02.07.2024

№ 820/4194/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №820/4194/17

адміністративне провадження №К/9901/50471/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Старосуда М.І. суддів: Яковенка М.М., Лях О.П.)

у справі №820/4194/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування наказу.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області №436-о від 19 серпня 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" (далі - Наказ №436-о).

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року, позов задоволено та скасовано Наказ №436-о.

3. У поданій касаційній скарзі ГУ ДФС у Харківській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 2 грудня 2015 року проходив публічну службу в податковій міліції, а з квітня 2017 року обіймав посаду старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області.

5. На адресу ГУ ДФС у Харківській області з прокуратури Харківської області: 1) 31 травня 2017 року надійшов лист №04/5-96-17 від 25 травня 2017 року з приводу обставин організації досудового розслідування по кримінальному провадженню №32016170000000003 від 3 лютого 2016 року та по кримінальному провадженню №3201722000000046 від 5 квітня 2017 року; 2) 20 червня 2017 року надійшов лист №04/5-43-17 від 14 червня 2017 року з приводу обставин організації досудового розслідування по кримінальному провадженню №32017220000000025 від 20 січня 2017 року; 3) 30 червня 2017 року надійшов лист №04/5-257-16 від 23 червня 2017 року з приводу обставин організації досудового розслідування по кримінальному провадженню №12016220540002368 від 10 жовтня 2016 року.

6. Наказом ГУ ДФС у Харківській області №2980 від 10 липня 2017 року призначено службове розслідування відносно кримінальних проваджень №32016170000000003 від 3 лютого 2016 року та №32017220000000025 від 20 січня 2017 року. Згідно з висновком службового розслідування від 31 липня 2017 року порушення ОСОБА_1 вимог Кримінального процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень: №32016170000000003 від 3 лютого 2016 року, №32017220000000025 від 20 січня 2017 року, №12016220540002368 від 10 жовтня 2016 року вважаються такими, що підтвердилися і за неналежне виконання службових обов`язків ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення йому догани.

7. Наказом №436-о на позивача накладено стягнення у вигляді оголошення йому догани.

8. Вважаючи незаконним зазначене рішення відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки у спірних правовідносинах до позивача було застосовано не найменше за тяжкістю дисциплінарне стягнення, відповідач повинен був у тексті спірного рішення з достатністю поза розумним сумнівом обґрунтувати і обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, і ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, і заподіяну внаслідок проступку шкоду, і попередню поведінку особи, і ставлення особи до виконання службових обов`язків, і рівень кваліфікації особи. Проте, у спірних правовідносинах відповідач згаданого обов`язку не виконав, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності не відповідає критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови).

10. Також суди констатували, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку не підтвердився.

11. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що у тексті висновку службового розслідування від 31 липня 2017 року викладені судження по обставинам кримінальних проваджень №32016170000000003 від 3 лютого 2016 року, №32017220000000025 від 20 січня 2017року, №12016220540002368 від 10 жовтня 2016 року. Водночас згідно з наказом ГУ ДФС у Харківській області №2980 від 10 липня 2017 року кримінальне провадження №12016220540002368 від 10 жовтня 2016 року не було віднесено до предмету службової перевірки, а отже при зборі доказів, вивченні обставин, наданні обставинам юридичної кваліфікації по цьому кримінальному провадженню відповідач взагалі діяв поза межами частини 2 статті 19 Конституції України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що в ході розслідування кримінальних проваджень позивачем не забезпечено швидкого, повного та неупередженого розслідування, не встановлено всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, не прийнято остаточного процесуального рішення. В результаті вивчення матеріалів кримінальних проваджень було встановлено, що факти порушень, викладених у листах прокуратури Харківської області підтверджуються у повному обсязі.

13. Як стверджує скаржник, під час проведення службового розслідування комісією встановлено проведення досудового слідства по кримінальним провадженням на належному рівні, слідчі (розшукові) дії проводились безсистемно та епізодично. Незважаючи на значну кількість слідчих дій, вказівки прокуратури області від 27 квітня 2017 року виконані не в повному обсязі, слідчим ОСОБА_1 не вжито вичерпних заходів щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, не встановлено всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

14. На думку відповідача, вказані недоліки стали можливими внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків старшим слідчим ОСОБА_1 , а отже, дисциплінарне стягнення накладено на останнього у повній відповідності до вимог Закону України №3460-IV від 22 лютого 2006 року «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Закон №3460-IV).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Відповідно до частини другої статті 19 КАС України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29 липня 1991 року (далі - Положення №114) передбачено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

18. Відповідно до пункту 23 Положення №114 особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

19. Визначення сутності службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Законом №3460-IV.

20. Згідно з частиною першою статті 1 Закону №3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

21. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Закону №3460-IV).

22. Положеннями статті 5 цього Закону встановлено дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарних проступків особами рядового і начальницького складу.

23. Відповідно до статті 12 Закону №3460-IV визначено види дисциплінарних стягнень, що можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

24. Статтею 14 цього ж Закону регламентовано порядок накладання дисциплінарних стягнень, відповідно до якого, зокрема, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

25. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

26. Як встановлено судами, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку та відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту відповідачем призначено службове розслідування щодо порушення ОСОБА_1 вимог Кримінального процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень №32016170000000003 від 3 лютого 2016 року та №32017220000000025 від 20 січня 2017 року, а також сформовано склад комісії для проведення цього розслідування. Його результати оформлено членами комісії у висновку від 31 липня 2017 року, відповідно до якого, визнано такими, що підтвердилися факти порушення позивачем вимог кримінального процесуального законодавства щодо розслідування вказаних кримінальних проваджень, а також кримінального провадження №12016220540002368 від 10 жовтня 2016 року.

27. Наведені обставини стали підставою для видання Наказу №436-о, відповідно до якого ОСОБА_1 оголошено догану за порушення службової дисципліни в частині неналежного виконання ним посадових обов`язків та порушення вимог статей 2 28 40 41 91-93 Кримінального процесуального кодексу України.

28. Щодо висновків службового розслідування як підстав для видання Наказу №436-о, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

29. Зміст наведених положень Закону №3460-IV свідчить, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є вчинення такою особою дисциплінарного проступку, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.

30. Як вбачається із матеріалів справи, комісія у висновку службового розслідування, як один із доказів наявності факту порушення вимог позивачем кримінального процесуального законодавства наводить невиконання вказівок прокуратури Харківської області у листі від 27 квітня 2017 року щодо кримінального провадження №32016170000000003.

31. Разом з тим матеріалами справи підтверджено та встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач відреагував на цей лист шляхом направлення процесуальному керівнику письмового повідомлення №3088/9/20-40-23-06 від 5 травня 2017 року за підписом першого заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області про хід виконання наданих вказівок.

32. Стосовно ж кримінальних проваджень №32017220000000025 та №12016220540002368, судами правильно встановлено, що вказівки від прокуратури Харківської області у порядку статті 36 КПК України щодо здійснення розшукових дій по цих провадженнях взагалі не надходили на адресу ГУ ДФС у Харківській області.

33. Більше того, що стосується висновку службового розслідування в частині порушення позивачем вимог Кримінального процесуального кодексу України під час розслідування кримінального провадження №12016220540002368, Верховний Суд зазначає, що обставини, встановлені службовим розслідуванням в частині цього кримінального провадження, не можуть бути підставою накладення на позивача дисциплінарного стягнення, оскільки згідно з наказом ГУ ДФС у Харківській області №2980 від 10 липня 2017 року «Про проведення службового розслідування», предметом службової перевірки кримінальне провадження №12016220540002368 не було.

34. Також колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо неправомірного неврахування відповідачем при виданні спірного наказу існування додаткових обставин, які не залежали від позивача, зокрема, його тимчасову непрацездатність.

35. Відповідачем у процесі розгляду справи не спростовано надані позивачем докази неправомірності спірного Наказу №436-о, не обґрунтовано обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, не з`ясовано ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку та заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку особи, ставлення особи до виконання службових обов`язків і рівень кваліфікації особи, на що слушно звернули увагу суди попередніх інстанцій.

36. Доводи відповідача про те, що позивачем допущено ряд порушень, про які йдеться в пунктах 12 та 13 цієї постанови, є безпідставними, оскільки такі формулювання є занадто абстрактними та не конкретизованими, тобто не вказано, що саме та коли повинен був зробити позивач, однак не зробив. До того ж такі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

37. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

38. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

39. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року у справі №820/4194/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду