24.10.2024

№ 815/4190/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №815/4190/17

адміністративне провадження №К/9901/18223/18

№К/9901/27240/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційними скаргами ОСОБА_1

на ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року (головуючий суддя - Завальнюк І.В.)

на ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Кравець О.О., судді: Домусчі С.Д., Коваль М.П.)

ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року (головуючий суддя - Яковлєв О.В.)

у справі №815/4190/17

за позовом ОСОБА_1

до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху, з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків.

2. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

3. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року про залишення позовної заяви без руху залишено без задоволення, а ухвалу без змін.

4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги, а саме необхідності сплатити судовий збір.

6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

7. Також ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

8. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

9. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права просить скасувати оскаржувані ухвали, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

10. Залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, що в свою чергу є перешкодою для відкриття провадження у справі.

11. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка не усунула її недоліки, а саме не сплатила судовий збір.

12. Відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, а отже підстави для задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Позивачка у своїй касаційній скарзі зазначає, що постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху з підстав несплати судового збору, суддя мав більш детально зазначити, які саме довідки має надати скаржник на підтвердження скрутного матеріального становища та з яких державних органів. Щодо ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржник вказала, що головуючий суддя у цій справі прийняв рішення про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а в інших справах приймав протилежні рішення щодо порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права. ОСОБА_1 зазначила, що суд апеляційної інстанції, допускаючи її апеляційну скаргу до розгляду без сплати судового збору, вже мав всі підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у звільненні від сплати судового збору.

14. Представник відповідача подав до суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні касаційних скарг, ухвали судів - залишити без змін. У поданих запереченнях представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами, оскаржуючи усі можливі судові рішення, і на час звернення із зазначеним позовом на розгляді перебувають 125 судових справ, де Міністерство закордонних справ є відповідачем. Крім того вказали, що звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не надала жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року позову заяву ОСОБА_1 до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків.

17. Відповідно до вимог частини третьої статті 106 КАС України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

18. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 106 КАС України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) до касаційної скарги, у разі необхідності, подається клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

19. Таким чином, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, діяв відповідно вимог КАС України, оскільки позивачем не надано суду квитанцію про сплату судового збору чи клопотання про звільнення від його сплати, з наданням доказів на підтвердження скрутного матеріального становища скаржника.

Посилання скаржника на ту обставину, що головуючий суддя у інших справах звільняв її від сплати судового збору, є безпідставним, оскільки зазначені обставини виходять за межі касаційного розгляду, тому Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості надати їм оцінку.

20. Щодо ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2017 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року залишено без руху та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року, якою цю апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків, а саме несплатою судового збору, варто зазначити таке.

21. Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовується правила статті 108 КАС України.

За змістом якої у разі не усунення недоліків поданої апеляційної скарги вона буде повернута скаржнику. До апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору, що стало підставою для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, а саме для сплати судового збору.

22. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України (у новій редакції КАС України) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

23. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

24. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».

25. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

26. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» у вказаній редакції закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

27. За змістом частини другої цієї ж статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

28. Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 КАС України в зазначеній редакції та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в указаній редакції, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

29. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу автоматично не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

30. Так, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 3 листопада 2017 року, позивач звернулась до суду з заявою, в якій, зокрема, зазначила, що вона не знає якою саме інституцією (органом) видаються довідки про доходи.

31. Щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суддя суду апеляційної інстанції мав більш детально зазначити які саме довідки має надати скаржник на підтвердження свого скрутного матеріального становища, варто заначити таке. Суд може зорієнтувати учасників процесу в питанні надання ними доказів, вказавши, які з них, можуть бути подані суду. Проте суд не може давати вказівку учасникам процесу щодо надання ними конкретних доказів, які підтверджують їх скрутне матеріальне становище, тим самим обмежувати право особи на надання доказів, які могли б підтвердити ці обставини, оскільки таке повноваження суду не передбачено ні нормами КАС України, ні Законом України «Про судовий збір». Водночас особа не обмежена правом подавати до суду будь - які належні та допустимі докази, що підтверджують скрутне матеріальне становище такої особи.

32. За таких обставин, залишаючи апеляційну скаргу без руху та в подальшому повертаючи її позивачу з підстав неусунення недоліків, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення процесуального закону, що був чинний на час вчинення процесуальної дії.

33. Щодо ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження в цій частині підлягає закриттю з наступних підстав.

34. Відповідно до другої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

35. Оскільки зазначена ухвала суду першої інстанції не перешкоджає подальшому розгляду справи, вона окремо у касаційному порядку не оскаржується, отже відкрите касаційне провадження підлягає закриттю.

36. Окрім того, касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

37. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли законних та обґрунтованих висновків про залишення позовної заяви і апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху та за наслідками неусунення недоліків - їх повернення.

38. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341 345 350 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року у справі №815/4190/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного секретаря Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі №815/4190/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду