ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №826/11138/15
касаційне провадження №К/9901/25979/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство прогресивних бізнес-стратегій» (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2015 (суддя - Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 (головуючий суддя - Бистрик Г.М., судді: Межевич М.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство прогресивних бізнес-стратегій» до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Інспекція) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У червні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо призначення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОЛАЙМ», ТОВ «ДОНТОРГРЕСУРС» за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 та ТОВ «ГЛОБАЛХОЛДИНГ» за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 та подальшої реалізації придбаного товару (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.10.2014 по 30.11.2014; визнати протиправними дії Інспекції щодо результатів документальної виїзної позапланової перевірки Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОЛАЙМ», ТОВ «ДОНТОРГРЕСУРС» за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 та ТОВ «ГЛОБАЛХОЛДИНГ» за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 та подальшої реалізації придбаного товару (робіт, послуг) контрагентам-покупцями за період з 01.10.2014 по 30.11.2014; вилучити з баз даних АІС «Реєстр платників податків», АІС «Аудит», АІС «Бест-Звіт», АІС «Співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» відомості, занесені на підставі висновків акту № 867/26-58-22-02-18/39165182 від 16.03 2015.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: у запитах Інспекції, які були надіслані на адресу Товариства, не було зазначено підстав витребування інформації, про що було зазначено у відповідях, які Товариство подало до Інспекції; перевірка яка проводилась Інспекцією, є незаконною та безпідставною, виходячи з того, що наказ на проведення перевірки був виданий з порушенням норм податкового законодавства, а саме пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України яким визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків; висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до баз даних податкових органів може бути зроблений Інспекцією після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 17.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016, у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані тим, що направляючи Товариству письмовий запит № 1949/10/26-58-15-01 від30.01.2015 про надання інформації та її документального підтвердження Інспекція реалізувала свої повноваження, визначені законом, а у Товариства, в свою чергу, виник обов`язок надати відповідну інформації у встановленому законом порядку та строки, тоді як листом від 12.02.2015 № 12/02-1 позивач відмовив у наданні документів, у зв`язку з тим, що запит не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, з огляду на що у Інспекції були наявні підстави для винесення оспорюваного наказу, проведення документальної виїзної позапланової перевірки та відображення результатів такої перевірки у акті перевірки. Також суд виходив з того, що автоматизована система створена для службового користування, у зв`язку з чим наявні у ній відомості не можуть порушувати прав та інтересів Товариства, оскільки рішенням, яке впливає на права платника податків, є саме податкове повідомлення-рішення.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.02.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, суд не надав належної правової оцінки тому, що: у запиті Інспекції від 30.05.2015 № 1949/10/26-58-15-0 не було зазначено підстав для витребовування інформації, а представником відповідача в запереченнях на позовну заяву та в судовому засіданні не було надано обґрунтовані пояснення відносно яких саме документів не було надано Товариством у відповідь на такий запит, у зв`язку з чим, контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової виїзної перевірки Товариства та проводити таку перевірку із відображенням її результатів в акті перевірки.
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02.03.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 03.03.2020, під час проведення якого суд дійшов висновку про призначення справи до касаційного розгляду у судовому засідання у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 07.04.2020, який було перенесено на 14.04.2020 у зв`язку з перебуванням судді Хохуляка В.В. у відпустці.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, у зв`язку з отриманням інформації, що свідчить про порушення Товариством податкового законодавства, Інспекцією направлено на адресу позивача запит від 30.01.2015 № 1949/10/26-58-15-01 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОЛАЙН», ТОВ «ДОНТОРГРЕСУРС» за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, ТОВ «ГЛОБАЛХОЛДИНГ» за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 та подальшої реалізації придбаного товару (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.10.2014 по 30.11.2014.
На вказаний запит Товариством листом від 12.02.2015 № 12/02-1 було відмовлено у наданні документів із зазначенням причини: запит не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
Враховуючи зазначене, на підставі наказу В.о. начальника Інспекції від 25.02.2015 №271, направлення на перевірку від 25.02.2015 №211/26-58-22-02, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України Інспекцією у період з 25.02.2015 по 06.03.2015 проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОЛАЙН», ТОВ «ДОНТОРГРЕСУРС» за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, ТОВ «ГЛОБАЛХОЛДТНГ» за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 та подальшої реалізації придбаного товару (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.10.2014 по 30.11.2014.
З направленням від 25.02.2015 року № 211/26-58-22-02 та копією наказу від 25.02.2015 № 271 директора Товариства Шнурко Ганну Володимирівну було ознайомлено під розписку.
Перевірка проведена з відома та в присутності директора Товариства Шнурко Г.В.
За результатами зазначеної перевірки Інспекцією складено акт від 16.03.2015 №867/26-58-22-02-18/39165182 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОЛАЙН», ТОВ «ДОНТОРГРЕСУРС» за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, ТОВ «ГЛОБАЛХОЛДТНГ» за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 та подальшої реалізації придбаного товару (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.10.2014 по 30.11.2014.
У вказаному акті перевірки відповідачем встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання товару Товариством, відсутні об`єкти оподаткування по операціях з придбання товару у ТОВ «ПРОЛАЙМ», ТОВ «ДОНТОРГРЕСУРС» за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, ТОВ «ГЛОБАЛХОЛДИНГ» за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 та продажу товарів (робіт, послуг) контрагентам - покупцям за відповідний період в розумінні пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
На акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки були залишені без змін.
Також, Товариством була подана скарга на акт перевірки, на яку Інспекція надала відповідь, у якій вказала, що статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження платником податків рішень контролюючих органів, при цьому скасування акта перевірки діючим законодавством не передбачено.
На підставі оскаржуваного акта перевірки від 16.03.2015 № 867/26-58-22-02-18/39165182 Інспекцією податкові повідомлення-рішення не приймались.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Глава 8 розділу ІІ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3, підпунктом 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки, правомірність призначення якої оспорюється Товариством, фактичною підставою для прийняття наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства податковий орган визначив ненадання Товариством пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).
В свою чергу, Товариство, в обґрунтування позовних вимог, посилалось на невідповідність запитів Інспекції вимогам законодавства щодо їх оформлення, а також на те, що ним були надані відповіді на визначені у запитах питання.
Разом з цим, матеріали справи не містять належним чином засвідчених копій запитів Інспекції, а також відповідей Товариства на зазначені запити, з огляду на що суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, оскільки фактичні обставини справи щодо правильності оформлення Інспекцією запитів та повноти надання Товариством відповідей на такі запити судами попередніх інстанцій встановлені не були.
Поверховий підхід та неповнота при з`ясуванні обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій вимагають повторного і більш ретельного дослідження їх судом.
З урахуванням наведеного касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2015 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 349, п. 1 ч. 2 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство прогресивних бізнес-стратегій» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду