ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
справа №820/6143/16
касаційне провадження № К/9901/69099/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 (суддя Спірідонов М.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (головуючий суддя - Старосуд М.І., судді - Лях О.П., Яковенко М.М.) у справі за позовом Харківської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управлінням ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
УСТАНОВИВ:
Харківська об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області (далі - позивач, Інспекція, контролюючий орган) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, платник, ОСОБА_1 ), в якому просила суд стягнути з платника на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 52749,20 грн з орендної плати з фізичних осіб.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу платник має податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю з фізичних осіб у загальному розмірі 52749,20 грн, який відповідачем погашений не був.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 17.01.2017 позов задовольнив у повному обсязі. Стягнув з позивача податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 52749,20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи податковий борг з орендної плати за землю в сумі 52749,20 грн, який виник у платника на підставі прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 08.04.2016 №129-42, платником у добровільному порядку не сплачений.
15.08.2018 до суду надійшла заява відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинам з підстав скасування судом податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 08.04.2016 №129-42, яким позивачу визначені податкові зобов`язання з орендної плати за землю у розмірі 52749,20 грн.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, заяву позивача про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами задовольнив. Скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та прийняв нове рішення, яким відмовив Інспекції у задоволенні позову до платника про стягнення податкового боргу.
Суди попередніх інстанцій, скасовуючи постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами, виходили з того, що на час прийняття судом першої інстанції зазначеної постанови, податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 №129-42, яким були визначені податкові зобов`язання, стягнуті за судовим рішенням, було чинним, а отже зазначена обставина є нововиявленою, оскільки скасування податкового повідомлення-рішення відбулося 27.02.18, після прийняття постанови суду від 17.01.2017. Суди дійшли до висновку, що платник не обтяжений податковим обов`язком за податковим повідомленням-рішенням від 08.04.2016 №129-42, оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення втратило юридичну силу шляхом його скасування рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.18 у справі № 820/2773/17.
Позивач, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення суду першої інстанції від 17.01.2017.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Скаржник, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270, доводить, що не можуть бути визнані нововиявленими обставини, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або могли бути встановлені судом. Вважає, що юридичні факти, які виникли згодом не можуть бути підставою для перегляду судових рішень у справі за нововиявленими обставинами. Такі обставини повинні об`єктивно існувати на момент вирішення справи та не можуть виникнути після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили.
Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 09.01.2024 - призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 10.01.2024.
Інспекцією було подане клопотання про заміну позивача його процесуальним правноаступником відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893, наказів ДПС України від 24.12.2020 №755, від 30.09.2020 №529.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну Інспекції її процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43983495).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій установлено, що позовні вимоги у даній справі про стягнення з платника податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 52749,20 грн ґрунтувалися на підставі наявності у платника податкового боргу, який виник внаслідок несплати платником податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 08.04.2016 №129-42, яке було предметом судового розгляду у справі №820/2773/17.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, задовольнив позов платника до контролюючого органу про скасування податкового повідомлення-рішення, скасував податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 №129-42.
Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 03.02.2021 у справі №826/20239/16, відповідно до якої, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Верховний Суд зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 820/1400/17 дійшов до висновку, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.
Як зазначалось раніше, позовні вимоги у даній справі про стягнення з платника податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 52749,20 грн ґрунтувалися на підставі податкового повідомлення-рішення від 08.04.2016 №129-42, яке рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі №820/2773/17 скасовано.
З наведеного вбачається, що зазначені істотні для справи обставини не існували на час ухвалення Харківським окружним адміністративним судом постанови від 17.01.2017 у даній справі, якою задоволено позов контролюючого органу та стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 52749,20 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявність вказаних заявником обставин не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки ці обставини не існували на час вирішення спору.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_1 не обмежений правом захистити свої права у інший, передбачений процесуальним законом спосіб.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, неправильно застосувавши положення статті 361 КАС України.
Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема статті 361 КАС України, знайшли своє підтвердження, з огляду на що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 369 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права під час провадження за нововиявленими обставинами, а саме статті 361 КАС України. Таке порушення призвело до неправильного висновку про наявність підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 з підстав, викладених відповідачем у заяві про перегляд судового рішення.
Керуючись статтями 52 341 345 351 355 356 359 369 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Замінити Харківську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Харківській області її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 у справі №820/6143/16.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду