ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 820/5232/17
адміністративне провадження № К/9901/47768/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/5232/17
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)
за касаційною скаргою Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер»
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року, постановлене суддею Єгупенком В.В.
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Яковенка М.М., Лях О.П.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У листопаді 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер» (далі - відповідач, Обласний наркологічний диспансер), в якому просило:
1.1. до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер» за адресою: м. Харків, вул. Чорноморська, 5, зупинити повністю, у зв`язку з чим зобов`язати відповідача негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на ГУ ДСНС у Харківській області обов`язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, як центральним органом виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки було проведено заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Так, під час проведення позапланої перевірки приміщення Обласного наркологічного диспансеру встановлено, що приміщення експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю людей, у зв`язку з чим, позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування, які спрямовані на усунення та попередження негативних наслідків.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, позовні вимоги ГУ ДСНС у Харківській області задоволено:
3.1. зупинено повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюються загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Обласного наркологічного диспансеру, у зв`язку з чим зобов`язано відповідача негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на ГУ ДСНС у Харківській області обов`язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 12 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Обласного наркологічного диспансеру, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року і прийняти нову постанову у справі, у якій надати можливість завершити усунення останніх порушень припису.
6. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що відповідачем частково усунуті порушення за винятком трьох пунктів у приписі від 30 жовтня 2017 року № 69, а саме: 1) приміщення не обладнане системою протипожежного захисту; 2) дерев`яні елементи горищного покриття не обладнанні засобами вогнезахисту; 3) стелі на шляхах з евакуації (коридори) оздоблені горючими матеріалами, на підлозі у коридорах-ліноліум.
6.1. Скаржник звертає увагу на те, що вони неодноразово зверталися до Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації з проханням про виділення додаткових коштів для повного усунення порушень вказаних у приписі від 30 жовтня 2017 року № 69.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М. від 23 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року №678/0/78-20 у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 13), що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стрелець Т.Г., судді Рибачук А.І., Тацій Л.В.
9. 06 жовтня 2020 року суддями Стрелець Т.Г., Рибачуком А.І., Тацій Л.В., до початку розгляду справи по суті, заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме: без врахування спеціалізації.
10. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року задоволено заяви суддів Стрелець Т.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. про самовідвід. Відведено суддів Стрелець Т.Г., Рибачука А.І., Тацій Л.В. від розгляду касаційної скарги у справі № 820/5232/17 та передано матеріали касаційної скарги до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.
11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року № 1945/0/78-20 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20 жовтня 2020 року прийнято до свого провадження, закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
13. Від ГУ ДСНС у Харківській області відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
14. 27 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року Слобідським районним відділом у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки в Обласному наркологічному диспансері, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Чорноморська, 5.
15. За результатами проведеної перевірки було складено акт № 135, який 30 жовтня 2017 року направлено керівнику відповідача.
16. В ході перевірки будівлі цього диспансеру встановлено, що будівля експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, чим створюється загроза життю та здоров`ю людей, а саме: внутрішній протипожежний водопровід знаходиться у неробочому стані, на вікнах встановлені глухі грати, приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту, деревяні елементи горищного покриття не оброблені засобами вогнезахисту, які б забезпечили І групу вогнезахисної ефективності, на підлозі на шляху евакуації (основний вихід) влаштовано перепад висоти (поріг), в сходових клітинах типу СК 1 в зовнішніх стінах на кожному поверсі відсутні вікна (фрамуги), що відчиняються площею не менш ніж 1,2 кв.м, приміщення не забезпечені необхідною кількістю вогнегасників відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 151, стелі на шляхах евакуації (коридори) оздоблені горючими матеріалами, двері на основному евакуаційному виході відчиняться не в напрямку виходу з приміщень, двері, що ведуть до сходових клітин (СК 1) не забезпечення пристроями для самозачинення, кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, елементами зєднання пожежних кранів, рукавів та ручними пожежними стволами, сходові клітки (СК 1) не забезпечені евакуаційним освітленням, на підлозі у коридорах покриття (лінолеум) не відповідає щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальні здатності та поширенню полумя, стіни на шляхту евакуації у ході оздоблені пластиком, двері евакуаційних виходів не забезпечені внутрішніми запорами, які відчиняються зсередини без ключа, електророзетки (третій поверх, побутова кімната) встановлені на деревяних підкладках.
17. На підставі акту перевірки № 135 позивачем 30 жовтня 2017 року складено припис № 69 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у якому зазначено 21 пункт виявлених порушень техногенної та пожежної безпеки зі строком усунення таких порушень до 30 листопада 2017 року, та який 30 жовтня 2017 року направлено відповідачу.
Джерела права
18. Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
20. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
21. Частиною 1 статті 3 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
22. Частиною 1 статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
23. Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
24. У відповідності до пунктів 2, 3 частини 1 статті 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
25. За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
26. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
27. Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
28. Згідно пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
29. Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
30. Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.
31. Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
32. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).
33. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
35. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
36. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
37. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС (в редакції до 08 лютого 2020 року) України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
38. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
39. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до Обласного наркологічного диспансеру заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення.
40. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
43. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
44. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
45. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
46. Суди попередніх інстанцій, в оскаржуваних рішеннях зазначили про наявність двадцять одиного виявленого порушення та їх серйозний вплив на можливість безпечної експлуатації приміщення відповідача.
47. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що Обласним наркологічним диспансером частково усунуті порушення за винятком трьох пунктів у приписі від 30 жовтня 2017 року № 69, а саме: 1) приміщення не обладнане системою протипожежного захисту; 2) дерев`яні елементи горищного покриття не обладнанні засобами вогнезахисту; 3) стелі на шляхах з евакуації (коридори) оздоблені горючими матеріалами, на підлозі у коридорах-ліноліум.
48. При цьому, скаржник не заперечує той факт, що виявлені перевіркоюГУ ДСНС у Харківській області порушення у належному йому приміщенні мали місце і характер цих порушень створювали загрозу життю і здоров`ю працівників установи, що є підставою для застосування судом заходів реагування.
49. Той факт, що Обласний наркологічний диспансер в подальшому частково усунув виявлені порушення та відсутність фінансування заходів протипожежного захисту, не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування заходів реагування на момент ухвалення оскаржуваних рішень та не впливає на оцінку законності цих рішень.
50. При цьому, колегія суддів Верховного Суду враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Обласним наркологічним диспансером виявлених порушень.
51. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V).
52. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
53. Доводи та аргументи Обласного наркологічного диспансеру до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
54. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
55. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
56. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
57. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення судів попередніх інстанцій відсутні.
58. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
59. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
60. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального закладу охорони здоров`я «Обласний наркологічний диспансер» залишити без задоволення.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі № 820/5232/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов