ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 817/871/16
адміністративне провадження № К/9901/14128/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Рибачука А.І., Шарапи В.М.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (суддя Комшелюк Т.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року (головуючий суддя Нос С.П., судді Кухтей Р.В., Іщук Л.П.)
у справі №817/871/16
за позовом Державної служби геології та надр України
до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр"
про припинення права користування надрами
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2016 року Державна служба геології та надр України звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар`єр" (далі - ВАТ "Берестовецький спецкар`єр") про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2915.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати судові рішення та прийняти нове про задоволення позову.
4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін судові рішення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06 лютого 2003 року ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» наданий спеціальний дозвіл № 2915 на користування надрами з метою видобування базальту, придатного для виробництва шашки дорожньої, брущатки, бутового каменю, будівельного щебеню та крошки, де розташоване Берестовецьке родовище (Рівненська область, Костопільський район, 2 км на північний захід від с. Новий Берестовець).
6. Наказом Державної служби геології та надр України від 18 вересня 2015 року №288 затверджено план проведення перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2015 року.
7. 24 вересня 2015 року наказом Державної служби геології та надр України № 299 призначено проведення планових перевірок надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у IV кварталі 2015 року.
8. Згідно з додатком до вказаного наказу, перевірці на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин підлягало ВАТ «Берестовецький спецкар`єр».
9. Про проведення перевірки ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» було повідомлено листом від 23 вересня 2015 року № 12438/13/14-15, який отримано 01 жовтня 2015 року.
10. На підставі зазначеного наказу посадовими особами Державної служби геології та надр України було здійснено виїзд для проведення перевірки дотримання ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин. Однак директором ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» було відмовлено у проведенні перевірки.
11. За наслідком вказаних дій складено акт про недопущення до перевірки від 15 жовтня 2015 року №06-03/25/2015-45/п (125).
12. Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр винесено Припис від 22 жовтня 2015 року № 606-14/06 про подання у строк до 30 листопада 2015 року матеріалів для проведення перевірки згідно з додатком №1 до вказаного припису.
13. Листом від 11 листопада 2015 року № 21 ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» відмовив у наданні вказаних матеріалів на підставі мораторію на проведення перевірок у 2015 і 2016 роках у зв`язку із запровадженим п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII.
14. 25 грудня 2015 року Державною службою геології та надр України видано наказ №446, яким зупинено дію дозволу та надано позивачу 30 календарних днів для усунення порушень.
15. Листом Державної служби геології та надр України від 06 січня 2016 року №100/13/14-16 ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» повідомлено про зупинення дії спеціального дозволу та надання терміну для усунення порушень.
16. Вважаючи, що ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» порушило законодавство в сфері надрокористування та не усунуло порушення, позивач звернувся з позовом до суду про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2915.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що 01 червня 2016 року постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду справі №817/61/16, апеляційну скаргу ВАТ «Берестовецький спецкар`єр» задоволено частково: визнано протиправними та скасовано припис Державної служби геології та надр України від 22 жовтня 2015 року № 606-14/06 та наказ Державної служби геології та надр України від 25 грудня 2015 року № 466 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року №2915, наданого ВАТ «Берестовецький спецкар`єр». 30 вересня 2019 року постановою Верховного Суду у справі № 817/61/16 постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року залишено без змін. Відтак, обставини, які стали підставою для подання позовної заяви у справі № 817/871/16 про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 06 лютого 2003 року № 2915 встановлені судовими рішеннями у справі №817/61/16. Позаяк спірний припис та наказ про зупинення спеціального дозволу на користування надрами скасовані судом, то правові підстави для задоволення позову відсутні.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. Заявник у касаційній скарзі посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими, винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, судами не повно з`ясовано обставини, що мають значення у справі, що на думку скаржника є підставою для скасування рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 і статті 351 КАС України.
19. Скаржник звертає увагу на те, що у випадку посилання на рішення у справі №817/61/16 необхідно зазначити, що зупинення дії дозволу не є ідентичним з припиненням користування надрами, яке передбачає наявність відповідного рішення суду. Аналогічні позиції містяться у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2013 року № 21-450а13, від 25 червня 2011 року № 21-36а11.
20. Позивач наголошує, що надрокористувач наділений не правом, а обов`язком вчасно усунути виявлені порушення. Не усунення у встановлений строк порушень є виключною виною відповідача, при тому що Держгеонадра надали значний термін для здійснення дій направлених на усунення порушень.
21. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та наголошує на висновках Верховного Суду, зроблених при розгляді справи №817/61/16.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Частина 1 статті 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
24. За приписами статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.
25. Статтею 24 Кодексу України про надра визначено права та обов`язки користувачів надр. Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
26. Центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 є Держгеонадра, які, згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (підпункт 9 пункту 4 Положення).
27. Пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок №615) встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби у разі:
1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;
2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;
3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування;
4) наявності заборгованості з плати за користування надрами;
5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища;
6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом;
7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;
8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування;
9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку.
28. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
При цьому, зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Також, зупинення дії дозволу не є підставою і для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
29. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра.
30. Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
31. Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
32. Згідно з положеннями частини 7 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
33. Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.
34. З встановлених судами обставин у цій справі, вбачається, що підставою для звернення позивача із позовною заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами стали припис від 22 жовтня 2015 року № 606-14/06 про подання у строк до 30 листопада 2015 року матеріалів для проведення перевірки згідно з додатком №1 до вказаного припису та наказ від 25 грудня 2015 року № 446, яким зупинено дію дозволу та надано позивачу 30 календарних днів для усунення порушень.
35. Вказані припис і наказ були предметом судового розгляду у справі №817/61/16.
36. У прийнятій судом касаційної інстанції постанові від 30 вересня 2019 року у справі №817/61/16 встановлено, що припис органу державного нагляду (контролю) виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень. Оскільки перевірка позивача фактично не проводилась, вимоги оскаржуваного припису не направлені на усунення порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Складення припису за відсутності акта перевірки надрокористувача суперечить п. 16 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294. Крім цього, вказано, що дію спеціального дозволу на користування надрами, наданого ВАТ «Берестовецький спецкар`єр», зупинено на підставі підпунктів 1 (порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр), 8 (невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування) пункту 22 Порядку № 615. Однак в матеріалах справи №817/61/16 відсутні докази, які б свідчили, що позивачем допущені порушення умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр та відсутні приписи уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування, допущених позивачем. Припис Держгеонадр України від 22 жовтня 2015 року № 606-14/06 не може бути підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, оскільки вимоги такого припису не направлені на усунення порушень законодавства у сфері надрокористування і встановлено протиправність його складання. В підсумку касаційним судом зазначено про протиправність і необхідність скасування припису та наказу Державної служби геології та надр України в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого ВАТ «Берестовецький спецкар`єр».
37. Суди попередніх інстанцій при розгляді цієї справи керувалися тим, що припис та наказ про зупинення спеціального дозволу на користування надрами скасовані судом у справі №817/61/16, відтак правові підстави для задоволення позову у цій справі відсутні.
38. Верховний Суд погоджується з висловленою позицією, а також наголошує на тому, що при розгляді цієї справи суди вже не мали досліджувати правомірність припису про надання документів та наказу про зупинення спеціального дозволу на користування надрами через те, що вони були окремо оскаржені та скасовані судовим рішенням у справі №817/61/16. Тобто, підстави, якими позивач обґрунтовував необхідність припинення права користування надрами, відпали.
39. Отже, доводи касаційної скарги про неповне дослідження судами обставин справи не знайшли свого підтвердження.
40. Твердження скаржника про те, що зупинення дії дозволу не є ідентичним з припиненням користування надрами є правильним, водночас це не доводить того, що можливо припинити право користування надрами шляхом анулювання дозволу на користування надрами через невиконання припису і наявності наказу про зупинення відповідного дозволу, які оскаржені суб`єктом господарювання до суду та скасовані в судовому порядку.
41. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному аспекті.
42. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
43. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
44. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139 242 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у справі № 817/871/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя А.І. Рибачук
Суддя В.М. Шарапа