ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №821/36/18
адміністративне провадження №К/9901/68684/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №821/36/18
за позовом Фермерського господарства «Інтегровані агросистеми» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації - про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопад 2018 року, ухвалену в складі: головуючого судді Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Фермерське господарство «Інтегровані агросистеми» (далі - позивач, ФГ «Інтегровані агросистеми») звернулося до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач-1, Мінагрополітики України), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-2, ДКС України), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - третя особа-1, ГУ ДКС у Херсонській області), Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (далі - третя особа-2, Департамент агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації), із вимогами: визнати протиправною бездіяльність Мінагрополітики України щодо відшкодування бюджетної кредиторської заборгованості в сумі 4621821,00 грн; стягнути (відшкодувати) з Державного бюджету України на користь ФГ «Інтегровані агросистеми» бюджетну заборгованість в сумі 4621821,00 грн.
2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що позивач у 2012 році в установленому законом порядку скористався своїм правом на одержання державної підтримки за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» за заходом «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів». Мінагрополітики України, як розпорядник бюджетних коштів, у грудні 2012 року спрямувало відповідні бюджетні призначення для виплати позивачу вказаної підтримки в розмірі 4621821,00 грн, однак у зв`язку з відсутністю коштів на єдиному казначейському рахунку утворилась кредиторська заборгованість перед позивачем, яка досі не відшкодована, що підтверджується листом Мінагрополітики України від 27.12.2017 №37-21-15/28594 та листом Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації від 19.01.2018 №72-19/0/18/019.1.1-130.
3. Відповідач-1 проти позову заперечував, зазначив, що Мінагрополітики України є головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми, який затверджує розподіл бюджетних коштів для компенсації витрат і спрямовує їх у регіони, проте безпосередньо виплату компенсації не здійснює. Бюджетні кошти, передбачені для надання державної підтримки суб`єктам господарювання через механізм здешевлення кредитів, Мінагрополітики спрямувало розподілами відкритих асигнувань від 27.12.2012 №1764 та від 23.10.2012 №1215 з рахунку № НОМЕР_1 до Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації. Проте станом на 01.01.2013 за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 зареєстровано кредиторську заборгованість в органах Державної казначейської служби України, зокрема перед ФГ «Інтегровані агросистеми».
4. Відповідач-1 зазначає, що Мінагрополітики України не уповноважене контролювати Головне управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації щодо подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області реєстру підприємств і платіжних доручень на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників. Починаючи з 2013 року, Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, кошти за програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 не передбачалися. При цьому, відповідач-1 неодноразово упродовж 2013-2016 років звертався до Міністерства фінансів України з проханням передбачити кошти на компенсацію витрат за бюджетними програмами.
5. Отже, на думку відповідача-1, Мінагрополітики України вчинило усі дії, передбачені Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №794 (далі - Порядок №794; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. ФГ «Інтегровані агросистеми» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), відтворення рослин (код КВЕД 01.30), інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (код КВЕД 10.39), виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (код КВЕД 10.61), оптова торгівля фруктами й овочами (код КВЕД 46.31).
7. У 2012 році позивач отримав право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів відповідно до Порядку №794.
8. Наказом Мінагрополітики України від 19.10.2018 №632 затверджено розподіли бюджетних коштів, якими передбачено надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками, і відповідно до якого ФГ «Інтегровані агросистеми» передбачалися кошти у сумі 4621821,00 грн (а.с.53).
9. Розподілами асигнувань від 27.12.2012 №1764 та від 23.10.2012 №1215 Мінагрополітики України спрямувало до Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації належну позивачу суму підтримки (а.с.54, 61).
10. У наданій на запит суду апеляційної інстанції відповіді від 19.11.2018 №1931-08/0118/019.5.1-1595 Департаментом агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації вказано, що кошти розподілом відкритих асигнувань у розмірі 4973586,00 грн були спрямовані без примітки для ФГ «Інтегровані агросистеми».
11. Додатково Департаментом агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації указано, що органами державної казначейської служби вказані асигнування не були перераховані на поточні рахунки підприємства з причини відсутності фінансового ресурсу на єдиному державному казначейському рахунку, у зв`язку з чим за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 виникла кредиторська заборгованість перед позивачем.
12. Водночас у наданій на запит суду відповіді ГУ ДКС у Херсонській області зазначає, що 28.12.2018 на підставі наказів від 19.10.2012 №632 та від 30.11.2012 №754 Головному управлінню агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації за кодом програмної класифікації видатків 2801180 спрямовано відкриті асигнування для надання державної підтримки через механізм здешевлення кредитів між підприємцями-позичальниками у сумі 4973586,00 грн. Оскільки у 2012 році видатки здійснювалися в межах наявного фінансового ресурсу на єдиному казначейському рахунку у Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації за кодом програмної класифікації видатків 2801180 виникла бюджетна заборгованість у сумі 9921266,29 грн, яка станом на 01.11.2018 не погашена та обліковується в звіті про фінансові зобов`язання Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року адміністративний позов задоволено:
13.1. визнано протиправною бездіяльність Мінагрополітики України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості перед ФГ «Інтегровані агросистеми» у розмірі 4621821,00 грн за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» за заходом «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів»;
13.2. стягнуто з Державного бюджету України на користь ФГ «Інтегровані агросистеми» компенсацію за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» у розмірі 4621821,00 грн шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики України.
14. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Мінагрополітики України, як відповідальним виконавцем бюджетної програми, не вжито необхідних заходів щодо виконання обов`язків, передбачених Порядком №794 та Бюджетним кодексом України (далі - БК України), і не забезпечено фактичне виконання бюджетної програми 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі», зокрема щодо ФГ «Інтегровані агросистеми».
15. Оскільки відповідно до вимог БК України та Порядку №794 відповідач-1 не виконав покладений на нього обов`язок за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі», що спричинило кредиторську заборгованість перед ФГ «Інтегровані агросистеми» в сумі 4621821,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені кошти підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики України.
16. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ФГ «Інтегровані агросистеми» задоволено частково:
16.1. стягнуто з Державного бюджету України на користь ФГ «Інтегровані агросистеми» компенсацію за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» у розмірі 4621821,00 грн (чотири мільйони шістсот двадцять одна тисяча вісімсот двадцять одна гривня);
16.2. У решті позовних вимог відмовлено.
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, Мінагрополітики України вчинений весь необхідний обсяг дій, який передбачений Порядком №794, задля виплати позивачу у 2012 році державної підтримки - компенсації за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 в сумі 4973586,00 грн. Водночас неотримання позивачем цієї суми державної підтримки у 2012 році пов`язане з діями інших суб`єктів, які задіяні у визначеній Порядком №794 процедурі виплати вказаної державної підтримки.
18. Що стосується невиплати позивачу вказаної заборгованості з 2013 року і до моменту звернення позивача з цим позовом, то, як свідчать матеріали справи, Мінагрополітики України зверталося до Міністерства фінансів України щодо необхідності виділення коштів для погашення існуючої заборгованості за вказаною програмою, про що свідчать листи від 18.07.2013 №37-21-2-10/14062, від 23.01.2015 №37-21-2-10/780, від 18.05.2015 №37-21-2-10/7584, від 31.08.2015 №37-21-2-10/14536, від 13.01.2016 №37-21-2-10/365, від 11.02.2016 №37-21-2-10/1742.
19. Листом Мінагрополітики України від 27.12.2017 №37-21-15/28595 позивача було повідомлено, що кредиторська заборгованість відповідно до «Звіту про заборгованість за бюджетними коштами» станом на 01.01.2017 складає близько 229 млн грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 затверджені асигнування обсягом 55 млн грн, при цьому, ураховуючи брак коштів для виплати кредиторської заборгованості в повному обсязі, з метою недопущення виконавчих проваджень, у першу чергу, заплановано погашення кредиторської заборгованості за прийнятими рішеннями судів різних інстанцій на суму 54,2 млн грн.
20. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність Мінагрополітики України щодо неспрямування бюджетних коштів на погашення бюджетної кредиторської заборгованості перед ФГ «Інтегровані агросистеми» у розмірі 4621821,00 грн за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180.
21. Проте суд апеляційної інстанції зазначив, що недостатність фінансування відповідача-1 з Державного бюджету України для погашення існуючої заборгованості за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 жодним чином не позбавляє позивача права на отримання з Державного бюджету України належної йому суми державної підтримки за 2012 рік у сумі 4621821,00 грн. І це право позивача не заперечується сторонами у цій справі.
22. Оскільки неотримання позивачем цієї бюджетної заборгованості порушує майнові права та інтереси позивача, тому, на думку суду апеляційної інстанції, належним та ефективним способом захисту таких прав має бути стягнення на користь позивача вказаної суми бюджетної заборгованості з Державного бюджету України.
23. Отож суд першої інстанції прийняв правильне рішення про стягнення заборгованості, однак воно підлягає зміні шляхом виключення з нього порядку його виконання.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
24. 20 грудня 2018 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга суду Мінагрополітики України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопад 2018 року.
25. У касаційній скарзі Мінагрополітики України, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, просить скасувати його з підстав порушення судом норм матеріального і недотримання норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
26. Скаржник зазначає, що Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» кошти на погашення бюджетної кредиторської заборгованості за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» не передбачено.
27. Водночас погашення бюджетної кредиторської заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України, які не передбачені на зазначені цілі, є порушенням бюджетного законодавства.
28. Також судом апеляційної інстанції не враховано судової практики у аналогічних справах, зокрема у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, у постанові Харківського адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року в справі №К/800/3869/16 та у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року №К/800/10794/16.
29. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2018 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шипуліній Т.М., суддям Бившевій Л.І., Юрченко В.П.
30. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
31. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 14.01.2020 №58/0/78-20, у зв`язку з внесенням змін до спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що унеможливлює участь судді-доповідача у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку із змінами, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
32. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2020 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Радишевської О.Р. (судді-доповідача), Кашпур О.В., Уханенка С.А.
33. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
34. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Відповідно до пункту 1-1 Порядку №794 головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Мінагрополітики України.
36. Згідно з пунктом 6 Порядку №794 для здійснення компенсації кредитами та лізинговими платежами Мінагрополітики України утворює комісію з питань надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів (далі - комісія Мінагрополітики України) та затверджує положення про неї.
37. Пунктом 14 Порядку №794 передбачено, що Мінагрополітики України спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості на підставі рішення комісії Мінагрополітики України подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників та лізингоодержувачів.
38. Відповідно до частини третьої статті 20 БК України бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.
39. У частині п`ятій статті 22 БК України закріплено, зокрема, що головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу.
40. Відповідно до частини четвертої статті 20, частин першої та другої статті 22 БК України відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.
41. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 57 БК України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.
VI. Позиція Верховного Суду
42. Не заперечуючи ані щодо права позивача на отримання передбаченої Порядком №794 компенсації, ані щодо розміру заборгованості перед позивачем, що виникла в зв`язку з неотриманням позивачем передбаченим вказаним Порядком компенсації, Мінагрополітики України посилається на відсутність бюджетних асигнувань для виплати такої.
43. Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
44. У рішенні від 24.06.2003 у справі «Stretch v. the United Kingdom» («Стретч проти Об`єднаного Королівства», заява № 44277/98) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) указав, що майном, у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції, є, зокрема «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».
45. Також у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) ЄСПЛ не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів відповідно до законодавства, не може ставитися у залежність від бюджетних асигнувань.
46. Суд також відхиляє доводи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків інших судів, висловлених у аналогічних справах, зокрема у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, у постанові Харківського адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року в справі №К/800/3869/16 та у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 травня 2017 року №К/800/10794/16, оскільки норми процесуального закону при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин зобов`язують суди враховувати висновки щодо застосування таких норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду.
47. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) внесені зміни.
48. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
49. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
50. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. Отже, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи правильно застосував норми матеріального права і не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
53. За таких обставин Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
VII. Судові витрати
54. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
VІIІ. Виконання судових рішень
55. Верховний Суд ухвалою від 27 грудня 2018 року зупинив виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопад 2018 року в справі №821/36/18 в частині задоволення позову щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ФГ «Інтегровані агросистеми» компенсацію за бюджетною програмою 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» у сумі 4621821 грн.
56. За правилами частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції в постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
57. Зважаючи на результат касаційного розгляду, виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопад 2018 року у справі №821/36/18 необхідно поновити.
58. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
59. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.
60. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопад 2018 року в справі №821/36/18 залишити без змін.
61. Поновити виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопад 2018 року в цій справі.
62. Судові витрати не розподіляються.
63. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко