ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2023 року
м. Київ
справа №824/849/18-а
адміністративне провадження № К/9901/19058/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б. (головуючий), суддів: Курка О.П., Совгири Д.І. у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черновицькій області про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ -240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108 від 7 червня 2018 року в розмірі 335070,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 від 7 червня 2018 року в розмірі 74460,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 від 7 червня 2018 року в розмірі 3723,00 грн.
2. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 4 лютого 2019 року позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Управління Держпраці у Чернівецькій області, які виразились в процедурних порушеннях при проведені інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 .
Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу №ЧВ -240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108 від 7 червня 2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в розмірі 335070,00 грн.
Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 від 7 червня 2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в розмірі 74460,00 грн.
Визнав протиправною та скасував постанову про накладення штрафу №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 від 7 червня 2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. в розмірі 3723,00 грн.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 7 червня 2019 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відносини між позивачем та працівниками носили трудовий характер, а тому укладення в певні періоди цивільно-правових договорів, є порушенням законодавства про працю.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП 16 серпня 2010 року, за адресою АДРЕСА_1 .
4.2 7 травня 2018 року посадовими особами управління Держпраці у Чернівецькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про працю, у тому числі з питань належного оформлення трудових відносин за період з 1 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року.
4.3 За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт від 8 травня 2018 року №ЧВ-240/18/423/АВ, яким виявлено порушення:
- пункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) - 7 травня 2018 року при відвідуванні вищевказаного місця здійснення діяльності (ресторан " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), на кухні були виявлені три працівниці, які виконували свої функціональні обов`язки з приготування їжі та миття посуду, і назвались ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . У залі ресторану прибирала із столів посуд одна працівниця ОСОБА_5 . У той-же день вказані особи надали письмові пояснення, щодо своєї роботи у ФОП ОСОБА_1 , а саме:
1. ОСОБА_2 , згідно письмового пояснення працює у ФОП ОСОБА_1 у ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на посаді кухара приблизно з лютого 2009 року. З нею разом працюють ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Також, ОСОБА_2 зазначила, що по потребі працює по вихідних в основному з 10.00 до 17.00 год.;
2. ОСОБА_3 , згідно письмового пояснення працює у ФОП ОСОБА_1 у ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на посаді кухара з 5 травня 2018 року за потребою з 10 до 18 години;
3. ОСОБА_4 , згідно письмового пояснення не працює у позивача, а прийшла 7 травня 2018 року допомогти своїй колишній співробітниці повару ресторану "Горянка" ОСОБА_2 ;
4. ОСОБА_5 , згідно письмових пояснень вона допомагає підприємцю ОСОБА_1 у ресторані " ІНФОРМАЦІЯ_2 " один раз у місяць по прибиранню зали та туалетів ресторану, за виконані роботи ФОП ОСОБА_1 розраховується продуктами харчування.
4.4 При цьому, 7 травня 2018 року посадовими особами управління Держпраці у Чернівецькій області надана позивачу усна вимога про надання всіх документів, які врегульовують її взаємовідносини з громадянками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які виконували трудову функцію (договори (трудові чи цивільно-правові), накази про прийом на роботу, повідомлення до органів ДФС про прийом працівників на роботу).
4.5 Так, на виконання вказаної вимоги ФОП ОСОБА_1 в день інспекційного відвідування 7 травня 2018 року надала документи про оформлення працівників:
1. ОСОБА_2 - трудовий договір від 22 липня 2014 року на виконання робіт по приготуванню їжі;
2. ОСОБА_4 , яка періодично працювала у приватного підприємця ОСОБА_1 протягом з вересня 2012 року по травень 2018 року, а саме:
- трудовий договір від 27 вересня 2012 року на виконання робіт по приготуванню їжі, на прибирання, який розірваний 4 листопада 2013 року;
- цивільно-правовий договір №1 від 1 липня 2016 року на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану "Горянка", за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_4 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 1 липня по 31 жовтня 2016 року;
- цивільно-правовий договір №5 від 1 вересня 2017 року на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню залу та кухні ресторану " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_4 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 1по 30 вересня 2017 року, суму оплати за виконані роботи договором не передбачено, сума оплати за актом виконаних робіт складає 2000 грн;
- трудовий договір №6 від 18 жовтня 2017 року на виконання робіт по приготуванню їжі, на прибирання, який розірваний 31 жовтня 2017 року;
- форма трудового договору від 5 травня 2018 року на виконання робіт в ресторані "Горянка" по приготуванню їжі, прибиранню приміщення з оплатою праці 1500 грн на місяць, час виконання робіт встановлено: вівторок, середа, четвер, п`ятниця та встановлено ті самі вихідні дні: вівторок, середа, четвер, п`ятниця. Однак, у зв`язку тим, що працівниця ОСОБА_4 письмово пояснила, що не працює у вищевказаному ресторані, то відповідно з нею не укладався трудовий договір у письмовій формі. Про прийом на роботу ОСОБА_4 не надано повідомлення до органів державної фіскальної служби (ДФС) по місцю реєстрації працівника.
3. ОСОБА_3 , яка періодично працювала у приватного підприємця протягом з вересня 2012 року по травень 2018 року, а саме:
- трудовий договір від 27 вересня 2012 року на виконання робіт по приготуванню їжі, прибиранню, який розірваний 4 листопада 2013 року;
- цивільно-правовий договір від 1 липня 2016 року на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану "Горянка", за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_3 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 1 липня по 31 жовтня 2016 року;
- цивільно-правовий договір №7 від 1 вересня 2017 року на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану "Горянка", за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_3 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 1 по 30 вересня 2017 року, сума оплати за виконані роботи договором не передбачено, сума оплати за актом виконаних робіт складає 2000 грн;
- трудовий договір №8 від 18 жовтня 2017 року на виконання робіт з приготування їжі, на прибирання, який розірваний 31 жовтня 2017 року;
- форма трудового договору від 5 травня 2018 року на виконання робіт в ресторані "Горянка" по приготуванню їжі та прибиранню приміщення з оплатою праці 1500 грн на місяць, час виконання робіт встановлено згідно графіку та надаються вихідні дні: вівторок, середа, четвер. Про прийом на роботу ОСОБА_3 не надано повідомлення до органів ДФС.
4.6 При цьому, щодо врегулювання відносин з громадянкою ОСОБА_5 на виконання трудових робіт по прибиранню залу та туалетів ресторану ФОП ОСОБА_7 не надала жодних документів.
Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року №413 (далі - Порядок №413), ФОП ОСОБА_1 не повідомила до територіальних органів ДФС за місцем обліку працівника, як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою про прийняття на роботу працівниць ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , до початку їх роботи за укладеними договорами та ОСОБА_5 до початку її роботи;
- пункту 1 статті 29 КЗпП України - до початку роботи працівники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які за укладеними трудовими договорами виконували трудові обов`язки кухонних працівників, ФОП ОСОБА_1 не ознайомлено з інструкціями щодо їх прав та обов`язків;
- частини першої статті 115 КЗпП України, у травні 2018 року нараховано індексацію заробітної плати ОСОБА_2 за період з червня по грудень 2017 року в сумі 651,73 грн, ОСОБА_8 - за період з червня по жовтень 2017 року нараховано в сумі 419, 33 грн. Виплату належних сум індексації проведено по відомості №7 від 8 травня 2018 року: ОСОБА_2 - 564,24 грн, ОСОБА_8 - 337, 56 грн;
- частини другої статті 30 Закону України "Про оплату праці" - не забезпечено достовірний облік виконаної роботи працівниками, а саме ОСОБА_2 пояснила, що працює з напарницями ОСОБА_4 , ОСОБА_6 по потребі у вихідні дні, однак за табелями обліку робочого часу за період з травня 2016 року по березень 2018 року не відображено роботу вищезазначених працівників у вихідні дні.
4.7 Також, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 укладено цивільно-правові договори на виконання робіт, які містять ознаки трудових договорів: договір №1 від 1 липня 2016 року, договір №5 від 1 вересня 2017 року з ОСОБА_4 на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню залу, кухні ресторану "Горянка" та договір від 1 липня 2016 року, договір №7 від 1 вересня 2017року з ОСОБА_3 на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану "Горянка".
4.8 За вищезазначеними укладеними договорами працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували виконувати у ФОП ОСОБА_1 трудові функції по приготуванню їжі, прибиранню залу та кухні ресторану, які виконували за укладеними трудовими договорами від 27 вересня 2012 року. Крім того, за укладеними договорами згідно пункту 1.2 ФОП ОСОБА_1 забезпечує працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усім необхідним для виконання роботи, що є ознаками трудового договору.
4.9 Так, за даними бухгалтерського обліку по нарахуванню заробітної плати встановлено, що по вищезазначеним працівникам за їх період роботи за цивільно-правовими договорами відпрацьований ними робочий час обліковувався за табелями обліку робочого часу, за виконані роботи нараховувалась заробітна плата за книгою К-18 по нарахуванню заробітної плати та виплачувалась заробітна плата по платіжних відомостях на виплату заробітної плати, що характерно тільки для трудового законодавства.
4.10 Крім того, за табелями обліку робочого часу встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відпрацьовано у липні 2016 року - 49 год., у серпні 2016 року - 70 год., у вересні 2016 року - 57 год., у жовтні 2016 року - 63 год., у вересні 2017 року обліковано всього відпрацьованих 65 год. (11 днів), а саме 3, 8, 23 вересня - по 6 год.; 4, 11, 15, 16, 24 вересня - по 5 год.; 9, 10 вересня - по 7 год., 17 вересня - 8 год. За книгою по нарахуванню заробітної плати встановлено, що за період з липня по жовтень 2016 року працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нараховано по 1000 грн щомісячно, за вересень 2017 року по 2000 грн, по платіжних відомостях №8 за липень 2016 року, №9 за серпень 2016 року, №10 за вересень 2016 року, №11 за жовтень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було виплачено по 805 грн щомісячно, по платіжній відомості №10 від 20 жовтня 2017 року виплачено ОСОБА_3 -1610 грн, ОСОБА_4 - 1610 грн.
4.11 У порушення вимог пункту 6 4.1 та частини третьої статті 24 КЗпП України "Укладення трудового договору" працівниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які працювали у ФОП ОСОБА_1 впродовж з 1 липня по 31 жовтня 2016 року та з 18 по 31 вересня 2017 року були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
4.12 Так, ОСОБА_3 пояснила, що працює з 5 травня 2018 року. Однак, ФОП ОСОБА_1 надала трудові договори від 5 травня 2018 року без повідомлення до ДФС про прийом на роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . На наступний день інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надала повідомлення до ДФС від 7 травня 2018 року про прийняття на роботу двох працівниць ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , за яким вказано дату видання наказу про прийняття їх на роботу та дату початку їх роботи - 7 травня 2018 року, чим порушено Порядок №413, за яким повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
4.13 Також, у день інспекційного відвідування 7 травня 2018 року у ФОП ОСОБА_1 працівниця ОСОБА_5 виконувала трудові функції по прибиранню столів у ресторані "Гірський" без оформлення трудових відносин. 8 травня 2018 року ФОП ОСОБА_1 надала договір ЦПХ про виконання разової роботи від 7 травня 2018 року, укладений з ОСОБА_5 на виконання робіт по прибиранню території біля приміщення ресторану строком до 7 травня 2018 року з оплатою в розмірі 200 грн. Згідно підпункту 1.1 умов договору укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , остання повинна була здійснювати прибирання лише території навколо ресторану. У порушення вимог пункту 6 частини першої та частини третьої статті 24 КЗпП України "Укладення трудового договору" 7 травня 2018 року працівниця ОСОБА_5 була допущена до роботи в ресторані "Горянка" без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
4.14 8 травня 2018 року посадовими особами управління Держпраці у Чернівецькій області складено припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-235/18/423/АВ/П.
4.15 7 червня 2018 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", частини третьої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України винесені постанови про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу №ЧВ-240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108 у розмірі 335070,00 грн; №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 у розмірі 74460,00 грн; №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 у розмірі 3723,00 грн.
4.16 Не погоджуючись із вказаними постановами позивач оскаржила їх до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, позивач звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року та залишити в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.
9. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
10. Відповідно до статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
11. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
13. Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язані виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, що передбачено законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
14. За змістом частини першої статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
15. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
16. Згідно пункту 6 частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
17. Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
18. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
19. Так, вказаною нормою встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
20. Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
21. Згідно частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
22. За змістом частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
23. Верховний Суд вже неодноразово вирішував схожі правовідносини та у адміністративній справі №360/1947/19 (постанова від 8 червня 2021 року) дійшов наступного висновку:
« Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються ЦК України, а трудові - КЗпП України.
За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Правова основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають.
Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. За цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду.
Трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції.
За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.»
24. У справі №420/6605/18 Верховний Суд у постанові від 22 червня 2021 року зазначив наступне:
«Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
З аналізу наведених норм Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України.
Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.»
25. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 6 березня, 13 червня 2019 року, 2 лютого 2021 року (справи №№802/2066/16-а, 815/954/18 та 0540/5987/18-а, відповідно).
26. Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції в ресторані «Горянка» відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).
У самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів, а також виконання вказаних вище договорів не підтверджені актами прийому наданих послуг.
Також, з матеріалів справи встановлено, що працівники самостійно не організовували свою роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувались позивачу, що свідчить про наявність трудових відносин, а не цивільно-правових.
27. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відносини між позивачем та працівниками носили трудовий характер, а тому укладення в певні періоди цивільно-правових договорів, є порушенням законодавства про працю.
28. Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
29. Суд апеляційної інстанції встановив факт допуску позивачем до роботи осіб без укладення трудових відносин та не повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
30. За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність оскаржуваних постанов від 7 червня 2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу №ЧВ-240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108 у розмірі 335070,00 грн; №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 у розмірі 74460,00 грн; №ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 у розмірі 3723,00 грн та прийняв рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
31. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особі-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін