ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2020 року
Київ
справа №822/1642/18
адміністративне провадження №К/9901/68673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Солокова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року (суддя Шевчук О.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року (судді: Охрімчук І. Г., Мацько Є. М. Капустинський М. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 29 березня 2018 року № 550,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 29 березня 2018 року №550 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області" в частині накладення на старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом начальника ГУНП у Хмельницькій області від 29 березня 2018 року за №550 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції. Позивач, вважає, що дисциплінарне стягнення до нього застосовано неправомірно, наказ від 29 березня 2018 року №550 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області" в частині накладення на старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції не ґрунтуються на вимогах закону, виданий відповідачем за відсутності належних на те правових підстав та з порушенням встановленого порядку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 29 березня 2018 року №550 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області" в частині накладення на старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підлягало негайному виконанню.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що звільнення позивача з посади за порушення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП (невиконання вимог дорожнього знаку 4.2 та не увімкнення покажчика повороту відповідного напрямку руху /п.9.2 б/), є крайнім заходом дисциплінарного впливу, що не може бути застосовано в цьому випадку. Звільнення позивача із займаної посади, не відповідає тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку та при накладенні дисциплінарного стягнення не достатньо було враховано особу працівника і попередні результати його роботи, зокрема те, що останній позитивно характеризується за місцем проживання, служби та результатом своєї роботи де приймає активну участь в охороні громадського порядку, добре знає та застосовує нормативну базу, що регламентує діяльність органів внутрішніх справ, на критику командирів реагує правильно, недоліки усуває вчасно та робить належні висновки. Також відсутній факт нанесення шкоди збитків третім особам. Суди дійшли висновку, що позивач не вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, а отже такий вид дисциплінарно стягнення як звільнення з посади до позивача застосовано неправомірно, в зв`язку із чим наказ Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 29 березня 2018 року №550 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області" в частині накладення на старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Скаржник вважає, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 09 липня 2018 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення передбачених статтею 38 КУпАП, не має жодного відношення до предмету розгляду справи №822/1642/18.
На переконання скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не взяли до уваги, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало не керування ним автомобілем у нетверезому стані, а інші вчинки які також не сумісні з подальшим проходженням служби та які виразились в негідній поведінці під час спілкування з поліцейськими, (перешкоджання поліцейським виконувати свої службові обов`язки, реагування під час спілкування з працівниками поліції на їх зауваження вкрай агресивно, зухвала та зверхня поведінка по відношенню до поліцейських та свідків події), намаганні зірвати з поліцейського боді-камеру, що зафіксовано на ту ж таки камеру, невиконані законної вимоги поліцейського, застосуванні до нього спеціального засобу «кайданки», з метою припинення правопорушення, втечі від працівників патрульної поліції, намаганні вплинути на поліцейських УПП шляхом їх залякування та здійснення психологічного тиску, прояві нещирості під час проведення службового розслідування.
Позиція інших учасників справи.
Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 29 березня 2018 року № 550.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/68673/18 (адміністративна справа №822/1642/18) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача Стрелець Т. Г., суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 710/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року клопотання Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У судове засідання 12 березня 2020 року сторони не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно приписів частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій; 4) перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області від 26 січня 2017 року №24 о/с призначений на посаду старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту та пунктом 2.6 Інструкції №230 начальником ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції Віконським В. В. виданий наказ №511 від 26 березня 2018 року "Про призначення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 ", яким відповідно призначено службове розслідування.
Посадовими особами відповідача, за результатами службового розслідування, складений висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 №26/2018 від 29 березня 2018 року, який затверджений начальником ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції Віконським В. В. У вказаному висновку зазначено, що під час розслідування відповідачем встановлено, що 24 березня 2018 року за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складений адміністративний протокол серії БД № 144388 від 24 березня 2018 року за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 489718 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (невиконання вимог дорожнього знаку 4.2 та не увімкнення покажчика повороту відповідного напрямку руху /п.9.2 б/), протокол про адміністративне затримання серії ХМ № 003154 та відповідно до статті 5 Закону України "Про Національну поліцію" застосовано спеціальний засіб "кайданки", а на місці події старший лейтенант поліції ОСОБА_1 по зовнішніх ознаках перебував у стані алкогольного сп`яніння при цьому відмовився від обстеження на встановлення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі.
У висновку службового розслідування відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 під час складання адміністративного протоколу на запитання працівників патрульної поліції про місце роботи проявив нещирість та повідомив, що навчається у вищому навчальному закладі, однак працівниками патрульної поліції в подальшому встановлено, що позивач працює на посаді слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.
На підставі вказаних у висновку адміністративних правопорушень наказом начальника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області від 29 березня 2018 року №550 за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог статті 12, п.п.1,2,3 ст.18 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію", ст.1,2,7 Закону України від 22 лютого 2006 року №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" ст.ст.2 9 28 39 40 КПК України Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14 квітня 2016 року №296, п.п. 2, 4, 6 п.3 розділу VI наказу МВС України від 06 липня 2017 року №570 "Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України", Присяги та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, які виразились у негідній поведінці поза службою, проявленні нещирості в ході службового розслідування, порушених правил дорожнього руху та неналежному проведенні досудового слідства у кримінальних провадженнях, на старшого слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції.
Згідно із наказом начальника ГУНП у Хмельницькій області від 29 березня 2018 року №89 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, наказано звільнити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0065384) старшого слідчого слідчого відділення Красилівського відділу поліції ГУНП, з 03 квітня 2018 року.
Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся до суду з позовом.
Релевантні джерела права та акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Пунктом 6 частиною першою статтею 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно пункту 9 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року №901-VІІІ до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут). Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ. Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного Статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. При цьому, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
Згідно пункту 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
В пункту 8.3 Інструкції, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.
Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Предметом судового контролю у цій справі є правомірність наказу начальника ГУНП у Хмельницькій області від 29 березня 2018 року №89 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, наказано звільнити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0065384) старшого слідчого слідчого відділення Красилівського відділу поліції ГУНП, з 03 квітня 2018 року
Відповідно до наказу №511 від 26 березня 2018 року, виданого начальником ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції Віконським В.В. "Про призначення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 " призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни слідчим СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 №26/2018 від 29 березня 2018 року, який затверджений начальником ГУНП в Хмельницькій області полковником поліції Віконським В.В.
У вказаному висновку зазначено, що 24 березня 2018 року за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відносно ОСОБА_1 працівниками поліції складений адміністративний протокол серії БД № 144388 від 24 березня 2018 року за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 130 КУпАП. Також винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 489718 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП (невиконання вимог дорожнього знаку 4.2 та не увімкнення покажчика повороту відповідного напрямку руху /п.9.2 б/). Також складено протокол про адміністративне затримання серії ХМ № 003154 та відповідно до статті 5 Закону України "Про Національну поліцію" застосовано спеціальний засіб "кайданки". На місці події старший лейтенант поліції ОСОБА_1 по зовнішніх ознаках перебував у стані алкогольного сп`яніння, при цьому відмовився від обстеження на встановлення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Під час спілкування із працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 поводив себе зухвало, намагався втекти з місця події, та не виконував законні вимоги працівників патрульної поліції, через що останні і застосували вищевказаний спеціальний засіб "кайданки".
Згідно висновку службового розслідування, ОСОБА_1 під час складання адміністративного протоколу на запитання працівників патрульної поліції про місце роботи проявив нещирість та повідомив, що навчається у вищому навчальному закладі, однак працівниками патрульної поліції в подальшому встановлено, що позивач працює на посаді слідчого СВ Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області.
Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Позивач вказує на те, що відеозаписи з камер спостереження громадського закладу та з нагрудних відеокамер працівників поліції під час затримання ОСОБА_1 , не містять будь-яких дій, які б створювали негідну поведінку зі сторони ОСОБА_1 до працівників патрульної поліції.
У той же час матеріалами службового розслідування встановлена негідна поведінка позивача під час спілкування з поліцейськими, (перешкоджання поліцейським виконувати свої службові обов`язки, реагування під час спілкування з працівниками поліції на їх зауваження вкрай агресивно, зухвала та зверхня поведінка по відношенню до поліцейських та свідків події), намагання зірвати з поліцейського боді-камеру, що зафіксовано на ту ж таки камеру, невиконані законної вимоги поліцейського, застосуванні до нього спеціального засобу «кайданки», з метою припинення правопорушення, втечі від працівників патрульної поліції, намаганні вплинути на поліцейських УПП шляхом їх залякування та здійснення психологічного тиску, прояві нещирості під час проведення службового розслідування.
Враховуючи розбіжність між позицією позивача і відповідача, дослідження доказу-відеозаписів доцільно було б проводити у судовому засіданні за участю сторін з наданням можливості надавати їм пояснення та ставити питання пов`язані із досліджуємими доказами, які є ключовими у цій справі.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд апеляційної інстанції розглянув справу також без виклику сторін у порядку письмового провадження .
Такі дії судів першої та апеляційної інстанцій унеможливили встановлення об`єктивних фактичних обставин цієї справи, які б спростовували або доводили позиції сторін.
Суди першої та апеляційної інстанції приймаючи до уваги довідку Хмельницького обласного наркологічного диспансеру, про результат токсикологічного дослідження №376 видану 27 березня 2018 року, як доказ протиправності оскаржуваних наказів ГУНП в Хмельницькій області не взяли до уваги те, що порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння, врегульовано Інструкцією, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Згідно змісту п. 1 та п.2 Загальних положень Інструкції чітко прослідковується, що ця інструкція, передбачає процедуру проведення огляду саме водіїв транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння. Згідно норми відображеної в п. 22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними. Вказана Інструкція не передбачає можливості самостійного звернення громадянина з метою отримання висновку медичного огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння. Більше того, згідно п. 17 Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Проте, позивач згідно висновку Хмельницького обласного наркологічного диспансеру № 896 від 24 березня 2018 року від медичного обстеження для встановлення стану сп`яніння відмовився.
Суди у своїх рішеннях не навели мотивів надання переваги, як доказу довідці №376 від 27 березня 2018 року, при тому, що події відбулися 24 березея 2018 року.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС, тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
За частинами четвертою, п`ятою статті 353 КАС справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Переглянувши в межах доводів касаційної скарги оскаржені судові рішення першої та апеляційної інстанцій в цій справі колегія суддів дійшла висновку, що суди фактично не дослідили і не оцінили зміст правовідносин, що склалися між сторонами спору, залишивши не з`ясованими обставини, які мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити частково.
2. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А. Г. Загороднюк
Судді Л. О. Єресько
В.М. Соколов