ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2020 року
Київ
справа №822/2329/16
адміністративне провадження №К/9901/35493/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (головуючий суддя Курка О. П., судді: Совгира Д. І. Білоус О.В.) у справі № 822/2329/16 за позовом Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Консорціум "Військово-будівельна індустрія" звернувся до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницький про погашення усієї суми податкового боргу консорціуму "Військово-будівельна індустрія" за рахунок майна платника податків від 17.01.2013 року №3.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.02.2012 р. Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято постанову у справі №2а-15721/11/2670, якою стягнуто з Консорціуму "Військбудіндустрія" до Державного бюджету України суму податкового боргу по податку з юридичних осіб власників транспортних засобів в сумі 39940,09 грн., по земельному податку в сумі 67733,57 грн., по податку на доходи найманих працівників та податку на доходи фізичних осіб в сумі 183466,64 грн. Вказує, що на підставі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2012 р. у справі №2а-15721/11/2670, якою суд вирішив питання наявності і відповідно стягнення з Консорціуму «Військово-будівельна індустрія» суми податкового боргу, ДПІ у м. Хмельницький приймає рішення від 17.01.2013 р. № 3 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, не вчинивши жодних дій на стягнення грошових коштів та трактуючи рішення суду про стягнення заборгованості як таке, яким надано дозвіл на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 позов задоволено: скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницький про погашення усієї суми податкового боргу консорціуму "Військово-будівельна індустрія" за рахунок майна платника податків від 17.01.2013 року №3.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач передчасно прийняв рішення № 3 від 17.01.2013 року про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, оскільки, на думку суду першої інстанції судових рішень щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - консорціуму „Військово-будівельна індустрія" прийнято не було.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва, якою вирішено питання стягнення податкового боргу і є тим судовим рішенням, яким надано дозвіл податковому органу прийняти рішення про стягнення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Натомість подання позивачем цього позову, суд апеляційної інстанції вважає намаганням ухилитись від погашення податкового боргу. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про правомірність дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в який зазначає, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2008р. ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області звернулась до позивача з вимогою про погашення податкового боргу, який станом на 19.11.2008 р. становив 72 266,49 грн., та із проханням надати перелік ліквідних активів для проведення їх опису в податкову заставу у двократному розмірі суми податкового боргу.
Відповідно до листів від 24.02.2009р., від 20.10.2009р., від 27.01.2010р., від 20.11.2011р., від 21.09.2012р. та від 12.09.2012р. ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області зверталась до позивача із вимогами про вирішення питання щодо погашення податкового боргу, який виник у 2008 році та збільшується, які залишились без задоволення у зв`язку з відсутністю у позивача змоги провести таке погашення.
17.02.2009р. за №41/6 ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області отримано лист-відповідь з інформацією про те, що консорціум "Військово-будівельна індустрія" не заперечує проти проведення опису активів Філії, а саме, напівпідвального приміщення за інвентарним № 18 загальною площею 222,8 м. кв., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Довженко, буд.14/2.
18.02.2009р. податковим керуючим ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області в присутності директора філії "Хмельницька автомобільна база №82" актом опису активів, на які поширюється право податкової застави №17, було проведено опис напівпідвального нежитлового приміщення загальною площею 222,8 м.кв., балансовою вартістю 414600 грн., розташованого по вул . Довженка, 14/2 м. Хмельницький , та зареєстровано податкову заставу в Хмельницькій філії ДП "Інформаційний центр Міністерства Юстиції України". Об`єкт застави - вищезазначене напівпідвальне приміщення.
28.12.2009р., надано згоду філії "Хмельницька автомобільна база №82" ДГО консорціум "Військово-будівельна індустрія" на відчуження будівель, споруд та приміщень, які не задіяні в основному виробничому процесі і, зокрема, напівпідвального нежитлового приміщення 1984 року побудови.
27.01.2010 р. Міністр оборони України листом №1708/10/24-2 повідомив ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, що Міністерство оборони України не заперечує щодо реалізації за ринковою вартістю, не нижче експертної на час оцінки, напівпідвального приміщення філії "Хмельницька автомобільна база №82" ДГО консорціум "Військово-будівельна індустрія" площею 222,8 кв.м., яке розміщено за адресою: м. Хмельницький, вул. Довженка, 14/2, з метою погашення останньою податкового боргу.
01.03.2010р. за №112/7 ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області отримано лист-відповідь про те, що консорціум "Військово-будівельна індустрія", не заперечує щодо надання дозволу В.о. Міністра оборони на реалізацію Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області майна філії, яке знаходиться у податковій заставі в рахунок погашення податкового боргу.
01.04.2010р. за №240/1 ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області отримано лист консорціуму "Військово-будівельна індустрія" та копію листа Міністра оборони України щодо погодження реалізації ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області майна філії, яке знаходиться у податковій заставі в рахунок погашення заборгованості по сплаті податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків, а за недостатності коштів - за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
01.02.2012р. постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-15721/11/2670 задоволено позов ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області до ДГО консорціум "Військово-будівельна індустрія" про стягнення заборгованості у розмірі 291 206.30 грн. та стягнуто із відповідача до Держбюджету 67 733.57 грн. заборгованості по земельному податку, 39 940.09 грн. заборгованості по податку з юридичних осіб власників транспортних засобів, 183 466.64 грн. заборгованості по податку на доходи найманих працівників та податку на доходи фізичних осіб, а загальна заборгованість склала 291 206.30 грн.
12.11.2012р. відповідачем направлено лист голові ліквідаційної комісії та повідомлено про те, що на виконання п.95.1 ст.95 Податкового кодексу ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області буде здійснювати заходи щодо погашення податкового боргу шляхом реалізації майна яке перебуває у податковій заставі та запропоновано відповідно до п.95.12. ст.95 Податкового кодексу провести експертну оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем. Згідно зі Звітом №145 про оцінку вартості нежитлових вбудованих напівпідвальних приміщень загальною площею 222,8 кв.м., що перебувають на балансі консорціуму "Військово-будівельна індустрія" філії "Хмельницька автомобільна база №82" та знаходиться за адресою; м. Хмельницький, вул. Довженка, 14/2 про оцінку вартості нежитлового напівпідвального приміщення площею 222,8 кв.м., яке розміщено за адресою: м. Хмельницький, вул. Довженка, 14/2 станом на 30 квітня 2013р. вартість зазначеного нежитлового приміщення становила 233 151,00 грн., а з урахуванням ПДВ - 279 781,2 грн.
17.06.2013р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області листом №11-05-01672 направило ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області рецензію на звіт №145 про оцінку вартості нежитлових вбудованих напівпідвальних приміщень загальною площею 222,8 кв.м., що перебувають на балансі консорціуму "Військово-будівельна індустрія" філії "Хмельницька автомобільна база №82" розташовано по вул. Довженка, 14/2 в м. Хмельницький, в якому зазначено, що оцінка майна у розмірі 233 151,00 грн. у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
Згідно із довідкою №504, виданою головним бухгалтером філії "Хмельницька автомобільна база №82" первісна вартість нежитлового напівпідвального приміщення площею 222,8 кв.м. по вул . Довженка, 14/2 в м. Хмельницький складала 158 695,00 грн., а залишкова, станом на 30.09.2013 р. -71 268,00 грн.
04.04.2014р. ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області повторно укладено договір на проведення експертної оцінки та 02.04.2014 року отримано експертну оцінку, 08.04.2014 року отримано рецензію проведену КП "Ярмолинецьке БТІ".
Відповідно до Звіту про оцінку вартості нежитлового напівпідвального приміщення загальною площею 222,8 кв.м., розташованого в багатоквартирному житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Довженка, 14/ 2 станом на 28.02.2014 р., вартість зазначеного нежитлового приміщення становила 115 132,00 грн.
08.04.2014р. Висновком рецензії на звіт про оцінку майна - нежитлового напівпідвального приміщення загальною площею 222,8 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Довженка, 14 /2 , проведеною КП "Ярмолинецьке БТІ2 зазначено, що оцінка майна у розмірі 115 132,00 грн. в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
08.04.2014р. між ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області та Хмельницькою обласною товарною біржею (надалі-Біржа) був укладений Договір-доручення на організацію та проведення цільового аукціону з продажу заставленого майна б/н, який також припинив свою дію виконанням, оскільки 15.05.2014 р. Хмельницькою обласною товарною біржею було проведено торги (аукціон) щодо продажу напівпідвального приміщення загальною площею 222,8 кв. м., переможець аукціону, придбав майно за 97 863,00 грн. (протокол № 6), кошти сплачені та зараховані до Державного бюджету на погашення податкового боргу.
Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду із цим адміністративним позовом.
За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Як визначено пунктом 95.4 цієї статті Кодексу, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
За правилами пункту 95.7 статті 95 ПК України продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавець встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення в певній послідовності на виконання власних повноважень.
Надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливе лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та після звернення до суду із вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків в банку або за рахунок готівки.
Зміст наведених положень свідчить про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків та визначено перелік заходів, які зобов`язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.
У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2012р. у справі №2а-15721/11/2670 прийнято рішення про стягнення із відповідача до Держбюджету 67 733.57 грн. заборгованості по земельному податку. 39 940.09 грн. заборгованості по податку з юридичних осіб власників транспортних засобів, 183 466.64 грн. заборгованості по податку на доходи найманих працівників та податку на доходи фізичних осіб, а загальна заборгованість склала 291 206.30 грн., однак в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, передбачених статтею 95 ПК України, натомість суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку , що наявність судового рішення про стягнення боргу можна ототожнювати з судовим рішенням про надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна , що перебуває у податковій заставі.
Касаційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття податковим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з огляду на те , що таке рішення судом не приймалося.
В той же час, судами встановлено, що 17.01.2013 контролюючим органом прийнято рішення № 3 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, натомість позивач звернувся з адміністративним позовом про скасування зазначеного рішення 16.11.2016 року.
За змістом частин 1 та 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення судами попередніх інстанцій).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень або іншого рішення контролюючого органу є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у відповідності до якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.
За змістом частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею ж 100 Кодексу адміністративного судочинства України було закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Натомість ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не надано оцінку та не досліджено питання строку звернення позивача 16.11.2016 року з адміністративним позов про оскарження рішення № 3 від 17.01.2013 року про погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків; визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними або неповажними.
Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Враховуючи, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, оскаржуване судове рішення на підставі статті 353 КАС України підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Консорціуму "Військово-будівельна індустрія" - задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 скасувати, а справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду