ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 821/377/18
адміністративне провадження № К/9901/914/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №821/377/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Херсонській області, треті особи: Управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради, відділ капітального будівництва УМВС України в Херсонській області про визнання протиправним рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Бездрабка О.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого: судді - Градовського Ю.М., суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2018 року ТОВ «Південенерго» звернулося до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Херсонській області, в якому просило визнати протиправним та нечинним рішення №180/Хс від 09.10.2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Московченка Г.Л. (далі - Головний інспектор) про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.03.2011 року за №137 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Залаегерсег, 29а, в м.Херсоні».
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що містобудівні умови та обмежень забудови земельної ділянки від 12.03.2011р. №137 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Залаегерсег, 29а в м.Херсоні» позивач отримав на підставі чинного на той момент законодавства. Натомість, оскаржуване рішення відповідача прийняте неправомірно і порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Херсонській області Московченка Г.Л. за №180/Хс від 9.10.2017р. щодо скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.03.2011р. №137 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Залаегерсег, 29а, в м.Херсоні».
Стягнуто з УДАБІ у Херсонській області (73000, м.Херсон, вул.Кременчуцька,69) на користь ТОВ «Південенерго» (74900, Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Паризької Комуни,6, код ЄДРПОУ 24951326) судовий збір у сумі 1 762грн.
4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідачем не доведено, а судами не встановлено обставин недодержання ТОВ «Південенерго» вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Херсонській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позву відмовити.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів: Кравчука В. М., Стародуба О.П., відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
7. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), призначений повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
8. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. 28.03.2011 року відділом капітального будівництва УМВС України в Херсонській області та TOB «Південенерго» було укладено договір №18 згідно з умовами якого сторони домовилися про дольову участь з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку у м.Херсоні по вул.Залаегерсег, 29а.
10. Згідно з п.2 Договору внеском відділу капітального будівництва УМВС України в Херсонській області в спільну діяльність було незавершене будівництво, яке розташоване на земельній ділянці по вул.Залаегерсег,29а в м.Херсоні, яка перебувала в постійному користуванні УМВС України в Херсонській області на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №327719. TOB «Південенерго», в свою чергу брав на себе функції Замовника будівництва, організацію проектування, фінансування і здійснення процесу будівництва об`єкту.
11. Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.04.2011 року № 207 TOB «Південенерго» погодили реконструкцію незавершеної будівництвом адміністративної будівлі під багатоквартирний житловий будинок на земельній ділянці постійного користування УМВС України в Херсонській області (згідно з договором про дольову участь) по вул.Залаегерсег, 29а.
12. На підставі договору про спільну діяльність і Рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.04.2011 року №207 TOB «Південенерго» як управляюча сторона спільної діяльності звернулося до Управління містобудування і архітектури Херсонської міської ради з заявою щодо отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки.
13. В подальшому, TOB «Південенерго» отримало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 12.03.2011 року №137 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Залаегерсег, 29а в м.Херсоні».
14. Листом за вих.№8-15006-17/12 від 16.01.2018 року директора TOB «Південенерго» повідомлено, що УДАБІ в Херсонській області прийнято рішення від 09.10.2017 року за №180Хс про скасування дії вищенаведених містобудівних умов та обмежень.
15. Згідно даного рішення головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Московченком Г.Л. під час проведення позапланової перевірки Управління містобудування та архітектури, департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови від 12.03.2011 року №137 прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:
- копія документа, що засвідчує право власності (користування) земельною ділянкою - державний акт на право постійного користування земельною ділянкою належить УМВС України у Херсонській області та не має ніякого відношення до замовника будівництва ТОВ «Південенерго». Вказане є порушенням вимог ч.1 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 17.02.2011 року (відсутність у замовника земельної ділянки у власності або постійному користуванні);
- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки надані з порушенням положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні у частині невідповідності намірам забудови земельної ділянки її цільовому призначенню (цільове призначення земельної ділянки під адміністративно-господарськими будівлями). Вказане є порушенням вимог ч.5, ч.6 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції від 17.02.2011 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
19. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
20. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що однією із підстав скасування спірних містобудівних умов та обмежень відповідач визначив про порушенням вимог ч.1 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Згідно ч.1 ст.29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об`єкта будівництва.
Відповідач наполягав на тому, що земельною ділянкою, на яку були видані містобудівні умови та обмеження, належить на праві постійного користування УМВС України у Херсонській області та не має ніякого відношення до замовника будівництва - ТОВ «Південенерго».
З цього приводу колегія суддів звертає увагу на таке.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно п.4 ч.1 ст.1 №3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною 4 ст.26 №3038-VI передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Станом на момент видачі позивачу спірних містобудівних умов та обмежень діяв Порядок надання вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №489 (далі - Порядок №489).
Пунктом 9 Порядку №489 визначено, що містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та технічні умови надаються:
- власникові/користувачеві земельної ділянки;
- особі, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством;
- уповноваженій ними особі (підприємству, установі, організації).
Відповідно до п.10 Порядку №489 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки надаються: виконавчими органами сільських, селищних, міських рад - у разі розташування земельної ділянки в межах населеного пункту; місцевими держадміністраціями - в разі розташування земельної ділянки за межами населеного пункту.
Таким чином, станом на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.03.2011 року за №137 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Залаегерсег, 29а, в м.Херсоні» було законодавчо передбачено право на отримання таких місобудівних умов не лише власнику чи користувачеві земельної ділянки, а і уповноваженій ними особі, зокрема, підприємству, установі, організації.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 07.12.2004 року серія ЯЯ № 327119 в користування УМВС України в Херсонській області перебуває земельна ділянка площею 0,9192га за адресою: м.Херсон, вул.Залаегерсег, 29а .
28.03.2011 року між Відділом капітального будівництва УМВС України в Херсонській області (далі - Сторона-1) та ТОВ «Південенерго» (далі - Сторона-2) укладено договір №18, предметом якого є дольова участь сторін з метою будівництва багатоповерхового житлового будинку у м.Херсоні по вул.Залаегерсег,29а (далі - Об`єкт), розподіл Стороною-1 та Стороною-2 визначених даним Договором часток площ Об`єкта та передача після введення Об`єкта в експлуатацію часток з метою наступного оформлення права на частки в Об`єкті відповідно до умов даного Договору.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що долею Сторони-1 в дольову участь є фінансування в розмірі 3397700 грн., що складається з незавершеного будівництва, балансовою вартістю 3397700 грн., розташованого на земельній ділянці за адресою: м.Херсон, вул.Залаегерсег, 29а під будівництво Об`єкта, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ № 327119, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030471300012) та Положення про ВКБ УМВС України в Херсонській області, та введення Об`єкта в експлуатацію, а також виконання інших зобов`язань, визначених даним Договором.
Згідно п.2.2 Договору долею Сторони-2 в дольову участь є виконання функцій замовника будівництва, організація будівництва Об`єкта та організація проектування (замовлення та отримання проекту), повне фінансування проекту будівництва та введення в експлуатацію Об`єкта, а також виконання інших зобов`язань, визначених цим Договором.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору ведення спільних справ та керівництво дольовою участю за даним Договором, також ведення бухгалтерського обліку доручається Стороні-2. Сторона-2 є повноважним представником Сторони-1 з питань виконання даного договору, керує всією дольовою участю Сторін та виконує усі необхідні юридичні дії та акти, також представляє Сторони перед третіми особами на підставі даного Договору для досягнення поставленої за даним Договором спільної мети.
Виконання зобов`язання по формуванню свого внеску у спільній діяльності Відділом капітального будівництва УМВС України в Херсонській області підтверджується актом прийому-передачі від 28.03.2011 року незавершеної будівництвом будівлі, розташованої за адресою: м.Херсон, вул.Залаегерсег,29а, балансовою вартістю 3397700грн.
Відповідно до ч.1 ст.1130 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про спільну діяльність сторони зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Згідно ч.1 ст.1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Частиною 1 ст.1133 ЦК України передбачено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі, грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки.
Абзацом 2 ч.1 ст.134 ЦК України встановлено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їх спільним майном.
Відповідно до ч.1 ст.1135 ЦК України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.
Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, у даній справі сторони уклали договір дольової участі №18 від 28.03.2011 року з метою будівництва багатоповерхового житлового будинку, замовником якого, згідно умов договору, є ТОВ "Південенерго".
Досягнення виконання договору ведення спільних справ та керівництво дольовою участю за договором доручається ТОВ "Південенерго".
Згідно п.п.5.1, 5.2 Договору ТОВ "Південенерго" є повноважним представником УМВС з питань виконання даного Договору та наділений правомочностями вчиняти необхідні юридичні дії, підписувати акти із третіми особами, спрямовані на успішне виконання цього Договору.
З огляду на вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в контексті спірних правовідносин ТОВ "Південенерго" на підставі договору про дольову участь від 28.03.2011 року №18, укладеного з Відділом капітального будівництва УМВС України в Херсонській області, набуло статусу замовника будівництва в розумінні Порядку №489.
Таким чином, звертаючись до Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень, ТОВ «Південенерго» діяло згідно договору від 28.03.2011 року №18 як уповноважена особа користувача земельної ділянки - Відділу капітального будівництва УМВС України в Херсонській області.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про помилковість твердження відповідача, що спірні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані ТОВ «Південенерго» з порушенням вимог ч.1 ст.29 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції від 17.02.2011 року.
22. Іншою підставою для скасування зазначених вище містобудівних умов та обмежень стала невідповідність намірів забудови земельної ділянки її цільовому призначенню.
Зокрема, відповідач зазначив, що згідно Державного акту від 07.12.2004 року на право користування земельною ділянкою, розташованою по вул.Залаегерсег, 29а, м.Херсон цільове призначення (використання) земельної ділянки - під адміністративно-господарськими будівлями.
Натомість спірні містобудівні умови та обмеження видані на будівництво багатоквартирного житлового будинку, що є порушенням вимог ч.5, ч.6 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на наступне.
У відповідності до ч.5, ч.6 ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви та надання вихідних даних або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у видачі вихідних даних приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Статтею 373 Цивільного кодексу України (далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно з положеннями статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Частиною другою статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Категорії земель за основним цільовим призначенням закріплено у статті 19 Земельного кодексу України, до яких належать, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
Частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно з положеннями статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
Статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що наміри використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 813/2946/17, від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18, від 19.04.2021 у справі №640/11650/20 та від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18.
Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 (далі також - КВЦПЗ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з пунктами 1.2 та 1.3 якої код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
Пункт 1.4 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.
Зважаючи на наведене вище правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється її власником або користувачем самостійно. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а тому не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення.
Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 у справі № 357/4277/17 щодо порядку застосування частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України сформував правову позицію, згідно з якою єдиною умовою при самостійному визначенні виду використання земельної ділянки її власником/користувачем є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
Зазначена позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15 та від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18.
Тобто, обраний власником/користувачем вид використання земельної ділянки не має виходити за межі певної категорії та має бути обраний з урахуванням містобудівної документації.
Як вбачається зі встановлених по справі обставин, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Херсон, вул.Залаегерсег,29а цільове призначення цієї земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 року, землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше) відносяться до землі житлової забудови та належать до категорії земель житлової та громадської забудови.
Таким чином, використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Херсон, вул.Залаегерсег,29а , для будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не для розміщення адміністративно-господарських будівель не виходить за межі категорії "землі житлової та громадської забудови".
Відтак, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про помилковість висновків Головного інспектора про невідповідність спірних містобудівних умов та обмеження забудови від 12.03.2011 року №137 вимогам ч.5, ч.6 статті 29 Закону №3038-VI.
За таких обстави, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення Головного інспектора за №180/Хс від 09.10.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.03.2011 року №137 на об`єкт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Залаегерсег, 29а, в м.Херсоні ».
23. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
25. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
26. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року по справі №821/377/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій