29.01.2023

№ 824/293/21

Постанова

Іменем України

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 824/293/21

провадження № 61-6378ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

при секретарі судового засідання - Подолянові Ю. А.,

учасники справи (сторони арбітражного спору):

заявник (позивач у арбітражному спорі) - компанія «BUNGE SA» (Швейцарія),

заінтересована особа (відповідач у арбітражному спорі) - товариство з обмеженою відповідальністю «Сіейті» (Україна),

розглянув у відкритому судовому засіданні справу, відкриту за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейті» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 та за заявою компанії «BUNGE SA» про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 за позовом Компанія «BUNGE SA» (Швейцарія) до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейті» (Україна) про стягнення збитків, неустойки та відшкодування витрат на юридичні послуги, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейті», яка підписана представником Джепою Григорієм Володимировичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року, постановлену у складі судді: Немировської О. В., у м. Києві,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог заяви

У грудні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сіейті» (далі - ТОВ «Сіейті») звернулось із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 05 листопада 2021 року у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі №143/2021, яким було частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з ТОВ «Сіейті» на користь Компанії «BUNGE SA» 162 332,22 доларів США.

ТОВ «Сіейті» посилалося на те, що рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору; спір не підпадає під умови арбітражної угоди, а також містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

ТОВ «Сіейті» просило:

скасувати рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі №143/2021, яким було частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з ТОВ «Сіейті» на користь Компанії «BUNGE SA» 162 332,22 доларів США.

У січні 2022 року Компанія «BUNGE SA» (номер Компанії у Торговому реєстрі Женеви: СН-20-3915530-2) звернулась із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021 за позовом Компанія «BUNGE SA» до ТОВ «Сіейті» про стягнення збитків, неустойки та відшкодування витрат на юридичні послуги.

Компанія «BUNGE SA» просила:

визнати та надати дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021;

видати виконавчий лист на виконання рішення;

судові витрати по розгляду справи покласти на ТОВ «Сіейті».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року було задоволено клопотання представника Компанії «BUNGE SA» та справу № 824/7/22 за заявою Компанії «BUNGE SA» про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 об`єднано в одне провадження зі справою № 824/293/21 за заявою ТОВ «Сіейті» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021, присвоївши єдиний унікальний номер справи № 824/293/21 та передано справу для розгляду судді Київського апеляційного суду Немировській О. В.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року в складі судді: Немировської О. В., з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року про виправлення описки, у задоволенні заяви ТОВ «Сіейті» про скасування рішення МКАС при ТПП України в складі Павліковської Л. А., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , винесеного в місті Києві, Україна, 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021 за позовом Компанія «BUNGE SA» до ТОВ «Сіейті» про стягнення збитків, неустойки та відшкодування витрат на юридичні послуги відмовлено.

Заяву Компанії «BUNGE SA» про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021 за позовом Компанія «BUNGE SA» до ТОВ «Сіейті» про стягнення збитків, неустойки та відшкодування витрат на юридичні послуги задоволено.

Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 за позовом Компанія «BUNGE SA» до ТОВ «Сіейті» про стягнення збитків, неустойки та відшкодування витрат на юридичні послуги.

Видано виконавчий лист на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021 відповідно до якого стягнуто за ТОВ «Сіейті» на користь Компанії «BUNGE SA» до 106 645,89 дол. США - збитків, 35 003,93 дол. США - неустойки за недопоставку товару та 7 182, 40 дол. США - на відшкодування витрат з арбітражного збору, 13 500 дол. США - на відшкодування витрат на юридичні послуги, а разом 162 332,22 дол. США.

Стягнуто з ТОВ «Сіейті» на користь Компанії «BUNGE SA» судовий збір в сумі 1 240,50 грн.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

доводи ТОВ «Сіейті» про те, що у суду була відсутня компетенція щодо даного спору є безпідставними, оскільки відповідно до статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статті 4 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП України вказаний суд приймає до розгляду спори за наявності письмової угоди між сторонами про передачу йому на вирішення всіх або визначених спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, яка міститься у них, доступна для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу, факсу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна із сторін стверджує про наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання у договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що договір укладено у письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною договору. Питання про компетенцію МКАС при ТПП України у конкретній справі вирішується складом Арбітражного суду, який розглядає спір, що закріплено в статті 5 вказаного Регламенту. Така заява про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що МКАС при ТПП України перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене у ході арбітражного розгляду. Склад Арбітражного суду може у будь-якому з цих випадків прийняти до розгляду заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою;

представником ТОВ «Сіейті» 16 серпня 2021 року було подано заяву, яка надійшла до суду 18 серпня 2021 року, про відсутність компетенції у МКАС при ТПП України щодо даного спору. Представник відповідача заявив про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції розглядати даний спір, посилаючись на те, що перелік спорів, передбачених розділом 10 Контракту від 09 січня № 60381406 є вузьким і до компетенції МКАС при ТПП України не віднесено спори щодо порушення контракту. Арбітражне застереження в розділі 10 Контракту не містить вказівку про «усі спори», а визначає конкретний та виключний перелік, що обмежується спорами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту. Оскільки вказаний спір стосується невиконання (порушення) контракту, він не охоплюється вказаним арбітражним застереженням. Тому у МКАС при ТПП України відсутня компетенція розглядати вказаний спір;

у пунктах 16.6-16.9 Рішення арбітражним судом зроблено висновок, що в розділі 10 Контракту № 60381406 міститься арбітражне застереження, яке відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і статті 2 Регламенту МКАС при ТПП України. В арбітражному застереженні визначено перелік спорів, що можуть бути передані на розгляд арбітражному суду, зазначено повне найменування арбітражної інституції, яка вирішує спір - МКАС при ТПП України, а також зазначено, що спір підлягає вирішенню у відповідності до Регламенту. У застереженні зазначено, що вирішенню підлягають будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання. Згідно статті 610 ЦК України термін «виконання» включає в себе як належне виконання, так і неналежне виконання - порушення зобов`язання, яким є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Наслідками неналежного виконання є відшкодування збитків та сплата неустойки, що закріплено в статті 611 ЦК України. Спір про стягнення збитків та неустойки, які є правовими наслідками неналежного виконання, охоплюється арбітражним застереженням, відповідає предметній та суб`єктній юрисдикції МКАС при ТПП України, а тому арбітражний суд має компетенцію розглядати зазначений спір;

відповідно до частин третьої-п`ятої статті 5 Регламенту, розглядаючи заяву про відсутність компетенції, у тому числі таку, яка ґрунтується на недійсності арбітражної угоди або неможливості її виконання, або втрати нею чинності, склад Арбітражного суду аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів. Склад Арбітражного суду має право винести постанову щодо заяви, зазначеної у частині другій цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або у рішенні щодо суті спору. Якщо склад Арбітражного суду винесе постанову про наявність компетенції МКАС при ТПП України як з питання попереднього характеру, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання цієї постанови оскаржити її шляхом звернення із заявою про її скасування до Київського апеляційного суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню. Таке звернення не є перешкодою для продовження розгляду складом Арбітражного суду та винесення рішення щодо суті спору. Суд першої інстанції вказав, що у ході провадження про оскарження рішення міжнародного комерційного арбітражу таких доказів представником заявника також надано не було. Тому підстави для скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021 відсутні;

звертаючись із заявою про визнання та надання дозволу на виконання Рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021, представник Компанії «BUNGE SA» просив видати виконавчий лист на виконання рішення, судові витрати по розгляду справи покласти на ТОВ «Сіейті». Заявник вказав, що МКАС при ТПП України вирішив: позов задовольнити частково та стягнути з ТОВ «Сіейті» на користь Компанії «BUNGE SA» 106 645,89 дол. США - збитків, 35 003, 93 дол. США - неустойки за недопоставку товару та 7 182, 40 дол. США - на відшкодування витрат з арбітражного збору, 13 500 дол. США - на відшкодування витрат на юридичні послуги, а разом 162 332,22 дол. США. Відмовлено у задоволенні позову в загальній сумі 12 880,70 дол. США з покладенням на позивача арбітражних витрат у сумі 653,52 дол. США;

у статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях, у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили. Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України;

відповідно до статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором; згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше. Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати чи законним є прийняте рішення, обговорювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви. При вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд також не може встановлювати наявність чи відсутність між сторонами інших зобов`язань за контрактом;

згідно статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України. Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача;

правовою підставою для розгляду справи у МКАС при ТПП України є арбітражне застереження, що міститься у розділі 10 Контракту № 60381406, укладеного між сторонами 09 січня 2020 року. Із позовом про стягнення збитків, неустойки та судових витрат Компанія «BUNGE SA» звернулась 22 червня 2021 року. Постановою Голови МКАС при ТПП України справу було прийнято до провадження за № 143/2021. 18 серпня 2021 року до суду надійшов відзив від ТОВ «Сіейті», в якому відповідач просив визнати відсутність у МКАС при ТПП України компетенції розглядати даний спір та винести постанову про припинення арбітражного розгляду справи, а у разі розгляду - відмовити у стягненні збитків та зменшити суму пені на 95 % від зазначеної в заяві. Арбітр ОСОБА_2 був призначений позивачем, арбітр ОСОБА_3 - відповідачем. Постановою про призначення голови складу арбітражного суду від 18 серпня 2021 року арбітри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»;

відсутні обставини, які згідно статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки: арбітражна угода не визнана недійсною; боржника - ТОВ «Сіейті» було належним чином сповіщено про призначення арбітра, про арбітражний розгляд, ТОВ «Сіейті» неодноразово надавало письмові пояснення та заперечення по суті спору; рішення МКАС не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення стало обов`язковим для сторін, скасуванню не підлягає. Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України. Таким чином, судом не встановлено підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021.

Аргументи учасників справи

У липні 2022 року ТОВ «Сіейті» через представника Джепу Г. В. звернулося із апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року, в якій просить:

скасувати оскаржену ухвалу;

постановити нове рішення, яким: задовольнити заяву ТОВ «Сіейті» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021; відмовити у задоволенні заяви Компанії «BUNGE SA» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021;

судові витрати покласти на Компанію «BUNGE SA».

При цьому посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

Київський апеляційний суд порушив положення статті 459 ЦПК України. Відповідно до підпункту в) пункту 1) частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою;

у рішенні МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021 вказано, що правовою підставою для розгляду справи у МКАС при ТПП України є розділ 10 контракту № 60381406 укладеного 09 січня 2020 року. Проте арбітражне застереження, передбачене розділом 10 контракту № 60381406 значно відрізняється від рекомендованого та в частині визначення переліку спорів, що можуть передаватись на вирішення МКАС, у застереженні зазначено: «Будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України у відповідності до його Регламенту». Таким чином, перелік спорів передбачених розділом 10 контракту № 60381406 є значно вужчим та виключає з компетенції МКАС при ТПП спори щодо укладення, порушення, недійсності контракту. Також, на відміну від рекомендованого, застереження в розділі 10 контракту № 60381406, укладеного 09 січня 2020 року, не передбачає передачу до компетенції МКАС при ТПП України «усіх спорів», а лише визначає конкретний та виключний перелік. Тому розділом 10 контракту № 60381406 не віднесено до компетенції МКАС при ТПП України спори щодо порушення (невиконання) контракту;

ТОВ «Сіейті» заявило про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції розглядати відповідну позовну заяву щодо питання невиконання (порушення) та стягнення пені за таке невиконання (порушення) контракту № 60381406, укладеного 09 січня 2020 року. Відповідний спір не входить до виключного переліку спорів, що розділом 10 контракту № 60381406, укладеного 09 січня 2020 року, віднесено до компетенції МКАС при ТПП України. Спори щодо невиконання (порушення) укладеного між сторонами контракту, а так само спори, щодо укладення та недійсності відповідною контракту мають розглядаюсь судами за встановленою підсудністю. За таких обставин МКАС при ТПП України перевищив межі своєї компетенції. МКАС при ТПП України винесено рішення щодо спору не передбаченого арбітражною угодою, а також щодо спору, що не підпадає під умови арбітражної угоди. Рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

за таких обставин у задоволенні заяви компанії «BUNGE SA» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі № 143/2021 мало бути відмовлено.

У серпні 2022 року Компанія «BUNGE SA» через представника Пугайка І. І. надала відзиви на апеляційну скаргу, в яких просить: відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, стягнути із ТОВ «Сіейті» судові витрати.

Відзив мотивований тим, що:

Київським апеляційним судом було встановлено, що зі змісту арбітражного застереження не вбачається, що сторони передбачили передачу на розгляд МКАС при ТПП України лише спорів, які стосуються належного виконання. Більше того, належне виконання як таке не призводить до виникнення спору між сторонами зобов`язання, а тому формулювання «будь-які суперечки між сторонами щодо ... виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту» очевидно включає у себе спори між його сторонами, пов`язані із наслідками його неналежного виконанням. Вимога про стягнення неустойки пов`язана саме з порушенням Відповідачем своїх зобов`язань щодо виконання Контракту та є правовим наслідком цього неналежного виконання (невиконання);

застосування рекомендованого формулювання МКАС арбітражного застереження не є обов`язковим до використання та не умовою виконуваності арбітражної угоди, а має рекомендаційний характер. Сторони можуть використовувати будь-яке формулювання арбітражного застереження. Більше того національні суди можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі 766/19814/17). Арбітражне застереження в контракті містить чіткі формулювання, відповідно до змісту яких, сторони узгодили, що на вирішення до МКАС при ТПП України передаються будь-які суперечки щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання;

арбітражна угода контракту чітко передбачає передачу будь-яких спорів щодо контракту на розгляд в МКАС при ТПП України та узгоджується зі змістом рекомендованого МКАС арбітражного застереження;

арбітражне рішення від 05 листопада 2021 року винесено арбітражним трибуналом в межах своєї компетенції щодо спору, передбаченого арбітражною угодою контракту та не містить вирішення питань, що виходять за межі арбітражної угоди, що свідчить про відсутність підстави для його скасування.

У вересні 2022 року ТОВ «Сіейті» через представника Лошакова Д. С. надало письмові пояснення, в яких зазначає:

арбітражне застереження у розділі 10 контракту відрізняється від рекомендованого та в частині визначення переліку спорів, що можуть передаватись на вирішення МКАС, і має наступний вигляд: «Будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до його Регламенту». Таким чином, перелік спорів передбачених розділом 10 контракту № 60381406, укладеного 09 січня 2020 року, є значно вужчим та виключає з компетенції МКАС при ТПП спори щодо укладення, порушення, недійсності контракту. Також, на відміну від рекомендованого, застереження в розділі 10 контракту № 60381406 не передбачає передачу до компетенції МКАС при ТПП України «усіх спорів», а лише визначає конкретний та виключний перелік. Розділом 10 контракту № 60381406 від 09 січня 2020 року не віднесено до компетенції МКАС при ТПП України спори щодо порушення (невиконання) контракту;

МКАС при ТПП України перевищив компетенцію прийнявши до провадження і розглянувши по суті позовну заяву Компанії «BUNGE SA» до ТОВ «Сіейті» про стягнення пені та відшкодування витрат на правову допомогу. МКАС винесено рішення щодо спору не передбаченого арбітражною угодою, а також щодо спору, що не підпадає під умови арбітражної угоди. Відповідне рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди;

Київський апеляційний суд проігнорував, що порушений публічний порядок, що є підставою як для скасування рішення МКАС при ТПП України так і відмови у наданні дозволу на його примусове виконання;

для стабільного функціонування економіки в умовах воєнного стану та створення належних умов для оперативного фінансування потреб держави для забезпечення національної безпеки і оборони, всебічної підтримки ЗС України НБ України прийняв постанову № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». У постанові № 18 НБ України, застосовуючи принцип валютного регулювання, з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи запровадив обмеження проведення валютних операцій на території України, зокрема, операцій з переказування за межі України валютних цінностей. Так, згідно пункту 14 Постанови НБ України № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України, переказ коштів на кореспондентські рахунки банків нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках - резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім визначених в цьому пункті випадків. Серед випадків, на які не поширюється заборона на переказ валютних цінностей згідно пункту 14 постанови НБ України № 18 відсутні такі поточні валютні операції, як переказ валютних цінностей на підставі ухвал чи рішень судових органів (арбітражі). За рішенням МКАС при ТПП України, з ТОВ «Сіейті» підлягають стягненню кошти в іноземній валюті. Оскільки з метою забезпечення стабільності фінансової системи України в умовах військової агресії рф, діють введені Нацбанком України обмеження на переказ валютних цінностей, то виконання рішення МКАС при ТПП України буде прямим порушенням обмежень введених відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції». Відповідно виконання рішення МКАС при ТПП України суперечить ЦК України та порушує публічний порядок України. ТОВ «Сіейті» наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 148 від 05 березня 2022 року віднесено до переліку підприємств для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/293/21 за апеляційною скаргою ТОВ «Сіейті», яка підписана представником Джепою Г. В., на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Короткий зміст аргументів сторін

У судовому засіданні представники ТОВ «Сіейті» (Корзун Д. Л. та ОСОБА_4 ), підтримали вимоги апеляційної скарги та пояснили, що: МКАС при ТПП України винесено рішення від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 щодо спору не передбаченого арбітражною угодою; рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 підлягає скасуванню з підстав порушення публічного порядку.

У судовому засіданні представник Компанії «BUNGE SA» (Нижний А. В.) зазначив, що: рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 ухвалене арбітражем в межах своєї компетенції щодо спору, передбаченого арбітражною угодою контракту та не містить вирішення питань, що виходять за межі арбітражної угоди; відсутні підстави для скасування цього рішення з підстав порушення публічного порядку.

Фактичні обставини справи

Суд першої інстанції встановив, що у червні 2021 року до МКАС при ТПП України надійшла позовна заява Компанії «BUNGE SA», в якій позивач просив стягнути з відповідача 154 530,52 дол. США, у тому числі 113 620,89 дол. США - збитків, 40 909,63 дол. США - неустойки за недопоставку товару, та покласти на відповідача понесені позивачем витрати на оплату арбітражного збору та витрати на юридичні послуги для представництва в суді своїх інтересів. Позивач посилався на укладений між сторонами 09 січня 2020 року контракт № 60381406 (з урахуванням додаткових угод від 18 червня 2020 року № 1 та від 31 серпня 2020 року № 2). У зв`язку з недопоставкою товару, позивач у визначені контрактом строки повідомленням про розірвання договору від 10 лютого 2021 року розірвав контракт № 60381406.

Правовою підставою для розгляду справи в МКАС при ТПП України є арбітражне застереження, що міститься в розділі 10 Контракту № 60381406 від 09 січня 2020 року, згідно якого даний контракт регулюється й тлумачиться у відповідності до матеріального права України, виключаючи будь-які колізійні норми і включаючи Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України у відповідності до його Регламенту. Арбітражний суд складається із трьох арбітрів. Засідання Арбітражного суду відбувається в м. Києві, Україна. Мова арбітражного судочинства є українська.

Постановою Голови МКАС при ТПП України справу було прийнято до провадження за №143/2021. 18 серпня 2021 року до суду надійшов відзив від ТОВ «Сіейті», в якому відповідач просив визнати відсутність у МКАС при ТПП України компетенції розглядати даний спір та винести постанову про припинення арбітражного розгляду справи, а у разі розгляду - відмовити у стягненні збитків та зменшити суму пені на 95% від зазначеної в заяві. Арбітр ОСОБА_2 був призначений позивачем, арбітр ОСОБА_3 - відповідачем. Постановою про призначення голови складу арбітражного суду від 18 серпня 2021 року арбітри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та частиною першою статті 31 Регламенту МКАС призначили головою складу Арбітражного суду у справі № 143/2021 ОСОБА_1 , яка у цей же день прийняла функції арбітра у справі, підписавши заяву про прийняття функцій арбітра і незалежність арбітра від сторін.

Арбітражний розгляд здійснювався відповідно до Регламенту МКАС при ТПП України, затвердженому Рішенням Президії ТПП України № 25(6) від 27 липня 2017 року зі змінами, внесеними Рішенням Президії ТПП № 2(2) від 17 вересня 2020 року.

Рішенням МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року позов було задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Сіейті» на користь Компанії «BUNGE SA» 106 645,89 дол. США - збитків, 35 003,93 дол. США - неустойки за недопоставку товару та 7 182, 40 дол. США - на відшкодування витрат з арбітражного збору, 13 500 дол. США - на відшкодування витрат на юридичні послуги, а разом 162 332,22 дол. США. Відмовлено у задоволенні позову в загальній сумі 12 880,70 дол. США з покладенням на позивача арбітражних витрат у сумі 653,52 дол. США.

Суд першої інстанції встановив, що: арбітражна угода не визнана недійсною; боржника - ТОВ «Сіейті» було належним чином сповіщено про призначення арбітра, про арбітражний розгляд, ТОВ «Сіейті» неодноразово надавало письмові пояснення та заперечення по суті спору; рішення МКАС не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення стало обов`язковим для сторін, скасуванню не підлягає. Судом першої інстанції не встановлено, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Щодо скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021

ТОВ «Сіейті» при зверненні із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 посилалося на те, що рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору; спір не підпадає під умови арбітражної угоди, а також містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (частини перша, друга статті 459 ЦПК України).

Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/45271/17 (провадження № 61-47547св18) зазначено, що:

«рішення державного суду про скасування арбітражного рішення як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання арбітражного рішення шляхом подання клопотання про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року в справі № 920/241/19 зроблено висновок, що:

«арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди. Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958, далі - Нью-Йоркська конвенція) закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав.

Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ. Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди. За змістом Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди)».

У розділі 10 контракту № 60381406 від 09 січня 2020 року сторони домовилися про те, що: «даний контракт регулюється й тлумачиться у відповідності до матеріального права України, виключаючи будь-які колізійні норми і виключаючи Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України у відповідності до його Регламенту».

У рішенні МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 (а. с. 3-14) зазначено, що:

проаналізувавши положення розділу 10 Контракту від 09 січня № 60381406 та надані представниками сторін пояснення, Арбітражний суд дійшов висновку щодо наявності компетенції МКАС при ТПП України розглядати зазначений спір, з огляду на наступне. У розділі 10 Контракту № 60381406 міститься арбітражне застереження, яке відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і статті 2 Регламенту МКАС при ТПП України. В арбітражному застереженні визначено перелік спорів, що можуть бути передані на розгляд арбітражному суду; повне найменування арбітражної інституції, яка вирішує спір - МКАС при ТПП України, а також зазначено, що спір підлягає вирішенню у відповідності до Регламенту. Отже, компетенція МКАС ґрунтується на письмовій арбітражній угоді сторін. Що міститься в контракті. Твердження відповідача про те, що укладене сторонами арбітражне застереження виключає з компетенції МКАС при ТПП України спори щодо порушення контракту є безпідставним з огляду на те, що сторони узгодили, що до компетенції МКАС при ТПП України належать «будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту, або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання». В силу положень ЦК України термін «виконання» включає в себе, як належне виконання (Глава 48 ЦК України), так і неналежне виконання - порушення зобов`язання, яким є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України). У випадку неналежного виконання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків та сплата неустойки (стаття 611 ЦК України). Арбітражним застереженням не передбачено, що воно стосується саме належного виконання. Більш того, відповідно до цього арбітражного застереження передаються на розгляд МКАС при ТПП України і суперечки щодо правових наслідків. З огляду на це, спір про стягнення збитків та неустойки, які є правовими наслідками неналежного виконання, охоплюються арбітражним застереженням і підлягає розгляду МКАС при ТПП України» (пункт 16.6).

Усталеним як в доктрині приватного права, так і судовій практиці, є те, що під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов`язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій які складають зміст зобов`язання. За нормально розвитку зобов`язальних правовідносин зобов`язання виконується належно і реально. Особливості прояву принципу реального виконання зобов`язання передбачені ЦК для випадків його порушення. «Порушення зобов`язання» є родовою категорією, яка складається з двох видів: невиконання зобов`язання і неналежного виконання зобов`язання (див., зокрема: Цивільне право : підручник : у 2 т. / за ред. В.І. Борисової, ОСОБА_5 , В.Л. Яроцького. - Х.: Право, 2011. - Т. 2. - С. 32 - 50; Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців) / За ред. проф. І.В. Спасибо-Фатєєвої. - Х. : Страйд, 2012. - Том 7 : Загальні положення про зобов`язання та договір. - С. 471; постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Тобто, з урахуванням принципу тлумачення favor conractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Тому є очевидним, що термін «виконання» охоплює в собою спори і пов`язані із невиконанням контракту.

За таких обставин, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги ТОВ «Сіейті» про те, що МКАС при ТПП України винесено рішення щодо спору не передбаченого арбітражною угодою, а також щодо спору, що не підпадає під умови арбітражної угоди. Тому відсутні підстави для скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 з підстави, передбаченої підпунктом в) пункту 1) частини другої статті 459 ЦПК України.

ТОВ «Сіейті» також зазначає, що рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 підлягає скасуванню з підстав порушення публічного порядку, оскільки пунктом 14 постанови НБ України № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» уповноваженим установам заборонено здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України, переказ коштів на кореспондентські рахунки банків нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках - резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім визначених в цьому пункті випадків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року в справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19) зроблено висновок про те, що «застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення, є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього.

Застереження про публічний порядок у міжнародному праві не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.

Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів. У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.

Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти».

Доводи ТОВ «Сіейті» про те, що пунктом 14 постанови НБ України № 18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» уповноваженим установам заборонено здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України, переказ коштів на кореспондентські рахунки банків нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках - резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім визначених в цьому пункті випадків, не свідчить про те, що арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

За таких обставин, установивши, що рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 ухвалене у спорі, який виник на підставі укладеного між сторонами контракту, його вирішення передбачено арбітражною угодою та постановлено в межах компетенції МКАС, арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, і ТОВ «Сіейті» не доведено наявності підстав для скасування арбітражного рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про скасування арбітражного рішення.

Щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року в справі № 761/41709/17 (провадження № 61-47280св18) зроблено висновок про те, що:

«вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви».

За таких обставин, установивши, що компанія «BUNGE SA» звернулася із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 у межах встановленого законом строку, заявником до заяви долучено документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 476 ЦПК України, на час звернення компанії «BUNGE SA»до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 05 листопада 2021 року у справі №143/2021 вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, арбітражне рішення ухвалене у спорі, який виник на підставі укладеного між сторонами контракту, його вирішення передбачено арбітражною угодою та постановлено в межах компетенції МКАС, арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання. Підстав для відмови у задоволенні заяви судом не встановлено.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржену ухвалу без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367 374 375 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сіейті», яка підписана представником Джепою Григорієм Володимировичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року залишити без змін.

Повний текст постанови Верховного Суду складено 29 вересня 2022 року.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков