№ 815/3474/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №815/3474/14

адміністративне провадження №К/9901/28101/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року (суддя Білостоцький О.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року (судді: Федусик А.Г. (головуючий), Скрипченко В.О., Шевчук О.А.) у справі № 815/3474/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАМ-Агросервіс» до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області, Державна казначейська служба України, Державне підприємство «Сервісний центр в Одеській області», за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури, про скасування рішення, стягнення з Державного бюджету України коштів,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «БАМ-Агросервіс» (далі - позивач, ТОВ «БАМ-Агросервіс») звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області), треті особи: Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області (далі - ГУ ДКС Одеській області), Державна казначейська служба України (далі - ДКСУ), Державне підприємство «Сервісний центр в Одеській області» (далі - ДП «Сервісний центр в Одеській області»), за участю Ізмаїльської міжрайонної прокуратури про скасування рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 06.09.2012 та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «БАМ-Агросервіс» завдану в результаті неправомірних дій відповідача матеріальну шкоду в розмірі 402 957,68 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 815/1186/14 (рішення суду набрало законної сили) при прийнятті рішення суд виходив з того, що в оскаржуваних позивачем діях Південної митниці Міндоходів не було допущено порушень законодавства України, тоді як встановлено, що проведення Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області процедур продажу та передачі товару, що знаходиться під митним контролем без участі у комісії уповноваженого представника митного органу є незаконним. У зв`зку з зазначеним, позивач вважає, що рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 06.09.2012 є протиправним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 20 від 06.09.2012. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 6 вересня 2012 року було здійснено без дотримання вимог чинного законодавства, що не було спростовано контролюючим органом жодними належними доказами. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що залишки вугілля станом на 2012 рік знаходились під митним контролем, а не перебували у вільному обігу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Ізмаїльська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «БАМ-Агросервіс» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 23 вересня 2010 року по 18 грудня 2010 року зі станції Чорногорські Копі (Російська Федерація) на митну територію України до ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» у режимі «транзит» надійшло 23 535,93 т вугілля марки «Д», вантажовласниками якого є іноземні компанії «Bremer International Limited» та «Avandix Limited». Зазначений вантаж приймався портом без перевантаження, за вагою, вказаною у накладних та у період з 23 вересня 2010 року по 18 грудня 2010 року відвантажувався портом на адресу вантажовласників. Після фактичного відвантаження вугілля, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» було зафіксовано залишок транзитного вантажу у кількості 469,374 т. ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» листами від 13 січня 2011 року, 24 березня 2011 року, 20 червня 2011 року, 8 вересня 2011 року та 28 березня 2012 року повідомило експедитора даного вантажу - ПП «Дунай транзит сервіс» про наявність залишку транзитного вугілля марки «Д» на причалі порту.

Листами від 26 та 27 квітня 2012 року № 04/26/04 та № 04/27/01 вантажовласники транзитного вугілля повідомили ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» про те, що вони не зацікавлені у вивезенні 400 т залишків вугілля, зафіксованих актом - 2 від 10 січня 2011 року, та просять розпорядитися вказаним залишком вугілля у відповідності до чинного законодавства України.

Судами попередніх інстанцій з протоколу від 10 серпня 2012 року відділу податкової міліції контролюючого органу встановлено, що на території ППК-2 ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» було виявлено та вилучено майно з ознаками безхазяйного, а саме: вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т. Вказане майно було взято на облік контролюючим органом як безхазяйне згідно до положень статті 347 Цивільного кодексу України. Актом опису і попередньої оцінки майна № 20 від 6 вересня 2012 року контролюючим органом ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Одеської області» вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т було передано на відповідальне зберігання, для чого з ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» був укладений договір № 34/1-П від 6 вересня 2012 року. За поданням начальника управління погашення податкового боргу начальником Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 6 вересня 2012 року, яким вирішено передати вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т на реалізацію.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що приймаючи оскаржуване рішення про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 6 вересня 2012 року відповідач посилався, зокрема, на положення статті 336 ЦК України, за якими особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився (стаття 347 цього Кодексу), набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15.11.2012 комісією Державної податкової служби в Одеській області було проведено відбір суб`єктів господарювання, які будуть проводити продаж безхазяйного майна, що належить державі та знаходиться на обліку в Ізмаїльській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, про що складено протокол № 37. Переможцем конкурсу комісією визначено ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Одеської області». 27.11.2012 на Одеській аграрній біржі був проведений аукціон з продажу безхазяйного майна - вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т, переможець торгів - ТОВ «БАМ-Агросервіс», вартість лоту - 402 957,68 грн. За результатами аукціону між TOB «БАМ-Агросервіс» (покупець) та ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Одеської області» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 01/11 від 27.11.2012, за яким продавець зобов`язався передати у власність покупцю майно, що перейшло у власність держави та знаходиться у розпорядженні Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, а саме - вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т, яке знаходиться за адресою м. Ізмаїл, Ізмаїльський Морський Торгівельний Порт, а покупець зобов`язується прийняти вказане майно та сплатити ціну відповідно до умов укладеного договору.

На виконання умов вказаного договору TOB «БАМ-Агросервіс» було перераховано на рахунок ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Одеської області» грошові кошти за придбаний товар в сумі 402 957,68 грн, з яких 255 205,18 грн ДП «УЕАПО Одеської області» було перераховано до державного бюджету України. ТОВ «БАМ-Агросервіс» та ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Одеської області» був складений акт приймання-передачі вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т, однак придбаний товар фактично передано покупцю не було. Згідно листа Південної митниці Міндоходів від 13.02.2014 № 2342/15-70-68 вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т, яке знаходиться за адресою м. Ізмаїл, Ізмаїльський Морський Торгівельний Порт перебуває під митним контролем, а тому передача його TOB «БАМ-Агросервіс» є неможливою.

ТОВ «БАМ-Агросервіс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій щодо обліку Південною митницею вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т, яке перебуває на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», під митним контролем та зобов`язання не чинити перешкод у вивезенні та розпорядженні придбаним вугіллям.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 815/1186/14, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року була залишена без змін, суд дійшов до висновку, що Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області при реалізації залишку вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т не було дотримано встановленого положеннями чинного законодавства України порядку вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торгівельних портах понад установлені терміни. Крім того, було встановлено, що вугілля реалізовано органом, який не мав на це жодних законних підстав. Крім того, судом було зазначено, що лише листи компаній-власників вугілля «Bremer International Limited» та «Avandix Limited», складені в довільній формі та без отримання дозволу на поміщення цих товарів у митний режим відмови на користь держави, виданого начальником або уповноваженою посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого перебувають такі товари, не є підтвердженням дотримання умов зміни митного режиму транзит на митний режим відмова на користь держави. Встановлені обставини, свідчать про незаконність дій Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Митного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду судами першої та апеляційної інстанції даної справи), а також того, що митний режим «транзит» відносно спірного товару був завершений, що у своїй сукупності призвело до порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Митний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Частина перша статті 183.

Відмова на користь держави - це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від іноземних товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь.

10.2. Стаття 184.

1. У митний режим відмови на користь держави поміщуються іноземні товари.

2. Відмова від товарів на користь держави здійснюється за відповідною письмовою заявою власника цих товарів та з дозволу митного органу.

3. Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.

4. Іноземні товари поміщуються у митний режим відмови на користь держави із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

10.3. Стаття 185.

1. Митний режим відмови на користь держави завершується після розміщення товарів на складі митного органу.

2. Відповідальність за неправомірне розпорядження товарами шляхом їх поміщення в митний режим відмови на користь держави несе декларант. Митні органи не відшкодовують будь-які майнові претензії осіб, які мають повноваження щодо товарів, від яких декларант відмовився на користь держави.

11. Цивільний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 336.

Особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився (стаття 347 цього Кодексу), набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею.

11.2. Стаття 347.

1. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

2. У разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.

3. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

12. Порядку застосування митного режиму відмови на користь держави до товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.03.2012 № 386:

12.1. Пункти 1.3 та 1.4.

У разі прийняття власником товарів, що переміщуються через митний кордон України, рішення про відмову від цих товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь дозвіл на поміщення цих товарів у митний режим відмови на користь держави видається начальником або уповноваженою посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого перебувають такі товари, на підставі письмової заяви власника товарів за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21 березня 2012 року № 386 «Про затвердження Порядку застосування митного режиму відмови на користь держави до товарів, що переміщуються через митний кордон України, та форми заяви про відмову на користь держави».

Для розгляду заяви власник товарів подає митному органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, разом із заявою оригінали, а в разі їх відсутності - копії: документів, що засвідчують право заявника розпоряджатися товарами; дозволів, виданих іншими органами державної влади, що здійснюють відповідно до їх компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України; товаротранспортних та інших товаросупровідних документів. До заяви власник може додатково додавати копії інших документів, потрібних для здійснення митних процедур.

13. Положення про комісії з питань вилучення та реалізації залежаних товарів, затверджено наказом Міністерства транспорту України, Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 19.03.2002 року №178/75:

13.1. Пункт 11.

До складу Комісії обов`язково включаються представники органів податкової служби, служби безпеки, внутрішніх справ та митних органів, представники фінансових органів та органів (організацій), що зберігають вилучене майно або здійснюють розпорядження цим майном. До роботи Комісії можуть залучатись за згодою інші спеціалісти, які потрібні для виконання покладених на неї завдань.

13.2. Пункт 15.

Вантаж уважається вилученим для подальшої реалізації або поверненим вантажовласнику тільки після підписання Комісією відповідного акта про його вилучення або повернення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

16. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване рішення про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 06.09.2012 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 815/1186/14, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року була залишена без змін, судами встановлено, що Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області при реалізації залишку вугілля марки «Д» у кількості 469,374 т не було дотримано визначеного положеннями чинного законодавства України порядку вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торгівельних портах понад установлені терміни. Крім того, судом було зазначено, що лише листи компаній-власників вугілля «Bremer International Limited» та «Avandix Limited», складені в довільній формі та без отримання дозволу на поміщення цих товарів у митний режим відмови на користь держави, виданого начальником або уповноваженою посадовою особою митного органу, у зоні діяльності якого перебувають такі товари, не є підтвердженням дотримання умов зміни відповідного митного режиму на митний режим відмова на користь держави.

Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що винесення оскаржуваного рішення відповідачем про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 6 вересня 2012 року згідно норм цивільного законодавства (на підставі статей 336 та 347 Цивільного кодексу України) є безпідставним та таким, що суперечить сутності (змісту) відносин, що виникли внаслідок відмови іноземних компаній «Bremer International Limited» та «Avandix Limited» у вивезенні залишків вугілля, які повинні були вирішуватись, зокрема, на підставі Порядку застосування митного режиму відмови на користь держави до товарів, що переміщуються через митний кордон України та положень Митного кодексу України, з урахуванням того факту, що залишки вугілля станом на 2012 рік знаходились під митним контролем, а не перебували у вільному обігу.

17. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку щодо наявності правових підстав для скасування рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про розпорядження безхазяйним майном № 20 від 06.09.2012.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 815/3474/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду