№ 826/13284/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 826/13284/17

касаційне провадження № К/9901/1299/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН» (далі - Товариство) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН») до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Офісу, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення від 03.10.2017 № 0006891409 та № 0006901409.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що висновки акту перевірки про заниження ввізного мита та податкових зобов`язань з податку на додану вартість грунтуються на результатах експертизи одного відібраного зразка товару. На думку позивача, у контролюючого органу не було підстав для висновку про те, що товар, який імпортувався раніше, є ідентичним товару, відібраному для експертного дослідження. Товариство також посилалось на те, що під час процедури митного оформлення товару митні органи погоджувались із заявленим кодом УКТ ЗЕД, а отже у Офісу були відсутні підстави для сумнівів щодо коду товарної номенклатури та прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, у задоволенні позову відмовив повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій обгрунтовані тим, що за результатами експертного дослідження та проведеної перевірки встановлено факти неправильної класифікації товарів, що призвело до заниження ставки ввізного мита та податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Також, суди виходили з того, що положеннями Митного кодексу України прямо передбачено право контролюючому органу здійснювати митний контроль щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, стосовно яких проведено митне оформлення.

Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 14.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: не досліджуючи фізико-хімічні властивості товару, що поставлявся раніше, неможливо зробити висновок, що він є ідентичним, оскільки згідно з положеннями Податкового кодексу України та Митного кодексу України ознака ідентичного товару - «фізичні характеристики» є ключовою; класифікація товарів по коду УКТ ЗЕД 6910 повністю відповідає класифікації, що діє на території Європейського союзу, а тому ніякої деталізації коду товару на національному рівні немає, а мала місце помилка експерта; Товариством було правильно задекларовано товар за кодом УКТ ЗЕД 6910900000, оскільки для підтвердження походження товару з країн Європейського союзу при митному оформленні товару позивачем надавалися сертифікати з перевезення EUR.1.

У відзиві на касаційну скаргу Офіс просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін з підстав того, що рішення контролюючого органу щодо класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 6910100000 підтверджується рішенням Хмельницької митниці ДФС про визначення коду товару № KT-UA400020-0002-2017 від 03.04.2017, у пункті 4 «Висновок» якого зазначено, що товари: «Санітарно-технічні вироби, з фарфору: арт.L33120000-MODO підвісний унітаз Rimfree» повинні класифікуватися за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6910100000. Також, Офіс вказує, що підхід контролюючого органу щодо класифікації вищезазначеного товару у товарній позиції 6910 за кодом 6910100000 підтверджується рішеннями митних органів країн - членів Європейського Союзу (Німеччина) щодо класифікації подібних товарів: DE8738/16-1 від 12.05.2016 (діє до 11.05.2019), DE4184/13-1 від 13.05.2013 (діє до 12.05.2019).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.01.2019 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 09.10.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Офіс провів документальну невиїзну перевірку Товариства з питань правильності класифікації згідно із УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями № 400040000/2016/004311 від 23.09.2016; № 400040000/2016/004959 від 27.10.2016; № 400040000/2016/004993 від 28.10.2016; № 400040000/2016/005299 від 15.11.2016; № 400040000/2016/005297 від 15.11.2016; № 400040000/2016/005436 від 21.11.2016; № 400040000/2016/005440 від 21.11.2016; № 400040000/2016/005599 від 28.11.2016; №400040000/2016/005749 від 05.12.2016; № 400040000/2016/005951 від 12.12.2016; № 400040000/2016/006115 від 19.12.2016; № 400040000/2016/006207 від 23.12.2016; № 400040000/2017/000385 від 03.02.2017; № 400040000/2017/000558 від 14.02.2017; № 400040000/2017/000591 від 16.02.2017; № 400040000/2017/000655 від 20.02.2017; № 400040000/2017/000779 від 28.02.2017; № UA400020/2017/000902 від 06.03.2017; № UA400020/2017/000899 від 06.03.2017, результати якої оформлені актом № y24/17/28-10-14-09/0032285199 від 06.09.2017, за висновками якого позивачем внаслідок неправильної класифікації товарів порушено вимоги Закону України «Про митний тариф України», статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України), статей 187 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження ставки мита на загальну суму 49481, 74 грн. та податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 9896,38 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що на підставі митних декларацій № 400040000/2016/004311 від 23.09.2016; № 400040000/2016/004959 від 27.10.2016; № 400040000/2016/004993 від 28.10.2016; № 400040000/2016/005299 від 15.11.2016; № 400040000/2016/005297 від 15.11.2016; № 400040000/2016/005436 від 21.11.2016; № 400040000/2016/005440 від 21.11.2016; № 400040000/2016/005599 від 28.11.2016; №400040000/2016/005749 від 05.12.2016; № 400040000/2016/005951 від 12.12.2016; № 400040000/2016/006115 від 19.12.2016; № 400040000/2016/006207 від 23.12.2016; № 400040000/2017/000385 від 03.02.2017; № 400040000/2017/000558 від 14.02.2017; № 400040000/2017/000591 від 16.02.2017; № 400040000/2017/000655 від 20.02.2017; № 400040000/2017/000779 від 28.02.2017; № UA400020/2017/000902 від 06.03.2017; № UA400020/2017/000899 від 06.03.2017 Товариство здійснило митне оформлення товару «Сантехнічні вироби з фаянсу: арт. L33120000 - підвісний унітаз MODO Rimfree…» за кодом УКТ ЗЕД 6910900000, як виготовленого з фаянсу (ставка ввізного мита - 5%, для країн Євросоюзу - 0%).

Разом з тим, згідно висновку Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142005702-0145 від 27.03.2017 експертним дослідженням відібраного на експертизу зразка встановлено, що поіменований згідно з маркувальною етикеткою виріб «Санітарно-технічні вироби, з фаянсу: MODO підвісний унітаз Rimfree, арт. L33120000» має величину водопоглинання менше 1 % (становить 0,6%). Відповідно до ДСТУ Б В.2.5-59:2011 водопоглинання санітарних керамічних виробів повинно бути не більше: фарфорових - 1%, напівфарфорових - 5%, фаянсових - 12%. Таким чином, заявлений позивачем до митного оформлення товар як «Санітарно-технічні вироби, з фаянсу: MODO підвісний унітаз Rimfree, арт. L33120000» за кодом УКТ ЗЕД 6910900000 повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 6910100000, як виготовлений з фарфору.

03.04.2017 Хмельницькою митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару, яким зазначено, що товари: «Санітарно-технічні вироби з фарфору: арт. L33120000 - підвісний унітаз MODO Rimfree…» повинні класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 6910100000.

Водночас ставка ввізного мита для країни Євросоюзу становила: у 2016 році - 7,5%; у 2017 році - 5 %.

Зазначені обставини, на думку контролюючого органу, свідчать про заниження Товариством ввізного мита та податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки Офіс прийняв податкові повідомлення-рішення від 03.10.2017: № 0006891409, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати мита за товари, що ввозяться на територію України, на 61852,19 грн., у тому числі: 49481,74 грн. - за основним платежем та 12370,70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0006901409, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на 20370,52 грн., у тому числі: 9896,38 грн. - за основним платежем та 2474,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до частини четвертої статті 69 МК України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Пунктом 7 частини першої статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з пунктами 1-3 частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Частиною шостою статті 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Положеннями частини чотирнадцятої статті 354 МК України встановлено, що в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Згідно частини першої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

За змістом частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів товару згідно з УКТ ЗЕД.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, помилковим є посилання скаржника на те, що оскільки під час процедури митного оформлення товару митні органи погоджувались із заявленим кодом УКТ ЗЕД, у Офісу були відсутні підстави для сумнівів щодо коду товарної номенклатури.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом та у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України установлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України на контролюючий орган покладено обов`язок самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 276 МК України платником мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Пунктом 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно Розділу XII додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.03.2013 № 584-VII класифікація раковин, умивальників, консолей раковин, ванн, біде, унітазів, зливних бачків, пісуарів та аналогічних санітарно-технічних виробів, з кераміки має здійснюватись: виготовлених з фарфору - товарній підкатегорії 6910100000; інших - у товарній підкатегорії 6910900000.

28.09.2014 набув чинності Закон України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 № 1678-VII.

Відповідно до частини 1 статті 29 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі за текстом - «Угода») кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Згідно Додатку І-А «Тарифний графік України» до Угоди базова ставка увізного мита на раковини, умивальники, консолі раковин, ванни, біде, унітази, зливні бачки, пісуари та аналогічні санітарно-технічні вироби, з кераміки: на товари виготовлені з фарфору становить 10 % та протягом перехідного періоду у 3 роки має бути скасована; на інші товари базова ставка установлена у розмірі 5 % без перехідного періоду.

Тобто, скасування/зниження увізних мит відбувається рівними частинами впродовж встановленого періоду.

Так, ставка мита на санітарно-технічні вироби з фарфору становить: у 2015 році - 10 % (базова ставка); у 2016 році - 7,5 %; у 2017 році 5 %, у 2018 році - 2,5 %; у 2019 році - 0%.

Перехідний період « 0» - означає, що з моменту застосування положень щодо вільної торгівлі (тобто з 01.01.2016 року) ставку увізного мита на санітарно-технічні вироби з фаянсу встановлено на рівні 0 %.

Національний стандарт України ДСТУ Б В.2.5-59:2011 «Вироби санітарні керамічні» затверджено та надано чинності наказами Мінрегіонбуду України № 421 від 30.12.2011 та № 300 від 12.06.2012.

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 Розділу 4 названого Національного стандарту водопоглинання виробів повинно бути не більше: фарфорових - 1%, напівфарфорових - 5 %, фаянсових - 12 %.

Відповідно до висновку Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 27.03.2017 №142005702-0145, товар «Санітарно-технічні вироби, з фаянсу: MODO підвісний унітаз Rimfree, арт. L33120000» виготовлений з фарфору, оскільки величина водопоглинання виробу становить 0,6 мас %. Структура матеріалу зламу зраза світло-сірого кольору, однорідна (неозброєним оком не можна виявити включення, пори тощо), щільна, стійка до дії металевого вістря (металеве вістря залишає риску від стертого матеріалу, а не подряпину. Згідно водопоглинання санітарних керамічних виробів повинно бути не більше: фарфорових - 1%, напівфарфорових - 5%, фаянсових - 12%. Таким чином, товар, Товариством до митного оформлення як «Санітарно-технічні вироби, з фаянсу: арт. L33120000 - MODO підвісний унітаз Rimfree…» за кодом згідно УКТ ЗЕД 6910900000 повинен класифікуватися за кодом згідно УКТ ЗЕД 6910100000, як виготовлений з фарфору.

За таких обставин та враховуючи, що за результатами експертного дослідження та проведеної перевірки були встановлені факти неправильної класифікації товарів, що призвело до заниження ставки ввізного мита та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Посилання позивача на те, що експертом було досліджено лише один зразок товару і у контролюючого органу не було підстав для застосування висновків експертизи на товари, які імпортувались раніше, були обгрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, оскільки матеріалами справи підтверджується, що усі товари, як зразок, який був відібраний на експертизу, так і ті, що ввозились Товариством за вантажними митними деклараціями № 400040000/2016/004311 від 23.09.2016, № 400040000/2016/004959 від 27.10.2016, № 400040000/2016/004993 від 28.10.2016, № 400040000/2016/005299 від 15.11.2016, № 400040000/2016/005297 від 15.11.2016, № 400040000/2016/005436 від 21.11.2016, № 400040000/2016/005440 від 21.11.2016, № 400040000/2016/005599 від 28.11.2016, №400040000/2016/005749 від 05.12.2016, № 400040000/2016/005951 від 12.12.2016, № 400040000/2016/006115 від 19.12.2016, № 400040000/2016/006207 від 23.12.2016, № 400040000/2017/000385 від 03.02.2017, № 400040000/2017/000558 від 14.02.2017, № 400040000/2017/000591 від 16.02.2017, № 400040000/2017/000655 від 20.02.2017, № 400040000/2017/000779 від 28.02.2017, № UA400020/2017/000902 від 06.03.2017, № UA400020/2017/000899 від 06.03.2017, виготовлені одним виробником та мають однаковий арт. L33120000 - MODO.

З огляду на те, що виробництво санітарних керамічних виробів здійснюється за системою поточного виробництва, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду не знаходить підстав для іншого висновку ніж той, до якого дійшли суди першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» з метою забезпечення належного рівня участі України в міжнародних торговельно-економічних відносинах та наближення нормативно-правової бази України до системи загальновизнаних норм міжнародного права Україна приєдналась до вказаної системи.

За змістом статті 3 згаданої Конвенції кожна із Сторін взяла на себе зобов`язання, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходитись у відповідності з гармонізованою системою з моменту набрання сили Конвенцією для цієї сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких змін та доповнень; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій та не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятого в Гармонізованій системі. Кожна із Сторін також опублікує свої статистичні дані по імпорту і експорту товарів відповідно до шестизначного коду Гармонізованої системи.

Разом з тим, наведене не забороняє контролюючому органу самостійно класифікувати товари у разі виявлення порушення правил їх класифікації, як це передбачено статтею 69 МК України.

Код товару, встановлений експортером, може не співпадати з кодом за яким товар підлягає класифікації відповідно до УКТ ЗЕД з різних причин, зокрема, внаслідок помилки.

Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Розділу І названого Порядку визначено, що класифікація товару - це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

За змістом пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Порядку якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації). Узяття проб (зразків) товарів здійснюється відповідно до вимог статті 356 Кодексу. Операції з узяття проб (зразків) товарів здійснюються відповідно до вимог статті 357 Кодексу.

При цьому, згідно пункту 3 Розділу Порядку рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк В.П. Юрченко