31.01.2023

№ 818/609/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року

м. Київ

справа № 818/609/17

адміністративне провадження № К/9901/45542/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 (суддя - Павлічек В.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (судді - Тацій Л.В., Григоров А.М., Подобайло З.Г.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2017 року ТОВ «Керамейя» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Сумській області у видачі ТОВ "Керамейя" дозволу на зняття та перенесення поверхневого ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, викладену у листах від 31.03.2017 №28-18-0.41-4556/2-17 та від 20.04.2017 №28-18-0.45-5365/2-17;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області видати ТОВ "Керамейя" дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки площею 0,8 га, що розташована на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області і використовується на підставі Договору оренди землі від 03.08.2012, у зв`язку з проведенням робіт по видобуванню суглинків та глини Верхньосироватського родовища.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2017 позивач звернувся через Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради до відповідача із заявою про видачу дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки площею 0,8 га, розташованої на території Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Листом від 31.03.2017 № 28-18-0.41-4556/2-17 відповідач відмовив позивачу у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, а надані матеріали для отримання дозволу повернув для доопрацювання (а.с. 9-10).

Відмова мотивована тим, що у робочому проекті землеустрою щодо рекультивації порушених земель кар`єру суглинків в межах Верхньосироватського родовища території Верхньосироватської сільської ради Сумського району відсутні кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників. Крім того, згідно ст. 54 Закону України "Про землеустрій" робочі проекти землеустрою розробляються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (а.с. 10).

10.04.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про видачу дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки та пакетом документів (а.с. 11).

Листом від 20.04.2017 № 28-18-0.45-5365/2-17 відповідач позивачу відмовив у видачі дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки, а надані матеріали для отримання дозволу повернуто для доопрацювання, оскільки, зауваження зазначені у листі Головного управління Держгеокадастру у Сумської області від 31.03.2017 №28-18-0.41-4556/2-17 позивачем не було усунуто.

Позивач, не погоджуючись з вказаними діями та рішеннями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що для отримання дозволу на зняття родючого шару ґрунту при виконанні робіт, пов`язаних з його порушенням, надав відповідачу всі необхідні документи, в тому числі розроблений та затверджений в установленому законом порядку робочий проект землеустрою, що повністю відповідає вимогам п. 3.3, 3.5 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, тому дії відповідача щодо відмови в наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) є протиправними.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Сумського коружного адміністративного суду від 20.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент прийняття рішення, що є предметом оскарження, відповідач керувався чинними нормами ст. 54 Закону України "Про землеустрій", які передбачають певну форму та зміст робочого проекту, який є підставою для надання дозволу, а отже, оскільки проект не відповідав вимогам чинного законодавства, відповідач правомірно прийняв рішення про відмову у наданні дозволу.

Одночасно суди першої та апеляційної інстанції визнали безпідставним покликання відповідача як на підставу відмови у видачі дозволу та повернення заяви відсутність в робочому проекті відомостей про кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників, оскільки судами встановлено, що проект розроблено кваліфікованим інженером-землевпорядником, відомості про якого підтверджено витягом з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Зокрема, посилається на те, що відмова відповідача у наданні йому дозволу не передбачена ні Законом №2806, ні Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок.

Крім того посилався на те, що поданий ним до відповідача робочий проект землеустрою розроблений у 2015 році, до набрання чинності Законом №497, яким п. 2 ст. 54 Закону України «Про землеустрій» викладено в редакції, яка передбачає, що робочі проекти землеустрою розробляються на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, тому відмова відповідача у зв`язку з недотриманням позивачем цієї норми суперечить положенням ст. 58 Конституції України щодо принципу незворотності дії закону в часі.

Просив оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

На час виникнення спірних правовідносин, питання отримання спеціальних дозволів було врегульовано Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.12.2005 №1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 за №70/10350 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3.3 Порядку дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзему України /далі - Держкомзему/) відмовляє у видачі дозволу.

Відповідно до пункту "з" статті 25, статті 26 Закону України "Про землеустрій" робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. (п. 3.4. Порядку).

Проект землеустрою повинен бути розроблений відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок розробки, розгляду, погодження, затвердження та внесення змін до проектів землеустрою. (п. 3.5. Порядку).

Пунктом 2 ст. 54 Закону України "Про землеустрій", в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що робочі проекти землеустрою розробляються на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4.1, 4.2. Порядку для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник (далі - заявник) звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему (далі - інспекційного органу Держкомзему).

До заяви (додаток 1) додаються такі документи: копія документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою; копія паспорта громадянина (для військових - посвідчення офіцера; юридичних осіб - копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія статуту (положення), інформація щодо прізвища, ім`я та по батькові керівника (заступника), а також особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, їх номери телефонів; представників - копія паспорта громадянина /посвідчення офіцера/, довіреність на отримання дозволу, інформація щодо прізвища, ім`я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону); проект землеустрою із зазначенням його розробника, копія ліцензії на проведення робіт із землеустрою; копія агрохімічного паспорта земельної ділянки; копія договору на виконання земляних робіт (у разі, якщо заявник уклав договір на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки з іншою фізичною чи юридичною особою), прізвище, ім`я та по батькові особи, відповідальної за додержання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту, її номер телефону; копія документа, що підтверджує сплату коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у разі їх наявності).

За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови у видачі дозволу інспекційний орган Держкомзему письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, при зверненні до відповідача із заявою про видачу дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покрову (родючого шару грунту) земельної ділянки, позивачем було надано, зокрема, робочий проект землеустрою, який розроблено без рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що в свою чергу не відповідає вимогам ч. 2 ст. 54 Закону України «Про землеустрій».

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку щодо правомірності відмови відповідача та відсутності підстав для задоволення позову.

Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на порушення відповідачем та судами статті 58 Конституції України є безпідставним, оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, орган державної влади повинен мати чіткі законні підстави для своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Верховний Суд в складі Судової палати у постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16 дійшов висновку, що якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

Відтак, Верховний Суд в складі Судової палати дійшов висновку, що рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу.

Колегія суддів вважає, що такий підхід необхідно застосувати і під час вирішення цієї справи.

Також безпідставним є покликання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що відповідач відмовив у видачі дозволу з підстав не передбачених законом, оскільки позивачем не було надано усі передбачені законом документи, що виключало можливість прийняття відповідачем рішення про надання дозволу.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" - залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

А.А. Єзеров