачає ряд ознак стажування, а саме: наявність договору про стажування (форма затверджена Кабінетом Міністрів України), індивідуальної програми стажування, робота у вільний від кавчання час, категорія осіб - студенти. Зазначені вище питання не досліджувалися. Як наслідок, за фактом використання праці неоформленого працівника постанова про накладення штрафу не виносилась;

- актом інспекційного відвідування ДП «Сколівське лісове господарство» від 27 квітня 2018 року №ЛВЗ68/460/АВ (інспектором праці ОСОБА_10 порушень в частині використання праці неоформлених працівників не виявлено). Водночас, в матеріалах справи містяться цивільно-правові угоди згідно яких виконують роботи, що мають ознаки трудових відносин. Загалом укладено 38 договорів ЦПХ.

Наказом Головного управління від 15 березня 2018 року №0453 інспектору праці ОСОБА_11 доручалось у термін з 19 березня 2018 року до 21 березня 2018 року провести інспекційне відвідування ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод».

Відповідно до службової записки інспектора праці ОСОБА_11 від 19 березня 2018 року вказано про необхідність продовження терміну перевірки до 23 березня 2018 року у зв`язку зі значним обсягом документів та кількістю працівників - 907.

Пункт 6 Порядку №295 інспектором праці ОСОБА_11 не застосовано, а саме: не проведено аналіз наявної інформації про роботодавця для створення загального уявлення про роботодавця, його посадових осіб, виду діяльності, кількості працівників, обсягів виробництва тощо.

Наказом Головного управління (ОСОБА_1) від 21 березня 2018 року №0517-П терміни інспекційного відвідування продовжені у порушення Порядку №295. Зазначене порушення має системний характер.

Так, наказами Головного управління ( ОСОБА_1 ) від 28 березня 2018 року №0565, №0584 перенесено терміни інспекційного відвідування ТОВ «Галсофтпром» і ТОВ «Хвиля» у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування.

У порушення Порядку формування єдиної справи розпорядчих документів, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 3 липня 2017 року №961, в Головному управлінні під час здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість не формується єдина справа, не долучаються необхідні документи.

Внаслідок службового розслідування ОСОБА_1 надіслана вимога про надання пояснень. Позивачка надала пояснення щодо фактів, викладених у службовій записці, та на їх спростування долучила документи, що стосуються порушених питань.

Відповідно до Висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_1 від 3 липня 2018 року дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за неналежне виконання першим заступником начальника Головного управління ОСОБА_1 посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників наявні підстави для застосування до неї, відповідно до пункту 2 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу», дисциплінарного стягнення у виді догани.

За цим Висновком і Поданням голови дисциплінарної комісії ОСОБА_2 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Державною службою України з питань праці» видано наказ №38-кт від 9 липня 2018 року, яким позивачці оголошено догану.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року.

Частина перша статті 1 цього Закону визначає, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Відповідно до положень частини першої статті 8 вказаного Закону державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки.

За частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 5 частини другої цієї статті визначено, що дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Частиною третьою статті 66 Закону України «Про державну службу» визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до частини першої статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Частинами дев`ятою, десятою цієї статті визначено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення, відповідно до частини одинадцятої цієї статті протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії, або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною другою цієї статті передбачено виключний перелік інформації та документів, які повинні міститись у дисциплінарній справі.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна справа повинна містити висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Згідно з частиною третьою статті 73 Закону України «Про державну службу» результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Частинами першою, другою статті 74 цього ж Закону визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Крім того, відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про державну службу» суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання подання чи пропозиції дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Згідно з частиною другою статті 77 вказаного Закону у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

В той же час, частиною третьою статті 77 Закону України «Про державну службу» чітко встановлено, якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Відповідно до частини п`ятої цієї статті пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до Глави 2 «Касаційне провадження» Розділу ІІІ «Перегляд судових рішень».

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга відповідача у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - «КАС України») суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач не надав достатніх доказів факту неналежного виконання позивачкою своїх посадових обов`язків.

Суди встановили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугували положення пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та висновки, викладені в матеріалах дисциплінарного провадження про скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема, неналежне виконання позивачкою своїх посадових обов`язків, за що її належить притягти до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Відповідно до Розподілу функціональних обов`язків між начальником Головного управління Держпраці у Львівській області, першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління, затвердженого наказом від 2 квітня 2018 року №56, ОСОБА_1 як перший заступник начальника Головного управління безпосередньо спрямовує, здійснює координацію та контролює діяльність Управління з питань праці Головного управління, приймає рішення при розгляді актів заходів державного контролю, при застосуванні фінансових (штрафних) санкцій.

Оцінюючи докази у цій справі в частині невиконання ОСОБА_1 вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), суди першої та апеляційної інстанцій встановили наступні обставини.

Відповідно до частини другої пункту 2 зазначеного Порядку штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За пунктом 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до пункту 5 Порядку №509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Частиною другою пункту 8 Порядку №509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Суди встановили, що ОСОБА_1 дотрималася норм Порядку №509 стосовно справи ТзОВ «Компанія Будремактив», а саме строків її розгляду, й винесла постанову про накладення штрафу на суб`єкта господарювання.

Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги стосовно порушення позивачкою вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), в частині накладення на суб`єктів господарювання штрафів за порушення законодавства про працю, оскільки, як встановили суди попередніх інстанцій, відповідач не надав достатніх доказів таких порушень.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

За пунктом 24 Порядку №295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Відповідно до пункту 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Також, за пунктом 28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Як встановили суди, такими суб`єктами господарювання як ФОП ОСОБА_3 , ТзОВ «Жарко», ФОП ОСОБА_5 , ТзОВ «Клінінг-Про», Об`єднання підприємств «Компанія Аутпост», ТзОВ «Ал-Транс» усунено виявлені внаслідок інспекційного відвідування порушення, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідно до наведеного вище припису Порядку №295 заходи відповідальності до таких суб`єктів правомірно не вживалися.

Відповідно до пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто, законодавством передбачені випадки, коли притягнення об`єкта відвідування до відповідальності відбувається незалежно від усунення виявлених порушень.

Разом з тим, притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати передбачає встановлення інспектором праці двох складових правопорушення - несвоєчасну виплату заробітної плати та виплату заробітної плати не у повному обсязі.

Як встановили суди, в актах інспекційного відвідування не зафіксовано фактів порушення суб`єктами положень пункту 29 Порядку №295, отже колегія суддів погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що позивачка правомірно не застосовувала штрафні санкції до відповідних суб`єктів господарювання разом із внесенням припису.

Згідно з частиною одинадцятою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Враховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Щодо виявлених порушень в діяльності ТОВ «Перша Галицька компанія», то суди встановили, що позивачка винесла постанови про накладення на суб`єкта господарювання штрафу внаслідок виявлених правопорушень, передбачених частинами першою, третьою статті 24 КЗпП України, статтею 33 Закону України «Про оплату праці», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Водночас, ОСОБА_1 не прийняла рішення про накладення штрафу за фактом порушення частини першої статті 115, частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці» з тих підстав, що до Головного управління Держпраці у Львівській області надійшла скарга на припис, який встановив вказані порушення, та було винесено рішення про скасування припису, що відповідає вимогам пункту 5 Порядку №295.

Стосовно інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_8 інспекторами праці порушень не виявлено. Разом з тим, як встановили суди, в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_9 , яка повідомила про стажування на посаді майстра манікюру. У матеріалах дисциплінарної справи містяться заява ОСОБА_9 про прийняття на роботу, наказ ФОП ОСОБА_8 про прийняття на роботу ОСОБА_9 та повідомлення ДФС про прийняття останньої на роботу. Отже, підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності не було.

Щодо аргументів касаційної скарги про те, що у ході проведення інспекційного відвідування ТзОВ «Клінінг-Про» та ДП «Сколівське лісове господарство» було виявлено значну кількість цивільно-правових угод, згідно з якими виконуються роботи, що мають ознаки трудових відносин, то суди першої та апеляційної інстанцій, аналізуючи положення цивільного та трудового законодавства дійшли правильного висновку про те, що законодавство не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

Стосовно аргументів касаційної скарги про неналежне здійснення позивачкою контролю над формуванням єдиної справи, вимоги щодо якого передбачені наказом Головного управління Держпраці Львівській області від 23 січня 2018 року №11-ОД «Про забезпечення Дотримання Порядку формування єдиної справи розпорядчих документів, що приймаються Управлінням під час здійснення заходу державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності», затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 3 липня 2017 року №961, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої пункту 3 Порядку №961 єдина справа формується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), на яку згідно з рішенням керівника цього органу покладено повноваження щодо її зберігання.

У частині другій пункту 7 Порядку №961 зазначено, що формування єдиної справи розпорядчих документів починається після видання органом державного нагляду (контролю) наказу (рішення, розпорядження) про здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Зважаючи на ці приписи суди встановили, що саме на ОСОБА_1 був покладений обов`язок стосовно здійснення контролю за формуванням єдиної справи. У зв`язку з виявленням нею недоліків у формуванні справ, позивачка неодноразово вказувала на необхідність усунення виявлених порушень, що підтверджується протоколами робочих нарад Головного управління Держпраці у Львівській області, долученими до матеріалів дисциплінарної справи.

Разом з тим, як встановили суди, дисциплінарна комісія не досліджувала та не встановлювала обставини неналежного формування посадовими особами єдиних справ, а комісія у своєму висновку керувалася лише поясненнями.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки комісія не проводила самостійне встановлення дійсних обставин неналежного формування єдиної справи, тому висновок дисциплінарної комісії про неналежне виконання ОСОБА_1 . Порядку №961 є необґрунтованим.

Щодо стягнення з відповідача витрат позивачки на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суди встановили, що відповідно до наявного в матеріалах справи акту про надану правничу допомогу за №932 від 31 липня 2018 року у період з 1 липня 2018 року до 31 липня 2018 року адвокат надав ОСОБА_1 послуги правничого характеру: вивчення судової практики та документів для підготовки позовної заяви - 1,5 год; підготовка позовної заяви, формування позовних матеріалів та подання їх до Львівського окружного адміністративного суду - 5 год; підготовка клопотання про витребування доказів - 1 год.

Відповідно до акту про надану правову допомогу від 31 серпня 2018 року за №955, у період з 1 серпня 2018 року до 31 серпня 2018 року адвокат надав позивачу наступні послуги правничого характеру: підготовка та подання адвокатського запиту до Держслужби України з питань праці у цій справі - 1,5 год; підготовка та подання повторного запиту до Держслужби України з питань праці у цій справі - 2 год; вивчення матеріалів відзиву, аналіз судової практики, підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву у справі - 5,5 год; участь у судових засіданнях суду першої інстанції у даній справі - 2 год.

Як встановили суди, згідно наведеного переліку робіт правового характеру представником позивачки витрачено 18,5 год часу для належного здійснення представництва інтересів позивачки у цій справі.

За частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановив суд апеляційної інстанції, відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не скористався своїми правами, передбаченими статтею 134 КАС України, та не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, та не навів відповідних спростувань, що вказує на те, що відповідач погодився з наведеними розмірами витрат позивачки на правничу допомогу у цій справі.

Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд констатує, що суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з питань праці залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду