ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа №816/420/17
адміністративне провадження № К/9901/6849/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (головуючий суддя Дюкарєва С.В., судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, митний орган, відповідач), в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року №0000265000, від 06 грудня 2016 року №0000275000, від 09 грудня 2016 року №0000285000, від 13 грудня 2016 року №0000295000, від 19 грудня 2016 року №0000305000, від 21 грудня 2016 року №0000315000, від 26 грудня 2016 року №0000345000, від 26 грудня 2016 року №0000335000, від 26 грудня 2016 року №0000325000, від 28 грудня 2016 року №0000355000, від 04 січня 2017 року №000015000, від 11 січня 2017 року №000025000.
В обґрунтування позову Товариство зазначало, що до нього безпідставно застосовано штрафні санкції згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки ним не було порушено встановлених Митним кодексом України (далі - МК України) термінів подання додаткових декларацій до тимчасових митних декларацій.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Митниці від 02 грудня 2016 року №0000265000, від 06 грудня 2016 року №0000275000, від 09 грудня 2016 року №0000285000, від 13 грудня 2016 року №0000295000, від 21 грудня 2016 року №0000315000, від 26 грудня 2016 року №0000345000, від 26 грудня 2016 року №0000335000, від 26 грудня 2016 року №0000325000, від 28 грудня 2016 року №0000355000, від 04 січня 2017 №000015000, від 11 січня 2017 року №000025000; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2016 року №0000305000 в частині застосування до Товариства штрафних санкцій в розмірі 850,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, прийшов до висновку, що Товариством у всіх випадках (крім одного) не порушено термінів подання додаткових декларацій до тимчасових митних декларацій, а відтак оскаржувані податкові повідомлення Митниці про застосування до нього штрафних санкцій на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України є протиправними й такими, що підлягають скасуванню; в той же час суд з`ясував, що в одному випадку позивачем було допущено порушення термінів подання (несвоєчасне подання) додаткової митної декларації до тимчасової декларації №500060705/2016/000427 від 01 листопада 2016 року, а тому вказав, що податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2016 року №0000305000 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. (як за перше порушення) є правомірним; водночас суд відмітив, що рішення митного органу про визначення коду імпортованого Товариством товару оскаржено останнім в судовому порядку й постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/2327/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, та постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №816/2245/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, позовні вимоги Товариства задоволено, а всі оскаржувані рішення Митниці про визначення коду товару скасовано; до того ж, ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року, від 16 грудня року, від 23 грудня 2016 року у справі №816/2245/16, від 21 грудня 2016 року, від 26 грудня 2016 року у справі №816/2327/16 забезпечено адміністративні позови Товариства шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень митного органу й ці ухвали підлягали негайному виконанню, яке не залежало від їх оскарження в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Митниці від 02 грудня 2016 року №0000265000, від 06 грудня 2016 року №0000275000, від 09 грудня 2016 року №0000285000, від 13 грудня 2016 року №0000295000, від 21 грудня 2016 року №0000315000, від 26 грудня 2016 року №0000345000, від 26 грудня 2016 року №0000335000, від 26 грудня 2016 року №0000325000, від 28 грудня 2016 року №0000355000, від 04 січня 2017 року №000015000, від 11 січня 2017 року №000025000; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2016 року №0000305000 в частині застосування до Товариства штрафних санкцій в розмірі 850,00 грн.
При цьому, апеляційний суд, фактично погодившись із висновком суду першої інстанції про недопущення Товариством порушення пункту 120.1 статті 120 ПК України (у всіх випадках, крім одного) зазначив про помилковість його посилань на ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про забезпечення позову Товариства у справах №816/2245/16 та №816/2327/16, оскільки більшість оскаржуваних в межах даної справи податкових повідомлень-рішень (окрім №0000335000, №0000325000 та №0000345000 від 26 грудня 2016 року) прийняті відповідачем до їх постановлення, до того ж ухвалами про вжиття заходів забезпечення позовів не скасовано рішення митного органу про визначення коду товару; разом з тим, судом взято до уваги ту обставину, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/2327/16, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2017 року, та постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №816/2245/16, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року, позовні вимоги Товариства задоволені в повному обсязі й всі оскаржувані рішення Митниці про визначення коду товару скасовано, оскільки в межах розгляду вказаних справ суди дійшли висновку про безпідставність визначення коду товару за УКТ ЗЕД як 2710 19 29 00, замість обраного позивачем 2709 00 10 00; відтак, у відповідача не було підстав не приймати своєчасно подані позивачем у всіх випадках (крім одного) додаткові декларації із зазначенням в них коду імпортованого товару за УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та, відповідно, застосовувати до нього штрафні санкції.
Вважаючи рішення суду попередньої інстанцій таким, що прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права, Митниця подала касаційну скаргу, в якій просила постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення - про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
В касаційній скарзі посилається на порушення судом приписів частин 4 та 5 статті 11, статей 69 86 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частини 7 статті 69, частини 1 статті 260, частини 1 статті 261 МК України, пункту 120.1 статті 120 ПК України, оскільки Товариством у встановлений 45-денний строк не було подано додаткових декларацій на товар, що ввозився, із його класифікацією за визначеним Митницею кодом, у зв`язку із чим до нього правомірно застосовано штрафні санкції.
В той же час, зміст касаційної скарги свідчить, що Митницею рішення суду попередньої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України саме в цій частині воно і підлягає касаційному перегляду.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство (код ЄДРПОУ 00152307) зареєстроване як юридична особа 22 грудня 1995 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 585 120 0000 000574.
04 жовтня 2016 року Товариством (як покупцем) укладено контракт №STO DXB 160330 з SOCAR TRADING MIDDLE EAST DMCC (Дубай, ОАЕ), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити газовий конденсат MARUN KHAMI - PAZANAN BLEND (GAS CONDENSATE).
До митного посту "Одеса-порт" Митниці уповноваженою особою декларанта (ТОВ "Регіон", яке діяло на підставі договору доручення №451 від 23 грудня 2014 року) до митного оформлення заявлено товар: газовий конденсат природний MARUN KHAMI - PAZANAN BLEND (GAS CONDENSATE), який являє собою вихідну сировину для установок первинної переробки нафти, отриману природним шляхом зі свердловини MARUN KHAMI - PAZANAN у результаті операції зі стабілізації зрідженого вуглеводню, що міститься у вологому природному газі, шляхом охолодження і скидання тиску, та подано наступні тимчасові митні декларації: №500060705/2016/000398 від 18 жовтня 2016 року, №500060705/2016/000411 від 20 жовтня 2016 року, №500060705/2016/000416 від 21 жовтня 2016 року, №500060705/2016/000423 від 27 жовтня 2016 року, №500060705/2016/000427 від 01 листопада 2016 року, №500060705/2016/000440 від 04 листопада 2016 року, №500060705/2016/000456 від 10 листопада 2016 року, №500060705/2016/000451 від 08 листопада 2016 року, №500060705/2016/000458 від 11 листопада 2016 року, №500060705/2016/000461 від 14 листопада 2016 року, №500060705/2016/000468 від 17 листопада 2016 року, №500060705/2016/000474 від 22 листопада 2016 року, які були прийняті митним органом.
У графі 33 "Код товару" вищезазначених тимчасових декларацій заявлений код товару за УКТ ЗЕД як 2709001000, за ввезення товарів по якому не сплачується акцизний податок.
Проте Митниця, взявши до уваги висновки Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, прийняла рішення про визначення коду товару від 28 листопада 2016 року №КТ-500060705-0001-2016, від 28 листопада 2016 року №КТ-500060705-0002-2016, від 28 листопада 2016 року №КТ-500060705-0003-2016, від 09 грудня 2016 року №КТ-500060705-0004-2016, від 09 грудня 2016 року №КТ-500060705-0005-2016, від 16 грудня 2016 року №КТ-500060705-0006-2016, від 16 грудня 2016 року №КТ-500060705-0008-2016, від 16 грудня 2016 року №КТ-500060705-0007-2016, від 19 грудня 2016 року №КТ-500060705-0009-2016, від 19 грудня 2016 року №КТ-500060705-0010-2016, від 29 грудня 2016 року №КТ-500060705-0011-2016, від 29 грудня 2016 року №КТ-500060705-0012-2016, якими заявлений декларантом у графі 33 код товару за УКТ ЗЕД як 2709 00 10 00 змінила на 2710 19 29 00, за ввезення товарів по якому належить сплатити акцизний податок в розмірі 183 Євро за 1000 літрів.
В той же час Товариством через митного брокера ТОВ "Регіон" засобами електронного зв`язку подано додаткові митні декларації, а саме:
1) до тимчасової декларації №500060705/2016/000398 від 18 жовтня 2016 року (партія товару 3367,309 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000488 подана 28 листопада 2016 року, 45-дений термін подання - 30 листопада 2016 року;
2) до тимчасової декларації №500060705/2016/000411 від 20 жовтня 2016 року (партія товару 3335,307 тн) - додаткова декларація ІМ - 40ДТ №500060705/2016/000505 подана 05 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 05 грудня 2016 року (оскільки 03 грудня 2016 року вихідний день);
3) до тимчасової декларації №500060705/2016/000416 від 21 жовтня 2016 року (партія товару 3067,852 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000506 подана 05 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 05 грудня 2016 року;
4) до тимчасової декларації №500060705/2016/000423 від 27 жовтня 2016 року (партія товару 3321,375 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000521 подана 09 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 10 грудня 2016 року;
5) до тимчасової декларації №500060705/2016/000427 від 01 листопада 2016 року (партія товару 3270,992 тн) замість додаткової декларації направлено лист від 15 грудня 2016 року №90 про те, що рішення про визначення коду товару, прийняте за цією тимчасовою декларацією, оскаржується в судовому порядку; саму ж додаткову декларацію ІМ-40ДТ №500060705/2016/000543 подано 22 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 15 грудня 2016 року;
6) до тимчасової декларації №500060705/2016/000440 від 04 листопада 2016 року (партія товару 3258,598 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000536 подана 16 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 16 грудня 2016 року;
7) до тимчасової декларації №500060705/2016/000456 від 10 листопада 2016 року (партія товару 3221,494 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000532 подана 15 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 22 грудня 2016 року;
8) до тимчасової декларації №500060705/2016/000451 від 08 листопада 2016 року (партія товару 3248,451 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000535 подана 15 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 22 грудня 2016 року;
9) до тимчасової декларації №500060705/2016/000458 від 11 листопада 2016 року (партія товару 3200,463 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000533 подана 15 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 25 грудня 2016 року;
10) до тимчасової декларації №500060705/2016/000461 від 14 листопада 2016 року (партія товару 3170,029 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000534 подана 15 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 23 грудня 2016 року;
11) до тимчасової декларації №500060705/2016/000468 від 17 листопада 2016 року (партія товару 2646,040 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000531 подана 15 грудня 2016 року та додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000557 подана 29 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 29 грудня 2016 року;
12) до тимчасової декларації №500060705/2016/000474 від 22 листопада 2016 року (партія товару 3120,622 тн) - додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000537 подана 15 грудня 2016 року та додаткова декларація ІМ-40ДТ №500060705/2016/000559 подана 29 грудня 2016 року, 45-дений термін подання - 05 січня 2017 року.
Проте, оскільки всі вищевказані додаткові декларації подані із зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД як 2709 00 10 00 (тобто таким же як і в тимчасових митних деклараціях), що не відповідало коду товару, визначеному Митницею у рішеннях - 2710 19 29 00, то остання не визнала їх такими, що подані у відповідності до частини 1 статті 261 МК України із наведенням повної і точної інформації про товар, й у зв`язку із тим, що на рахунку Товариства були відсутні кошти для передоплати, необхідні для сплати належних митних платежів за визначеним Митницею кодом товару, нею складено картки відмови та акти про виявлення фактів неподання додаткових декларацій, які містять точні відомості про товари: 1) від 01 грудня 2016 року №500060703/2016/011/АПС; 2) від 05 грудня 2016 року №500060703/2016/012/АПС; 3) від 09 грудня 2016 року №500060703/2016/013/АПС; 4) від 12 грудня 2016 року №500060703/2016/014/АПС; 5) від 16 грудня 2016 року №500060703/2016/015/АПС; 6) від 20 грудня 2016 року №500060703/2016/016/АПС; 7) від 23 грудня 2016 року №500060703/2016/017/АПС; 8) від 26 грудня 2016 року №500060703/2016/019/АПС; 9) від 26 грудня 2016 року №500060703/2016/020/АПС; 10) від 27 грудня 2016 року №500060703/2016/021/АПС; 11) від 03 січня 2017 року №500060703/2016/001/АПС; 12) від 10 січня 2017 року №500060703/2016/002/АПС.
На підставі вищезазначених актів та відповідно до приписів пункту 120.1 статті 120 ПК України Митницею прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій вперше - у розмірі 170,00 грн., а інші - в розмірі 1020,00 грн. за кожне порушення, що вчинено повторно протягом року, а саме: від 02 грудня 2016 року №0000265000, від 06 грудня 2016 року №0000275000, від 09 грудня 2016 року №0000285000, від 13 грудня 2016 року №0000295000, від 19 грудня 2016 року №0000305000, від 21 грудня 2016 року №0000315000, від 26 грудня 2016 року №0000345000, від 26 грудня 2016 року №0000335000, від 26 грудня 2016 року №0000325000, від 28 грудня 2016 року №0000355000, від 04 січня 2017 року №000015000, від 11 січня 2017 року №000025000.
Не погодившись з такими податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (стаття 257 МК України).
За змістом частини 1 статті 260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.
Частиною 1 статті 261 МК України передбачено, що у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація (частина 4 статті 261 МК України).
Згідно із абзацом 2 пункту 46.1 статті 46 ПК України митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке порушення або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
За змістом пункту 116.1 статті 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Відтак, проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, суди попередніх інстанцій вказали, що підставою для накладення штрафу у відповідності до пункту 120.1 статті 120 ПК України є саме неподання або несвоєчасне подання платником податків відповідних декларацій.
Розглядаючи справу, суди встановили, що Товариством подано додаткові декларації по всім спірним випадкам в межах 45-денного строку, встановленого частиною 1 статті 261 МК України, окрім додаткової декларації до тимчасової декларації №500060705/2016/000427 від 01 листопада 2016 року, оскільки замість додаткової декларації направлено лист від 15 грудня 2016 року №90 з повідомленням про оскарження рішення про визначення коду товару, прийнятого за цією тимчасовою декларацією, в судовому порядку, а сама додаткова декларація ІМ-40 ДТ №500060705/2016/000543 при 45-денному терміні подання до 15 грудня 2016 року фактично подана 22 грудня 2016 року.
При цьому, з приводу тверджень Митниці про те, що такі додаткові декларації не можуть вважатись поданими з огляду на те, що в них зазначено той же код товару, що й в тимчасових митних деклараціях, а не той, що визначений митним органом відповідно до його рішень, суди виходили з того, що незгода митного органу із наведеними декларантом у митних деклараціях відомостями відповідно до статті 264 МК України могла мати наслідком відмову у прийнятті таких декларацій (що оформлюється карткою відмови), проте жодним чином не є підставою для застосування до нього штрафних санкцій згідно із положеннями пункту 120.1 статті 120 ПК України.
Водночас, апеляційним судом взято до уваги, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі №816/2327/16, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2017 року, та постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі №816/2245/16, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року та Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року, позовні вимоги Товариства задоволені в повному обсязі й всі оскаржувані рішення Митниці про визначення коду товару скасовано; при цьому в межах розгляду цих справ суди дійшли висновку про безпідставність визначення коду товару імпортованого товару за УКТ ЗЕД як 2710 19 29 00, замість обраного позивачем 2709 00 10 00.
Відтак, враховуючи наведене та зважаючи на положення частини 1 статті 341 КАС України, яка передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд погоджується із висновком суду попередньої інстанції про наявність, в даному випадку, правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Митниці від 02 грудня 2016 року №0000265000, від 06 грудня 2016 року №0000275000, від 09 грудня 2016 року №0000285000, від 13 грудня 2016 року №0000295000, від 21 грудня 2016 року №0000315000, від 26 грудня 2016 року №0000345000, від 26 грудня 2016 року №0000335000, від 26 грудня 2016 року №0000325000, від 28 грудня 2016 року №0000355000, від 04 січня 2017 року №000015000, від 11 січня 2017 року №000025000 в повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення від 19 грудня 2016 року №0000305000 - в частині застосування до Товариства штрафних санкцій в розмірі 850,00 грн., оскільки під час судового розгляду встановлена обставина одноразового порушення ним строку подання додаткової декларації.
Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судом в основу оскаржуваного рішення, й не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судом обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва І.А. Гончарова