ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 818/294/17
адміністративне провадження № К/9901/42900/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до Сумської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 (суддя - Кунець О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді: Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.) у справі №818/294/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі - ТОВ «Сумитеплоенерго») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці Державної фіскальної служби України від 10.10.2016 №КТ-805000012-0012-2016 про визначення коду товару.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Сумська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Сумська митниця ДФС з посиланням на положення частини третьої статті 187, частини третьої статті 325 Митного кодексу України зазначає, що суди не взяли до уваги розбіжності показників вмісту летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) і граничної теплоти згоряння, зазначені у поданій позивачем митній декларації у інспекційному звіті «SGS».
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 18.03.2015 між ТОВ «Сумитеплоенерго» та «Sonic Business LLP» укладено контракт купівлі-продажу товарів 1803-SN/ST.
Відповідно до умов договору, продавець зобов`язується поставити Покупцю товар, а Покупець зобов`язується купити та оплатити товар - вугілля, який класифікується в товарних під категоріях 2701 11 0000, 2701 12 9000, 2701 19 0000. Товар поставляється партіями. Кожна партія товару визначається окремою специфікацією (п.1.1., 1.2 Контракту). Загальна кількість товару, яка поставляється по цьому Контракту, складає 80 000 метричних тон. (п.1.3 Контракту). Ціна за одну метричну тону Товару, який поставляється по цьому Контракту вказується в Специфікаціях до Контракту (п.2 Контракту).
Для митного оформлення придбаної партії товару - вугілля кам`яне антрацит (марки Т 69800 кг. з вмістом: загальна волога - 8.2%; зольність на робоче становище - 13.8 %; вихід летких речовин на робоче становище 10.2%. Фактичний показник нижньої теплоти згорання на робоче становище Ог(іг) - 6329 ккал/г, сіра загальна на робоче становище - 0,54 %, фракція - 0- 50 мм. (графа 31), код товару 27011100 (графа 33)), вагон №61840534.
З метою митного оформлення партії товару - вугілля кам`яного, зазначеного позивачем як антрацит, ТОВ «Сумитеплоенерго» подало до Сумської митниці митну декларацію від 13.09.2016 №805130000/2016/012300, де зазначив код ввезеного товару вугілля 2701 11 00 00 .
Також, позивачем надано до митного оформлення інспекційний звіт лабораторії «SGS» від 5.09.2016, який містить показники, що мають значення для класифікації товару, а саме показник граничного вмісту летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) в розмірі 13,1 %, а також інспекційний звіт лабораторії «SGS» від 19.09.2016, згідно якого показник граничного вмісту летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) складає 13,1 %.
З урахуванням листа управління Служби безпеки України від 22.08.2016 № 15078 щодо обов`язкового дослідження походження вугілля, ввезеного на територію України із Російської Федерації, на підставі службової записки заступника начальника Сумської митниці - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями, Сумською митницею здійснено забір проб товару - вугілля для подальшого проведення його експертного дослідження.
Згідно з актом від 13.09.2016, головним державним інспектором митного поста «Центральний» Конєвим О.В., у присутності брокера ТОВ «Реал73» ОСОБА_1 та заступника директора ТОВ «Сумитеплоенерго» ОСОБА_2 проведено забір проб товару - вугілля, для проведення досліджень в митній лабораторії Харківського відділу з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС.
В ході перевірки вище зазначеної поставки, з метою встановлення характеристик визначальних для класифікацій товарів за УКТЗЕД було проведено експертне дослідження та 29.09.2016 Харківський відділ з питань експертизи та досліджень спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС надало висновок №142008800-0871.
Відповідно до висновку (п.10) товар, що поставлявся відноситься вугілля бітумінозного, оскільки визначений вміст летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу у пробі становить 14,3%+/-0,1%. Визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння не проводилися в зв`язку з відсутністю необхідного обладнання. У висновку є лише посилання на інспекційний звіт лабораторії «SGS» від 30.08.2016 № 181202/118242-C-3108b/M-NK-2016. Згідно з цим документом показники вищої теплоти згоряння на вологу безмінеральну основу складає 7967 ккал/кг.
На підставі висновку експертного дослідження Сумська митниця 10.10.2016 прийняла рішення №КТ-805000012-0012-2016 про визначення іншого коду товару поставленого по контракту купівлі-продажу товарів 1803-SN/ST від 18.03.2015, а саме: відповідно до п.4 рішення Сумської митниці в графа 31 ВМД (Опис товару) зазначено: «Вугілля марки Т 0- 50 - 69800 кг. Вміст летких речовин в перерахунку на суху без мінеральну основу (Vdaf) 14,3%+/0,1%; вміст золи (Аа) - 15,5%+/-0,1%; вміст вологи (Wa)-3,3%+/-0,l%. По вмісту летких речовин в перерахунку на суху без мінеральну основу відноситься до вугілля бітумінозного; код товару (графа 33 ВМД): 2701129000».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок експертного дослідження не може бути достатнім доказом для підтвердження факту віднесення товару до вугілля бітумінозного, митним органом не забезпечено належне виконання митних формальностей щодо ідентифікації та лабораторних досліджень товарів, в зв`язку із чим відповідачем не підтверджено належними та допустимим доказами правомірність прийняття спірного рішення.
Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари, в т.ч. код товару згідно із УКТ ЗЕД.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012, якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:
- виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;
- виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД вирішення яких потребує експертних досліджень.
З аналізу цих норм слідує, що код товару по УКТ ЗЕД визначається декларантом або митним органом при здійсненні митного контролю у випадку встановлення декларантом неправильного коду.
Змістом пунктом 3 Розділу І Порядку передбачено, що класифікація товару - це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 МК України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення. У свою чергу, під контролем правильності класифікації товарів розуміється перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Група 27 УКТ ЗЕД включає палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні. У товарній підпозиції 2701 12 термін "вугілля бітумінозне" означає вугілля з граничним вмістом летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) більш як 14 % і з граничною теплотою згоряння (у перерахунку на вологу безмінеральну основу) не менш як 5833 ккал/кг.
У товарній підпозиції 2701 11 термін "антрацит" означає вугілля з граничним вмістом летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) не більш як 14 %.
За змістом статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.
Крім вичерпного переліку підстав для взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, передбачено спеціальну процедуру здійснення такого відбору, а також гарантії, які надаються декларантам під час цього процесу. З метою дотримання встановленої процедури взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, її повинні здійснювати посадові особи інших державних органів, а також декларанти або уповноваженими ними особами спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів. Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів (частини шоста, сьома статті 356 Митного кодексу України).
Положення частини тринадцять статті 356 Митного кодексу України встановлюють мінімально необхідну для проведення подальшого дослідження кількість проб (зразків) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), а саме: 2 примірника (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження.
За результатами взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина сімнадцять статті 356 Митного кодексу України).
Як встановлено судами, відповідачем під час здійснення митного контролю ввезеного позивачем товару було здійснено забір проб товару - вугілля для подальшого проведення його експертного дослідження на підставі листа управління Служби безпеки України від 22.08.2016 № 15078 та службової записки заступника начальника Сумської митниці - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями
При цьому, керівником митного органу не було прийнято вмотивованого рішення про взяття проб.
Відповідачем не наведено які саме порушення позивачем правил класифікації товарів стали підставою для перевірки правильності визначення коду товару та відібрання його зразків.
Посилання відповідача на правомірність відібрання проб у зв`язку з прийняттям рішення у вигляді резолюції керівника на вказаному листі щодо здійснення перевірки та прийняття рішення, надання відповіді, суди визнали безпідставним, оскільки така резолюція не містить мотивів її прийняття та накладена 30.08.2016, в той час як митне оформлення товару почалося здійснюватися 13.09.2016.
За таких обставин суди дійшли висновку про недоведення відповідачем прийняття вмотивованого рішення про відібрання проб товару та наявності підстав для такого відібрання товару, що надійшов на митне оформлення 13.09.2016 та порушення відповідачем порядку взяття проб, визначений частиною другою статті 356 та частиною четвертою статті 558 Митного кодексу України.
Відповідно до пункту 6.2. ДСТУ 4096-2002 відбір точкових проб проводиться з певних точок, рівномірно розташованих на поверхні вагонів, вагонеток, автомашин. Відбір точкових проб проводиться з дна лунок, викопаних на глибину не менше ніж 0,4 м від поверхні завантаженого палива. Розташування місць відбору точкових проб з вагону повинне відповідати схемі, наведеній в цьому ДСТУ. Проте відповідачем не доведено дотримання цих вимог.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка головний державний інспектор ОСОБА_3 зазначив, що зразки товару відбиралися за допомоги та в присутності працівника ТОВ «Сумитеплоенерго» ОСОБА_2 . Однак, скільки проб було взято для дослідження і чи відбиралися вони з різних точок вагону з вугіллям, чи з однієї, на якій глибині, свідок ОСОБА_3 пояснити не зміг так як відбір зразків здійснювався саме ОСОБА_2 .
Допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що проба відбиралась працівниками ТЕЦ (прізвищ не пам`ятає), хоча повинен був відбирати проби саме інспектор, мало бути 8 точкових проб з різних місць на різній глибині, а було взято лише одну пробу з вагону на невідомій глибині. Інспектор не пропонував поставити товар з території ТОВ «Сумитеплоенерго» (м. Суми, провул. Заводський, 8) в зону митного контролю (м. Суми, вул.2-а Залічзнична, 10).
Отже, відібрання проб було здійснено з порушенням ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам`яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети" в частині способу відібрання проб.
Крім цього, головний державний інспектор Конєв О.В. пояснив, що зразки відбиралися на території ТЕЦ ТОВ «Сумитеплоагенерго», вважав що це і є територія митного контролю тож і не пропонував доставити вагони з вугіллям на територію митного контролю.
З матеріалів справи судами також встановлено, що зразки проб вугілля були відібрані за адресою: м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10.
Відповідно до частини третьої статті 7 Митного кодексу України засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
За приписами частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 356 Митного кодексу України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних, зокрема, для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
З аналізу наведених приписів Митного кодексу України слідує, що митний контроль з метою встановлення характеристик, визначальних, для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється в зонах митного контролю.
Згідно письмових пояснень представника відповідача зони митного контролю за адресою: м. Суми, вул.. 2-га Залізнична, 10 створено не було.
В акті від 13.09.2016 міститься інформація, що проби взяті на залізничній колії на території КД МППЖТ м. Суми, провул. Заводський 8, натомість доказами по справі підтверджується, що 13.09.2016 головний інспектор митного посту «Центральний» був присутній на території ТОВ «Сумитеплоенерго», яке знаходиться за адресою м.Суми, вул. 2-га Залізнична, 10.
Таким чином, акт від 13.09.2016 містить недостовірну інформацію про відібрання проб посадовою особою органу доходів і зборів за місцем митного контролю.
Враховуючи, що взяття проб вугілля відбулося не в зоні митного контролю, то відповідачем при здійсненні митного контролю порушено приписи частини третьої статті 187 Митного кодексу України.
Крім цього, судами враховано, що висновок експертного дослідження не може бути достатнім доказом для підтвердження факту віднесення товару до вугілля бітумінозного, оскільки при дослідженні було встановлено (визначено) вміст летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу у пробі становить 14,3%+/-0,1%. Тоді як визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння не проводилися в зв`язку з відсутністю необхідного обладнання (що не заперечується відповідачем). У висновку є лише посилання на інспекційний звіт лабораторії "SGS" від 30.08.2016 №181202/118242-C-3108b/M-NK-2016.
Встановлені обставини свідчать, що відповідачем не дотримано законодавчих вимог, які регламентують підстави і порядок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, а також гарантії, які надаються декларантам під час цього процесу. За таких умов в силу приписів статей 72 74 Кодексу адміністративного судочинства України акт про зняття проб (зразків) товарів від 13.09.2016 не є належним та допустимим доказом, а рішення Сумської митниці ДФС про визначення коду товару від 10.10.2016 №КТ-805000012-0012-2016 протиправним.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 у справі №818/294/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова