ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2023 року
м. Київ
справа № 814/1328/16
адміністративне провадження № К/9901/7938/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 (суддя - Біоносенко В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (судді - Лук`янчук О.В., Бітов А.І., Ступаков І.Г.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування постанови та припису,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- постанову по справі про адміністративне правопорушення №45 від 21.03.2016, винесену головним інспектором наглядового відділу нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Марштупою Миколою Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 188-42 Кодекс України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень - визнати протиправною;
- припис №53 від 09.03.2016 - визнати протиправним та скасувати.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 12.12.1996 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
28.05.2015 головним державним інспектором інспекційного відділу міста Миколаєва Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, за результатами проведення позапланової перевірки складено акт (а.с.25-26).
28.05.2015 відповідачем винесено припис №139 (а.с.28-30) на ім`я позивачки, яким вимагалось зупинити будівельні роботи, усунути до 28.02.2016 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом оформлення документів на самочинно збудований об`єкт, у разі невиконання - добровільно знести самовільно збудований об`єкт.
09.03.2016 під час перевірки виконання припису головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області встановлено його невиконання та винесено на ім`я позивачки припис №53 (а.с.11-12), яким вимагалось, усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом оформлення відповідних документів у порядку, передбаченому чинним законодавством України на об`єкт "Нежитлова прибудова до квартири АДРЕСА_1 , у разі невиконання - добровільно знести самовільно збудований об`єкт.
09.03.2016 головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.36), яким виявлено порушення - не виконано вимоги припису від 28.05.2015 №139. У протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 00 хв. 21.03.2016 за адресою місцезнаходження відповідача.
Постановою від 21.03.2016 №45 (а.с.13-14) позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП за невиконання вимог припису та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.
Не погоджуючись з приписом №53 та постановою №45 про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.05.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №53 від 09.03.2016.
Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про адміністративне правопорушення № 45 від 21.03.2016.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка виконувала будівельні роботи з облаштування нежитлової прибудови та приєднання до квартири на підставі дозволу, наданого уповноваженим державою органом, не вийшла за межі цього дозволу, вона не може нести відповідальність за самочинне будівництво, та не повинна подавати декларації, передбачені ст.ст.36, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набув чинності вже після закінчення нею робіт з перепланування/ переобладнання.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та виходив з того, що процедура перепланування квартири розпочата до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 та проведена на підставі дозволу адміністрації Заводського району м. Миколаєва №187 від 31.05.2007. Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції, що підстави для винесення припису про усунення виявлених порушень №53 від 09.03.2016 та постанови №45 від 21.03.2016 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності у відповідача були відсутні.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Зокрема, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що станом на 09.03.2016 позивач не направила інформацію відповідачу про виконання вимог припису від 28.05.2015 №139, що є порушенням абз.3 п.4 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено постанову від 21.03.2016 №45 саме за невиконання вимог припису від 28.05.2015 №139.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив судові рішення залишити без змін. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінено матеріали справи та зроблено вірні висновки.
Позивачка покликається на те, що відповідачем під час розгляду справи порушено вимоги статей 268 279 КУпАП, а саме право позивачки на отримання правової допомоги та на ознайомлення з матеріалами справи. У відповідача відсутні докази вручення припису позивачці, а тому вона фізично не могла його виконати. Не враховано, що основним забудовником була ОСОБА_3 , оскільки саме вона звернулась 26.02.2007 за отриманням дозволу на здійснення прибудови до квартири.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
За змістом частини першої та четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи.
Відповідно до частини 1 ст.188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні приписи містила стаття 159 КАС України в редакції до 15.12.2017.
Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що припис та постанову винесено відповідачем за наслідками перевірки виконання позивачем раніше винесеного припису.
За таких обставин перевірці та встановленню у цій справі на підставі відповідних доказів підлягали виключно факти, які стосуються виконання раніше винесеного припису від 28.05.2015 №139 про усунення порушень вимог містобудівного законодавства.
Встановлення обставин щодо дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства не стосуються предмету доказування у цій справі, оскільки такі порушення були встановлені під час перевірки 28.05.2015, за наслідками якої винесено припис від 28.05.2015 №139, який в свою чергу не є предметом оскарження у цій справі.
Дослідження таких доказів у цій справі суперечить вимогам статті 73 КАС України щодо належності доказів до предмета доказування.
За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо протиправності оскаржуваних припису та постанови саме з таких мотивів не можна визнати обґрунтованими.
Водночас, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення суд першої інстанції питання фактичного виконання припису від 28.05.2015 №139 не з?ясував і докази на підтвердження чи спростування таких обставин не дослідив.
Крім того, в обґрунтування доводів позовної заяви та відзиву на касаційну скаргу позивач покликалась на неотримання припису від 28.05.205 №139, що виключає можливість його виконання, а також на допущені, на її думку, порушення з боку відповідача під час перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Такі фактичні обставини справи мають значення для правильного вирішення справи, однак в порушення вимог статті 242 КАС України судом першої інстанції також встановлені не були і докази на їх підтвердження або ж спростування не досліджені.
Суд апеляційної інстанції такі порушення норм процесуального закону судом першої інстанції не усунув.
Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого судам необхідно усунути допущені порушення норм процесуального права встановлені у цій постанові.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області задовольнити частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров