ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 821/697/18
адміністративне провадження № К/9901/67630/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонської В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року (головуючий суддя - Дубровна В.А.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді: Кравченко К.В., Коваль М.П.)
у справі № 821/697/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області,
про скасування рішення, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
В квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (далі - відповідач, УДМС в Херсонській області, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМСУ в Херсонській області № ИЗ-10383 "Про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Афганістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Афганістану, паспорт НОМЕР_1 від 22 вересня 2013 року" від 11 травня 2017 року.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 в особі його представника Кривошапкової Валентини Олександрівни (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (місце знаходження 73036 м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 168, код ЄДРПОУ 37839478) про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 11.05.2017 року № ИЗ-10383 "Про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Афганістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю Афганістану, паспорт НОМЕР_1 від 22.11.2013 року".
Стягнуто з Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (місце знаходження 73036 м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 168, код ЄДРПОУ 37839478) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь представника позивача ОСОБА_1 - Кривошапкової Валентини Олександрівни (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що норми Закону України "Про імміграцію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень" від 26.12.2002 №1983, не містять вимог щодо скасування дозволу, визначених статтею 12 цього Закону, у разі негативних рекомендацій правоохоронних органів та Держприкордонслужби. Враховуючи, що, відповідно до чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вказані подання не є безумовною підставою для скасування дозволу на імміграцію в Україну, а носять рекомендаційний характер, тому відповідач повинен був не тільки вивчити, але й перевірити інформацію ініціаторів такого подання шляхом отримання додаткової інформації як від ініціаторів подання, так і від інших органів, а також запросити для надання пояснень позивача, що не було вчинено УДМС України в Херсонській області. Також суди зазначили, що позивача не запрошували для надання пояснень з питання скасування його дозволу на імміграцію в Україну, оскільки відповідач не надав суду доказів щодо вказаного. Окрім того, відповідачем не надано доказів направлення адресату рекомендованим листом з повідомленням рішення від 11.05.2017 про скасування дозволу на імміграцію, або доказів отримання позивачем такого листа. Суди також підкреслили, що подання Національної поліції України та Адміністрації Держприкордонслужби, не містять жодних доказів вчинення позивачем протиправних дій які, створюють загрозу національній безпеці і громадському порядку України, а тому дії відповідача по скасуванню оскаржуваного рішення фактично призвели до безпідставного позбавлення гарантованого Конституцією України права громадянина іншої держави на постійне проживання в Україні за відсутності доведеного у відповідності до чинного законодавства факту порушення, визначеного пунктами 3 , 4 частини першої статті 12 Закону України "Про імміграцію". Суди вказали, що позбавлені можливості надати правову оцінку доводам відповідача щодо притягнення позивача у період з 2007 по 2010 роки до адміністративної та кримінальної відповідальності, як доказ вчинення позивачем протиправних дій які, створюють загрозу національній безпеці і громадському порядку України., оскільки зазначені обставини не відображені у висновку УДМС в Херсонській області щодо скасування дозволу на імміграцію та не були покладені в основу оскаржуваного рішення. При цьому, суди взяли до уваги довід представника позивача про те, що притягнення позивача до адміністративної та кримінальної відповідальності у період з 2007 по 2010 роки мало місце до прийняття відповідачем рішення 03.07.2014 про надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну №1/4-9550, а тому зазначені обставини не можуть бути покладені в основу рішення відповідача про скасування такого дозволу в подальшому. Щодо доводу відповідача про те, що інформація щодо дій позивача, які суперечать забезпеченню інтересам національної безпеки України, яка міститься у поданні Національної поліції України та Адміністрації Держприкордонслужби, була підставою для прийняття ГУ ДМС в Одеській області рішення від 13.05.2017 № 39 про примусове повернення за межі території України ОСОБА_2 до країни походження, яке залишено в силі постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 520/11167/17, то суди не прийняли його до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є рішення відповідача про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Афганістан ОСОБА_2 , яке було підставою для прийняття ГУ ДМС в Одеській області рішення про примусове повернення за межі території України позивача в силу його чинності на момент прийняття, а тому не підлягає правовій оцінці в межах розгляду даних спірних правовідносин.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
11 грудня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, в якій скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області вказує на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність належних доказів повідомлення позивача про наявність оскаржуваного рішення, адже законодавець не визначив яким чином необхідно повідомляти іммігранта. До того ж, пунктами 23, 24 Порядку № 1983 не передбачено направлення самого листа з рекомендованим повідомленням, а лише визначено «письмово повідомляється». Запросити ж позивача, для надання додаткових пояснень з приводу подань Національної поліції та ДПС України, як зазначає скаржник, не було можливим, оскільки він за вказаною в заяві про надання дозволу на імміграцію адресою не проживав, працівники УДМС неодноразово здійснювали вихід за даною адресою, однак, позивач там не мешкав. Також скаржник вважає необґрунтованими висновки судів щодо рекомендаційного характеру подання правоохоронних органів, оскільки дані подання прийняті на рівні голів відомств, погоджені з апаратом ДМС та направлені до УДМС вже для прийняття рішення про скасування дозволу та вжиття відповідних заходів. Окрім того, УДМС не є правоохоронним органом та не має права здійснювати оперативно - розшукові заходи, втручатися в оперативні заходи правоохоронних органів і заперечувати/спростовувати оперативну інформацію від правоохоронних органів, а тільки реагувати на неї та взаємодіяти з ними, згідно Положення № 360. До того ж Порядком № 1983 не передбачено здійснення додаткових перевірок. Скаржник також критично оцінює висновки судів попередніх інстанцій про те, що притягнення позивача до відповідальності не розглядалося при наданні дозволу на імміграцію, оскільки відповідачем здійснені були усі, визначені Порядком № 1983 перевірки, проте від правоохоронних органів не надходило заперечень щодо надання дозволу позивачу на імміграцію. Більше того, в заяві про надання вказаного дозволу позивачем було надано неправдиву інформацію щодо наявності судимості, що на думку скаржника з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 200/484/17 є підставою для скасування дозволу на імміграцію. Також скаржник вказує, що судами протиправно не враховано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 520/11167/17, яким рішення про примусове повернення позивача визнано законним.
16 січня 2019 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив позивача на дану касаційну скаргу, в якому він вважає доводи останньої безпідставними, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 є громадянином Ісламської Республіки Афганістан, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданим 22.11.2013.
21.03.2014 позивач звернувся до Управління ДМС в Херсонській області із заявою про надання дозволу на імміграцію на підставі п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", оскільки його дитина є громадянином України.
03.07.2014 громадянину Афганістану ОСОБА_1 Управлінням ДМС у Херсонській області надано дозвіл на імміграцію № 1/4-9550 та дозволено постійне проживання в Україні.
11.07.2014 позивачу видано посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 з безстроковим терміном дії.
09.12.2016 за вихідним № 8.1/7956-16 ДМС України направила Управлінню ДМС в Херсонській області подання Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.05.2016 № 55/688 та Національної поліції України від 11.08.2016 № 8837/02/16-2016 щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , в межах компетенції.
Згідно вказаних подань перебування на території України позивача створює загрозу національній безпеці України, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають на території України, та обґрунтовано наступними обставинами, зокрема, -
- вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.10.2012 позивача було засуджено до п`яти років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України);
- позивач після засудження на шлях виправлення не став і є одним з активних організаторів переправлення нелегальних мігрантів в Україну з подальшим їх переміщенням до країн Європейського Союзу;
- позивач підтримує стійкі зв`язки з лідерами та учасниками організованих злочинних груп, через розгалужену мережу пособників особисто контролює переважну більшість потоків нелегальних мігрантів, що становить загрозу національній безпеці України;
- протягом листопада 2015 р. - січня 2016 р. оперативними підрозділами Прикордонної служби України зафіксовано причетність позивача до семи випадків організації незаконного переправляння громадян Афганістану через кордон України в Угорщину;
- потужні злочинні зв`язки позивача, у тому числі у правоохоронних органах, та набутий під час протиправної діяльності досвід, дають змогу останньому уникати кримінальної відповідальності.
Під час вивчення подання Національної поліції України від 11.08.2016 № 8837/02/16-2016 та подання Адміністрації Державної прикордонної служби від 12.05.2016 №55/688, відповідачем додаткової інформації у ініціаторів подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб не запитувалася, жодних дій, спрямованих на підтвердження або спростування інформації, викладеної у поданнях, не вчинялося.
Начальником відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України в Херсонській області на виконання пункту 23 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983 розглянувши подання Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.05.2016 № 55/688 та Національної поліції України від 11.08.2016 № 8837/02/16-2016 щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 складено висновок, яким вважала б за доцільне -
- скасувати дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати недійсною та такою, що підлягає вилученню, видану на підставі цього дозволу посвідку на постійне проживання від 11.07.2014 серії НОМЕР_3 з безстроковим терміном дії.
- направити копію рішення про скасування дозволу на імміграцію заявникові за місцем його проживання та вжиття заходів, передбачених ст. 13 Закону України " про імміграцію".
Даний висновок затверджено начальником Управління ДМС України в Херсонській області від 11.05.2017.
Рішенням Управління ДМС в Херсонській області від 11.05.2017 № 1/3-10383, виданим громадянину Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що йому на підставі пунктів 3,4 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 03.07.2014.
Вважаючи вказане рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до підпункту 2 частини 3 ст.4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 №2491-ІІІ (далі - Закон №2491-ІІІ) дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається, зокрема, одному з подружжя, якщо другий з подружжя, якщо він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
Статтею 12 Закону №2491-ІІІ визначені підставі для скасування дозволу на імміграцію. Так, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:
1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;
2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
6) в інших випадках, передбачених законами України.
Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 ( далі - Порядок № 1983).
У відповідності до п. 21 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
Пунктом 22 Порядку №1983 встановлено, що для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 вказаного Порядку, для прийняття відповідного рішення вказаним органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.
Пункт 23 Порядку № 1983: ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.
Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.
Згідно п.п.4.9.2 п.4.9 Інструкції з діловодства в апараті Державної міграційної служби України, затвердженою наказом Державної міграційної служби України від 21 листопада 2014 року №320 (далі - Інструкція № 320): вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового (у тому числі спеціального) зв`язку, електрозв`язку, а також доставляються кур`єрською, фельд`єгерською службою. З метою запобігання несанкціонованому доступу сторонніх осіб до персональних даних громадян пересилання вихідних документів, що містять таку інформацію, здійснюється з використанням поштового зв`язку - рекомендованими відправленнями, або спеціальним зв`язком, а також фельд`єгерською службою.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом оскарження у даній справі є рішення Управління ДМСУ в Херсонській області від 11 травня 2017 року № ИЗ-10383 "Про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Афганістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Афганістану, паспорт НОМЕР_1 від 22 вересня 2013 року" .
Суд зауважує, що доводи скаржника щодо необґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій щодо рекомендаційного характеру подань Національної поліції України та Адміністрації Державної прикордонної служби, є помилковими, зважаючи на наступне.
Так, з ґрунтовного аналізу пунктів 21-22 Порядку № 1983 вбачається, що подання НП України та ДПС України є підставою для порушення питання щодо скасування органами ДМС України дозволу на імміграцію іноземця.
В свою чергу, органи ДМС України, згідно п. 23 Порядку № 1983 володіють повноваженнями щодо всебічного вивчення даного подання, затребування додаткової інформації, як в ініціатора подання, так і в інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також одержання пояснення від самого іноземця, стосовного якого розглядається питання щодо скасування дозволу на імміграцію, шляхом його запрошення до органів ДМС України.
Лише за результатами аналізу цієї інформації, органи ДМС України приймають відповідне рішення.
Відтак, Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо обов`язкового та безальтернативного характеру для відповідача подань Національної поліції України та Адміністрації Державної прикордонної служби.
Окрім того, висновки щодо рекомендаційного характеру листів, подань Національної поліції України застережені також в постанові Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №818/1523/17.
Суд також вважає за доцільне зауважити, що посилання скаржника на відсутність правоохоронної функції у ДМС України та, як результат, обов`язковість до виконання вказівок, зазначених у поданнях НПУ та ДПС України, не спростовує невиконання відповідачем повноважень, визначених пунктом 23 Порядку № 1983.
Водночас Суд підкреслює, що вказані подання не містять обставин, що передбачені законодавством України, як підстави для скасування дозволу на імміграцію, а дії відповідача по скасуванню оскаржуваного рішення фактично призвели до безпідставного позбавлення гарантованого Конституцією України права громадянина іншої держави на постійне проживання в Україні за відсутності доведеного факту порушення, визначеного пунктом 4 частини першої статті 12 Закону, у відповідності до чинного законодавства.
Щодо доводів УДМС в Херсонській області, з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 200/484/17, про зазначення позивачем в заяві про надання дозволу на імміграцію неправдивої інформації, зокрема- наявності судимості, як на підставу скасування дозволу, то Суд зауважує про відмінність фактичних обставин у даній справі обставинам справи у наведеній постанові, а відтак і неможливість застосування висновків, постановлених у вказаній скаржником справі. Так, в рамках спірних правовідносин, зазначення неправдивої інформації не слугувало підставою для скасування позивачу дозволу на імміграцію.
Щодо доводів відповідача про неврахування судами попередніх інстанцій постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 520/11167/17, яким рішення про примусове повернення позивача визнано законним, то Суд зазначає, що, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, дане рішення суду апеляційної інстанції скасовано постановою Верховного Суду від 30 липня 2020 року та направлено на новий апеляційний розгляд. За результатами повторного апеляційного перегляду, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2017 року про скасування рішення про примусове повернення позивача, залишено без змін.
Стосовно доводів скаржника про відсутність вимог щодо належного повідомлення позивача про прийняте рішення про скасування дозволу на імміграцію, то, Суд, зважаючи на приписи п.п.4.9.2 п.4.9 Інструкції № 320, погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що направлення оскаржуваного рішення відповідачем саме рекомендованим відправленням вважатиметься дотриманням приписів законодавства в частині належного повідомлення позивача про прийняти рішення.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341 343 349-356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 821/697/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова