ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2020 року
Київ
справа №826/12574/16
адміністративне провадження №К/9901/58015/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.)
у справі №826/12574/16
за позовом ОСОБА_1
до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Наталії Євгенівни
про визнання протиправними лій, зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Печерського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Н.Є., в якому просила:
- визнати дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. неправомірними;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. від 20 липня 2016 року;
- зобов`язати заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Менчиць Н.Є. вчинити дії щодо прийняття відповідного рішення про відмову стягувачу у відкритті виконавчого провадження по виконанню постанови стягувача №6 про стягнення від 14 листопада 2014 року.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року позов задоволено частково: визнано дії заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. неправомірними; скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Менчиць Н.Є. від 20 липня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суддів для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві №6 від 14 листопада 2014 року на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене частиною сьомою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф у розмірі 6800 грн.
6. 12 січня 2015 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві із листом №7/26-18/1201/05 про примусове виконання згаданої постанови, на підставі чого було відкрито виконавче провадження №46317658.
7. Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 31 травня 2016 року виконавчий документ повернуто стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення.
8. Листом від 23 червня 2016 року №10/26-1/2306/11 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві повторно направив до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві постанову №6 від 14 листопада 2014 року.
9. 20 липня 2016 року заступником начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції Менчиць Н.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51697001 з примусового виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у місті Києві №6 від 14 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 6800 грн.
10. Позивачка, вважаючи незаконним зазначене рішення, дії відповідача, звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк для пред`явлення виконавчого документу (постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 14 листопада 2014 року №6) сплинув, а отже в розглядуваному випадку відповідач зобов`язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з пропуском встановленого строку пред`явлення документів до виконання.
12. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з протилежного, а саме з того, що стягувачем дотримано строк пред`явлення зазначеної постанови до виконання.
13. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві було винесено 31 травня 2016 року, а з повторною заявою про прийняття виконавчого документу до виконання Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві звернувся 23 червня 2016 року. Отже, таке звернення відбулося в межах встановленого строку пред`явлення виконавчого документа, оскільки повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинного на час дії спірних правовідносин) не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, а перебіг строку встановлюється з дня повернення виконавчого документа.
14. Позивачка у своїй касаційній скарзі не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що розгляд справи у суді апеляційної інстанції відбувся з суттєвим (грубим) порушенням норм процесуального права.
15. Зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2018 року було відкрито апеляційне провадження у цій справі. Цією ухвалою, зокрема, встановлено строк до 9 липня 2018 року протягом якого вона, як учасник справи могла подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надіслання іншим учасникам. Вказана ухвала про відкриття апеляційного провадження разом з повісткою-повідомленням направлена на її адресу 5 липня 2018 року та отримана 7 липня 2018 року. У повістці було зазначено, що розгляд справи призначено на 12:00 10 липня 2018 року.
16. Отже, наголошує позивачка, суд із незрозумілих їй причин надав не лише нерозумний, а й явно нереальний строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, в якому вона могла б викласти свою правову позицію проти апеляційної скарги. Це позбавило її можливості викласти свої заперечення, доводи та міркування стосовно апеляційної скарги як у відзиві, так і під час розгляду справи у судовому засіданні, що на її думку, є порушенням принципу змагальності та рівності перед законом і судом.
17. Позивачка зазначає, що оскільки розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся за її відсутності у зв`язку неналежним її повідомленням про дату, час і місце розгляду справи, то це є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до цього ж суду відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України.
18. Також позивачка зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив скаржнику строк на апеляційне оскарження. При цьому звертає увагу, що останній день строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції є 18 травня 2018 року, повторно з апеляційною скаргою скаржник звернувся 27 червня 2018 року, тобто після спливу строку апеляційного оскарження, та не подав суду клопотання про його поновлення з указівкою причин його пропуску у період з 18 травня 2018 року по 27 червня 2018 року.
19. Отже, підсумовує позивачка, суд апеляційної інстанції безпідставно поновив апелянту строк на апеляційне оскарження з мотивів, які не відповідають вимогам закону.
20. У відзиві на касаційну скаргу Державна архітектурно-будівельна інспекція України не погоджується з її доводами, вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також того, що позивачка оскаржує постанову суду апеляційної інстанції тільки з підстав порушенням цим судом норм процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
22. Відповідно до частини третьої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
23. Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.
24. Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом повістка повинна бути вручена учасникам справи не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. В той же час якщо для розгляду, зокрема, справи встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка повинна бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.
25. Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, до яких і відноситься ця справа.
26. Частиною сьомою цієї статті КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
27. Як вбачається з матеріалів справи, остання передана головуючому судді 2 липня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 3 липня 2018 року колегією суддів відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 10 липня 2018 року. Того ж дня (3 липня 2018 року) секретарем судового засідання сторонам у справі, в тому числі і позивачці, надіслано повістки-повідомлення, а 5 липня 2018 року - передано телефонограму, в якій повідомлялось про те, що розгляд справи відбудеться 10 липня 2018 року о 12:00.
28. ОСОБА_1 зазначає, що повістку-повідомлення отримала 7 липня 2018 року.
29. Наведені обставини, а саме, отримання позивачкою повістки 7 липня 2018 року, її обізнаність про дату час та місце розгляду справи ще 5 липня 2018 відповідно до наявної в матеріалах справи телефонограми, тобто за п`ять днів до її розгляду, в поєднанні з тим, що строк розгляду справ цієї категорії є скороченим, відсутні підстави стверджувати про неналежне повідомлення позивачки про дату час та місце розгляду справи.
30. З цих же підстав доводи позивачки про те, що їй надано занадто короткий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, є безпідставними, оскільки строк для подання відзиву встановлюється судом (частина третя статті 300, стаття 304 КАС України), а з огляду на скорочені строки розгляду цієї справи, такий строк також буде скороченим, оскільки не може перевищувати строк розгляду справи.
31. Тому, встановлюючи строк (термін) подання відзиву на апеляційну скаргу до 9 липня 2018 року, суд апеляційної інстанції діяв у повній відповідності до норм процесуального закону.
32. Аргументи позивачки, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив скаржнику строк на апеляційне оскарження також є безпідставними, з огляду на таке.
33. Положеннями статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
34. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
35. За змістом статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
36. Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
37. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
38. З наведених норм слідує висновок, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права особи повторного звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою у порядку, що передбачений КАС України. Це правило стосується і строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
39. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України постановлена 4 червня 2018 року. Повторно з апеляційною скаргою Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду 27 червня 2018 року, тобто з дотриманням тридцятиденного строку, рахуючи його з дати постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги. При цьому, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, як і передбачено нормами КАС України.
40. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року.
41. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
42. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №826/12574/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду