ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 823/1334/17
адміністративне провадження № К/9901/35891/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 (судді - Парінов А.Б., Горяйнов А.М., Губська О.А.) у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Богуславецька сільська рада Золотоніського району Черкаської області про скасування припису, встановив:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У серпні 2017 року СТОВ «Прогрес» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати припис від 11.08.2017 реєстраційний номер 166-ДК/0055Пр/03/01-17, що винесений державним інспектором в сфері контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Присяжнюк Ларисою Володимирівною.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 19.07.2017 Богуславецька сільська рада Золотоніського району Черкаської області повідомила управління Держгеокадастру в Золотоніському районі Черкаської області про те, що СТОВ «Прогрес» постійно використовувало та використовує земельні ділянки за межами населеного пункту без належно оформлених документів, зокрема, земельні ділянки історико-культурного призначення (4 кургани) площею по 2,0 га.
24.07.2017 управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області прийнято наказ №166-ДК про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земель в адміністративних межах Богуславецької сільської ради Золотоніського району.
25.07.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Присяжнюк Л.В. проведено обстеження земельних ділянок загальною площею 8,0 га, державної форми власності історико-культурного призначення, яка знаходиться в адмінмежах Богуславецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту.
За результатами обстеження вказаних земельних ділянок складений акт обстеження земельної ділянки № 166-ДК/35/АО/10/01/-17, відповідно до якого 4 земельні ділянки (кургани) по 2,0 га кожна, загальною площею 8,0 га історико-культурного призначення в адміністративних межах Богуславецької сільської ради Золотоніського району використовується СТОВ «Прогрес» без оформлення правовстановлюючих документів (засіяні кукурудзою та багаторічними травами), що є порушенням статей 125 126 Земельного кодексу України відповідальність за яке передбачене статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
25.07.2017 посадовою особою відповідача відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 25.07.2017 №166-ДК/166/АП/09/01/-17.
01.08.2017 на адресу директора СТОВ «Прогрес» направлено лист, в якому зазначено, що Головним управління Держгеокадастру у Черкаській області проведено перевірку правомірності використання земель державної власності в адміністративних межах Богуславецької сільської ради Золотоніського району за межами населеного пункту. У зв`язку з цим директору СТОВ «Прогрес» запропоновано з`явитись до Управління о 10:00 год. 08.08.2017 для надання інформації стосовно підстав використання земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (загальною площею 7,2 га) та історико-культурного призначення (4 кургани) загальною площею 8,0 га в адміністративних межах Богуславецької сільської ради Золотоніського району.
Судами встановлено, що будь-яких пояснень щодо запиту контролюючому органу позивачем не надано.
11.08.2017 посадовою особою відповідача складений протокол №166-ДК/0045П/07/01/-17 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого встановлено, що 25.07.2017 СТОВ «Прогрес», в особі директора ОСОБА_1 самовільно використовує земельну ділянку загальною площею 8,0 га (4 кургани по 2,0 га кожний) історико-культурного призначення в адмінмежах Богуславецької сільської ради Золотоніського району, що є порушенням статей 125 126 Земельного кодексу України.
Також посадовою особою відповідача здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, яка становить 36736,00 грн.
В подальшому відповідачем винесено припис №166-ДК/0055Пр/03/01-17 від 11.08.2017, відповідно до якого при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності СТОВ «Прогрес» встановлено порушення вимог земельного законодавства, що полягає в самовільному зайнятті та використанні земельної ділянки історико-культурного призначення (4 кургани площею по 2,0 га кожний) призначення в адміністративних межах Богуславецької сільської ради Золотоніського району за межами населеного пункту загальною площею 8,0 га, що є порушенням статей 125 126 Земельного кодексу України.
На підставі викладеного та враховуючи вимоги чинного законодавства, позивачеві приписано в 30-ти денний усунути зазначені порушення земельного законодавства, у разі невиконання припису СТОВ «Прогрес» буде притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
11.08.2017 за №166-ДК/0044ПО/08/01-17 посадовою особою відповідача прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення на керівника СТОВ «Прогрес», якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.
Вважаючи припис про усунення порушень земельного законодавства протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 11.08.2017 №166-ДК/0055Пр/03/01/-17.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у позові.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, саме СТОВ «Прогрес» використовує земельні ділянки історико-культурного призначення (4 кургани площею по 2,0 га кожний) в адміністративних межах Богуславецької сільської ради Золотоніського району Черкаської області.
Крім того, з посиланням на приписи Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість встановлення саме державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Присяжнюк Л.В. конкретного місцезнаходження земельних ділянок, про які йде мова в акті перевірки та оскаржуваній постанові та дійшов висновку про протиправність оскаржуваного припису.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову у позові, апеляційний суд виходив з того, що у відповідача були повноваження на проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки, в ході якої позивачем виявлено користування позивачем земельними ділянками без документів, які посвідчують відповідне право, що порушенням ст.ст. 125 126 Земельного кодексу України.
При цьому, апеляційний суд визнав безпідставним посилання позивача на не встановлення під час перевірки факту використання земельних ділянок історик-культурного призначення (4 кургани) площею 2,0 га саме СТОВ «Прогрес», а також не встановлення меж та кадастрових номерів земельних ділянок, як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме листом Богуславецька сільська рада Золотоніського району Черкаської області від 19.07.2017 щодо використання зазначених земельних ділянок саме позивачем, а також картографічними матеріалами, відповідно до яких, кургани розташовані серед земельних ділянок приватної власності, що перебувають в оренді СТОВ «Прогрес».
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач мав право та можливість надати не подані під час перевірки правовстановлюючі документи, за умови їх наявності, які підтвердили б правомірність користування земельними ділянками, що були предметом перевірки, водночас таких документів не надав.
За наслідками перевірки дотримання відповідачами права позивача на участь у процесі прийняття рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушень, які б вплинули на можливість суб`єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, чи вплинули на встановлення дійсних фактичних обставин.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що саме позивач використовує земельні ділянки історико-культурного призначення загальною площею 8,0 га державної форми власності в адмінмежах Богуславецької сільської ради за межами населеного пункту. Наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою відповідачем не перевірялись, особа, яка здійснила порушення вимог земельного законодавства не встановлювалась.
Крім того, посилався на те, що не встановлення під час проведеної відповідачем перевірки використання земельних ділянок саме СТОВ «Прогрес», підтверджується постановою Соснівського районого суду м. Черкаси від 07.12.2017 у справі №712/10631/17, якою визнано протиправною і скасовано постанову державного інспектора в сфері контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області №166-ДК/0044/08/08/-17 від 11.08.2017 про накладення адміністративного стягнення на керівника СТОВ «Прогрес» ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., а тому факт відсутності встановлення посадовою особою відповідача факту самовільного використання позивачем земельних ділянок, про які вказано в оскаржуваному приписі, доказування не потребує.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
За правилами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за наслідками проведеної відповідачем перевірки дотримання вимог земельного законодавства, встановлено порушення позивачем ст. ст. 125 126 ЗК України, а саме використання земельних ділянок державної форми власності без правовстановлюючих документів. За результатами перевірки позивачу винесено припис щодо усунення виявлених порушень та постанова, якою позивача, в особі керівника притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За наведеного правового регулювання, обов`язковою умовою настання відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, є встановлення особи, яка здійснила зазначене правопорушення, а також встановлення факту відсутності у неї правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
В обгрунтування касаційної скарги, як і в ході всього розгляду справи, позивач наголошував на тому, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів використання спірних земельних ділянок саме СТОВ «Прогрес»; в ході перевірки, особа, яка здійснила порушення вимог земельного законодавства не встановлювалась, наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою відповідачем не перевірялись.
Крім того, посилався на те, що факт відсутності доказів вчинення саме ним порушення вимог земельного законодавства щодо самовільного використання земельних ділянок, встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.12.2017 у справі №712/10631/17, яка набрала законної сили.
Зокрема, вказаною постановою визнано протиправною та скасовано постанову №166-ДК/0044/08/08/-17 від 11.08.2017, винесену Державним інспектором в сфері контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, про накладення на директора СТОВ «Прогрес» Лисенка В.Ф. адміністративного стягнення за самовільне зайняття та використання земельних ділянок.
В зазначеній постанові суд дійшов висновку щодо не надання відповідачем належних та допустимих доказів того, що саме СТОВ «Прогрес» використовує зазначені в оскаржуваній постанові земельні ділянки. В свою чергу, в наданих відповідачем документах, а саме акті обстеження земельної ділянки, акті перевірки та постанові про накладення адміністративного стягнення не вказано кадастрових номерів земельних ділянок, не вказано та не доведено чи зареєстровано право власності на земельні ділянки, про які зазначено у наведених документах, крім того межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не встановлені та їх межовими знаками не закріплено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо неможливості встановлення саме державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства України про охорону земель Присяжнюк Л.В. конкретного місцезнаходження земельних ділянок, про які йдеться в акті перевірки та оскаржуваній постанові, з огляду на що висновок відповідача про самовільне зайняття позивачем та використання ним земельних ділянок є необгрунтованим, не доведеним та не підтвердженим належними доказами, а оскаржувана постанова - протиправною.
Статтею 78 КАС України унормовано підстави звільнення від доказування, серед яких є обставини преюдиційності (частини 4-7 статті 78). Такі, в свою чергу, мають різну природу походження та відрізняються за принципами застосування.
Зокрема, відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частина 6 зазначеної статті відрізняється від інших тим, що містить припис про обов`язковість врахування для адміністративного суду зокрема, постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою.
Як зазначалось вище, у справі що розглядається, предметом доказування серед іншого, є встановлення факту наявності чи відсутності порушення позивачем вимог земельного законодавства в частині самовільного використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Враховуючи висновки суду у справі №712/10631/17 щодо відсутності доказів вчинення саме позивачем порушення вимог земельного законодавства за яке позивача, в особі директора, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, та скасування постанови про накладення на нього стягнення, колегія суддів дійшла висновку про можливість врахування таких, як преюдиційних в межах розгляду цієї справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст. 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" - задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 скасувати, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров