ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 821/1499/16
касаційне провадження № К/9901/31545/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Управління) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 (суддя Кузьменко Н.А.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 (головуючий суддя - Золотніков О.С., судді - Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа - Генічеська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління, за участі третьої особи - Інспекції, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.09.2016 № 0004601405 та № 0004611405.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що: у період проведення перевірки ним не здійснювалась господарська діяльність в АДРЕСА_1 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а особа, що проводила розрахунки - ОСОБА_3 не перебуває з ним в трудових відносинах; фактично податковий орган провів перевірку господарської одиниці іншого суб`єкта господарської діяльності - ФОП ОСОБА_4 , а до відповідальності притягнув ФОП ОСОБА_1 .
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 13.09.2016 № 0004601405 та № 0004611405.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що: з 06.07.2016 позивач не здійснював господарську діяльність на території бази відпочинку « Арабатська стрілка » в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; торгівельний кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_2 » площею 22 кв.м. та літній майданчик площею 30 кв.м., розташований на території бази відпочинку « Арбатська стрілка », використовується іншим суб`єктом господарювання - ФОМ ОСОБА_4 , що підтвердили у судовому засіданні свідки - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а тому відсутні правові підстави прагнення до відповідальності позивача.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
В касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Управління посилається на те, що судами безпідставно прийнято до уваги неналежні і недопустимі докази, зокрема, угоду від 06.07.2016 про розірвання договору № 46 від 09.06.2016, укладеного між позивачем та КП «База відпочинку «Арбатська стрілка», а також договір № 46-в від 06.07.2016, укладений між ФОМ ОСОБА_4 та КП «База відпочинку «Арбатська стрілка», оскільки такі документи були відсутні на час проведення перевірки.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу позивача до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 03.04.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 04.04.2023.
Переглянув судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу Управління «Про проведення фактичних перевірок» №375 від 01.08.2016 року затверджено перелік суб`єктів та/або об`єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, у відповідності до вимог статті 80 Податкового кодексу України.
Згідно з переліком на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України відпрацюванню підлягає кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , початком фактичної перевірки є 16.08.2016 з тривалістю перевірки 10 діб.
На підставі вказаного наказу Управління проведело фактичної перевірки об`єкта - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , результати якої оформлені атом №309/21/22/РРО/НОМЕР_1 від 16.08.2016, за висновками якого позивачем були порушені вимоги пункту1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
В акті перевірки було зазначено, що працівником ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_5 (в акті допущено описку, оскільки правильне прізвище ОСОБА_5 ) о 15:32 було проведено розрахункову операцію з продажу пива «Янтар» 0,5 л (алкогольне) за ціною 14,00 грн. Реєстратор розрахункових операцій на місці проведення розрахунків відсутній, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не надано. Особа, що проводила розрахунки, від підписання акту перевірки відмовилась. Також, в акті перевірки було вказано, що під час перевірки використано інші документи (п.2.1.10 акту перевірки): договір №46 від 09.06.2016 з Базою відпочинку «Арбатська стрілка», свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта господарювання.
На підставі висновків акту перевірки Управління прийняло податкові повідомлення-рішення від 13.09.2016: №0004601405, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн.; №0004611405, яким на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 17000,00 грн.
Також, судами було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку №1621103401117 від 12.05.2016 є платником єдиного податку 2 групи без реєстрації платником податку на додану вартість, місцем здійснення господарської діяльності є: АДРЕСА_2 . Відомості про інші місця здійснення господарської діяльності позивача у витязі відсутні. ФОП ОСОБА_1 здійснює такий вид діяльності за КВЕД: 55.20 - Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання.
05.06.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (орендодавцем) та позивачем (орендарем) був укладений договір оренди торгівельного місця з літнім майданчиком та іншим майном, предметом якого є торгівельний кіоск площею 22 кв.м. та літній майданчик площею 30 кв.м., розташований на території бази відпочинку « Арабатська стрілка ». За пунктом 1.7 розділу 1 договору орендар має право передавати літній майданчик та кіоск в суборенду без погодження з орендодавцем.
Між ФОП ОСОБА_1 (споживач) та КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» (виконавець) був укладений договір про надання послуг №46 від 09.06.2016 по обслуговуванню інженерних мереж та території, на якій розташовано об`єкт відпочинку, дозвілля та обслуговування відпочиваючих по виду діяльності - громадське харчування, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 06.07.2016 між сторонами укладено угоду про розірвання договору №46 від 09.07.2016.
06.07.2016 між позивачем (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_4 (суборендарем) був укладений договір оренди торгівельного кіоску, літнього майданчика та іншого майна відповідно до якого в суборенду ФОП ОСОБА_4 передано торгівельний кіоск площею 22 кв.м. та літній майданчик площею 30 кв.м., розташований на території Бази відпочинку « Арбатська стрілка », договір підписано сторонами. Серед майна переданого в суборенду наявний пивний апарат з холодильником.
06.07.2016 сторонами складено акт приймання-передачі майна по договору оренди від 06.07.2016, відповідно до якого суборендар прийняв в суборенду торгівельний кіоск площею 22 кв.м. та літній майданчик площею 30 кв.м., розташований на території бази відпочинку « Арабатська стрілка ».
Між ФОП ОСОБА_4 (споживач) та КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» (виконавець) був укладений договір про надання послуг №46-а від 06.07.2016 по обслуговуванню інженерних мереж та території, на якій розташовано об`єкт відпочинку, дозвілля та обслуговування відпочиваючих по виду діяльності - громадське харчування, кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
18.11.2016 позивач звернувся до КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» з проханням надати інформацію про укладення договорів про надання господарських послуг з ним та з суборендарем торгівельного ларька площею 22 кв.м. під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
У відповідь КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» повідомило позивача, що з 06.07.2016 (після розірвання договору про надання господарських послуг №46 від 09.06.2016) ФОП ОСОБА_1 на території бази відпочинку підприємницьку діяльність в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », чи в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », чи в будь-якому іншому місці не здійснював. Після 06.07.2016 зазначена в запиті будівля використовувалася ФОП ОСОБА_4 . Між ФОП ОСОБА_4 та КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» укладено договір про надання господарських послуг №46-а від 06.07.2016, який діяв до 31.08.2016. Також, було повідомлено, що на тимчасовій споруді площею 22 кв.м. з літнім майданчиком 30 кв.м., яка в договорах з КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» зазначалась під назвою кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », міститься напис «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Таким чином, з 06.07. 2016 позивач не здійснював господарську діяльність на території КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2». Торгівельний кіоск « ІНФОРМАЦІЯ_2 » площею 22 кв.м. та літній майданчик площею 30 кв.м., розташований на території Бази відпочинку « Арабатська стрілка », використовується іншим суб`єктом господарювання, що підтвердили у судовому засіданні суду першої інстанції свідки - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
За порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня (абзац 2 пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Згідно преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
За визначеннями, наведеними у абзацах 13, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Відповідно до частини 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (частина перша статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац 5 частини другої статті17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Враховуючи недоведеність фактів порушень, викладених у акті перевірки саме позивачем, а також зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо нездійснення позивачем підприємницької діяльності на території КП «База відпочинку «Арбатська стрілка» в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність законних підстав для прийняття позивача до відповідальності згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи, суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідач у доводах касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій, не обґрунтовує і не зазначає, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.
Управління у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно встановлення фактичних обставин у справі, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.
Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова