№ 823/1046/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №823/1046/18

адміністративне провадження №К/9901/67715/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 (головуючий суддя - А.Г. Степанюк, судді - Л.В. Губська, О.В. Епель)

у справі № 823/1046/18

за позовом Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради

до Управління Державної казначейської служби України у місті Черкасах Черкаської області,

треті особи - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, Приватне підприємство «Екокрафт-777»,

про визнання протиправним та скасування попередження, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у місті Черкасах Черкаської області, в якому просив:

- визнання протиправним та скасування попередження Управління Державної казначейської служби України у місті Черкасах від 09.02.2018 №374/4-16 про неналежне виконання бюджетного законодавства;

- зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у місті Черкасах зареєструвати бюджетні зобов`язання за договором №78 від 22.03.2017 та додатковою угодою №2 від 29.12.2017, укладеного між Департаментом економіки та розвитку, Департаментом житлово-комунального комплексу та Приватним підприємством «Екокрафт-777».

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що на підставі вимог бюджетного законодавства направив на адресу відповідача реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №14 від 05.02.2018 з проханням зареєструвати фінансове зобов`язання за додатковою угодою №2 від 29.12.2017 до договору №78 від 22.03.2017, укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та Приватним підприємством «Екокрафт-777». Відповідач листом від 06.02.2018 №333/4-07 відмовив у прийнятті та реєстрації бюджетного зобов`язання та направив попередження від 09.02.2018 № 374/ 4-16 про неналежне виконання бюджетного законодавства, яким фактично відмовив у реєстрації бюджетних зобов`язань з посиланням на порушення абзацу другого пункту 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 у зв`язку з відсутністю в електронній системі закупівель договору замовника Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради. Таку відмову в реєстрації бюджетних зобов`язань позивач вважає протиправною, оскільки договір №78 від 22.03.2017 укладено відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» централізованою закупівельною організацією Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, визначеною рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.08.2016 №1022.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано попередження управління Державної Казначейської служби України у місті Черкасах Черкаської області про неналежне виконання бюджетного законодавства від 09.02.2018 №374/4-16. Зобов`язано управління Державної Казначейської служби України у місті Черкасах Черкаської області вирішити питання про реєстрацію бюджетного зобов`язання за договором від 22.03.2017 №78 та додатковою угодою від 29.12.2017 №2, укладеними між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та Приватним підприємством Екокрафт-777. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. При прийнятті рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства №374/4-16 від 09.02.2018.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

6. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про порушення позивачем порядку реєстрації бюджетних зобов`язань у зв`язку з відсутністю в електронній системі закупівель договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі по замовнику, а тому відповідач правомірно застосував до позивача такий захід впливу як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, винести нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що виконавчим комітетом Черкаської міської ради визначено порядок проведення закупівельних процедур та укладення договорів, які підлягають процедурі публічних закупівель виконавчих органів Черкаської міської ради. Власний тендерний комітет позивача був створений у вересні 2017 року, тобто позивач не мав змоги самостійно проводити процедуру публічних закупівель до вказаної дати. Додаткова угода підтверджує зміну умов вже зареєстрованого зобов`язання і на переконання позивача повинна бути зареєстрована відповідно до вимог, встановленому пунктом 2.8. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309. Крім того, позивач зазначає, що у додатковій угоді та самому договорі позивач не вказаний замовником; департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради є замовником, а позивач платником. Вказує, що відсутність нормативного акта Кабінету Міністрів України щодо особливостей створення централізованих закупівельних організацій жодним чином не впливає на правовий статус позивача як замовника за договором № 78 від 22.03.2017 та додаткової угоди № 2 від 29.12.2017.

Позиція інших учасників справи

9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.

11. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

12. Виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийнято рішення від 16.08.2016 №1022 «Про визначення централізованої закупівельної організації із закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» (далі - Рішення № 1022), пунктом 1 якого Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради визначено централізованою закупівельною організацією, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

13. Пунктом 4 Рішення № 1022 визначено відповідальними за підготовку і надання централізованій закупівельний організації річних планів закупівель з додатками, заявок на проведення торгів, а також інших документів, необхідних для проведення торгів в інтересах замовників, зокрема й тих, які є отримувачами коштів міського бюджету, визначено директорів департаментів та, у разі здійснення закупівлі за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності, керівників комунальних підприємств міста.

14. Департаментом економіки та розвитку 25.01.2017 оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з надання послуг щодо ліквідації стихійних сміттєзвалищ та прибирання сміття на території лісопаркових зон та лісів міста. Згідно протоколу № 29 від 03.03.2017 переможцем торгів визнано Приватне підприємство «Екокрафт-777».

15. 22.03.2017 між Департаментом економіки та розвитку (Замовник), Департаментом житлово-комунального комплексу (Платник) та Приватним підприємством «Екокрафт-777» (Постачальник) укладено договір надання послуг №78 на загальну суму 160 000, 00 грн., за умовами якого Постачальник зобов`язується надати, а Платник зобов`язується прийняти і оплатити послуги з утилізації сміття та поводження зі сміттям, у період з березня по грудень 2017 року.

16. 22.03.2017 до вказаного Договору було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання послуг №78 від 22.03.2017, згідно якої пункт 3.1 Договору викладено у наступній редакції: «ціна договору становить 153 070 грн. 00 коп.».

17. Згідно відмітки на вказаній додатковій угоді № 1 Управлінням Державної казначейської служби України у місті Черкасах 27.03.2017 за №4019120/07 було зареєстроване бюджетне зобов`язання за Договором.

18. Абзацом 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.05.2017 № 514 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.08.2016 № 1022 «Про визначення централізованої закупівельної організації із закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» визначено, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів міського бюджету, що розпочаті до прийняття рішення виконавчого комітету від 15.05.2017 № 500 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.08.2016 № 1022 «Про визначення централізованої закупівельної організації із закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти», завершуються Департаментом економіки та розвитку.

19. 29.12.2017 між сторонами Договору укладено додаткову угоду №2 до нього, згідно якої вирішено збільшити фінансування на 2018 рік на суму 30 614,00 грн.

20. Вказану додаткову угоду №2 було надано Управлінню Державної казначейської служби України у місті Черкасах для реєстрації бюджетного зобов`язання, однак, листом від 06.02.2018 №333/4-07 відповідач повернув надані документи без виконання.

21. Крім того, листом від 09.02.2018 №374/4-16 відповідачем направлено позивачу попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.

22. Підставою застосування до Департаменту житлово-комунального комплексу такого заходу впливу стала відсутність в електронній системі закупівель договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі по замовнику Департаменту житлово-комунального комплексу, що є порушенням абзацу 2 пункту 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012, та згідно пункту 21 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Згідно пункту 4 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280, управління Казначейства відповідно до покладених на них завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, контроль за: дотриманням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами вимог законодавства у сфері закупівель в частині наявності, відповідності та правильності оформлення документів; застосовують або здійснюють заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.

24. Управління Казначейства в установленому порядку мають право, зокрема, повертати без виконання документи, подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами і стягувачами у передбачених законодавством випадках; надавати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а також складати протоколи про порушення бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, на підставі яких зупиняти в межах повноважень, передбачених законом, операції з бюджетними коштами, а також ініціювати призупинення бюджетних асигнувань; звертатись до суду, в тому числі у разі виявлення порушень бюджетного законодавства (пункт 6 Положення).

25. Таким чином, в даному випадку саме на Управління Державної казначейської служби України у місті Черкасах покладені обов`язки з контролю за відповідністю та правильністю оформлення документів у сфері закупівель.

26. Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6); бюджетне зобов`язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (пункт 7); розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету (пункт 47).

27. Стаття 22 Бюджетного кодексу України передбачає, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

28. Згідно із статтею 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

29. Пунктом 3 частини першої статті 46 Бюджетного кодексу України визначено, що однією зі стадій виконання бюджету за видатками є взяття бюджетних зобов`язань.

30. Відповідно до частин першої та сьомої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України.

31. Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 (далі - Порядок №309).

32. Згідно із абзацом 2 пункту 1.1 Порядку № 309 орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цього Порядку.

33. Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов`язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання.

За умови взяття бюджетного зобов`язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).

34. Згідно пункту 2.9 Порядку № 309 органи Казначейства не реєструють:

а) зобов`язання у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання; відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми; відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;

б) фінансові зобов`язання у разі: відсутності відповідного бюджетного зобов`язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов`язання; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів; невідповідності фінансового зобов`язання відповідному бюджетному зобов`язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

У таких випадках органи Казначейства зобов`язання та/або фінансові зобов`язання не реєструють, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.

35. Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів:

- до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю;

- вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини; відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

36. Статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

37. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою реєстрації бюджетного зобов`язання є перевірка наявності договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю. При цьому така перевірка повинна обов`язково проводитися до здійснення оплати за договором про закупівлю.

38. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході перевірки можливості реєстрації бюджетного зобов`язання за додатковою угодою №2 до Договору Управлінням Державної казначейської служби України у місті Черкасах було встановлено відсутність в електронній системі закупівель договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі по замовнику - Департаменту житлово-комунальних послуг, тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що подання на реєстрацію бюджетних зобов`язань за Договором та додатком №2 до нього є порушенням вимог Порядку №309.

39. Крім того, за правилами Бюджетного кодексу України та Порядку №309 бюджетні зобов`язання щодо договорів реєструються протягом одного бюджетного періоду та лише на один бюджетний період. При цьому, законодавцем прямо встановлено заборону на продовження строку дії договору у випадку збільшення за наслідками такого продовження суми, визначеної у договорі.

40. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов`язань.

41. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу - попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Виявлені порушення бюджетного законодавства мають бути усунені в строк до 30 календарних днів.

42. Частиною першою статті 118 Бюджетного кодексу України передбачено, що попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства може застосовуватися учасниками бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

43. Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на встановлені обставини порушення позивачем порядку реєстрації бюджетних зобов`язань у зв`язку з відсутністю в електронній системі закупівель договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі по замовнику, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства та при відмові у реєстрації бюджетних зобов`язань діяв відповідно до вимог закону, в межах наданої чинним законодавством компетенції та без порушень законних прав та інтересів позивача.

44. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 823/1047/18.

45. Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» централізовані закупівельні організації - юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Централізовані закупівельні організації набувають усіх прав та обов`язків замовників, що визначені цим Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

46. Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що Кабінетом Міністрів України не затверджено відповідних нормативно-правових актів, які визначають особливості створення та діяльності централізованої закупівельної організації в місті Черкасах.

47. За таких обставин, правові підстави здійснення діяльності централізованими закупівельними організаціями, визначеними органами місцевого самоврядування (зокрема, Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради) виникатимуть після затвердження Кабінетом Міністрів України та набрання чинності відповідними нормативно-правовими актами, які визначатимуть особливості створення та діяльності таких організацій.

48. Таким чином, законодавством України не було передбачено проведення процедур закупівлі замовником - Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради як централізованою закупівельною організацією.

49. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 928 «Про реалізацію пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації» (далі - Постанова № 928) затверджено Порядок реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади в рамках реалізації пілотного проекту з організації діяльності централізованої закупівельної організації.

50. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 459 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державних та публічних закупівель.

51. У зв`язку з викладеним, на виконання вимог Постанови № 928 наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2017 № 20 визначено державну установу «Професійні закупівлі» відповідальною за виконання функцій централізованої закупівельної організації у рамках пілотного проекту та затверджено перелік товарів і послуг, закупівлю яких може здійснювати централізована закупівельна організація.

52. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин законодавством визначена єдина державна установа «Професійні закупівлі», яка вправі здійснювати функції централізованої закупівельної організації у рамках пілотного проекту.

53. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у Департаменту економіки та розвитку правового статусу замовника як централізованої закупівельної організації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

54. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

55. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

56. За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

57. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

58. Відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

59. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 327 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 823/1046/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду