Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 814/477/21
провадження № 61-13256ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - ОСОБА_2 ,
заінтересована особа - ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку письмового провадженняапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі судді
Прядкіної О. В. у справі за заявою адвоката Колошкіна Ігоря Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 04 березня 2021 року у справі № 48/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
02 лютого 2021 року представник ОСОБА_3 - адвокат Репало Д. О. звернувся до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» з позовом про стягнення з ОСОБА_1
16 000,00 доларів США основного боргу та 16 000,00 доларів США відсотків за користування коштами, судових витрат.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 04 березня 2021 року у справі № 48/16 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість згідно договору позики від 02 серпня 2019 року суму основного боргу в розмірі
16 000,00 доларів США та відсотки за користування коштами у розмірі
16 000,00 доларів США, що всього становить 32 000,00 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму третейського збору у розмірі 6 972,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
21 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від
04 березня 2021 року у справі № 48/16 за позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 04 березня 2021 року у справі № 48/16 за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику.
Повертаючи заяву, суд виходив із того, що строк, передбачений пунктом 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, є преклюзивним і поновленню не підлягає, тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення заяви про скасування рішення третейського суду. З огляду на те, що заява про скасування рішення третейського суду подана заявником після закінчення строку, передбаченого пунктом 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, ця заява підлягає поверненню заявнику.
Аргументи учасників справи
Аргументи заявника
Не погоджуючись із ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 липня
2021 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 06 серпня 2021 року через засоби поштового зв?язку подав для розгляду в апеляційному порядку до Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, а справу направити то того ж суду на новий судовий розгляд.
На обґрунтування апеляційної скарги, з урахуванням уточненої редакції апеляційної скарги, заявник зазначає, що на даний час не має правового висновку Верховного Суду з цього питання, хоча нагальність його вирішення є актуальною, оскільки законодавством передбачено право на поновлення строку на оскарження будь-якого рішення будь-якого суду України. В той же час рішення третейського суду обмежується часом і не передбачає можливості поновлення строку на його оскарження. І це при тому, що третейські суди розглядають справи без відповідача і не скеровують винесенні рішення сторонам. Заявник вказує, що про такі рішення стає відомо вже на стадії їх виконання.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду, як суду першої інстанції та рух матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року про повернення заяви про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від
04 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Витребувано з Полтавського апеляційного суду цивільну справу № 814/477/21 за заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз»
від 04 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
17 листопада 2021 року матеріали цивільної справи № 814/477/21 надійшли до Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року якою заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 04 березня 2021 року повернуто заявнику (пункт 6 частина перша стаття 353 ЦПК України).
А за правилами частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору. Стаття 4 Закону України «Про третейські суди» визначає серед інших такі принципи організації і діяльності третейського суду: законності (пункт 1), незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові (пункт 2), змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4), всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів (пункт 10).
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).
Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України).
Частина сьома статті 454 ЦПК України містить правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, повертається.
Рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року у справі
№ 3-9/2019(206/19)за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 Цивільного процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.
Разом з тим Верховний Суд зазначає, що вказана норма процесуального права не є імперативною, цей строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, наприклад, це передбачено у частині четвертій статті 148 ЦПК України та інших нормах.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14 травня 2020 року у справі № 781/2/2018, провадження № 61-41606ав18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 755/7631/20 (провадження № 61-12521ав20) та від 20 травня 2022 року у справі № 824/236/21 (провадження № 61-19239ав21).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, частина друга статті 10 ЦПК України), дотримання розумних строків звернення до суду за захистом своїх прав є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, а також запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту зі спливом часу (Рішення ЄСПЛ у справі STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM від 22 жовтня 1996 року, № 22083/93, § 51; Рішення ЄСПЛ у справі ZOLOTAS v. GREECE (№ 2) від 29 січня 2013 року, № 66610/09, § 43).
Ураховуючи те, що пункт 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), суд першої інстанції не дослідив питання поважності пропуску строку на подання ОСОБА_1 заяви про оскарження рішення третейського суду, передбаченого вимогами частини п`ятої статті 454 ЦПК України, оскаржувана ухвала Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття заяви.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За правилами пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись статтею 24, частиною другою статті 351, 367, 369, статтею 374 379 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття заяви.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська