№ 823/1873/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2020 року

Київ

справа №823/1873/18

адміністративне провадження №К/9901/7846/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Дашутіна І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 823/1873/18 за позовом Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Черкаської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування протоколу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (головуючий суддя Губська Л. В., судді: Епель О. В., Степанюк А. Г.),

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Черкаський зональний відділ Військової служби правопорядку (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі за текстом - відповідач-1, Управління ДВС), Черкаської митниці Державної фіскальної служби (далі за текстом - відповідач-2, Митниця), Головного управління ДФС у Черкаській області (далі за текстом - відповідач-3, ГУ ДФС), в якому просив визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії про подальше розпорядження конфіскованим на користь держави майном від 20 грудня 2017 року у складі представників відповідачів щодо вирішення питання про передачу автомобіля Volkswagen Passat Variant, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що чинне законодавство не передбачає, що умовою передачі майна відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №985 (далі - Постанова №985), є попередня сплата заявниками мита, податків і зборів. Згідно з положеннями підпункту 197.1.26 пункту 197.6 статті 197 ПК України обов`язок із сплати податку виникне у позивача лише у разі відчуження майна у майбутньому, але не під час здійснення операції із безоплатної передачі конфіскованого майна.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 16 липня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував пункт 1 рішення засідання комісії про подальше розпорядження конфіскованим на користь держави майном у складі представників управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, Черкаської митниці ДФС, Головного управління ДФС у Черкаській області, оформленого протоколом від 20 грудня 2017 року, в частині визначення Черкаському зональному відділу Військової служби правопорядку умови дотримання вимог абзацу 1 підпункту 197.1.26 пункту 197.1, 197.5 статті 197, пункту 215.1 статті 215, підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 213.1.4 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України під час передачі автомобіля Volkswagen Passat Variant (номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ) та пункт 2 вказаного рішення щодо зобов`язання Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку сплатити належні митні платежі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про судові витрати.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 листопада 2018 року апеляційні скарги ГУ ДФС та Митниці задовольнив. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року скасував та прийняв постанову про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що на виконанні відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває виконавче провадження №53110056 щодо виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області про конфіскацію на користь держави автомобіля Volkswagen Passat Variant, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .

Автомобіль передавався на реалізацію в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», але згідно з актами уцінки арештованого майна від 15 січня 2017 року та від 24 квітня 2017 року реалізований не був.

На підставі протоколу засідання комісії про подальше розпорядження конфіскованим на користь держави майном від 25 травня 2017 року у складі представників відповідачів на веб-сайті ДП «СЕТАМ» розміщено оголошення щодо безоплатної передачі вищевказаного автомобіля.

Протокольним рішенням від 13 липня 2017 року вирішено передати безоплатно транспортний засіб Volkswagen Passat Variant, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , позивачу в разі сплати митних платежів в сумі 167485,56 грн протягом 30 днів.

У разі несплати митних платежів на тих же умовах вирішено передати автомобіль Війську оперативного командування «Південь» або благодійному фонду «Подаруй добро».

У зв`язку з ненадходженням коштів в рахунок митних платежів 27 листопада 2017 року проведено повторне засідання комісії щодо подальшого розпорядження майном, за результатами якого прийнято рішення повторно запропонувати автомобіль для безоплатної передачі особам, які звертались з листами про передачу майна.

Протокольним рішенням засідання комісії про подальше розпорядження конфіскованим на користь держави майном від 20 грудня 2017 року у складі представників Управління ДВС, Митниці, ГУ ДФС вирішено передати безоплатно автомобіль Volkswagen Passat Variant (номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ) Черкаському зональному відділу Військової служби правопорядку за умови дотримання вимог абзацу 1 підпункту 197.1.26 пункту 197.1, 197.5 статті 197, пункту 215.1 статті 215, підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 213.1.4 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України та зобов`язати позивача сплатити належні митні платежі.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що податки та збори підлягають сплаті виключно під час оплатної реалізації товарів. Водночас, чинне законодавство не встановлює обов`язку із сплати мита, податків та зборів, як передумови безоплатної передачі майна. Посилання відповідачів на необхідність здійснення такої оплати є необґрунтованою, оскільки процедура реалізації у розумінні положень ПК України, Порядку обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001 року № 1724 (далі - Порядок №1724), Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженим спільним наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України від 12 жовтня 2009 року №1833/5/943 (втратив чинність з 3 квітня 2018 року, далі - Порядок №1833/5/943).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову в позові, апеляційний суд керувався приписами Порядку №985, згідно з яким сплата обов`язкових платежів є необхідною навіть у разі безоплатної передачі підакцизних товарів. При цьому звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 197.5 статті 197 ПК України не поширюється на підакцизні товари, зазначені у розділі VІ ПК України.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Черкаський зональний відділ військової служби правопорядку подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року скасувати та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково ототожнив поняття «реалізації» та «безоплатної передачі» транспортного засобу, застосувавши однаковий підхід до оподаткування таких операцій, що суперечить приписам Порядку №985. За позицією позивача, чинне законодавство не містить вимоги щодо сплати податків та зборів при безоплатній передачі майна, проте містить застереження щодо їх сплати у разі наступної реалізації такого майна, що не було враховано апеляційним судом. Скаржник вважає нераціональним підхід відповідачів щодо оподаткування безкоштовно переданого майна, оскільки у разі несплати таких податків і зборів (у розмірах, що перевищують оціночну вартість майна, що передається) таке майно буде утилізовано. Позивач мав намір використати спірний транспортний засіб з метою виконання бойових завдань в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Верховний Суд ухвалою від 22 березня 2019 року відкрив провадження за касаційною скаргою Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-3 просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. На переконання контролюючого органу, ПК України звільняє від оподаткування операції з безоплатної передачі тих товарів, що не є підакцизними. Натомість, необхідність сплати обов`язкових платежів, навіть за умови безоплатної передачі майна, чітко встановлена приписами Порядку №985. Відмова позивача у сплаті обов`язкових платежів та подальше звернення до суду з даним позовом спричиняє порушення прав інших осіб - КНП «Другий Черкаський міський центр медико-санітарної допомоги», Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та громадської організації «Спілка ветеранів східного фронту», які також брали участь у засіданні комісії 20 грудня 2017 року. Вказані суб`єкти господарювання також виявили бажання безоплатно отримати конфісковане за рішенням суду майно, проте, перевага була надана саме позивачу, оскільки останній погодився сплатити відповідні податки та збори та надав гарантійний лист про їх сплату.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

У зв`язку з настанням обставин, що унеможливили участь судді Бевзенка В.М. у розгляді справи №823/1873/18 остання передана на розгляд колегії суддів: Губська О. А. (суддя-доповідач), Дашутін І. В., Шишов О. О., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 травня 2020 року

З огляду на настання обставин, що унеможливили участь суддів Шишова О. О., Дашутіна І. В. у розгляді справи №823/1873/18 (зміна спеціалізації та введення до іншої судової палати), для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: Губська О. А. (суддя-доповідач), Білак М. В., Жук А. В., про що складено протокол від 23 вересня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року задоволено заяви суддів Губської О. А., Білак М. В., Жука А. В. про самовідвід та відведено їх від участі у розгляді справи №823/1873/18.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гімона М. М. (судді-доповідача), суддів: Гусака М. Б., Дашутіна І. В., про що складено протокол від 2 жовтня 2020 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

Спірним питанням між сторонами є порядок оподаткування операцій з безоплатної передачі на користь державної організації - Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку, конфіскованого за рішенням суду майна, яке відноситься до підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 197.1.26 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Операції з подальшого постачання зазначених товарів оподатковуються на загальних підставах.

Однак, пунктом 197.5 статті 197 ПК України встановлено, що звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 197.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними в розділі VI цього Кодексу.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

У пункті 213.3 статті 213 ПК України наведено перелік випадків звільнення від оподаткування акцизним податком, проте, операції з безоплатної передачі товарів підакцизної групи у ньому відсутні.

Процедура розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, врегульована приписами Порядку №985, пункт 11 якого передбачає, що з метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції у районі, місті (крім м. Києва), районної у місті, об`єднаної та спеціалізованої державної податкової інспекції головного управління ДФС (далі - місцева податкова інспекція), а якщо майно вилучено митницею ДФС - представників відповідної митниці ДФС. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів, підписуються присутніми на засіданні членами комісії та затверджуються керівником відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 14 Порядку №985 у разі коли майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», державний виконавець вносить на розгляд комісії, яка утворена відповідно до пункту 11 цього Порядку, пропозицію щодо безоплатної передачі майна органам державної влади, закладам охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім`ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також на благодійні цілі.

У повідомленні про безоплатну передачу майна зазначається інформація про оподаткування операцій з безоплатної передачі майна, у тому числі підакцизних товарів, з посиланням на норми законодавства.

Аналогічні приписи містяться у пункті 16 Порядку №1833/5/943, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктами 23, 24 Порядку №985 товарно-матеріальні цінності, крім тих, обіг яких обмежено законом, безоплатно передаються державним органам, установам, організаціям на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України. Безоплатна передача зазначених товарно-матеріальних цінностей здійснюється за ринковою вартістю, визначеною згідно із законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність і Податковим кодексом України.

Майно, що перейшло у власність держави і отримано безоплатно відповідними юридичними особами, відображається в бухгалтерському обліку та звітності в порядку, встановленому законодавством. Передане безоплатно майно, що підлягало оподаткуванню митними платежами, якщо вони не були сплачені, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством під час його ввезення на територію України.

Аналогічні положення закріплені у пунктах 12, 12-2 Порядку №1724.

З аналізу наведеного правового регулювання слідує, що оподаткування операцій з безоплатної передачі конфіскованого майна, яке є підакцизним товаром, здійснюється на загальних підставах, тобто зі сплатою усіх належних податків і зборів. Будь-яких преференцій чи пільг щодо сплати податків, зборів чи інших платежів при здійсненні таких операцій відносно товарів підакцизної групи Податковий кодекс України також не встановлює.

Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про обґрунтованість вимоги відповідачів щодо сплати позивачем податків та митних платежів як передумови безоплатної передачі спірного транспортного засобу є правильним.

Колегія суддів знаходить, що приписи Порядків №985 (пункт 14), №1833/5/943 (пункт 16) передбачають, що інформація стосовно оподаткування майна, що планується передаватися безоплатно, має бути вказана у повідомленні про таку передачу з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначені нормативно-правові акти не містять положень про безумовне звільнення від оподаткування операцій з безоплатної передачі конфіскованого майна, а вказують, що це питання регулюється ПК України. Відтак, доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника, що сплата мита та інших податків і зборів має ним здійснюватись лише у разі подальшого відчуження безоплатно переданого майна. За загальним правилом, встановленим у підпункті 197.1.26 пункту 197.1 статті 197 ПК України, безоплатна передача конфіскованого майна звільняється від оподаткування. При цьому приписи пункту 24 Порядку №985, на які посилається позивач, стосуються тієї категорії товарів, що підпадають під дію указаної норми ПК України, та передбачають, що подальше відчуження такого майна буде можливе за умови сплати мита та інших податків і зборів.

Водночас, для конфіскованого майна, що є підакцизним товаром, законодавець встановив інший порядок оподаткування операцій з його безоплатної передачі, за якого сплата мита, податків і зборів є передумовою здійснення таких операцій.

Щодо доводів скаржника про безпідставне ототожнення понять «реалізація» та «безоплатна передача» колегія суддів зазначає, що підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України до поняття «реалізація підакцизних товарів (продукції)» відносить, серед іншого, й операції з безоплатного відвантаження товарів. Відтак, наведені аргументи позивача є безпідставними.

Посилання скаржника на висновок, викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року (провадження №К/9991/53993/12; справа №2а-8700/11/0170/1), колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в адміністративному позові, відзиві на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи апеляційним судом було надано належну оцінку доказам, наданим сторонами на підставі статті 9 КАС України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у цій справі відповідає, а доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у справі №823/1873/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак І.В. Дашутін