ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа №821/1531/17
адміністративне провадження № К/9901/34300/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року (колегія суддів: Градовський Ю.М.. Крусян А.В.. Романішин В.Л.) у справі № 821/1531/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа - Херсонська міська рада, про зобов`язання видати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2017року ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» звернулося в суд із позовом до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, в якому просило видати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 1,3757га під будівлями та спорудами цеху №3 в м.Херсоні по ву.Ладичука,146 (кадастровий номер земельної ділянки: 6510136300:28:001:005) станом на 14.09.2017р. - на дату звернення до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання зазначеного витягу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач звернувся до Держгеокадастру із заявою щодо надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, однак, управління листом повідомило про відсутність можливості надати витяг у зв`язку з тим, що рішення Херсонської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона" від 22.11.2013 №1238 було скасовано. Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки на даний час залишається чинним рішення Херсонської міської ради №186 від 27.04.2000 "Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м.Херсона", а тому, на думку позивача, відповідач повинен видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку належної позивачу земельної ділянки на підставі даних матеріалів грошової оцінки земель м.Херсона, які затверджені рішенням Херсонської міської ради №186 від 27.04.2000.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 адміністративний позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що відповідачем по справі грубо порушено вимоги закону, що призвело до безпідставного неотримання заявником адміністративної послуги, що виразилось у ненаданні витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, котрий за ст. 271.1.1 Податкового кодексу України є базою обрахування плати за землю. Рішення Херсонської міської ради №178 від 31 березня 2011 року та №1238 від 22 листопада 2013 року, якими затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона, скасовані, то суд першої інстанції у цій справі дійшов вірного висновку, що єдиним діючим на момент виникнення спірних правовідносин є рішення Херсонської міської ради від 27 квітня 2000 року №186 «Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Херсона». Закон України "Про оцінку земель" не містить будь-яких обмежень щодо використання нормативної грошової оцінки, яка була проведена понад строків, встановлених ст.18 цього Закону. А, отже, відмова відповідача у наданні витягу згідно рішення Херсонської міської ради від 27.04.2000 № 186 є безпідставною.
Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2018 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. Вказує, що чинне законодавство передбачає обов`язок Головного управління видавати витяги з нормативно грошової оцінки, затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування. Разом з тим, за відсутності такого рішення, відсутній і обов`язок Головного управління надати витяг, так як відсутній сам документ, з якого виготовляється витяг.
Зважаючи на відсутність клопотань про участь в судовому засіданні від всіх учасників справи, остання розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 18.07.2006 ПАТ «Херсонський хлібокомбінат» на підставі рішення Херсонської міської ради за №1057 від 27.01.2006 має в оренді в строковому платному користуванні земельну ділянку, площею 1,3757га, під будівлями та спорудами цеху №3, яка знаходиться у м.Херсон по вул.Ладичука,146. Кадастровий номер земельної ділянки:6510136300:28:001:0005. Пункт 4 договору оренди передбачає, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у розмірі 1,2% від грошової оцінки земельної ділянки, згідно з рішенням міської ради за №722від 21.021.2005, що складає 16709,73грн.. Згідно із п.3 договір укладено на 5 років та діє до 27.01.2011.
Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі здійснено передачу та приймання земельної ділянки в натурі, із земель, наданих в постійне користування виробничо-торговельним підприємством «Херсонхліб», відведеної на умовах оренди ПАТ «Херсонський хлібокомбінат».
У вересні 2017 року ПрАТ «Херсонський хлібокомбінат» звернувся із клопотанням до Центру надання адміністративних послуг в м.Херсоні та до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки.
ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надало лист-відповідь за №0-21-0.172-824/178-17, в якому повідомлено про неможливість надання витягу.
Обґрунтовуючи свою відповідь Держгеокадастр зазначив, що, у зв`язку з тим, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 по справі за №821/299/16 визнано неправомірним та скасовано рішення Херсонської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона» за №1238 від 22.11.2013, надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки неможливо.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що скасування в судовому порядку рішення №1238 не звільняє Держгеокадастр від виконання покладеного на нього обов`язку з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішення №1238 та №178 скасовані, то Держгеокадастр зобов`язаний при видачі вказаного витягу застосовувати рішення Херсонської міської ради від 27.04.2000 №186, оскільки поняття "грошова оцінка" квадратного метра земельної ділянки в населеному пункті є тотожною та рівнозначною з поняттям "нормативної грошової оцінки" одного квадратного метра земельної ділянки.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції вказав, що суд не може констатувати наявність у відповідача обов`язку видати позивачу витяг саме з технічної документації про нормативну грошову оцінку належної позивачу земельної ділянки, оскільки такої технічної документації рішенням Херсонської міської ради №186 від 27.04.2000 не затверджувалось, і на даний час не існує належним чином затвердженої та введеної в дію нормативної грошової оцінки земель міста Херсона.
Також судом апеляційної інстанції вказано, що такий висновок суду не виключає можливість використання матеріалів грошової оцінки земель м.Херсона, які затверджені рішенням Херсонської міської ради №186 від 27.04.2000, для визначення плати за землю, оскільки будь-яких інших даних про грошову оцінку земель міста Херсона, які б були затверджені рішенням міської ради, на даний час не існує.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Поняття нормативна грошова оцінка земель введена Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV), відповідно до ст. 1 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Визначення процедури проведення нормативної грошової оцінки землі, у зв`язку з прийняттям Закону України "Про оцінку земель", полягає насамперед у правовому врегулюванні оцінки земель та земельних ділянок, що звузить можливості некваліфікованої або недобросовісної оцінки, що в свою чергу, призведе до заниження рентних платежів та недоотримання бюджету.
До прийняття Закону № 1378- IV діяло поняття «грошова оцінка», згідно ст. 1 Закону України «Про плату за землю» грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки.
За приписами ст. 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно із ст. 15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 18 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Частиною 2 ст. 20 Закону №1378-IV визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
За правилами ст. 23 Закону №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Аналізуючи вказані вище норми, колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.
Витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.
Відповідно до п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є: а) нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; б) площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
З огляду на викладене, ставка земельного податку може розраховуватись з урахуванням нормативної оцінки земель або ж без такої. У такому разі як база використовуватиметься площа відповідних земельних ділянок.
Отже, законодавцем допущено можливість непроведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок та оподаткування земельним податком в таких випадках. Разом із цим диференційовано ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, що визначено в п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України.
Рішення Херсонської міської ради від 22.11.2013 №1238 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона", яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Херсона, було визнано протиправним та скасовано постановами Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 по справі №821/299/16, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин не існує чинного рішення Херсонської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а відповідно не існує і технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона.
При цьому слід вказати, що в силу приписів ст. 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок має бути переглянута не пізніше 10 років.
Відповідно, вимоги позивача про надання витягів з технічної документації, затвердженої рішенням Херсонської міської ради "Про затвердження матеріалів грошової оцінки земель м. Херсона" від 27.04.2000 №186 для визначення розміру земельного податку є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки станом на 2017 рік дані про оцінку землі не можуть бути застосовані згідно рішення міської ради, прийнятого у 2000 році. Крім того у вказане рішення ухвалене до набрання чинності Закону України «Про оцінку земель» та не містить нормативно-грошової оцінки.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №2140/1869/18, від 25.06.2020 у справі № 821/1416/17, від 04.09.2020 у справі № 821/1887/16.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Херсонський хлібокомбінат» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук