ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 822/1238/14
адміністративне провадження № К/9901/42384/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Полонський комбінат хлібопродуктів» до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2015, прийняту у складі колегії суддів: Салюка П.І. (головуючий), Шевчука О.П., Касапа В.М. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021, прийняту у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б. (головуючий), Боровицького О. А. Шидловського В.Б.
У с т а н о в и в :
І. Суть спору
1. У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «Полонський комбінат хлібопродуктів» звернулось до суду з позовом до Шепетівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (дал - Шепетівська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення форми "Р" від 11.03.2014:
- №0000442201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 604 226,25 грн., в тому числі 1283389,00 грн. за основним платежем та 320847,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0000432201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної власності в розмірі 788 917,50 грн., в тому числі 631134,00 грн. за основним платежем та 157783,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
2. Позовні вимоги обґрунтовані реальністю господарських операцій підприємства з його контрагентами. Позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу стосовно безтоварності операцій, оскільки всі операції підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на необґрунтованих висновках планової виїзної перевірки, які зафіксовані у акті перевірки.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Полонський КХП» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 30.01.2014 №77/22-00952427.
4. У ході проведеної перевірки встановлено наступні порушення:
5. -п. 135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1, п.141.3 ст.141 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на 631134,00 грн.;
- п. 187.1 ст.187, "а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1, п.199.2 ст.199, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1350135 грн., у тому числі: червень 2012 року на суму 6333,00 грн., липень 2012 року на суму 149526,00 грн., серпень 2012 року на суму 24848,00 грн., вересень 2012 року на суму 129127,00 грн., жовтень 2012 року на суму 410524,00 грн., листопад 2012 року на суму 289972,00 грн., грудень 2012 року на суму 339805,00 грн.;
- пп.б) п.176.2 ст.176 ПК України та Порядку заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, а саме: в податкових розрахунках за ф. №1-ДФ, що подавались до Полонського відділення Шепетівської ОДПІ за ІІ-IV квартали 2012 року не відображено суми нарахованих та виплачених доходів СПД-фізичним особам та приватному нотаріусу за "157" ознакою доходу.
6. Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивачем подано заперечення на акт від 30.01.2014 №77/22-00952427, за результатами розгляду якого Шепетівською ОДПІ надано відповідь "Про результати розгляду заперечень, наданих посадовими особами ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" до акта планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 від 30.01.2014 №77/22/00952427" за №1638/10/22-177 від 05.03.2013, відповідно до якої висновки в акті перевірки позивача щодо заниження податку на прибуток в сумі 631134,00 грн. зроблені правомірно; висновок в частині заниження податку на додану вартість в сумі 1350135,00 грн. підлягає коригуванню до повного з`ясування обставин після отримання відповіді на запит до Міністерства доходів і зборів України, сума 66746,00 грн. не приймає участі у розрахунку заниження податкового зобов`язання, за матеріалами перевірки та розгляду заперечення встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 1283389,00 грн.
7. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 11.03.2014:
8. -№0000442201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1604226,25 грн., в тому числі 1283389,00 грн. за основним платежем та 320847,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0000432201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної власності в розмірі 788917,50 грн., в тому числі 631134,00 грн. за основним платежем та 157783,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0001631701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем нарахування по актах перевірки по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
9. Не погоджуючись з такими рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Справа слухалась судами неодноразово.
11. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 18.06.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014, адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн та №0000442201 в частині основного платежу в сумі 1280544 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 320136 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
12. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.10.2015 касаційну скаргу податкового органу задовольнив частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Суд касаційної інстанції зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені без належного дослідження питання чи можливо реальне здійснення між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Кожухівське» господарської операції поставки курячих яєць, оскільки судами попередніх інстанцій не досліджено доказів, зокрема, факту поставки товару (курячих яєць) враховуючи об`єм поставки, термін придатності, а також подальшого використання їх у власній господарській діяльності позивачем, наявності технічних та технологічних можливостей, питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні поставлених товарів та наданих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням. Зазначено, що судам необхідно перевірити чи являються пов`язаними особами позивач та ПАТ «Кожухівське».
14. За результатами нового розгляду справи, Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 25.11.2015 адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн та №0000442201 в частині основного платежу в сумі 11 711 грн і штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 2927,75 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
15. Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, ПАТ "Полонський КХП" подано апеляційну скаргу.
16. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 03.02.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Полонський КХП" задовольнив. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2015 скасував в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000442201. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000442201 в частині основного платежу на загальну суму 1280544 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 320135 грн. 75 коп. У решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2015 залишив без змін.
17. Верховний Суд постановою від 10.06.2021 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суд від 03.02.2016 змінив, зазначивши в резолютивній частині замість слів «в частині основного платежу на загальну суму 1280544 грн та штрафних санкцій на загальну суму 320135 грн 75 коп.» слова «в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 1586041,25 грн, в тому числі за основним платежем у сумі 1268833 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 317208,25 грн». У іншій частині постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 залишив без змін.
18. Також, не погодившись з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2016 в частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу.
19. Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.11.2016 апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.
20. Проте, Верховний Суд постановою від 10.06.2021 скасував ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016, справу направив до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС.
21. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.09.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
22. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, у задоволенні позову відмовити повністю.
23. Як підставу касаційного оскарження вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми
24. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Оцінка Верховного Суду
25. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь форми "Р" від 11.03.2014 №0000442201 та №0000432201.
26. Предметом касаційного перегляду є податкове повідомлення-рішення від від 11.03.2014 №0000432201, в частині основного платежу в сумі 483 546,99 грн та штрафних санкцій в сумі 120 886,75 грн.
27. У доводах касаціної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області зазначає, що позивач неправомірно відніс до витрат відсотки за користування позикою, яку використав для придбання цінних паперів, не пов`язано з господарською діяльністю, тому такі відсотки не повинні включатись до складу витрат.
28. Така думка відповідача обґрунтована тим, що визначальною підставою для застосування п.141.1 статті 141 та статті 138 ПК України до спірних правовідносин є винесення до витрат саме ті витрати, що пов`язані із господарською діяльністю.
29. Позивач здійснював наступні види діяльності: виробництво продуктів борошномельно-крупяної промисловості; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство.
30. З переліку видів діяльності товариства видно, що купівля-продаж цінних паперів не є предметом його діяльності.
31. Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.
32. Згідно з п.п.14.1.36п.14.1статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
33. Відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
34. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
35. Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
36. Відповідно до пункту 141.1. статті 141 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до складу витрат включаються будь-які витрати, пов`язані з нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
37. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що проценти, нараховані за договором про надання фінансового кредиту, включаються до складу витрат, у разі якщо отримані позичальником кредитні кошти використовуються в межах його господарської діяльності та відповідно до цілей, обумовлених таким кредитним договором.
38. Судами попередніх інстанцій установлено, що 29.11.2011 між ТОВ "Компанія з управління активами "АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент" (позикодавець) та ПАТ "Полонський КХП" (позичальник) укладено договір позики №4-11/12, відповідно до якого позикодавець зобов`язується передати у власність позичальнику грошові кошти, що є активами ІСІ, у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути позику у такому ж розмірі та сплатити позикодавцю проценти на умовах і у строки визначені цим договором (п.1.1 договору); метою використання позики за даним договором є поповнення обігових коштів і купівля-продаж позичальником цінних паперів (п.1.2 договору); загальний розмір позики за цим договором становить 20912000,00 грн. (п.2.1 договору).
39. Згідно з договором купівлі-продажу №111223/01БО-08/0041 від 23.12.2011, укладеного за участю торгівця цінними паперами, за яким ПАТ "ІФК "Арт-капітал" на підставі замовлення ПВІФ "Нові технології" ТОВ КУА "Арт-Капітал Менеджмент" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ЗАТ "Васильківхлібопродукт". Розрахунки за цим договором проведено повністю, що підтверджується банківською випискою.
40. Також, відповідно до договору купівлі-продажу №111223/01БО-08/0031 від 23.12.2011р., ПАТ "ІФК "Арт-капітал" на підставі замовлення ПВІФ "Нові технології" ТОВ КУА "Арт-Капітал Менеджмент" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Кожухівське". Розрахунок за цим договором проведено повністю, що підтверджується банківською випискою від 23.12.2011. Стосовно даної події податковим органом порушень не виявлено.
41. Згідно з договором купівлі-продажу №111223/330БО-10/0011 від 23.12.2011 ПАТ "ІФК "Арт-Капітал" на підставі замовлення ТОВ "Аграманта" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ "АК "Київреконструкція". Розрахунки проведено повністю, що підтверджується банківською випискою від 23.12.2011.
42. При цьому, загальними зборами акціонерів від 13.04.2012 погоджено вчинення вищезазначених правочинів та на момент проведення перевірки договори купівлі-продажу виконано повністю. Тобто, незалежно від погодження цих договорів до чи після їх укладення (ст.203, ст.241 ЦК України), такі договори укладено між юридичними особами, схвалено зборами акціонерів та виконано повністю, в результаті чого настали відповідні правові наслідки.
43. На підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу цінних паперів ПАТ "Полонський КХП" набуто права власності на придбані акції (ч.1 ст.194 ЦК України), які стали майном товариства (ст.190 ЦК України, ст.139, ст.140 ГК України), на що було витрачено відповідні кошти.
44. На підставі наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновки про те, що позивачем дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтвердження сум процентів по кредиту, віднесених до складу витрат, а використання кредитних коштів мало безпосередній зв`язок з його господарською діяльністю.
45. Суд апеляційної інстанції константував, що витрати на придбання акцій є витратами господарської діяльності.
46. Проте, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводу на який посилався податковий орган в в апеляційній скарзі, а саме, яким чином придбані цінні папери, емітентами яких є ЗАТ "Васильківхлібопродукт", ПАТ "Кожухівське", ВАТ "АК "Київреконструкція", вплинули на господарську діяльність позивача або використовувались в межах його господарської діяльності.
47. З огляду на наведене суд апеляційної інстанції у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не надав належної оцінки цим обставинам, у зв`язку з чим висновки суду апеляційної інстанції не можна визнати таким, що ґрунтується на повному і всебічному з`ясуванні обставин у справі.
48. Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.
49. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
52. Отже, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інтанції - скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483 546,99 грн та штрафних санкцій в сумі 120 886,75 грн, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У решті судові рішення залишені без змін з огляду на межі касаційного оскарження.
VII. Судові витрати
53. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 343 349 353 355 356 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2021 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483 546,99 грн та штрафних санкцій в сумі 120 886,75 грн - скасувати, справу №822/1238/14 у цій частині направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко