05.08.2024

№ 821/171/18

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №821/171/18

адміністративне провадження №К/9901/55850/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 (суддя Хом`якова В.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 (головуючий суддя Шляхтицький О.І., судді: Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі № 821/171/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 № 10897387, від 22.11.2017 № 8990-13, якими визначено податкові зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що справляння транспортного податку за 2016 рік на підставі положень статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суперечить основним засадам податкового законодавства щодо необхідності прийняття рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому підлягає застосуванню відповідний податок.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивач, як власник транспортного засобу з роком випуску до 5 років та середньоринковою вартістю понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року, зобов`язаний сплатити до бюджету суму податкового зобов`язання з транспортного податку 22916 грн. 67 коп. за 2016 рік та суму податкового зобов`язання з транспортного податку в сумі 2083 грн. 33 коп. за 2017 рік, оскільки транспортний засіб, який знаходиться у його власності відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, є об`єктом оподаткування.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У доводах касаційної скарги по суті посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки застосування контролюючим органом статті 267 ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII з метою оподаткування транспортним податком можливо було не раніше наступного бюджетного періоду, який настав за плановим (2016 роком), тобто не раніше 2017 року.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.02.2016 позивач став власником легкового автомобіля Volswagen Touareg, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб.см., вартістю 1883996 грн. 17 коп. (з ПДВ).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 11.09.2017 № 10897387, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з транспортного податку в сумі 2083 грн. 33 коп. за 2017 рік,

- від 22.11.2017 № 8990-13, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з транспортного податку 22916 грн. 67 коп. за 2016 рік.

Зі змісту рішень встановлено, що їх прийнято на підставі пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України. Підстава нарахування позивачу податкового зобов`язання з транспортного податку - це придбання 26.02.2016 позивачем автомобіля Volswagen Touareg, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, вартістю 1883996 грн. 17 коп. (з ПДВ).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року №909-VIII, положення якого набрали чинності з 01 січня 2016 року, до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України внесені зміни, згідно яких об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 267.6.5 ст. 267 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об`єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Отже, Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн.

Таким чином об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на 2016 рік) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., №44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля.

Наведені положення свідчать, що при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів повинні враховуватись певні ознаки, параметри і характеристики транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку саме податковим органом інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.

У справі, яка розглядається, суди виходили з того, що 26.02.2016 позивач став власником легкового автомобіля Volswagen Touareg, 2016 року випуску, з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб.см., вартістю 1883996 грн. 17 коп. (з ПДВ), яка підтверджувалась наданою позивачем видатковою накладною ТОВ "Юг-Авто" № 623 від 26.02.16.

Вказана інформація, згідно ст. 267 ПК України, стала підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно інформації з офіційного сайту Мінекономрозвитку показник "Цн" становить 1 531 603 грн.

Відповідно до п. 267.6.5 ст. 267 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об`єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Отже , колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірне прийняття податкового повідомлення - рішення від 22.11.2017 № 8990-13, яким визначено податкове зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік у сумі 22916 грн. 67 коп., яка розрахована за 11 місяців ( дата проведення реєстрації транспортного засобу 24.02.2016 року) 2016 року.

Разом з тим, як установлено судами, ГУ ДФС у Херсонській області прийняло два податкових повідомлення-рішення від 11.09.2017 № 10897387, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з транспортного податку за 2017 рік в сумі 2083 грн. 33 коп, та від 22.11.2017 № 8990-13, яким визначено податкове зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік у сумі 22916 грн. 67 коп.

Натомість, судами не досліджено правомірність прийняття повідомлення-рішення від 11.09.2017 № 10897387, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з транспортного податку за 1 місяць 2017 року в сумі 2083 грн. 33 коп .

Такі недоліки є перешкодою для формулювання касаційним судом правового висновку по суті заявлених позовних вимог щодо спірного податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 № 10897387.

Відповідно до статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги й не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Підсумовуючи наведене, судові рішення підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог у визнанні протиправним податкового повідомлення - рішення від 11.09.2017 № 10897387, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з транспортного податку за 2017 рік в сумі 2083 грн. 33 коп з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час її нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку й правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права, ухваливши законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.09.2017 № 10897387 з транспортного податку за 2017 рік в сумі 2083 грн. 33 коп скасувати, а справу у цій частині направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 821/171/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду