ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2020 року
Київ
справа №825/1700/18
адміністративне провадження №К/9901/66709/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі № 825/1700/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шанс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2017 № 0007291204 про сплату штрафу з податку на додану вартість у сумі 1987825,06 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення та застосовано штрафні санкції щодо порушення строків реєстрації податкових накладних, оскільки затримка реєстрації податкових накладних відбулася не з вини позивача, а внаслідок припинення відповідачем в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року позов задоволено:визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 14.07.2017 № 0007291204 про сплату штрафу в сумі 1987825,06 грн.
Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1201.1 статті 1201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Доводи касаційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області провело камеральну перевірку дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо ТОВ «Шанс» за жовтень-листопад 2016 року, за результатами якої склало акт від 26 червня 2017 року № 45/25-01-12-04.
Згідно акту перевірки від 26 червня 2017 року № 45/25-01-12-04 податкові накладні, складені за період з 12 жовтня по 14 листопада 2016 року, позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних 11 січня 2017 року.
На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2017 року № 0007291204 про застосування до позивача штрафу в розмірі 1987825 грн 06 коп.
Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, ТОВ «Шанс» звернулося до суду з позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних була наслідком того, що у період з 16 червня 2016 року до 10 січня 2017 року договір про визнання електронних документів від 01 червня 2016 року № 010620161 був розірваним, а не протиправності дій/бездіяльності позивача, що виключає підстави для застосування до нього відповідальності.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Норми статті 201 ПК України регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.
Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, у спірній ситуації, податкові накладні ТОВ «Шанс», складені за період з 12 жовтня по 14 листопада 2016 року, позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних 11 січня 2017 року.
Положеннями пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, розмір якого залежить від кількості днів прострочення.
Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо недотримання граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації.
При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій встановили, що договір про визнання електронних документів від 01.06.2016 № 010620161 був розірваний контролюючим органом в односторонньому порядку. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 у справі № 825/1144/16 визнано протиправними дії Чернігівської ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 01 червня 2016 року № 010620161 та зобов`язано поновити дію такого договору.
Чернігівська ОДПІ Головного управління ДФС у Чернігівській області листом від 10 січня 2017 року № 139/10/25-22-08-01-17 у відповідь на адвокатський запит від 23 грудня 2016 року № 241 повідомила, що станом на 10 січня 2017 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі № 825/1144/16 виконано та поновлено дію договору про визнання електронних документів від 01 червня 2016 року № 010620161.
Судами встановлено, що в період з 16.06.2016 по 10.01.2017 позивач був позбавлений можливості у визначений законом строк зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрацію податкових накладних, що складені у період з 12 жовтня по 14 листопада 2016 року, ТОВ «Шанс» здійснило 11 січня 2017 року - тобто наступного дня після отримання відомостей про поновлення дії вказаного договору.
Враховуючи викладене, допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем у даному випадку не мало ознак протиправності з боку позивача та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком незабезпечення умов для виконання позивачем свого податкового обов`язку.
За встановлених обставин у сукупності, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати реєстрації податкових накладних є правильними.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - без змін.
Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1листопада 2018 у справі №825/1700/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду